Document No. 102720961

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Коліуш О.Л.Справа № 991/8619/21

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/55/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2022 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

представників Корнієнка В. І., Мартиновського О. В.,

детектива Шпери Б. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «СВІТАНОК», подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №42019110350000029,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура.

1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) згідно із апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» (далі - ПСП «Агрофірма «Світанок»), поданою 10.01.2022 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на ухвалу слідчого судді від 23.12.2021, постановлену згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 173 КПК (т. 4 а. с. 90-107, 118-131).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення.

2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2021 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) про арешт майна, а саме: 462 (чотириста шістдесяти двох) земельних ділянок, що перебувають у власності ПСП «Агрофірма «Світанок» шляхом заборони відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, зміни категорії та цільового призначення таких ділянок, здійснення їх забудови.

3. Зазначена ухвала мотивована тим, що: (1) 462 (чотириста шістдесят дві) земельні ділянки, на які накладається арешт, відповідають ознакам речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК, так як вони є предметом кримінально протиправних дій, і мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування; (2) не доведено необхідності накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення його спеціальної конфіскації; (3) втручання у право власності ПСП «Агрофірма «Світанок» пов`язано зі здійсненням кримінального провадження щодо, зокрема, особливо тяжких злочинів та необхідністю збереження речових доказів, тому таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності; (4) дотримано справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та захисту права власності окремої особи, так як досягнути мети збереження вказаних речових доказів в інший спосіб, окрім як застосуванням арешту майна, не є можливим.

ІІI. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

4. У поданій апеляційній скарзі представник ПСП «Агрофірма «Світанок» просить: (1) скасувати ухвалу слідчого судді від 23.12.2021; (2) у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) строк на апеляційне оскарження не пропущений, оскільки ухвала постановлена без повідомлення, виклику та участі ПСП «Агрофірма «Світанок», а копію оскаржуваної ухвали апелянт отримав 04.01.2022 та подав апеляційну скаргу з дотриманням строку на оскарження в перший робочий день після вихідних (10.01.2022); (2) клопотання про накладення арешту на майно подано неуповноваженою особою (детективом), через що ПСП «Агрофірма «Світанок» не отримало статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, й відповідне майно не знаходиться в адміністративних межах міста Фастова Київської області, що унеможливлює задоволення такого клопотання слідчим суддею; (3) слідчий суддя, наклавши арешт на майно, порушив ст. ст. 98, 131, 132, 170, 173 КПК, так як не доведено, що вказані земельні ділянки можуть зникнути, бути приховані, пошкоджені, зіпсовані, втрачені, знищені чи перетворені, через щовідсутні ризики незастосування обмежень та заборон щодо розпорядження земельними ділянками; (4) ПСП «Агрофірма «Світанок» є добросовісним набувачем 462 (чотириста шістдесяти двох) земельних ділянок; (5) слідчий суддя не врахував недоведеність прокурором наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 190 КПК, та можливого розміру шкоди; (6) відсутні докази, які б вказували на перебування зазначених земельних ділянок у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук (далі - ДП «ДГ «Дмитрівка»), і їх подальше відчуження на користь ПСП «Агрофірма «Світанок», тобто зв`язку між обставинами, що розслідуються у кримінальному провадженні №42019110350000029, та майном ПСП «Агрофірма «Світанок»; (7) на даний час передача права на користування спірними земельними ділянками будь-якій юридичній особі, окрім ПСП «Агрофірма «Світанок», є незаконною; (8) в ухвалі не зазначено яким саме критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК, у цьому кримінальному провадженні відповідає арештоване майно; (9) доводи клопотання свідчать про господарський характер даного спору, наявність спірних цивільних правовідносин, які мають вирішуватися у господарському суді між сторонами такого спору; (10) доводи щодо розміру заподіяної державі шкоди не обґрунтовані та нічим не підтверджені; (11) такий ступінь втручання у права власника не виправданий, так як не доведено наявності ризиків; (12) арешт майна не відповідає вимогам розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

4.2. У судовому засіданні представники ПСП «Агрофірма «Світанок» Корнієнко В. І. та Мартиновський О. В. просили задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.

IV. Узагальнені позиції інших учасників.

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. Прокурор Панченко О. О. до початку судового засідання подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила розгляд апеляційної скарги здійснити без участі прокурора та за його наслідками відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПСП «Агрофірма «Світанок». Вказані заперечення мотивовані обставинами установлення досудовим розслідуванням фактів: (1) протиправної (всупереч положенням ст. ст. 24, 84, 116, 118, 141 та 142 Земельного кодексу України) передачі службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області у період з травня по грудень 2018 року у приватну власність 462 земельних ділянок, сформованих із земель сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно із держактом №0002 від 13.12.1995, та згодом відчужених на користь ПСП «Агрофірма «Світанок»; (2) завдання вказаним кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди ДП «ДГ «Дмитрівка» у вигляді позбавлення права постійного користування земельними ділянками площею 1057,3619 га на суму 25 886 222 грн (вартість права постійного користування земельними ділянками станом на 2008 рік), а також державі у вигляді вибуття із державної власності 916,6700 га земель в межах Фастівської міської ради. Також в запереченнях вказувалося про визнання у даному кримінальному провадженні наведених земельних ділянок речовими доказами.

5.2. У судовому засіданні детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

V. Межі перегляду оскаржуваного рішення.

6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване, вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. Виходячи із змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею в оскаржуваному рішенні висновків і наведених на їх спростування доводів апеляційної скарги, ураховуючи подані прокурором заперечення.

6.2. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом з`ясовуються дотримання ПСП «Агрофірма «Світанок» строків на апеляційне оскарження і в разі їх порушення - наявність підстав для їх поновлення. Крім того, у випадку, якщо строки не порушені, або ж в разі порушення - поновлені, колегією суддів перевіряється чи: (1) належний суб`єкт звертався із клопотанням про арешт майна; (2) наявна обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна; (3) відповідає майно, на яке ухвалою накладено арешт, ознакам речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК; (4) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, який визначений ухвалою про арешт майна; (5) може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, в інший спосіб, аніж через арешт майна із застосуванням визначених в ухвалі заборон та обмежень.

VI. Встановлені судами обставини.

7. Слідчим суддею в ухвалі від 23.12.2021 установлено, що:

7.1. У кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 НАБУ здійснює досудове розслідування за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК), щодо дій службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області у період з травня по грудень 2018 року, які всупереч положенням ст. ст. 24, 84, 116, 118, 141 та 142 Земельного кодексу України вчинили протиправне передання у приватну власність 462 (чотириста шістдесяти двох) земельних ділянок загальною площею 919,3311 га, сформованих із земель сільськогосподарського призначення, що перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно із держактом №0002 від 13.12.1995, які згодом були відчужені на користь ПСП «Агрофірма «Світанок» (т. 1 а. с. 39-40).

7.2. Так, рішенням Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 у постійне користування Державному підприємству «Дослідне господарство «Фастівське» Інституту садівництва Української академії аграрних наук (далі - ДП «ДГ «Фастівське») надано земельні ділянки №1-9 для сільськогосподарського виробництва загальною площею 1077,4 га на території Фастівської міської ради Київської області, про що видано державний акт серії КВ №0002 від 13.12.1995 (т. 1 а. с. 41-46).

7.2.1. 06.11.2013 постановою Президії Національної академії аграрних наук України реорганізовано ДП «ДГ «Фастівське» шляхом приєднання до Державного підприємства «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук (далі - ДП «ДГ «Борівське») та передано у постійне користування земельні ділянки №1-9 загальною площею 1057,3619 га на території Фастівської міської ради, що перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» відповідно до державного акта серії КВ №0002 від 13.12.1995 (т. 4 а. с. 7-12, 38-41).

7.2.2. 24.02.2016 постановою Президії Національної академії аграрних наук України реорганізовано ДП «ДГ «Борівське» шляхом приєднання до ДП «ДГ «Дмитрівка» та передано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 1057,3619 га на території Фастівської міської ради, що перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» відповідно до державного акта серії КВ №0002 від 13.12.1995, та були передані у постійне користування ДП «ДГ «Борівське» (т. 4 а. с. 14-15).

7.2.3. Згідно із державним актом серії КВ №0002 від 13.12.1995 право постійного користування на земельні ділянки №1-9 загальною площею 1057,3619 га під час реорганізації ДП «ДГ «Фастівське» та ДП «ДГ «Борівське» перейшло до ДП «ДГ «Дмитрівка» та не було припинено. Земельні ділянки №1-9 загальною площею 1057,3619 га право постійного користування, на які посвідчено державним актом серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вважаються сформованими незалежно від присвоєного їм кадастрового номера, а державний акт дійсним (т. 1 а. с. 42-46).

7.2.4. 03.05.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-4005/15-18-сг прийнято рішення щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастова Київської області, та розроблення технічної документації із землеустрою (т. 1 а. с. 64-65).

7.2.5. 05.07.2018 після розроблення Державним підприємством «Науково-дослідний інститут землеустрою» технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області віднесли до земель запасу та зареєстрували земельні ділянки з такими кадастровими номерами: 3211200000:02:012:0005; 3211200000:02:005:0035; 3211200000:02:011:0002; 3211200000:02:009:0004; 3211200000:02:009:0003; 3211200000:02:009:0005; 3211200000:02:006:0004; 3211200000:02:001:0482 (т. 4 а. с. 46-68).

7.2.6. 13.07.2018 службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області видано наказ №10-6323/15-18-сг, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 74-75).

7.2.7. Надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області та її затвердження належало до виключної компетенції Фастівської міської ради Київської області.

7.2.8. 02.08.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-6860/15-18-сг земельні ділянки з кадастровими номерами 3211200000:02:006:0005 площею 10,2948 га, 3211200000:02:012:0004 площею 6,8331 га та 3211200000:02:001:0481 площею 12,8721 га передано Фастівській міській раді у комунальну власність (т. 1 а. с. 78-79).

7.2.9. У період часу з липня 2018 року по січень 2019 року (більш точний час досудовим розслідуванням установлюється) службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області надано дозвіл на розробку проєктів землеустрою 460 особам та після виготовлення землевпорядної документації видано накази про її затвердження щодо надання 460 заздалегідь визначеним особам земельних ділянок площею 916,6700 га для ведення особистого селянського господарства, які сформовано із земельних ділянок з кадастровими номерами 3211200000:02:012:0005, 3211200000:02:005:0035, 211200000:02:011:0002, 3211200000:02:009:0004, 3211200000:02:009:0003, 3211200000:02:009:0005, 3211200000:02:006:0004, 3211200000:02:001:0482 (т. 1 а. с. 42-46, 80-84, 86-88, 91-184, 202-240; т. 2 а. с. 1-250; т. 3 а. с. 1-217; т. 4 а. с. 45).

7.2.10. Протягом січня - лютого 2019 року, тобто одразу після реєстрації права власності заздалегідь визначеними особами, на підставі довіреностей відчужено на користь ПСП «Агрофірма «Світанок» (код ЄДРПОУ 03754024) 460 земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які сформовано із земельних ділянок з кадастровими номерами 3211200000:02:012:0005, 3211200000:02:005:0035, 3211200000:02:011:0002, 3211200000:02:009:0004, 3211200000:02:009:0003, 3211200000:02:009:0005, 3211200000:02:006:0004, 3211200000:02:001:0482 (т. 1 а. с. 202-239).

7.2.11. 20.12.2018 та 11.01.2019 наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області із земель, що перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастова Київської області відповідно до державного акту серії КВ №0002 від 13.12.1995, надано у приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 3211200000:02:007:0014 та 3224986900:02:002:0614, які у подальшому також відчужено ПСП «Агрофірма «Світанок» (т. 1 а. с. 183-184, 202-239; т. 2 а. с. 1-250; т. 3 а. с. 1-217).

7.2.12. Відповідно до довідки від 17.02.2016 №204/2-16 нормативно-грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту сільськогосподарських земель, вартість втраченого державою активу може становити 118 729 997 грн (т. 1 а. с. 48).

7.2.13. Під час досудового розслідування отримано відомості щодо набуття ПСП «Агрофірма «Світанок» земельних ділянок за ціну нижчу їх ринкової вартості, що було здійснено відразу після протиправного відчуження вказаних земельних ділянок у земелекористувача ДП «ДГ «Дмитрівка» (т. 1 а. с. 202-239; т. 2 а. с. 1-250; т. 3 а. с. 1-217).

7.2.14. У зв`язку із наведеним є підстави вважати, що внаслідок протиправних дій службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області було завдано матеріальної шкоди ДП «ДГ «Дмитрівка» у вигляді позбавлення права постійного користування на земельні ділянки площею 1057,3619 га на суму 25 886 222 грн, а також державі у вигляді вибуття із державної власності 916,6700 га земель в межах Фастівської міської ради, вартість втраченого державою активу якого може становити 118 729 997 грн.

7.3. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 462 земельні ділянки, загальною площею 919,3311 га перебувають у власності ПСП «Агрофірма «Світанок» (т. 2 а. с. 1-250; т. 3 а. с. 1-217).

7.4. На час розгляду клопотання повідомлення про підозру за описаними вище фактами жодній фізичній особі не вручено (т. 1 а. с. 39-40).

7.5. 08.11.2021 постановою детектива у кримінальному провадженні №52020000000000354 речовими доказами визнано 460 (чотириста шістдесят) земельних ділянок, оскільки вони були об`єктом кримінально протиправних дій (т. 1 а. с. 185-189).

7.6. 08.12.2021 постановою детектива у кримінальному провадженні №52020000000000354 визнано речовими доказами 2 (дві) земельні ділянки, оскільки вони були об`єктом кримінально протиправних дій (т. 1 а. с. 200-201).

7.7. 17.12.2021 постановою прокурора САП Панченко О. О. матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000354 від 28.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190 КК, об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний номер №42019110350000029 (т. 1 а. с. 243-244).

7.8. 21.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурор САП Панченко О. О. про накладення арешту на 462 (чотириста шістдесят дві) вищезгадані земельні ділянки, що перебувають у власності ПСП «Агрофірма «Світанок».

8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників, а також вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку про правильність установлення слідчим суддею обставин, зазначених у п. 7. цієї ухвали, виходячи зі змісту наявних у матеріалах провадження у справі №991/8619/21 документів та їх копій, а саме: клопотання про арешт майна (т. 1 а. с. 1-38), витягу з ЄРДР (т. 1 а. с. 39-40), рішення Фастівської міської ради народних депутатів Київської області від 28.03.1995 №03-06-ХХІІ (т. 1 а. с. 41), державного акта на право постійного користування землею серії КВ №0002 від 13.12.1995 (т. 1 а. с. 42-46), довідки №204/2-16 від 17.02.2016 (т. 1 а. с. 48), заяви про вчинення злочину з додатком (т. 1 а. с. 51-62), наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 (т. 1 а. с. 64-65), наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 (т. 1 а. с. 74-75), наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 02.08.2018 (т. 1 а. с. 78), акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (т. 1 а. с. 79), листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.04.2019 №8-10-0.222-5952/2-19 (т. 1 а. с. 88), протоколу огляду від 20.10.2020 з додатками (т. 1 а. с. 91-182), наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 20.12.2018, 11.01.2019 (т. 1 а. с. 183-184), постанови про визнання об`єктів речовими доказами від 08.11.2021 (т. 1 а. с. 185-199), постанови про визнання об`єктів речовими доказами від 08.12.2021 (т. 1 а. с. 200-201), протоколів допитів свідків ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 202-208), ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 209-213), ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 214-217), ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 218-221), ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 222-225), ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 226-231), ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 232-236), ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 237-239), листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 №21-10-0.222-13749/2-17 (т. 1 а. с. 240), постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 17.12.2021 (т. 1 а. с. 243-244), постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 06.11.2013 (т. 4 а. с. 7-8), від 24.02.2016 (т. 4 а. с. 14-15), від 20.07.2016 (т. 4 а. с. 18), від 22.12.2016 (т. 4 а. с. 69), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 4 а. с. 23-68), витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 4 а. с. 135-143), протоколу обшуку від 03.08.2021 (т. 4 а. с. 144-148).

9. Поруч із зазначеним, апеляційним судом, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

9.1. 28.08.2017 Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом повідомило Держгеокадастр про те, що за інформацією відділу у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 28.08.2017 №355/420-17) відповідно до даних державної статистичної звітності форми 6-зем, станом на 01.01.2016, земельна ділянка, загальною площею 30.000 перебуває у складі земельної ділянки загальною площею 1057.3619 га та належить на праві постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівка» відповідно до державного акта постійного користування землею серії КВ від 13.12.1995 (т. 1 а. с. 240).

9.2. 25.04.2019 Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом повідомило ДП «ДГ «Дмитрівка» про те, що земельні ділянки, які згідно з державним актом на право постійного користування землею серія КВ №0002 перебували в користуванні ДП «ДГ «Фастівське», на даний час передані особам, статус учасника бойових дій, яким надано відповідно до п. п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (т. 1 а. с. 88).

9.3. Під час проведення допиту свідок ОСОБА_6 надав показання, згідно з якими: (1) у 2017-2018 році йому від військовослужбовців, з якими він служив у війську, стало відомо про дзвінок чоловіка, який представлявся як волонтер (комусь як помічник депутата) та пропонував допомогу при отриманні земельної ділянки 0,1 га на території Київської області, поясняючи це (а) тим, що в нього є можливість без черги отримати дану земельну ділянку, (б) та, якщо особа, на яку її отримали не захоче нею користуватися, то він же її і купить; (2) у вказаний проміжок часу йому також зателефонував чоловік, представився волонтером, та запропонував оформити земельну ділянку 0,1 га на території Київської області, у зв`язку з чим свідок був впевнений, що справа йде про ділянку 0,1 га, оскільки чув від колеги, що чоловік, який представлявся волонтером, йому відмовив у допомозі отримання, так як колега вже на той час отримав 0,1 га; (3) розуміючи, що через постійне знаходження в зоні АТО займатися оформленням земельної ділянки немає коли, свідок погодився на пропозицію зазначеного чоловіка; (4) через це він домовився по телефону із вказаним чоловіком, що коли свідок отримає 0,1 га, то її у подальшому йому відчужить шляхом продажі, за що той надасть задаток 400 доларів США; (5) були і другі військовослужбовці, у яких він також намагався купити землю, і їм він давав то 400, то 300 доларів США; (6) з ними також була домовленість, що коли земля буде оформлена, то чоловік, який представився волонтером, повернеться та заплатить решту, по домовленості; (7) у вказаний проміжок часу свідок за пропозицією зазначеного чоловіка, який представлявся волонтером, прибув до нотаріуса - жінки (ПІБ вказати не може), офіс якої знаходиться за вказаною ним адресою; (8) вищезгаданої особи свідок не розгледів, запам`ятавши лише, що то був чоловік віком 35-40 років, високого зросту, який приїхав на автомобілі Тойота темного кольору з номерами Київського регіону, довго у нотаріуса не був і відразу ж поїхав; (10) свідок зайшов до нотаріуса і підписав документи (довіреність строком на 1 рік на оформлення від його імені земельної ділянки) та надав нотаріусу свої документи, з яких вона зробила копії і долучила їх до довіреності; (11) його та інших викликали по 2-3 осіб по прізвищу до кабінету нотаріуса, й коли вони підписували документи, то помічники нотаріуса видавали по 400 доларів США; (12) після підписання документів чоловік, який представлявся волонтером, не повернувся, свідку ніхто не повідомляв, що на його ім`я виділена земельна ділянка (т. 1 а. с. 226-231).

9.4. Згідно з даними Єдиного реєстру довіреностей, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 на праві власності було зареєстровано земельну ділянку 2 га, оформлену на нього згідно з довіреністю у м. Фастів Київської області, кадастровий номер 3211200000:02:011:0021 (т. 1 а. с. 119). У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3211200000:02:011:0021, якою володів ОСОБА_6 , згідно з договором купівлі-продажу від 04.01.2019 відчужена у власність ПСП «Агрофірма «Світанок» (т. 2 а. с. 220).

9.5. За змістом телефонограми (т. 4 а. с. 2), журналу судового засідання (т. 4 а. с. 70), ухвали слідчого судді від 23.12.2021 (т. 4 а. с. 90-107), супровідного листа від 29.12.2021 (т. 4 а. с. 108), реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції суду (т. 4 а. с. 109), поштового повідомлення про вручення (т. 4 а. с. 117), конверта (т. 4 а. с. 166), трекінгів поштового відправлення (т. 4 а. с. 170-171), вбачається, що: (1) слідчий суддя розглянув вказане клопотання про арешт майна без участі власника майна або його представника, не повідомляючи їх про дату, час та місце судового розгляду справи; (2) 04.01.2022 ПСП «Агрофірма «Світанок» отримало ухвалу слідчого судді від 23.12.2021; (3) 10.01.2022 підприємство до Апеляційної палати у перший робочий день після неробочого, який був останнім (п`ятим) днем на оскарження, поштою надіслало апеляційну скаргу на вказану ухвалу.

VII. Мотиви і висновки колегії суддів.

10. Надаючи оцінку обставинам, установленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

(§1) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження

11. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.

11.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

11.2. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).

11.3. Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 23.12.2021 без виклику ПСП «Агрофірма «Світанок» та за її відсутності, то перебіг строку на апеляційне оскарження мав розпочатися з наступного дня після отримання копії такого рішення.

11.4. Ураховуючи, що повний текст ухвали ПСП «Агрофірма «Світанок» отримало 04.01.2022, перебіг строку на її апеляційне оскарження розпочався 05.01.2022 та завершився, ураховуючи ч. 7 ст. 115 КПК, 10.01.2022.

11.5. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту (ч. 1 ст. 116 КПК).

11.6. Із огляду на вищенаведене, враховуючи обставини, встановлені у підп. 9.5. п. 9 цієї ухвали щодо надіслання апеляційної скарги до Апеляційної палати поштою, колегія суддів вважає, що ПСП «Агрофірма «Світанок» оскаржило рішення про арешт майна із дотриманням строку на апеляційне оскарження.

(§2) Щодо належності суб`єкта звернення із клопотанням про арешт майна

12. Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні регулюється ст. 171 КПК.

12.1. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).

12.2. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, серед іншого, за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).

12.3. Ураховуючи, що як установлено апеляційним судом у підп. 7.8. п. 7 цієї ухвали, із клопотанням про арешт майна звернулася прокурор, то вказане спростовує довід апеляційної скарги щодо звернення з ним до суду детектива, а не прокурора. Тому, довід представника з приводу цього не знайшов свого підтвердження та спростовується матеріалами судового провадження.

(§3) Щодо наявності/відсутності обґрунтованої підозри

13. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності підстав, за яких слідчий суддя мав би право накласти арешт на майно ПСП «Агрофірма «Світанок» з метою збереження речових доказів, зокрема не оголошення у такому кримінальному провадженні нікому повідомлення про підозру, колегія суддів зауважує, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

13.1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).

13.2. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

13.3. Але використане законодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості», якщо його порівняти із формулюванням «наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення», яке застосовано у ч. 2 ст. 177 КПК, вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, на відміну від ч. 2 ст. 177 КПК, у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК не зазначено про вчинення злочину особою, а лише вказано про його вчинення.

13.4. Отже, стандарт щодо підозри, який використовується судом при вирішенні питання щодо арешту майна є значно нижчим, аніж на під час вирішення питання обрання підозрюваному запобіжного заходу, і тим більше є значно нижчим за стандарт «поза розумним сумнівом», який застосовується на стадії вирішення питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акту. Зокрема, коли вирішується чи накладати арешт на майно суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК), а не вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), яка враховується під час обрання запобіжного заходу.

13.5. В оскаржуваній ухвалі із посиланням на докази наведено відомості (див. підп. 7.2.-7.3. п. 7, підп. 9.1.-9.4. п. 9 цієї ухвали), котрі, на думку колегії суддів, можуть переконати особу, яка не зацікавлена у результатах розгляду цієї справи (об`єктивний спостерігач) у тому, що було вчинено кримінальне правопорушення, котре розслідується у кримінальному провадженні №42019110350000029, яке проявилося у протиправній (всупереч положенням ст. ст. 24, 84, 116, 118, 141 та 142 Земельного кодексу України) передачі службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області у період з травня по грудень 2018 року у приватну власність 462 земельних ділянок, сформованих із земель сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно із держактом №0002 від 13.12.1995, та згодом були відчужені на користь ПСП «Агрофірма «Світанок».

13.6. Отже, у кримінальному провадженні №42019110350000029 існує обґрунтована підозра вчинення кримінальних правопорушень (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190 КК) такого ступеня тяжкості (вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів), що може бути підставою для накладення арешту на майно. При цьому та обставина, що у матеріалах клопотання відсутні докази вручення письмового повідомлення про підозру службовим особам Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що може вказувати на його невручення, для вирішення питання про арешт майна не має жодного правового значення.

(§4) Щодо відповідності майна, на яке накладено арешт, ознакам речового доказу.

14. Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, котра оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегією суддів ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

14.1. Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

14.2. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

14.3. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

14.4. Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК апеляційний суд зауважує, що для оцінки відповідності майна ознакам речового доказу застосовується стандарт доведення «достатні підстави», оскільки про необхідність його застосування зазначено у ч. 3 ст. 170 КПК. Цей стандарт за своїм змістом є таким, згідно з яким від сторони обвинувачення не вимагається надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачено необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність майна критеріям речових доказів чи його невідповідність таким критеріям.

14.5. Зважаючи на обставини, зазначені у п. п. 7, 8 цієї ухвали, а також на положення ч. 10 ст. 170 КПК, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що земельні ділянки відповідають критеріям речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК, так є предметом кримінально-протиправних дій, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зокрема, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінальних правопорушень.

14.6. Тому, доводи власника майна, зазначені в апеляційній скарзі, щодо невідповідності вилученого майна критеріям речових доказів, виходячи зі стандарту доведення «достатні підстави», не знайшли свого підтвердження.

(§5) Щодо інших доводів апеляційної скарги

15. У ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ПСП «Агрофірма «Світанок» апеляційним судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння та користування ним за його цільовим призначення не позбавлено. Вказане дозволяє й надалі вказаному підприємству здійснювати на відповідних земельних ділянках свою господарську діяльність, шляхом вирощування на них сільськогосподарської продукції. Адже, по суті власника обмежено в можливості відчужити таке майно, змінити його властивості (об`єднання та розділяння ділянок на частини), змінити його призначення, забудувати, так як вказані дії можуть призвести до неможливості у майбутньому проведення експертизи з метою визначенні вартості таких ділянок, їх фізичних параметрів тощо.

16. Оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ПСП «Агрофірма «Світанок» завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, колегія суддів констатує, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ПСП «Агрофірма «Світанок» щодо 462 земельних ділянок, шляхом накладення на них арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння і його можливі наслідки, ризики відчуження вказаного майна і зміни його призначення, наявність яких не спростовується, застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.

17. Також у ході апеляційного розгляду не встановлено інших обставин, які б вказували на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Й інші доводи представників власника майна не знайшли свого підтвердження.

18. Із огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно.

(§6) Висновки

19. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

19.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

19.2. Ураховуючи, що підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених КПК, не встановлено, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 100, 115, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «СВІТАНОК» залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

В. В. Чорна