Document No. 102758998

Справа № 991/275/22

Провадження № 1-кс/991/281/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

20 січня 2022 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олег ТКАЧЕНКО (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання Дар`я ВАСИЛЬЧУК.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 03 лютого 2021 року за № 52021000000000060.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Підозрюваний ОСОБА_1 ; захисники: Козятник Л.Г., Гальчанський Є.О., Іванін В.В., Ханін С.Г.; детектив Національного бюро четвертого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Іщук М.О. (надалі - детектив НАБУ).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03 лютого 2021 року за № 52021000000000060, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, до 8 (восьми) місяців, тобто до 21 квітня 2022 року.

Питання про продовження строку досудового розслідування вирішується за клопотанням детектива НАБУ.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ погоджене Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою, відповідає вимогам п. п. 1-8 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України.

Строки для звернення з цим клопотанням до слідчого судді, встановлені ч. 5 ст. 294 КПК України, детективом НАБУ дотримані.

З клопотання видно, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52021000000000060, відомості про яке внесені до ЄРДР 03 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У цьому кримінальному провадженні 21 серпня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, дії якого кваліфіковані як прохання службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади та одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади. Під час досудового розслідування встановлено, що у період з лютого по початок серпня 2021 року, усвідомлюючи можливості використання владних повноважень, які виникли у зв`язку із перебуванням на посаді члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ), з метою особистого збагачення, знаючи про заборони та обмеження, встановлені антикорупційним законодавством, а також усвідомлюючи, що суб`єкти господарювання зацікавлені в швидкому отриманні дозвільних документів для організації азартних ігор, у ОСОБА_1 виник корисливий мотив та сформувався злочинний умисел, спрямований на прохання та подальше одержання ним як службовою особою (членом КРАІЛ) неправомірної вигоди за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу зацікавленим особам на відповідність приміщень для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону, а так само прийняття рішення КРАІЛ про видачу інших дозвільних чи ліцензійних документів. Зокрема, у період з червня по липень 2021 року ОСОБА_1 дізнався про зацікавленість ОСОБА_2 в організації азартних ігор на території міста Чернігова та міста Запоріжжя. У зв`язку з цим ОСОБА_1 конкретизував власний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі від ОСОБА_2 та пов`язаних з ним юридичних та фізичних осіб за прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволу на відповідність приміщень для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону та за подальше прийняття рішення КРАІЛ про видачу інших дозвільних та ліцензійних документів для об`єктів, які входять до сфери зацікавленості ОСОБА_2 . Так, 04 серпня 2022 року, приблизно о 21 год 30 хв, перебуваючи у приміщенні ресторану «Eshak» за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 85/87 , діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_1 , під час особистої розмови із ОСОБА_2 , висловив останньому прохання про надання йому як члену КРАІЛ неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом. Зокрема, під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що для прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу, що підтверджує відповідність вимогам Закону приміщення готелю «SLAVA» за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Жаботинського, будинок 19, йому як службовій особі (члену КРАІЛ) необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 45 000 доларів США. Також під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що для прийняття аналогічного рішення КРАІЛ щодо приміщення готелю «Riverside» за адресою: місто Чернігів, вулиця Шевченка, будинок 103-А, йому як службовій особі (члену КРАІЛ) необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у такому ж розмірі, тобто 45 000 доларів США. За надання вказаної неправомірної вигоди ОСОБА_1 пообіцяв забезпечити прийняття позитивного рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вказаних приміщень. У подальшому, 20 серпня 2021 року, приблизно о 15 год 00 хв, перебуваючи на парковці магазину «Новус», за адресою: місто Київ, вулиця Георгія Кірпи, будинок 5, будучи службовою особою, діючи з корисливим мотивом, бажаючи остаточно реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 90 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України станом на 20 серпня 2021 року становить 2 398 536 грн), що в п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та утворює особливо великий розмір, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади, а саме за прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволу про відповідність вимогам Закону приміщень готелю «Riverside» за адресою: місто Чернігів, вулиця Шевченка, будинок 103-А, та готелю «SLAVA» за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Жаботинського, будинок 19 , а також прийняття подальших рішень КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор за вказаними об`єктами.

З доданих до клопотання матеріалів видно, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року у цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування був продовжений до 5 (п`яти) місяців, тобто 21 січня 2022 року.

14 січня 2022 року детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, внесеному до 8 (восьми) місяців, тобто до 21 квітня 2022 року.

Детектив НАБУ вимоги клопотання при його розгляді слідчим суддею підтримав і пояснив, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неможливо закінчити у раніше встановлений строк, тобто до 21 січня 2022 року. Детектив НАБУ послався на необхідність проведення низки слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, зокрема, на необхідність:

- подолання системи логічного захисту мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного ОСОБА_1 ;

- проведення огляду мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного;

- завершення призначених експертиз відеозвукозапису та отримання висновків експертів;

- проведення допитів свідків, яким можуть бути відомі обставини кримінального провадження;

- прийняття процесуального рішення відповідно до вимог ст. 283 КПК України;

- виконання вимог ст. 290 КПК України;

- складання обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування;

- проведення інших процесуальних та слідчих дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування.

Детектив НАБУ зазначив, що результати вказаних процесуальних і слідчих (розшукових) дій:

- мають важливе значення для обґрунтованої кваліфікації кримінального правопорушення, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості підозрюваного тощо, і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження;

- є необхідними для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів.

Детектив НАБУ також послався на те, що провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у передбачений законом і встановлений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року строк досудового розслідування не було можливо у зв`язку з винятковою складністю кримінального провадження, яка обумовлена необхідністю подолання системи логічного захисту мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного з метою подальшого огляду їх вмісту, тривалістю проведення експертних досліджень (експертиз відеозвукозапису), тривалістю розсекречування матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, неявкою свідків за викликами детектива для участі у слідчих діях, проведенням значної кількості слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та можливої причетності інших осіб до його вчинення.

Детектив НАБУ, на підтвердження зазначених у клопотанні обставин, додав до нього копії: витягу з ЄРДР; заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03 лютого 2021 року; протоколів допиту свідків від 03 лютого, 10 серпня, 11 серпня, 20 серпня, 21 серпня 2021 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи від 10 серпня 2021 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 09 серпня 2021 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20 серпня 2021 року; протоколів обшуку від 20 серпня 2021 року; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 серпня 2021 року; повідомлення про підозру від 21 серпня 2021 року; протоколу допиту підозрюваного від 21 серпня 2021 року; рішення КРАІЛ від 16 серпня 2021 року; протоколу огляду речей від 21 серпня - 15 вересня 2021 року; протоколу відбирання біологічних зразків для проведення експертизи від 18 вересня 2021 року; листа Національного наукового центру «Інститут судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 07 грудня 2021 року.

Захисники підозрюваного Гетьмана Є.М. проти задоволення клопотання детектива НАБУ заперечували і просили відмовити у його задоволенні з наведених нижче підстав:

- захисниця Козятник Л.Г. заперечувала проти задоволення клопотання з огляду на протиправність повідомлено про підозру ОСОБА_1 , оскільки у тексті повідомлення про підозру не зазначені обставини щодо події кримінального правопорушення, а також у зв`язку з тим, що додані до клопотання матеріали дають підстави для висновку про відсутність події кримінального правопорушення у даному випадку;

- захисник Іванін В.В. заперечував проти задоволення клопотання з огляду на його невмотивованість, необґрунтованість і безпідставність. Послався на те, що: зазначені у повідомленні про підозру обставини є суперечливими та не відповідають матеріалам кримінального провадження, а докази, якими обґрунтоване повідомлення про підозру, зібрані у спосіб, що суперечить вимогам закону та містять ознаки провокативної, і штучно створеної версії подій; правоохоронними органами була штучно створена доказова база для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, що у даному випадку наявні ознаки провокації вчинення злочину;

- захисник Гальчанський Є.О. заперечував проти задоволення клопотання з огляду на його невідповідність вимогам ст. 295-1 КПК України, невмотивованість, необґрунтованість і безпідставність. Послався на те, що: неможливість закінчення досудового розслідування у п`ятимісячний строк обґрунтована необхідністю проведення тих самих слідчих дій, які стороною обвинувачення зазначалися у попередньому клопотанні про продовження строку досудового розслідування; це кримінальне провадження не має виняткової складності, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року був встановлений факт відсутності його виняткової складності;

- захисник Ханін С.Г. заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на: відсутність виняткової складності кримінального провадження; необґрунтованість підозри у зв`язку з недопустимістю та недостатністю доказів (у тому числі і тих, якими обґрунтоване клопотання детектива НАБУ); застосування детективом НАБУ неналежної правової норми при визначенні строку, на який необхідно продовжити досудове розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників, проти клопотання заперечував та у його задоволенні просив відмовити.

На підтвердження своїх заперечень проти задоволення клопотання детектива НАБУ стороною захисту під час його розгляду слідчим суддею були надані копії процесуальних документів (скарги, клопотання, ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, постанови детективів НАБУ, відповіді на запити) у загальній кількості 297 аркушів.

Слідчий суддя дослідив клопотання з додатками до нього, надані стороною захисту матеріали, заслухав думки детектива НАБУ, захисниці Козятник Л.Г., захисників Іваніна В.В., Гальчанського Є.О. та Ханіна С.Г., а також підозрюваного ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 3 ст. 28 КПК України, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених п. п. 2-3 ч. 4 ст. 219 КПК України до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Стосовно доводів, які були наведені захисниками у їх запереченням проти клопотання детектива НАБУ, слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчий суддя вважає твердження захисниці Козятник Л.Г. про відсутність події кримінального правопорушення помилковим і хибним з огляду на таке. Подія кримінального правопорушення є складовою частиною об`єктивної сторони його складу, що відбувається у певному часі і місці, та певним способом (певні методи, порядки і послідовності рухів, дій, прийомів тощо, які застосовуються особою для вчинення злочину), який не є обов`язковою кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , яке кваліфіковане за ч. 4 ст. 368 КК України як «прохання службовою особою надати неправомірну вигоду» (звернення службової особи до іншої особи з пропозицією про її надання), а тому у даному випадку не можуть мати місце і будь-які способи передання такої неправомірної вигоди. Наявність події (факту) кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні підтверджується доданими до клопотання детектива НАБУ матеріалами (копіями витягу з ЄРДР; заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03 лютого 2021 року; протоколів допиту свідків від 03 лютого, 10 серпня, 11 серпня, 20 серпня, 21 серпня 2021 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи від 10 серпня 2021 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 09 серпня 2021 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20 серпня 2021 року). Відсутність події кримінального правопорушення може мати місце лише у випадках: встановлення відсутності самого факту, для розслідування якого розпочате кримінальне провадження (1); встановлення того, що подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням за законом (2); встановлення, що подія мала місце, але не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов`язана з діями потерпілого, а не сторонніх осіб (наприклад: самогубство, нещасні випадки на підприємствах тощо) (3). Наявність провокації злочину не може свідчити про відсутність події кримінального правопорушення, оскільки вона полягає у допомозі (сприянні та/або впливі правоохоронних органів та/або осіб за їх дорученням з метою вчинення злочину) особі вчинити злочин, який остання не вчинила б за звичайних умов (без впливу правоохоронних органів). Відсутність події кримінального правопорушення є підставою для закриття кримінального провадження (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України). Повноваження щодо закриття кримінального провадження на цій підставі у даному випадку належать прокурору (ч. 4 ст. 284 КПК України). Захисниця Козятник Л.Г. на питання слідчого судді повідомила, що сторона захисту не зверталася до сторони обвинувачення з клопотанням про закриття кримінального провадження з цієї підстави. Таким чином, твердження захисниці Козятник Л.Г. про відсутність події кримінального правопорушення у даному випадку не заслуговують на увагу і не можуть бути враховані при вирішенні питання про продовження строків досудового розслідування за клопотанням детектива НАБУ.

Слідчий суддя вважає, що твердження захисника Іваніна В.В. про провокацію злочину та штучне створення доказової бази у цьому кримінальному провадженні не можуть бути прийняті ним до уваги при розгляді та вирішенні зазначеного клопотання з огляду на наступне. Слідчий суддя виходить з того, що під провокацією злочину слід розуміти допомогу особі з боку правоохоронних органів (осіб, що діють за їх дорученням) вчинити злочин, який вона не вчинила б без їх сприяння та/або впливу. Для вирішення питання про наявність/відсутність провокації злочину (відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів) у кожному конкретному випадку необхідно застосовувати змістовний і процесуальний критерії контролю (наявність/відсутність істотних змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів та наявність у суду можливостей перевірити відомості про провокацію). При вирішенні питання про наявність/відсутність провокації злочину необхідно також дослідити і перевірити: наявність підстав для проведення відповідних слідчих (розшукових)/негласних слідчих (розшукових) дій; роль, яку відігравали співробітники правоохоронних органів (їх агенти) у вчиненні злочину, його викритті та здобутті доказів його вчинення; наявність документального підтвердження фактів та обставин контролю за вчиненням злочину та/або інших дій правоохоронних органів зі здобуття доказів вчинення кримінального правопорушення, а також їх відповідність вимогам норм кримінального процесуального права. Наведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у низці рішень Європейського суду з прав людини (справи «Тейшейра де Кастро проти Португалії», «Раманаускас проти Литви», «Люди проти Швейцарії», «Калабро проти Італії»), а також у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 646/6873/15-к і від 06 березня 2018 року у справі № 727/6661/15-к. Слід зазначити, що правовим наслідком наявності провокації злочину у його процесуальному аспекті є визнання особи невинуватою у вчинення кримінального правопорушення, що може бути вирішено тільки вироком суду, ухваленим за наслідком судового розгляду, можливість чого не передбачена нормами КПК України при здійсненні судового контролю слідчим суддею. Крім того, при розгляді слідчим суддею клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування, останній не має можливості у повному обсязі та належним чином перевірити наявність/відсутність провокації злочину за усіма необхідними критеріями, оскільки не має у своєму розпорядженні усіх процесуальних документів, які слугували підставою для проведення слідчих (розшукових)/негласних слідчих (розшукових) дій, доказів (сторони обвинувачення, на яку покладається обов`язок доведення відсутності провокації злочину), у зв`язку з тим, що підставою для продовження строку є проведення певних слідчих (розшукових) дій, наслідком яких є отримання доказів. Слідчий суддя також не має можливості усно отримати показання свідків та дослідити їх, що передбачено загальними засадами кримінального провадження (ст. 23 КПК України). Таким чином, вирішення питання про наявність/відсутність провокації злочину, а також і про наявність/відсутність штучного створення доказової бази у цьому кримінальному провадженні, може бути здійснене лише судом під час судового розгляду кримінального провадження та є не може бути здійснене слідчим суддею під час судового контролю, а саме при розгляді і вирішенні клопотання про продовження строків досудового розслідування. В аспекті питання наявності/відсутності у даному випадку провокації злочину варто також зазначити, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке полягає лише у проханні надати неправомірну вигоду, а не у її отриманні.

Слідчий суддя не бере до уваги твердження захисника Гальчанського Є.О. про невідповідність клопотання детектива НАБУ вимогам ст. 295-1 КПК України, оскільки правовим наслідком такої невідповідності є не відмова у його задоволенні, а повернення клопотання детективу НАБУ, що встановлено вимогами ч. 2 ст. 295-1 КПК України. Під час розгляду зазначеного клопотання стороною захисту було подане клопотання про його повернення детективу НАБУ, у задоволенні якого слідчим суддею було відмовлено у зв`язку з тим, що при подачі вказаного клопотання слідчому судді детективом НАБУ були дотримані вимоги ст. 295-1 КПК України.

Слідчий суддя не погоджується з твердженням захисників Гальчанського Є.В. і Ханіна С.Г. про відсутність виняткової складності цього кримінального провадження у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року вже був встановлений факт відсутності його виняткової складності, з огляду на таке. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч.1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ). Рішення національного суду має преюдиціональне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, за умови що воно набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 90 КПК України). Ухвала слідчого судді є судовим рішенням у розумінні ч. 2 ст. 369 КПК України. Таким чином, з урахуванням наведених норм права, слід дійти висновку про те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року, а також і встановлені нею факти та обставини, не мають преюдиціонального значення для слідчого судді при розгляді та вирішенні у даному випадку клопотання про продовження строку досудового розслідування. За таких обставин, слідчий суддя не находить підстав для врахування твердження сторони захисту про відсутність виняткової складності цього кримінального провадження.

Слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони захисту (захисниці Козятник Л.Г. та захисника Ханіна С.Г.) щодо необґрунтованості підозри, оскільки вважає його непоґрунтованим та таким, що спростовується наданими детективом НАБУ матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя не погоджується з твердженням захисника Ханіна С.Г. про недопустимість всіх наданих детективом НАБУ доказів з огляду на наступне. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому КПК України порядку, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень і на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України). Докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду (ч. 4 ст. 67 КПК України). Питання оцінки доказів вирішує суд під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України). Судовий розгляд - це складова частина кримінального провадження у суді першої інстанції, яке складається з підготовчого судового провадження, судового розгляду і ухвалення та проголошення судового рішення, яке у свою чергу є складовою частиною судового провадження (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України). Аналіз наведених норм кримінального процесуального права дає підстави слідчому судді для висновку про те, що він може визнавати докази недопустимими, а також і очевидно недопустимими, при здійсненні ним судового контролю під час розгляду та вирішення клопотання детектива НАБУ про продовження строків досудового розслідування. Крім того, слідчий суддя в аспекті цього питання зазначає, що визнання доказів недопустимими взагалі неможливе без дотримання загальної засади кримінального провадження про безпосередність дослідження доказів (показань, речей і документів), яка встановлена ст. 23 КПК України, та яка у повній мірі реалізується судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні виходить з того, що:

- підстав для відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування, передбачених вимогами ч. ч. 4 і 5 ст. 295-1 КПК України, ним не встановлено;

- підстави та обставини, які передбачені п. п. 1-6, 8 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України і на які посилається детектив НАБУ у клопотанні у якості його обґрунтування, останнім доведені (у частині п. 7 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України - доведені частково).

Слідчий суддя вважає, що наявні підстави для часткового задоволення клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, з огляду на таке.

Слідчий суддя враховує, що обґрунтованість підозри, про яку було повідомлено ОСОБА_1 21 серпня 2021 року, детективом НАБУ доведена. Стандарт обґрунтованості підозри складається з двох аспектів: питання вчинення кримінального правопорушення та доведення обставин, які за розумного і неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до його вчинення. Слідчий суддя виходить з того, що зазначений стандарт у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування дотриманий, оскільки: існування події (факту) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також і його вчинення підозрюваним ОСОБА_1 , не викликає розумного і неупередженого сумніву та підтверджується доданими до клопотання матеріалами (копіями витягу з ЄРДР; заяви про вчинення кримінального правопорушення від 03 лютого 2021 року; протоколів допиту свідків від 03 лютого, 10 серпня, 11 серпня, 20 серпня, 21 серпня 2021 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи від 10 серпня 2021 року; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 09 серпня 2021 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20 серпня 2021 року).

Слідчий суддя надає оцінку цим доказам виключно у контексті вирішення питання щодо обґрунтованості підозри, а не у контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності/відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. У зв`язку з наведеним слідчий суддя також відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива НАБУ стосовно того, що процесуальні та слідчі (розшукові) дії, на необхідність проведення та/або завершення яких останній посилається у своєму клопотанні (подолання системи логічного захисту мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного ОСОБА_1 ; проведення огляду мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного; завершення призначених експертиз відеозвукозапису та отримання висновків експертів; проведення допитів свідків, яким можуть бути відомі обставини кримінального провадження) потребують додаткового часу за межами п`ятимісячного строку досудового розслідування, раніше встановленого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя вважає, що результати вказаних процесуальних та слідчих (розшукових) дій, у тому числі результати призначених експертиз відеозвукозапису, можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні та мати значення для його судового розгляду, зокрема, для об`єктивного встановлення всіх обставин кримінального правопорушення; правильної його кваліфікації; справедливого судового розгляду, а саме, спростування або підтвердження винуватості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Ці процесуальні та слідчі (розшукові) дії не могли бути завершені раніше з об`єктивних причин, зокрема, у зв`язку з тривалістю проведення вказаних експертних досліджень через значне навантаження фахівців експертних установ, а також і у зв`язку з тим, що існує потреба у розсекречуванні результатів негласних слідчих (розшукових) дій та процесуальних документів, які слугували підставами для їх проведення, певна частина яких підлягає розсекречуванню не органом досудового розслідування, що обмежує його впливу на цей процес.

Слідчий суддя вважає, що детективом НАБУ не повністю обґрунтовані строк, який є необхідним для проведення або завершення процесуальних дій, а також необхідність продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 8 місяців, з огляду на таке. Слідчий суддя погоджується з посиланням детектива НАБУ на виняткову складність цього кримінального провадження. Питання складності кримінального провадження повинно розглядатися в аспекті дотримання розумних строків досудового розслідування, як загальної засади кримінального провадження, які забезпечуються прокурором і слідчим суддею (ч. 2 ст. 28 КПК України). Поняття розумного строку досудового розслідування є оціночним поняттям, яке визначається окремо у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність всіх обставин вчинення та розслідування злочину, що було визначено Конституційним Судом України у рішенні від 30 січня 2003 року у справі N 1-12/2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора). Перебіг розумного строку під час досудового розслідування у контексті рішень Європейського суду з прав людини розпочинається з вручення компетентним органом особі повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення (рішення у справах: «Девер проти Бельгії», «Дьюєр проти Бельгії», «Єкле проти Німеччини»), а граничні строки досудового розслідування встановлені вимогами ст. 219 КПК України. Складність кримінального провадження є одним із критеріїв розумності строків досудового розслідування, який має оціночний характер та визначається окремо у кожному конкретному випадку. З метою визначення складності кримінального правопорушення враховуються кількість підозрюваних і кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється досудове розслідування, обсяг та специфіка процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо (ч. 3 ст. 28 КПК України). Перелік підстав, які мають враховуватися для визначення складності кримінального провадження не є вичерпним, а тому у кожному конкретному випадку можуть бути враховані й інші чинники, зокрема, кількість інших учасників кримінального провадження (крім підозрюваних); кількість питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, а також проведення певної кількості експертних досліджень, їх складність та тривалість; поведінка учасників кримінального провадження, у тому числі і належна поведінка; обсяг та строки здійснення судового контролю слідчими суддями у кримінальному провадженні за зверненнями, як органу досудового розслідування, так і учасників кримінального провадження (клопотаннями, скаргами) тощо.

Слідчий суддя вважає, що з огляду на повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке за класифікацією ч. 6 ст. 12 КК України належить до кола особливо тяжких злочинів; кількісний склад сторони захисту, а також активність та ефективність захисту підозрюваного (велику кількість поданих ними клопотань, заяв та скарг, як стороні обвинувачення, так і слідчим суддям); обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, у тому числі значної кількості негласних слідчих (розшукових) дій, а також кількості питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, і проведення певної кількості експертних досліджень, їх складності та тривалості; обсяг та строки здійснення судового контролю слідчими суддями у цьому кримінальному провадженні за зверненнями сторони захисту і сторони обвинувачення, це кримінальне провадження має виняткову складність, а тому строк досудового розслідування може бути продовжений на строк більше шести місяців.

Слідчий суддя погоджується із запереченням захисника Гальчинського Є.В. стосовно того, що це клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування містить тотожні обґрунтування з його клопотанням яке раніше було процесуальною підставою для продовження строку досудового розслідування до п`яти місяців. Слідчий суддя також:

- не вважає за можливе врахувати посилання детектива НАБУ при обґрунтуванні необхідності продовження строку досудового розслідування на необхідність виконання вимог ст. 290 КПК України, оскільки строк ознайомлення сторін кримінального з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.

- не приймає до уваги посилання детектива НАБУ на неможливість раніше здійснити допит свідків у цьому кримінальному провадження у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Слідчий суддя, з огляду на наведене вище вважає, що строк продовження досудового розслідування до 8 місяців, про який просить детектив НАБУ у клопотанні не обґрунтований належним чином, а найкоротшим та достатнім для потреб досудового розслідування строком, який буде відповідати критерію розумності строків досудового розслідування, є строк досудового розслідування, який не буде перевищувати 7 (семи) місяців.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 219, 294, 295-1, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива НАБУ, саме про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 7 (семи) місяців, тобто до 21 березня 2022 року.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

1) клопотання детектива НАБУ Іщука М.О. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03 лютого 2021 року за № 52021000000000060, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - задовольнити частково;

2) продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03 лютого 2021 року за № 52021000000000060, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, до 7 (семи) місяців, тобто до 21 березня 2022 року;

3) в решті клопотання - відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 25 січня 2022 року.

Слідчий суддя Олег ТКАЧЕНКО