- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
- Lawyer : Smirnovoi S.O., Tytarenko S.M.
Справа № 991/152/22
Провадження 1-кс/991/153/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 січня 2022 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., адвокатів Смірнової С.О, Титаренка С.М., детектива Чернетченка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Смірнової Сюзанни Олександрівни, подане в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 5202100000000287 від 31 травня 2021 року та
ВСТАНОВИВ:
1.12 січня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Смірнової С.О., подане в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 5202100000000287 від 31 травня 2021 року (далі - Кримінальне провадження).
1.1.Клопотання обґрунтовано тим, що відсутні будь-які дані, що свідчили б про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом розслідування у Кримінальному провадженні, а матеріали справи про арешт майна не містять жодного доказу того, що арештоване майно набуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінально протиправним шляхом, отримано ними внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є предметом злочину. Разом з тим, надані представником документи свідчать про набуття ними зазначених грошей добросовісно та на законних підставах, шляхом дарування ОСОБА_1 її батьком. Посилаючись на те, що арешт накладено необґрунтовано, адвокат вважає, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню.
2.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.
2.1.Представник власника майна - адвокат Смірнова С.О. - клопотання підтримала, просила його задовольнити. Додатково просила звернути увагу, що в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не було надано дозволу на вилучення грошей.
2.2.Адвокат Титаренко С.М. також підтримав клопотання. Зазначив, що вилучені гроші не відповідають ознакам, передбачених ст. 100 КПК України. Крім того, вони не були оглянуті навіть детективом та не складено відповідний протокол огляду.
2.3.Детектив НАБ України Чернетченко В.В. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що арешт на вказані гроші, які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, накладено обґрунтовано. Надав витяг з ЄРДР у Кримінальному провадженні з відповідною кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368 КК України.
3.Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
3.1.В ході судового розгляду встановлено, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368 КК України, а саме щодо службових осіб Державної податкової служби України та її територіальних органів при здійсненні заходів податкового контролю з метою одержання неправомірної вигоди вчинили дії направлені на уникнення зупинень реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних суб`єктами господарської діяльності протягом 2020 року, що проводили безтоварні операції, тим самим сприяючи ухиленню від сплати податків, що призвело до тяжких наслідків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі понад 40 мільйонів гривень, а також ОСОБА_2 , який з 2020 року був залучений радником Голови Державної податкової служби України, в період 2020-2021 років щомісячно отримував неправомірну вигоду в особливо великих розмірах від представників суб`єктів господарської діяльності та керівництва територіальних органів ДПС України, яку в подальшому передавав керівництву ДПС України за невжиття останніми заходів реагування на прийняття Комісіями з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь ДПС в областях безпідставних та необґрунтованих рішень щодо реєстрації ПН та ЄРПН, невідповідності платників податків критеріям ризиковості платника податку, врахування таблиць даних платника податку на користь суб`єктів господарської діяльності, представники яких надали неправомірну вигоду. 03.11.2021 за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , відшукано та вилучено 993 700 доларів США та 30 000 євро, які можуть бути предметом неправомірної вигоди, отриманої ОСОБА_2 , та які призначались для подальшої передачі керівництву ДПС України.
3.2.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02 грудня 2021 року у справі № 991/7499/21 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на 16700 доларів США, 75000 доларів США, 902000 доларів США та 30000 євро.
Вказаний арешт накладено з метою збереження речових доказів.
4.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні власника майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
4.1.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.
4.2.Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також вимоги принципу res judicata, слідчий суддя доходить висновку, що одна і та ж підстава для скасування арешту майна не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями). Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
4.3.Представник власника майна наголошує на необґрунтованості арешту майна, посилаючись на невмотивованість та прийняття хибних висновків колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, висловлених в ухвалі про арешт майна від 02 грудня 2021 року. Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що вказане рішення набрало законної сили з моменту його проголошення, є остаточним та не підлягає оцінці слідчим суддею.
5.Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
5.1. Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
5.2.Нормативно визначеними властивостями доказів є їх належність, допустимість та достовірність. Доктринально визнаними елементами кримінального процесуального доказування, що становлять єдиний нерозривний процес є 1) отримання доказів (активна цілеспрямована пізнавально-практична й розумова діяльність суб`єктів доказування, яка складається з окремих взаємозалежних та взаємовпливових елементів - пошуку, виявлення (встановлення), а при необхідності, вилучення фактичних даних та їх джерел та перевірки, оцінки фактичних даних і їх джерел, їх процесуального оформлення (закріплення) й власне надання фактичним даним та їх джерелам уповноваженими суб`єктами кримінального процесу значення певного доказу у кримінальному провадженні); 2) використання доказів (практична процесуальна та розумова діяльність, що полягає в оперуванні доказами, у встановленні на їх підставі обставин, що мають значення для кримінального провадження, в обґрунтуванні доказами своєї правової позиції сторонами кримінального провадження, в обґрунтуванні відповідних процесуальних рішень уповноваженими суб`єктами, у тому числі й для перевірки вже отриманих доказів та для отримання нових доказів тощо).
6.Як встановлено в ході судового розгляду при вирішенні питання про накладення арешту, у тому числі на гроші, колегією суддів встановлено їх відповідність ознаками ст. 98 КПК України, а саме набуті кримінально протиправним шляхом (одержані внаслідок вчинення злочину). Це свідчить про відповідність цих грошей зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям речових доказів, оскільки вони можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій, які розслідуються у Кримінальному провадженні.
7.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та наявна подальша необхідність його арешту в цілях Кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.
8.Надані адвокатом документи, зокрема копії договору дарування та квитків на авіабілети частково відображають спосіб набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошей та їх використання. Однак, по перше, надані детективом докази та встановлені слідчим суддею обставини не спростовують версію сторони обвинувачення, що вказане майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій. А, по друге, вказані обставини частково вже досліджувались Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, в якій зазначено «…вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 ….готівкові кошти у сумі 16700 доларів США, 75000 доларів США, 902000 доларів США та 30000 Євро зберігались в шафах коридору та приміщенні гардеробу, що за наявності трьох сейфів у будинку виключає факт зберігання ОСОБА_2 цих коштів як таких, що передані йому з цією метою ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 ».
9.Адвокат вказує на те, що з моменту вилучення майна пройшло вже достатньо часу, якого, на думку представника власника майна, достатньо для проведення будь-яких необхідних слідчих та інших процесуальних дій, а тому це майно має бути якнайшвидше повернуто власнику.
10.Разом з тим, детектив зазначив у судовому засіданні, що кваліфікація у Кримінальному провадженні змінена і 12 січня 2022 року ці зміни були внесені до ЄРДР - доповнено ч. 4 ст. 368 КК України. Тому органом досудового розслідування перевіряються обставини використання в тому числі цих грошей в якості надання неправомірної вигоди керівництву ДПС України.
11.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та наявна подальша необхідність його арешту в цілях Кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.
12.За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності умов, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає представник.
Керуючись ст. ст. 9, 174, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання адвоката Смірнової Сюзанни Олександрівни, подане в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 5202100000000287 від 31 травня 2021 року - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя М. ГАЛАБАЛА