Document No. 102759008

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/910/56/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Білоус І.О., Крука Є.В.,

секретар судового засідання Слаква О.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Василенкова Б.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника Маленка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Маленка О.В. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 19.05.2017 р. за № 42016000000001569, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання та позиції учасників

23.12.2021 р. захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Маленко О.В. через канцелярію подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які знаходяться у володінні Офісу Генерального прокурора , а саме до інформації в електронній інформаційній системі - Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі ЄРДР), шляхом зняття копії такої інформації щодо кримінального провадження № 52017000000000339 від 23.05.2017 р., у повному обсязі по розділах: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли».

Указане клопотання було зареєстроване в канцелярії Вищого антикорупційного суду 23.12.2021 р. за № 21882/21-Вх.

На думку сторони захисту, запитувана у клопотанні інформація може свідчити про недопустимість доказів, на яких грунтується обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 .

У своєму клопотанні захисник стверджує, що з боку сторони обвинувачення під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження за № 52017000000000339, яке у подальшому було об`єднане з кримінальним провадження № 42016000000001569, було здійснено ряд фальсифікацій правоохоронними органами щодо залучення ОСОБА_2 до участі у конфіденційному співробітництві та проведенні НСРД, до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. На переконання захисника, у своїй сукупності вказана інформація підтверджує провокативний характер кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , а тому, керуючись положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, існує нагальна потреба в отриманні тимчасового доступу до матеріалів, зазначених у клопотанні.

Захисник Маленко О.В. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказав, що запитувана у клопотанні інформація може підтвердити або спростувати факт провокації у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор Василенков Б.М. проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що єдиним обгрунтуванням вказаного клопотання є спростування факту наявності провокації щодо залучення ОСОБА_2 до конфіденційного співробітництва неуповноваженою на це особою, а не можливість використання вказаної інформації як доказу у цьому кримінальному провадженні. Крім того, на думку прокурора, інформація з ЄРДР є похідною від процесуальних документів, служить для закріплення службової інформації, а тому не може бути використана як доказ. На підтвердження своєї позиції прокурор посилався на постанову ВП ВС від 26.03.2019 у справі № 807/1456/17, постанову ККС ВС від 25.08.2021 р. у справі № 663/267/19.

2. Оцінки та мотиви суду

Розглянувши подане клопотання та заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд уважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Оскільки захисник обгрунтовує важливість отримання запитуваних ним у клопотанні документів необхідністю забезпечення належного захисту прав обвинуваченого ОСОБА_1 та доведення факту провокації та недопустимості доказів сторони обвинувачення, суд сприяє здійсненню такого процесуального права сторони захисту як збирання доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 КПК, у разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов`язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У кримінальному провадженні, з метою досягнення його дієвості, застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК).

У п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей та документів, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) (ч. 1 ст. 159 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених розділом IV КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 333 КПК, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, суд також ураховує причини, через які такий тимчасовий доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Перевіряючи наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 333 КПК, щодо причин, через які сторона захисту не здійснила тимчасовий доступ до речей та документів під час досудового розслідування, суд зауважує, що у клопотанні захисник указав, що вказана інформація стала відомою стороні захисту вже після завершення досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК, а тому раніше отримати вони її не могли.

Разом із тим захисником доведено, що вказані матеріали неможливо отримати іншим чином, оскільки запитувана інформація міститься в інформаційній електронній системі, володільцем та розпорядником якої є Офіс Генерального прокурора .

У свою чергу, надання тимчасового доступу до речей та документів, відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК, передбачає доведення наявності:

- обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- виправдання такого ступеню втручання у права та свободи особи;

- можливості виконання завдання, для виконання якого сторона звертається із відповідним клопотанням.

Щодо обґрунтованості підозри суд, не висловлюючись по суті підозри, та зважаючи на те, що питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження розглядається на стадії судового розгляду та за клопотанням сторони захисту, уважає, що це питання перевірці під час вирішення цього клопотання не підлягає, а також, виходячи із засади рівності сторін, суд уважає, що решта вимог, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК, підлягають доведенню не лише стороною обвинувачення, але і стороною захисту, в разі її звернення до суду з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Оскільки запитувані у клопотанні матеріали перебувають у володінні державного органу - Офісу Генерального прокурора , відповідний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів не створить надмірного втручання в право цієї юридичної особи та є пропорційним до завдань кримінального провадження.

Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого сторона захисту звертається із відповідним клопотанням, суд уважає, що, з огляду на заяву про провокацію, документи, до яких сторона захисту просить надати доступ, можуть бути використані для доведення факту провокації, а тому завдання, яке ставиться стороною захисту, є таким, що може бути виконане із застосуванням запитуваного заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав уважати, що ці речі або документи:

- перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

- самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

- не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Окрім того, сторона кримінального провадження має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Перевіряючи доведеність таких підстав, колегія суддів керується наступним.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 КПК, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

На час розгляду клопотання чинним є Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р. (далі - Положення № 298).

Відповідно до вимог п.п. 1 п. 1 розділу І (основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань) Положення № 298, положення визначає порядок формування та ведення ЄРДР, а також надання відомостей з нього.

Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 1 розділу І Положення № 298, Держателем ЄРДР є Офіс Генерального прокурора (далі - Держатель).

Відповідно до вимог розділу ІІІ (доступ до відомостей, внесених до ЄРДР) Положення № 298, право доступу до відомостей внесених до ЄРДР, мають, зокрема, держатель - у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора , прокурори та керівники регіональних (обласних), місцевих (окружних), спеціалізованих прокуратур - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.

Як убачається зі змісту клопотання та доводів сторони захисту, висловлених у судовому засіданні, потреба у витребуванні інформації з ЄРДР обумовлена необхідністю встановлення певних обставин у кримінальному провадженні та зводиться до необхідності перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень, оцінки доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, оскільки Офіс Генерального прокурора є держателем ЄРДР, суд приходить до висновку, що захисником доведено, що відомості, про доступ до яких він зазначає у своєму клопотанні, перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора .

Судом ураховано, що стороною захисту в клопотанні було дотримано вимог ч. 5 ст. 163 КПК, за таких обставин, для забезпечення визначених ст. 2 КПК завдань кримінального провадження і дотримання принципу змагальності сторін кримінального провадження, перевірки версії сторони захисту щодо провокативних дій працівників правоохоронних органів, та з метою забезпечення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, але враховуючи зв`язок запитуваної інформації з кримінальним провадженням, що перебуває на розгляді, суд приходить до висновку, що клопотання захисника Маленка О.В. підлягає до задоволення.

Згідно із положеннями ст. 159 КПК, при наданні тимчасового доступу до речей та документів, особі надається право ознайомитись із ними, зробити їх копії та вилучити їх. Захисник у своєму клопотанні зазначив спосіб у який саме він просить суд здійснювати тимчасовий доступ до запитуваної інформації - шляхом зняття копії вказаної інформації.

Таким чином, на думку суду, для досягнення дієвості цього кримінального провадження стороні захисту необхідно надати тимчасовий доступ до запитуваної інформації, шляхом ознайомлення з відповідною інформацією з можливістю отримання та вилучення копії вказаної інформації.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК, за загальним правилом, строк дії ухвали про надання тимчасового доступу до речей та документів не може перевищувати двох місяців із дня її постановлення.

Щодо строку дії ухвали про надання тимчасового доступу, то у клопотанні захисник не зазначає строку, який необхідний стороні захисту для виконання ухвали. На думку суду, з огляду на обсяг матеріалів, тимчасовий доступ до яких одержала сторона захисту цією ухвалою, та зважаючи на те, що справа перебуває на стадії доповнень, а наступне судове засідання призначене на 02.02.2022 р. та на 10.02.2022 р., установлення строку дії ухвали в 2 тижні є достатнім для здійснення відповідного тимчасового доступу, з урахуванням завантаженості сторони захисту та інтересів правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 22, 93, 110, 131, 132, 159, 160, 163, 223, 333, 372, 375 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

1. Клопотання захисника Маленка О.В. про надання тимчасового доступу до речей і документів - задовольнити.

2. Надати обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Маленку О.В. тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора , а саме до:

- інформації в електронній інформаційній системі ЄРДР, шляхом зняття копії такої інформації щодо кримінального провадження № 52017000000000339 від 23.05.2017 р., у повному обсязі по розділах: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли».

3. Строк дії ухвали 2 тижні із дня її постановлення - до 07.02.2022 р.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК, з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів (ч. 1 ст. 166 КПК).

Ухвала оскарженню не підлягає, та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Головуючий суддя Кравчук О.О.

Судді: Білоус І.О.

Крук Є.В.