Document No. 102840724

Справа № 760/9481/17

Провадження № 1-кп/4910/34/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - Перова А.В.,

з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - адвокатів Володимирської О.М., Степанова І.В.,

у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в с. Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає в АДРЕСА_2 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Київ, що проживає в АДРЕСА_5 , зареєстрований в АДРЕСА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в м. Корюківка Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_7 , зареєстрований по АДРЕСА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився в м. Чита Російської Федерації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народилась в м. Донецьк, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_10 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який народився в с. Новоборовиці Свердловського району Луганської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу,

УСТАНОВИВ:

24 січня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

І. Суть клопотання

20 лютого 2017 року заставодавцем ОСОБА_9 , на виконання судового рішення, внесена застава у розмірі 10 млн гривень, яка забезпечила належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Зазначена сума була отримана ОСОБА_1 на підставі договору позики, укладеного між ними 22 лютого 2017 року. Отримані кошти, в розмірі 10 млн гривень, які були передані в рахунок застави, ОСОБА_1 повинен був повернути позикодавцеві ( ОСОБА_9 ) до 31 грудня 2017 року. У зв`язку з продовженням дії запобіжного заходу, між ними неодноразово укладались додаткові угоди для продовження строку дії основного договору від 22 лютого 2017 року.

На теперішній час, сума внесеної ОСОБА_9 застави, в якості гарантії забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , залишається досить великою і складає 3 813 600 гривень.

На думку обвинуваченого, на даний час перестали існувати підстави, які існували на момент обрання йому запобіжного заходу, протягом 4 років та 11 місяців, які минули з дати застосування запобіжного заходу, обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про відсутність будь-яких ризиків, які існували на час його застосування.

Застосований до нього запобіжний захід (застава) та його надмірна тривалість стали підставою погіршення його матеріального становища та негативно вплинув на його сімейний стан (розлучення із дружиною).

Більш того, 28 грудня 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшла претензія від заставодавця ОСОБА_9 з вимогою повернути йому грошові кошти у сумі 3 813 600 гривень та нараховану пеню в розмірі 2 073 873 гривень, протягом семи днів з моменту отримання такої претензії; у разі її невиконання у вказаний строк, заставодавець буде змушений звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Через невелику заробітну плату (розмір якої становить 5 635, 00 грн), відсутність інших джерел доходу, ОСОБА_1 не має змоги повернути вказані кошти ОСОБА_9 .

Таким чином, єдиним способом для задоволення претензії ОСОБА_9 є заміна обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, на більш м`який, такий як особисте зобов`язання.

Вищевказані обставини спричиняють ОСОБА_1 значні незручності та матеріальну шкоду, адже, у разі неповернення вищевказаної суми застави ОСОБА_9 , він буде вимушений сплатити йому суму боргу за договором позики, пеню та додаткові витрати (відшкодування судового збору та витрати на правову допомогу) у судовому порядку, що завдасть йому та його рідним значної матеріальної шкоди та поставить його родину в скрутне матеріальне становище.

На підставі зазначеного, просив суд змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернути заставодавцю належні йому кошти.

ІІ. Позиції учасників провадження

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що у грудні 2021 року він отримав претензію ОСОБА_9 , відповідно якої йому було надано 7 днів для сплати наданої останнім суми позики (3,8 млн гривень). З листопада 2021 року по теперішній час змінились обставини, за яких був застосований запобіжний захід, заставодавець не хоче чекати на повернення коштів. У разі, якщо він звернеться до суду із позовом, за результатами розгляду якого буде ухвалено позитивне рішення, у нього не буде можливості забезпечити належний рівень життя, враховуючи що він орендує житло (за яке сплачує коштами зі своїх заощаджень), має на утриманні дітей та заробляє 5 тис. гривень.

Пояснив, що саме ОСОБА_9 наполіг на укладенні договору позики на суму 10 млн гривень, після того як гроші були внесені на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (як гарантія повернення належних йому коштів).

Єдиною обставиною, яка змусила обвинуваченого звернутись до суду - це наявність у нього боргових обов`язків, претензії ОСОБА_9 , як наслідок руйнування сім`ї, що робить його життя нестерпним.

Захисник Степанов І.В. вважає, що такий розмір застави є необґрунтованим, таким, що спричиняє страждання обвинуваченому. Зазначив, що правомірність укладення договору позики між обвинуваченим та заставодавцем ОСОБА_9 не викликає у нього ніяких підозр, це звичайні людські відносини, в яких ОСОБА_9 просто хотів забезпечити гарантії повернення грошових коштів, внесених в якості застави. Додав, що доказів девіантної поведінки ОСОБА_1 немає, як у сторони обвинувачення, так і у суду, на теперішній час обвинувачений перебуває у складній життєвій ситуації (його родина розпалась, він намагається утримувати дітей на належному для них рівні, попри маленьку заробітну плату).

Захисник Володимирська О.В. просила клопотання задовольнити та повернути заставодавцю грошові кошти. Пояснила, що ОСОБА_10 запропонував обвинуваченому, що після того як він вийде зі слідчого ізолятора, вони укладуть договір позики та зазначать у ньому предмет такого договору. Додала, що ризиків, визначених ст. 177 КПК України, не існує, за весь час існування кримінального провадження від сторони обвинувачення не було жодної скарги (ні щодо випливу на свідків, ні стосовно спроб переховування), своєю належною процесуальною поведінкою він довів, що вчиняти протиправні дії не збирається.

Прокурор Перов А.В. щодо задоволення клопотання заперечив. Звернув увагу, що у клопотанні зазначено лише про одну нову обставину - сімейний стан обвинуваченого (розлучення з дружиною), яка вже була відома суду під час розгляду попереднього клопотання про зміну запобіжного заходу (за результатами якого розмір застави було зменшено до 3,8 млн грн).

Зазначив, що ризик впливу на свідків та експертів, ризик переховування від правосуддя продовжують існувати, оскільки наразі триває стадія дослідження доказів (багато матеріалів, допиту свідків ще не було проведено). Стосовно претензії ОСОБА_9 та відповіді на неї зазначив, що для нього є досить дивним, що їх тексти за своїм змістом та формою дуже схожі. На його думку, укладення цього договору не має правових наслідків (бо немає законної мети його виконання), а з 04 листопада 2021 року нових обставин, які б дозволили зменшити розмір застави, обвинуваченим не зазначено.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали, що надані до клопотання, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч.1 ст.7 КПК України).

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в цьому та в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.

Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

У своєму клопотанні, та поясненнях, наданих в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 ставить питання про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Підставами звернення із означеним клопотанням ОСОБА_1 зазначає наявність претензії від ОСОБА_9 з вимогою повернути йому грошові кошти у сумі 3 813 600 гривень та нарахованої пені; негативний вплив застосованого запобіжного заходу на сімейний стан (що призвело до розлучення з дружиною).

До матеріалів клопотання обвинуваченим додано копію претензії від 07 грудня 2021 року, відповідно до якої 22 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_9 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 млн гривень, шляхом внесення їх на депозитний рахунок Апеляційного суду м. Києва в якості застави, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути їх у строк до 31 грудня 2017 року. На дату складення претензії сума боргу становила 3 813 600 гривень, саме її він і просить повернути протягом семи днів з моменту отримання претензії.

Відповідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Щодо існуючих фінансових (кредитних) взаємовідносин між обвинуваченим ОСОБА_1 та заставодавцем, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_9 , яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не можливе без взаємної згоди підозрюваного/обвинуваченого та заставодавця, який не може бути ним визнаний всупереч своєму бажанню та волі, оскільки саме він висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави, надає свої власні кошти, та зобов`язується нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування високого ризику її неповернення (можливого звернення в дохід держави).

Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, про які обвинуваченим у клопотанні зазначено не було.

Обставини, які виникли у сім`ї обвинуваченого: розлучення із дружиною, утримання дітей, самі по собі не можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу.

Крім того, під час попереднього розгляду клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру застави, його теперішній сімейний стан, у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, був врахований судом, за результатами чого розмір застави був зменшений. Посилання на необхідність утримання дітей також є недоречним, оскільки це є обов`язком батьків, визначеним Сімейним кодексом України.

Додаткових відомостей, які в своїй сукупності могли бути підтвердженням надмірності визначеної суми застави для ОСОБА_1 , стороною захисту не надано.

Суд враховує те, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування; наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого, дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

Таким чином, на думку суду, визначений ухвалою суду від 04 листопада 2021 року запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 813 600 грн, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. А тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п.70).

З огляду на викладене суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,201,372,376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Судді: Л.І. Задорожна

Я.В. Шкодін

О.В. Федоров