- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
- Secretary : Yuliia Bendiuzhyk
Справа № 991/85/22
Провадження № 1-кс/991/86/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
15 січня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олег ТКАЧЕНКО (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання Юлія БЕНДЮЖИК.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2017 року за № 12017040000000531.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Підозрюваний ОСОБА_1 ; захисники Лук`яненко О.Л. та Кіцул С.Ю.; прокурор першого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенков Б.М. (надалі - прокурор САП).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Питання про продовження строку дії обов`язків вирішується за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання прокурора САП Лемішко М.В. відповідає вимогам ст. 184 і ч. 3 ст. 199 КПК України, подано з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України та обґрунтоване наступним.
В провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
22 лютого 2021 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З клопотання прокурора САП видно, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом розтрати грошових коштів ПАТ «КБ «Приватбанк» посадовими особами даної банківської установи за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, шляхом зловживання своїм службовим становищем на користь пов`язаної юридичної особи ПрАТ «СК «Інгосстрах». Так, перший заступник Голови Правління Банку ОСОБА_1 , Голова Правління ОСОБА_2 , начальник департаменту фінансового менеджменту Банку ОСОБА_3 , яка одночасно займала посаду першого заступника Голови Правління ПрАТ «СК «Інгосстрах», та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 грудня 2016 року, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи, що ПАТ КБ «Приватбанк», з урахуванням позиції власників його істотної участі, у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, та розуміючи, що у зв`язку із цим вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, розтратили грошові кошти в особливо великих розмірах, а саме: в сумі 129 490 844, 47 гривень за депозитним договором № 238217 від 11 січня 2014 року та грошові кошти в сумі 7 401 380, 94 гривень за депозитним договором № СЗ/198 від 29 грудня 2005 року, спричинивши збитки ПАТ «КБ «Приватбанк» на загальну суму 136 892 225,41 гривень.
Відповідно до норм чинного кримінального процесуального законодавства, при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Разом з тим, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на їх підтвердження, дійшов висновку про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а тому вважає що підозра є обґрунтованою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 лютого 2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 23 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 52 210 000 грн., яка цього ж дня була внесена, а підозрюваного ОСОБА_1 звільнено з-під варти та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідно до цієї ухвали. Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені обов`язки неодноразово продовжувалися, зокрема, ухвалою слідчого судді від 16 листопада 2021 року (прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України).
Постановою Генерального прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, був продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 27 лютого 2022 року.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , закінчується 16 січня 2022 року, а тому прокурор САП звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить продовжити на два місяці стосовно нього строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2021 року.
Слідчий суддя встановив, що стороною обвинувачення доведена наявність ризиків, визначених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з його високим рівнем матеріального забезпечення, може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Вказаний ризик підтверджується також і тим, що 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 був затриманий під час спроби залишити територію України на літаку, що прямував у місто Відень, Австрія, де мав місце проживання.
- ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки вона у період з 2005 по 2017 рік займала керівні посади в ПАТ КБ «Приватбанк» і може мати доступ до документів, які мають значення для кримінального провадження, а також має можливість впливати своїм авторитетом на осіб у яких вони знаходяться;
- ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з якими підтримує дружні та бізнесові стосунки, а також узгоджував свої дії на всіх етапах вчинення кримінального правопорушення. Крім того, інкриміновані останнім діяння мають характер нерозривного зв`язку та взаємообумовленості, а тому станом на теперішній час може існувати взаємна зацікавленість вказаних осіб в ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_1 на інших підозрюваних з можливою метою їх переконання у необхідності викривлення показань, або відмови від їх надання. Інформацією про обставини кримінального правопорушення також володіють інші особи, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з якими співпрацював підозрюваний, та які є свідками у цьому кримінальному провадженні, а тому існує реальна можливість впливу останнього на них, з огляду на його авторитет та/або товариські відносини з ними. Також підтверджена можливість впливу на підозрювану ОСОБА_4 , оскільки між ними відбувався обмін повідомленнями з приводу виплат неофіційної грошової винагороди ОСОБА_9 у разі застосування до неї запобіжного заходу. Крім того, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження;
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 особисто та за допомогою довірених осіб, з метою приховування майна шляхом зміни власників своїх часток, здійснив відчуження корпоративних прав, які йому належали, на близьких осіб з метою унеможливлення в подальшому застосування заходів забезпечення кримінального провадження до вказаного майна, здійснення конфіскації як виду покарання або ж спеціальної конфіскації на підставі обвинувального вироку суду.
Прокурор також посилається на неможливість завершення досудового розслідування до 16 січня 2022 року внаслідок виняткової складності провадження, оскільки для його закінчення необхідно виконати низку процесуальних та слідчих (розшукових) дій.
Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього доказами, зокрема копіями документів: висновком економічної експертизи, проведеної ХНДІСЕ ім. Бокаріуса від 28 вересня 2020року; висновком економічної експертизи, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 13 лютого 2021 року; протоколом кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» від 15 січня 2014 року; висновком фізико-хімічної експертизи від 21 серпня 2020 року; протоколом кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» від 16 грудня 2016 року; листом ПАТ «КБ «Приватбанк» від 08 січня 2014 року № DN81; висновком технічної експертизи документів від 21 грудня 2020року; додатковою угодою від 02 грудня 2016 року № 48; депозитними договорами № 238217 та № СЗ/198, а також додатковими угодами до них; висновком технічної експертизи документів від 21 грудня 2020 року; випискою по рахунку № НОМЕР_1 (рахунок обліку депозиту № СЗ/198); листом АТ «КБ «Приватбанк» від 21 грудня 2020 року; додатковою угодою № 44 від 01.08.2014 до депозитного договору № СЗ/198; листом АТ «КБ «Приватбанк» від 10 листопада 2020 року; листом АТ «КБ «Приватбанк» від 10 листопада 2020 року; листом АТ «КБ «Приватбанк» від 30 жовтня 2020 року та випискою по рахунку № НОМЕР_2 , а також даними які містяться в протоколах допиту свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У судовому засіданні прокурор САП Василенков Б.М. вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники Лук`яненко О.Л. та Кіцул С.Ю. заперечували проти задоволення клопотання з огляду на відсутність в діях підозрюваного складу інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про необгрутованість підозри, а також вказували на відсутність перелічених у клопотанні ризиків. Вказані обставини були викладені у запереченні до поданого прокурором клопотання та надані слідчому судді.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є, зокрема: застава.
Відповідно до вимог п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог ч. 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або ч. 4 ст. 183 КПК України. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до вимог ч. ч. 5 та 7 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов`язки, передбачені ч. ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Прокурор САП звернулася до слідчого судді з цим клопотанням у зв`язку з тим, що 16 січня 2022 року закінчується строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , та з урахуванням неможливості завершити досудове розслідування у цей строк.
При розгляді клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею, крім того, була надана оцінка наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що йому загрожує у випадку визнання його винуватим; віку та стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 ; міцності соціальних зв`язків; наявності у нього постійного місця роботи; його репутації та майновому стану; відсутності судимостей; дотриманню ним умов застосованого запобіжного заходу; розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 та вагомості наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
При розгляді клопотання стороною захисту не були спростовані висновки суду (не зазначені обставин та не надані докази на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували б на необґрунтованість такої підозри), а також не надано і доказів, які б свідчили про відсутність або зменшення ризиків, у цьому кримінальному провадженні, існування яких було встановлено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 листопада 2021 року.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 строком на 2 місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 177-178, 193-194, 199, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06 березня 2017 року за № 12017040000000531 - задовольнити;
2) продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;
3) строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 15 березня 2022 року включно, але не може виходити за межі строку досудового розслідування.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 20 січня 2022 року.
Слідчий суддя Олег ТКАЧЕНКО