- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
- Secretary : Batyr B.V.
- Lawyer : Levkovets A.Yu., Hloby K.V.
- Prosecutor : Bronevytskyi S.S.
Справа № 991/447/22
Провадження 1-кс/991/457/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Броневицького С.С., захисників: Левковця А.Ю., Глоби К.В. та підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Левковця Андрія Юрійовича від 21.01.2022 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019,
ВСТАНОВИВ:
До вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Левковця А.Ю., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , у якому захисник просить змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019 у вигляді застави на заставу у розмірі 744 300, 00 грн, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком до 23 січня 2021 року включно, а саме: з`являтися за першої вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Обґрунтовуючи подане клопотання, захисник посилається на зменшення існування деяких ризиків та взагалі припинення існування інших ризиків, таких як: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. З огляду на що, на думку сторони захисту, відсутня нагальна потреба у продовженні застосування до ОСОБА_1 застави у попередньо визначеному розмірі, і можливості зміни її розміру у відповідності до меж, визначених у п. 3 ч. 1 ст. 185 КПК України - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А відтак, зменшення ризиків зі спливом строків досудового розслідування, вбачаються підстави для зміни запобіжного заходу, а саме, покладення обов`язків: з`являтися за першої вимогою до слідчого, прокурора, суду та повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживания та/або місця роботи. За твердженнями адвоката Левковця А.Ю., виконання вказаних обов`язків забезпечить розмір застави, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 744 300, 00 грн. Тож така зміна запобіжного заходу у спосіб зменшення застави слугуватиме відповідною гарантією прокурору, слідчому та суду щодо належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 і у подальшому.
Наявні обставини і стали підставою для звернення захисника ОСОБА_1. до слідчого судді з цим позовом.
У судовому засіданні адвокати Левковець А.Ю. та Глоба К.В. повністю підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор заперечив проти зміни запобіжного заходу, наполягаючи на тому, що саме розмір застави, який наразі застосований судом до підозрюваного ОСОБА_1 , у сумі 3 405 000 грн і є тим стримуючим фактором для належної поведінки підозрюваного, тому розмір застави повністю обґрунтований.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилається захисник, обґрунтовуючи доводи клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Вирішуючи зазначене клопотання слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як свідчать подані матеріали, слідчою групою детективів Національного бюро Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019150000000274, відомості щодо якого 07.06.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою генерального директора ТОВ «Імперія води Україна» ОСОБА_1 , директора ДЖКГ Миколаївської міської ради ОСОБА_2 , першого заступника директора ДЖКГ Миколаївської міської ради ОСОБА_3 та директора ТОВ «БВК «Пик-Строй» ОСОБА_4 за співучасті з директором ТОВ «Урбан-Констракт» ОСОБА_5 , директором ТОВ «ТК «Укр-Граніт» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , директором ТОВ «Місто Фонтанів» ОСОБА_8 у заволодінні бюджетними коштами на користь ТОВ «БВК «Пик-Строй» на загальну суму 26 876 653,99 грн під час виконання робіт з реконструкції площі Соборної у Центральному районі міста Миколаєва шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
10.08.2021 ОСОБА_1 детективом НАБУ Каналовою О.М. за погодженням з прокурором САП Броневицьким С.С. вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
20.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відмовлено стороні обвинувачення у застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосованого до останнього запобіжний захід у виді застави у розмірі 3 405 000 грн із покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва, та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із підозрюваними, у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
04.10.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було продовжено на два місяці строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , тобто до 04.12.2021 року включно.
04.12.2021 строк покладених на ОСОБА_1 обов`язків у кримінальному провадженні № 120191500000200274 від 07.06.2019 закінчився та не був продовжений, оскільки сторона обвинувачення з таким клопотанням не зверталася.
До того ж, як зазначає сторона захисту, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019 застава у дохід держави не зверталася, вказане свідчить, що процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 була належною.
Доводи сторони захисту зводяться до того, що саме сумлінна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 , зменшення та взагалі відсутність деяких ризиків, а також закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , надають підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави із 3 405 000 грн до 744 300 грн.
Слід зауважити, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави, виходив з обставин інкримінованого злочину, наявності обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялася під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 та при продовженні дії покладених на підозрюваного обов`язків. Разом з тим, «обґрунтованість підозри» - поняття, яке не є незмінним протягом всього досудового розслідування. Зі сплином строку досудового розслідування відомості, на яких ґрунтується підозра, мають стати більш спроможними на користь причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак слідчий суддя зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваним таких обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться у вищевказаних ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду про покладення та продовження строку дії обов`язків на підозрюваного. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Водночас відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументована в тій мірі, щоб цього було достатньо для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу.
Приписи ч. 5 ст. 194 КПК України обумовлюють покладення обов`язків із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Отже, покладення обов`язків є наслідком застосування запобіжного заходу, вони мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу (його суворості), а не навпаки. Тому зменшення переліку обов`язків не може впливати на застосований запобіжний захід і не є підставою для його зміни.
З огляду на що слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту, що на даний час взагалі відсутні ризики, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку дії обов`язків, через завершення досудового розслідування та того, що наразі триває стадія ознайомлення, а також належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .. Все ж таки ризики хоч мінімальні, але вони існують.
Матеріали клопотання свідчать про те, що зазначений розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі невиконання підозрюваним покладених обов`язків. Тому завершення досудового розслідування і, як наслідок, належна поведінка підозрюваного, що обумовлювала сприяння досудовому розслідуванню не є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_1 запобіжним заходом. Тож посилання на цю обставину не може зумовлювати зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в контексті зменшення його розміру.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). За умови зменшення існування ризику кримінального провадження застава зможе і в подальшому достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, хоча і в меншому розмірі, ніж її було визначено первісно.
На думку слідчого судді, наразі розмір застави, визначений ухвалою від 20.08.2021 про обрання запобіжного заходу, в достатній мірі здатен і надалі забезпечити належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі - 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 405 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме такий вид запобіжного заходу на цьому етапі досудового розслідування є дієвим запобіжним заходом. Розмір застави визначався слідчим суддею, виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.
За таких обставин, у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 193-196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Левковця Андрія Юрійовича від 21.01.2022 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 в порядку ст. 201 КПК України у кримінальному провадженні № 12019150000000274 від 07.06.2019 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько