- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/474/22
Провадження № 1-кс/991/485/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
28 січня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 22 червня 2021 року за №52021000000000323.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 (надалі детектив НАБУ);
третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 ; представник третьої особи адвокат ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питанняпро арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52021000000000323 від 22 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України.
Питання про арешт майна вирішується за клопотанням прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 (надалі прокурор САП).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання прокурора САП, відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, подане у строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України, та обґрунтоване наступним.
У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52021000000000323 від 22 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (недонарахування та несплата податкових зборів на суму понад 43.000.000,00 гривень). З грудня 2019 по лютий 2020 року ТОВ «Декоплюс» реалізовано об`єкти нерухомості: машино-місця та одне веломісце житлового комплексу «Французький квартал 2», що розташовані за адресами: місто Київ, вулиця Джона Маккейна, вулиця Предславинська, фізичній особі ОСОБА_7 за балансовою вартістю 6 723 750 грн, які ним через декілька днів були реалізовані за ціною наближеною до ринкової, яка в декілька разів перевищувала вартість набуття, всього на суму 31 656 600 грн, за версією слідства за участі відділу продажу житлового комплексу «Французький квартал 2» під брендом «Буд Кепітал» («Буд девелопмент»). 21 січня 2022 року детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено - ноутбук Apple model A2338 Serial:CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial:DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum» - речі які можуть бути використаними як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 21 січня 2022 року детективом НАБУ було винесено постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи вилучених речей, у зв`язку з необхідністю в застосуванні спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а саме наявності у вказаних речах відомостей щодо вчинення ОСОБА_7 правочинів із ТОВ «Декоплюс», з порушенням чинного законодавства. Крім того, 21 січня 2022 року ноутбук Apple model A2338, планшет iPad model A2069, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K, флеш-карту червоного кольору та флеш-карту з написом «FreeRum» було визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор САП звернувся до слідчого судді з клопотанням у якому просить накласти арешт на ноутбук Apple model A2338 Serial:CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial:DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum», вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2022 року, які можуть містити відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні за №52021000000000323 від 22 червня 2021 року, з метою забезпечення збереження речових доказів із забороною відчуження, користування та розпорядження власником або іншими особами цим рухомим майном.
Вказані обставини підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, зокрема: копією витягу з ЄРДР від 22 січня 2022 року, копією протоколу обшуку від 21 січня 2022 року, копією постанови про визнання речовими доказами від 21 січня 2022 року, копією постанови про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 21 січня 2022 року, копією протоколу огляду від 12 січня 2022 року.
Разом з тим, слідчий суддя не враховує копію протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16 листопада 2021 року, долучену до клопотання, оскільки її дослідження при розгляді цього клопотання може призвести до розголошення відомостей досудового розслідування.
Детектив НАБУ у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти вимог клопотання заперечували, просили у його задоволені відмовити.
Слідчий суддя дослідив клопотання з додатками до нього, заслухав думки детектива НАБУ, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також її представника.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до вимог п.п.1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 21 січня 2022 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено - ноутбук Apple model A2338 Serial:CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial:DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum». Вилучене майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №52021000000000323 на підставі постанови детектива НАБУ від 21 січня 2022 року, оскільки вони містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, 21 січня 2022 року, детективом НАБУ у цьому кримінальному провадженні призначена судова комп`ютерно-технічна експертиза зазначеного вище майна, зокрема, для відновлення раніше видалених файлів, зміст яких на думку органу досудового розслідування може мати доказове значення у цьому кримінальному провадженні.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя погоджується з позицією детектива НАБУ, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, слідчий суддя погоджується з позицією детектива НАБУ, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Крім того, накладення арешту на вказане майно, із забороною розпорядження та користування, забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Крім того, накладення арешту на вказане майно, із забороною розпорядження та користування, забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя зазначає, що вимога клопотання прокурора САП у частині заборони відчуження майна, на яке він просить накласти арешт, не може бути задоволена, оскільки, у разі задоволення клопотання, має заборонятися чи обмежуватися лише розпорядження або користування майном.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні ноутбук, планшет, накопичувач інформації та флеш-карти, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора САП про арешт майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
1) клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна задовольнити частково;
2) накласти арешт на майно, а саме:
- ноутбук Apple model A2338 Serial:CO2F59050KPF;
- планшет iPad model A2069 Serial:DMPC7039NTHY;
- накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212;
- флеш-карту червоного кольору;
- флеш-карту з написом «FreeRum», вилучені 21 січня 2022 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 - ОСОБА_9, за адресою: АДРЕСА_1, із забороною останній розпоряджатися та користуватися цим майном;
3) в решті клопотання - відмовити;
4) ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 01 лютого 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1