Document No. 102623131

Справа № 991/7682/21

Провадження 1-кп/991/63/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

12 січня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Демченко Л.О.,

прокурора Жовницької А.В.

захисників Денисенка Ю.О., Чернілевського В.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника Денисенка Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання та клопотання прокурора Жовницької А.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2016 року за № 52016000000000073, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Надинівка, Козелецького району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 368 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2021 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року та продовжено ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , обраного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року та ухвали Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2021 року, на час розгляду кримінального провадження в суді строком на 60 днів - до 24 січня 2022 року, включно; продовжено до 24 січня 2022 року, включно, строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

29 грудня 2021 року захисником Денисенком Ю.О. подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання захисник обвинуваченого посилається на наступні обставини.

Сторона захисту вказала, що наразі змінились обставини застосування такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 потребує постійної медичної допомоги, що підтверджується консультативним висновком фтизіатра від 20 грудня 2021 року, консультацією ЛОР-лікаря від 20 грудня 2021 року, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 20 грудня 2021 року, протоколом рентгенологічного дослідження від 17 грудня 2021 року, ендоскопічним дослідженням від 17 грудня 2021 року; наявність цілодобового домашнього арешту не дозволяє ОСОБА_1 працевлаштуватись, що спричинило заборгованість за отримані послуги централізованого опалення, з централізованого постачання води, а також 3 % річних та інфляційні витрати, що підтверджується заявою ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» № 4105 від 14 грудня 2021 року. Так само, сторона захисту послалась на те, що у ОСОБА_1 на утриманні знаходяться двоє дітей, один з яких є неповнолітнім, та мати - пенсіонерка. ОСОБА_1 позитивно характеризується, не має попередніх судимостей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, але потребує отримання медичної допомоги та проходження реабілітаційних медичних програм. ОСОБА_1 постійно носить засіб електронного контролю, що підтверджує відсутність порушень ухвали слідчого судді з його боку. Також з початку серпня 2021 року ОСОБА_1 знаходиться під цілодобовою особистою охороною оперативних працівників СБУ, що підтверджується листом ГСУ СБУ № 6/6150 від 04 серпня 2021 року та постановою НАБУ від 03 серпня 2021 року про застосування заходів безпеки у кримінальному провадженні, а отже, на думку сторони захисту відсутня необхідність в цілодобовому домашньому арешті. Ризики, які зазначені судом в ухвалі суду від 26 листопада 2021 року, на думку захисника, можна нівелювати зміною запобіжного заходу на особисте зобов`язання, яке не перешкоджатиме життєдіяльності та працевлаштуванню останнього, яке йому гарантує ТОВ «Синадій-ГМ».

10 січня 2022 року сторона обвинувачення звернулась до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

За змістом клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор просила суд продовжити останньому строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 (шістдесят) днів. Також просила суд продовжити строк дії обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду; 2) прибувати за кожною вимогою до суду; 3) не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду; 4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю. Обґрунтовуючи необхідність продовження щодо обвинуваченого саме такого виду запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, прокурор посилалась на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України. На переконання прокурора, на час судового розгляду вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати, шляхом ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, прокурор обґрунтовує тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни показів або неприбуття останніх у судові засідання.

2. Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника Денисенка Ю.О. про зміну та доводи, якими воно обґрунтовано, при цьому додатково обвинувачений просив визначити йому нічний домашній арешт, заперечував проти клопотання сторони обвинувачення та просив у його задоволенні відмовити. Також обвинувачений просив зобов`язати прокурора надавати йому дозвіл на відвідування поштових відділень для забезпечення права на захист, аптеки, прогулянок, що є необхідним йому за станом здоров`я. Захисник Чернілевський В.Г. підтримав клопотання захисника Денисенка Ю.О., та позицію обвинуваченого ОСОБА_1 , заперечував проти клопотання сторони обвинувачення та просив у його задоволенні відмовити.

Прокурор Жовницька А.В. підтримала своє клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , при цьому заперечувала щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

3. Мотиви суду

Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання захисника Денисенка Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання задоволенню не підлягає, а клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду. Строк тримання під домашнім арештом визначено в межах строку досудового розслідування до 18 серпня 2021 року. Покладено на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також із службовими особами Дніпровського районного суду м. Києва; не відвідувати місце роботи, тобто Дніпровський районний суд м. Києва; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 (шістдесят) днів тобто до 15 жовтня 2021 року включно та покладено на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду; прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також із службовими особами Дніпровського районного суду м. Києва; не відвідувати колишнє місце роботи, тобто Дніпровський районний суд м. Києва, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 , продовжено на 60 (шістдесят) днів до 14 грудня 2021 року включно строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 . Продовжено до 14 грудня 2021 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою суду від 26 листопада 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , обраного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року та ухвали Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2021 року, на час розгляду кримінального провадження в суді строком на 60 днів до 24 січня 2022 року, включно. Продовжено до 24 січня 2022 року включно строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

За змістом ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (порядок продовження строку тримання під вартою). Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч.3, 5 ст. 199 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора та захисника щодо застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, суд мав перевірити, чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, їх обґрунтованість та чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням зазначеного суд враховував наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилалась на наявність двох ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на ризик переховування обвинуваченого від суду і ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків.

Колегія суддів погоджується з доводами, наведеними у клопотанні прокурора, про продовження існування ризику переховування від суду.

Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками, а також суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, у якому обвинувачуються ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України не передбачено (ст. 69, 75 КК України).

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

З клопотання вбачається, що протягом останніх п`яти років ОСОБА_1 перебував на території Республіки Молдова. Сторона захисту стверджує, що обвинувачений покинув територію України не із власної волі, а був викрадений. Наразі ГСУ СБ України розслідує обставини його викрадення та подальшого незаконного переправлення через державний кордон України та у зв`язку із цим до нього застосовані заходи забезпечення безпеки.

Суд враховує ці твердження сторони захисту. Разом з цим, оскільки сторона захисту наведені доводи не підтверджує як факт, то суд, з огляду на допущення неявок до суду, раптову зміну ОСОБА_1 місця свого проживання, тривале перебування за межами України, вважає, що ризик вжиття ОСОБА_1 дій, спрямованих на переховування від суду, є високим.

Здійснення заходів безпеки щодо ОСОБА_1 не спростовує існування цього ризику, оскільки такі заходи здійснюються у іншому кримінальному провадженні. Крім того, враховуючи положення Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» такі заходи можуть бути скасовані, у тому числі, за заявою особи щодо якої такі заходи здійснюються.

Також, суд вважає обґрунтованим існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1 та 2 ст. 23, ст. КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Отже у судовому засіданні стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування обвинуваченого від суду та ризику незаконного впливу на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що є підставою для продовження строку запобіжного заходу.

Оцінюючи можливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу (такими є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава), які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, суд бере до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

При цьому суд погоджується з доводами прокурора про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 і зможе запобігти цим ризикам.

Стороною захисту, а також ОСОБА_1 не було наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що застосування до обвинуваченого найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зможе запобігти наявним ризикам.

Водночас, суд вважає, що заборона залишати житло разом із встановленням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_1 і сприятиме запобіганню ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків.

Як зазначалося вище, відповідно до частини 6 статті 181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.

Так, з огляду на положення частини 5 статті 115 КПК України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано починаючи з 04 серпня 2021 року.

Таким чином, встановлений чинним законодавством максимальний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом спливає 03 лютого 2022 року.

У зв`язку з вищевикладеним, строк дії вказаного запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , може бути продовжений лише до 03 лютого 2022 року включно.

Щодо зобов`язання прокурора надавати дозволи обвинуваченому на короткочасне залишення місця проживання для відвідування поштового відділення, аптеки, прогулянок, прокурор зазначила, що жодного разу на відмовила в залишенні такого місця, а сторона захисту цього не спростувала. Тому суд вважає, що покладені обовязки забезпечують відповідні можливості обвинуваченого короткочасно залишати місце домашнього арешту з дозволу прокурора для забезпечення права на захист та права на охорону здоров`я.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника Денисенка Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання відмовити, а клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити частково, продовживши обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід до 03 лютого 2022 року та строк дії обов`язків, зазначених у клопотанні прокурора, а саме: цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 194, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника Денисенка Ю.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання - відмовити.

2. Клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Жовницької А.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити до 03 лютого 2022 року включно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , обраного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2021 року, з урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року, ухвали Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2021 року та ухвали Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2021 року.

Продовжити до 03 лютого 2022 року включно строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;

2) прибувати за кожною вимогою до суду;

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу прокурора або суду;

4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження в суді встановити до 03 лютого 2022 року включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_1 негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

В решті клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.