Document No. 102900376

Справа № 991/438/22

Провадження 1-кс/991/448/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Гарванка І.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Телешецького О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000012 від 05.01.2018, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Гарванка І.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

У клопотанні детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Золочів, Золочівського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (552 300 грн), а також покласти на підозрюваного строком на два місяці наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- зазначений злочин є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту наразі припиняє свою дію по закінченню строку, визначеного ч. 6 ст. 181 КПК України, та вважається скасованим.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник так само, як і сам підозрюваний ОСОБА_1 заперечили проти задоволення клопотання. З огляду на відсутність будь-яких доказів поза процесуальної поведінки ОСОБА_1 за 5 з половиною місяців застосування до нього попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладеними обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуючи не доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також відсутність обґрунтування застосування саме максимального розміру застави для гарантування виконання покладених обов`язків, відсутність будь-якого обґрунтування та доведення необхідності покладення на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сторона захисту просить прийняти законне та справедливе рішення та відмовити прокурору у задоволенні його клопотання від 20.01.2022.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, а також доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, досудовим розслідуванням встановлено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 за підозрою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом зловживання службовими особами ДП «Гутянське лісове господарство» своїм службовим становищем, а саме протиправного відчуження з 2018 року значних обсягів необлікованого майна підприємства у вигляді деревини та продаж лісоматеріалів за заниженими цінами на користь підконтрольних директору державного підприємства приватних суб`єктів господарювання ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020», що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом легалізації службовими особами ДП «Гутянське лісове господарство» доходів, одержаних злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209КК України, за фактом умисного складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів службовими особами ТОВ «ФОРА ПРАЙМ» та використання таких документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13.12.1993 № 157 «Про організацію у Харківській області державних мисливських господарств та реорганізацію Гутянського та Ізюмського державних лісомисливських господарств».

Відповідно до ст. 1 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Держлісагентства від 13.09.2017 № 386 (далі - Статут) ДП «Гутянське лісове господарство» засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (Орган управління майном).

Згідно з ч. 3.1 ст. 3 Статуту, підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, одержання прибутку від комерційної діяльності.

Відповідно до ч. 4.1, 4.2 ст. 4 підприємство є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки та здійснює свою діяльність на комерційній основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном.

Частинами 5.3, 5.4 ст. 5 Статуту визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно з ч. 6.1.2 ст. 6 Статуту, підприємство самостійно реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом, за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, також у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами.

Відповідно до ч. 8.1, 8.2 ст. 8 Статуту органом управління підприємства є його директор. Наймання директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладення з ним контракту в порядку, установленому чинним законодавством України.

Нормами ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України визначено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах, а також право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації.

Відповідно до п. 1.2 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 (далі - Положення) реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини.

Пунктом 1.3 Положення визначено, що аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України «Про товарну біржу та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб`єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини.

Також відповідно до п. 1.5 Положення не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

Згідно з п. 1.6 Положення, необроблена деревина - деревні матеріали, які здобувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки.

18.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.08.2018 № 410 «Про скасування наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42», яким скасовано наказ Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та відповідне зобов`язання суб`єктів господарювання щодо продажу деревини через аукціони.

Наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_3 » ОСОБА_3 прийнято на посаду заступника директора до апарату управління державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (далі - ДП «Гутянське лісове господарство») з 22.11.2017.

24.11.2017 наказом ДП «Гутянське лісове господарство» від № 138 «Про надання права першого та другого підпису» право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано в.о. директора головному лісничому ОСОБА_6 та заступнику директора ОСОБА_3 .

Надалі, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к «Про призначення ОСОБА_3 » ОСОБА_3 призначено за контрактом на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство», яке координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 15.06.2018 по 14.06.2019.

В силу виконання функцій представника влади та обіймаючи посаду в органі державної влади, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в період з 22.11.2017 по 24.01.2020, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_3 був службовою особою правоохоронного органу державної влади, уповноваженою на реалізацію державної політики у сфері регулювання лісогосподарських відносин в межах наданих йому повноважень.

20.09.2016 на підставі протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) та наказу ТОВ «Атлантіс С» від 20.09.2016 № 3-К ОСОБА_1 був призначений директором вказаної юридичної особи з 21.09.2016 та до 26.04.2021 виконував вказані повноваження.

В подальшому, того ж дня, 30.10.2017, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) у свого двоюрідного брата - ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Статуту ТОВ «Атлантіс С» (далі - Товариство), затвердженого протоколом № 5 від 02.11.2017 (далі - Статут), Товариство створене шляхом об`єднання учасників та майна, діяльність ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно з п. 1.3 Статуту, учасником Товариства є фізична особа: громадянин України ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.4, 1.5 Статуту Товариство є юридичною особою, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Товариство наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Метою діяльності Товариства згідно п. 3.1 Статуту є здійснення підприємницької (господарської) діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.

Предметом діяльності Товариства відповідно до п. 3.2 Статуту, серед іншого, є лісопильне та стругальне виробництво.

Відповідно до п. 8.4 Статуту для забезпечення діяльності Товариства учасником створений статутний капітал у розмірі 10 000 грн 00 коп.

ОСОБА_1 внесено 10 000 грн 00 коп. та належить 100% часток у статутному капіталі Товариства.

Згідно з п. 10.1 Статуту, управління Товариством здійснюють його органи. Органами управління Товариством є загальні збори учасників і виконавчий орган.

Відповідно до п. 10.8 Статуту у Товаристві створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Назвою виконавчого органу є «дирекція».

Згідно з п. 10.9 Статуту, директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.

Директор Товариства:

- без довіреності виконує всі дії від імені Товариства, представляє його в державних та інших органах, підприємствах, організаціях, установах;

- вирішує усі питання поточної діяльності Товариства;

- розпоряджується майном і коштами Товариства, укладає контракти і договори, видає довіреності, відкриває рахункові (поточні), валютні та інші банківські рахунки Товариства;

- без затвердження зборів учасників укладає будь-які договори (угоди);

- приймає на роботу та звільнює з роботи працівників Товариства згідно з чинним законодавством, визначає функціональні обов`язки працівників, у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов`язкові для виконання всіма робітниками Товариства;

- застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності працівників згідно з чинним законодавством;

- контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами Товариства;

- самостійно в межах чинного законодавства та цього статуту вирішує інші питання діяльності Товариства.

В силу того, що директор ТОВ «Атлантіс С» згідно Статуту є виконавчим органом, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, діє без довіреності від імені товариства, представляє його у відносинах з іншими юридичними особами та громадянами, укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в банках, підписує договори, несе повну відповідальність перед учасниками за діяльність товариства, видає у межах своєї компетенції накази і розпорядження, у відповідності з трудовим законодавством наймає і звільняє працівників, розпоряджається у встановленому порядку майном і коштами товариства, тобто обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у період з 21.09.2017 по 26.04.2021, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 являвся службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 , точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, але не раніше призначення його двоюрідного брата ОСОБА_3 на посаду заступника ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_3 » вступив у злочинну змову з останнім, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом придбання лісоматеріалів та пиломатеріалів у вказаного підприємства за цінами, нижче діючих ринкових цін на користь афілійованих ОСОБА_3 юридичних осіб.

Так, досягнувши згоди із ОСОБА_3 , будучи службовою особою ТОВ «Атлантіс С», директор ОСОБА_1 , на виконання своєї ролі, відведеної йому ОСОБА_3 , реалізуючи спільний злочинний задум, спрямований на незаконне заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» у вигляді деревини на користь ТОВ «Атлантіс С», протягом 02.01.2018-27.09.2018, будучи добре обізнаним з положеннями Статуту ТОВ «Атлантіс С», затвердженого протоколом № 5 від 02.11.2017, п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, ст. 626, 632, 669, 691, 712 Цивільного кодексу України, згідно наданих йому повноважень, достеменно розуміючи, що саме від його дій, як службової особи юридичної особи приватного права залежить можливість реалізувати злочинний план, спрямований на заволодіння майном підприємства, від імені ТОВ «Атлантіс С», як афілійованої юридичної особи ОСОБА_3 , уклав договір поставки лісопродукції від 02.01.2018 № 1 з ДП «Гутянське лісове господарство». Від імені ДП «Гутянське лісове господарство» вказаний договір підписано заступником директора ОСОБА_3 .

Підписання вказаного договору директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 та заступником директора ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_3 , забезпечило реалізацію їх спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» шляхом зловживання службовим становищем через продаж лісопродукції за цінами, що є нижчими від діючих ринкових цін на момент продажу.

Також ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з метою подальшого приховування злочину та створення для цього завуальованих передумов, в порушення вимог ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України не визначили товар, який є предметом договору, його кількість, асортимент, а також ціну такого товару, що надало їм можливість реалізовувати деревину без обмежень в обсягах та асортименті.

При цьому, придбання лісопродукції на підставі вказаного договору поставки директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_3 , здійснювався за цінами, значно нижчими їх ринкової вартості на дату продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Також відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Реалізовуючи спільний злочинний план ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , спрямований на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство», ОСОБА_1 , як службова особа юридичної особи приватного права, на підставі вищевказаного договору у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, як директор ТОВ «Атлантіс С», всупереч діючих цін на товар, придбав від імені вказаної юридичної особи у ДП «Гутянське лісове господарство» лісопродукцію в обсязі 1 609,376 куб. м, за цінами, нижче ринкових цін на загальну суму 5 757 192,75 грн з ПДВ, а саме:

- пиловник дуб 3г д14-25 см - 242,936 куб. м на загальну суму 478 097,87 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу даного товару становить 707 512,2 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих на момент продажу ринкових цін становить 229 414,33 грн з ПДВ;

- пиловник дуб 3г д26-35 см - 697,74 куб. м на загальну суму 2 473 326,56 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу постачання даного товару становить 3 515 848,01 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих ринкових цін становить 1 042 521,45 грн з ПДВ;

- пиловник дуб 3г д36-49 см - 668,7 куб. м на загальну суму 2 805 768,32 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу постачання даного товару становить 4 096 173,08 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих ринкових цін становить 1 290 404,76 грн з ПДВ.

Перерахунки грошових коштів ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) за вказаний товар проведено з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «МЕГАБАНК» та рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у Харківському Головному регіональному управлінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які контролюються ОСОБА_2 на рахунок № НОМЕР_3 ДП «Гутянське лісове господарство», що відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Таким чином, внаслідок укладеного договору поставки та невідповідності договірної вартості лісоматеріалів їх ринковій вартості на дату продажу, між ДП «Гутянське лісове господарство» та афілійованою юридичною особою ТОВ «Атлантіс С» у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 заволоділи активами державного підприємства у вигляді деревини на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Окрім того, протягом 05.01.2018-29.05.2019 ОСОБА_1 разом зі своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , на виконання відведених їм ОСОБА_3 ролей, шляхом проведення банківських операцій, організували зняття грошових коштів, отриманих від реалізації афілійованими юридичними особами ТОВ «Атлантіс С» та ТОВ «Профіт Доп» деревини третім особам, через рахунки, заздалегідь відкриті на ім`я фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 2 309 663,67 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , у період з 02.01.2018 по 24.07.2018 перебуваючи на посаді директора підконтрольного ОСОБА_3 суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Атлантіс С», діючи умисно в інтересах останнього, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , за наведених вище обставин, заволодів деревиною ДП «Гутянське лісове господарство» на користь ТОВ «Атлантіс С», придбавши її за цінами, нижчими їх ринкової вартості на момент продажу, на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі ДП «Гутянське лісове господарство» завдано шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

03.08.2021 о 08 год. 16 хв. детективами Національного бюро затримано ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в цей же день, тобто 03.08.2021, старшим детективом Національного антикорупційного бюро України йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: доповідною запискою від 06.02.2019 № 0435/3077-02, відповідно до якої встановлено наявність ознак вчинення кримінального правопорушення в діях службових осіб ДП «Гутянське лісове господарство»; статутом ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 13.09.2017 № 386; наказом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду», згідно якого ОСОБА_3 призначено на посаду заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство»; наказом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2017 № 138 «Про надання права першого та другого підпису», згідно якого право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано заступнику директора ОСОБА_3 ; посадовою інструкцією заступника директора ОСОБА_3 , затвердженою в.о. директора головним лісничим ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_6 від 22.11.2017; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 29.01.2018 № 38-к «Про надання права підпису», згідно якого заступнику директора ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_3 надано право підпису документів, пов`язаних із здійсненням діяльності ДП «Гутянське лісове господарство»; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к «Про призначення за контрактом ОСОБА_14 », згідно якого ОСОБА_3 призначено на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство» з 15.06.2018 по 14.06.2019; контрактом з керівником ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_3 від 14.06.2018; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.04.2019 № 196-к «Про продовження терміну дії контракту, укладеного із ОСОБА_3 », згідно якого термін дії контракту продовжено до 14.06.2023; додатковою угодою 14.06.2019 до контракту від 14.06.2018; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 24.01.2020 № 23-к «Про звільнення ОСОБА_3 », згідно якого контракт із ОСОБА_3 розірвано 24.01.2020; договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» від 30.10.2017, згідно якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С»; статутом ТОВ «Атлантіс С», затвердженим протоколом загальних зборів учасників товариства № 5 від 02.11.2017; договором поставки від 02.01.2018 № 1, укладеним між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Атлантіс С»; протоколом огляду від 05.09.2019 мобільного телефону iphone A2101 ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_3 надає вказівки працівнику ДП «Гутянське лісове господарство» щодо спілкування з потенційними клієнтами від імені ТОВ «Профіт Доп»; протоколом огляду від 11.09.2019 мобільного телефону Samsung GSM SM-J530F Galaxy J5 Pro ОСОБА_1., у якому містяться відомості щодо листування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також третіх осіб щодо здійснення платежів в інтересах ОСОБА_3 , а також ТОВ «Профіт Доп»; протоколом огляду 01.10.2019 файлу-образу накопичувача на жорстких магнітних дисках Seagate Backup Plus Hub s/n NA9QAD6A, який є копією накопичувача Toshiba DT01ACA050, на якому містяться відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» із застосуванням програмного забезпечення «1С» та наявності доступу ОСОБА_2 до управління рахунками від імені вказаних осіб та значної кількості фізичних осіб-підприємців; протоколом огляду від 16.10.2019 ноут-буку Asus X553M ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_2 із застосуванням додатку «Viber» надає вказівки третім особам щодо перерахування грошових коштів в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , а також згідно якого наявні відомості про електронний ключ ОСОБА_4 ; протоколами оглядів від 01.11.2019, від 07.11.2019 мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_3 у спілкуванні із працівниками ДП «Гутянське лісове господарство» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 щодо поставок деревини на користь афілійованих юридичних осіб; протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.06.2018 № 39/7540н/т, відповідно до якого ОСОБА_3 на власний мобільний телефон отримував регулярну інформацію щодо надходжень грошових коштів на рахунки ТОВ «Антантіс С» та ТОВ «Стеклосервіс», а також відповідно до якого ОСОБА_3 особисто надає вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо здійснення відвантажень деревини в інтересах ТОВ «Атлантіс С»; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4312н/т, відповідно до якого ОСОБА_2 із застосуванням месенджера «Telegram» отримувала відомості про діяльність ТОВ «Профіт Доп», надходження на рахунки вказаної юридичної особи, а також отримувала інформацію від працівників ДП «Гутянське лісове господарство» про переведення грошових коштів на рахунки ОСОБА_1 ; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4308н/т, відповідно до якого ОСОБА_2 із застосуванням месенджера «Telegram» надавала третім особам відомості про логін та пароль користувача інтернет-банкінгу ОСОБА_10 , а також отримувала фотографії від ОСОБА_1 з відомостями, які він надсилав ОСОБА_3 про надходження грошових коштів на рахунки ТОВ «Стеклосервіс» та ТОВ «Атлантіс С»; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4309н/т, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснював безпосередній контроль обсягів, типу, діаметру та сорту замовленої деревини третіми особами з підконтрольних юридичних осіб, а також здійснював контроль проведення рубок та відвантаження деревини; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4311н/т, відповідно до якого ОСОБА_3 на месенджер «Telegram» отримував від ОСОБА_1 систематичну інформацію щодо проведених погрузок деревини підприємства, надавав вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо отримання документів на ім`я ТОВ «Профіт Доп»; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.07.2019 № 19/4403н/т, відповідно до якого ОСОБА_1 надавав вказівки щодо відвантаження деревини на афілійовані ОСОБА_3 юридичні особи; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.07.2019 № 19/4404н/т, відповідно до якого 14.05.2019 ОСОБА_2 у спілкуванні із ОСОБА_1 повідомляла останньому про можливість підпису документів від імені ОСОБА_4 . Окрім того, 16.05.2019 у ході розмов ОСОБА_2 спілкувалась з ОСОБА_1 щодо необхідності зв`язатись із ОСОБА_10 з питань переоформлення на нього юридичної особи ТОВ «Профіт Доп»; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.01.2020 № 19/747н/т, відповідно до якого ОСОБА_3 надає вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо здійснення відвантажень та погрузок деревини; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.10.2020, який повідомив, що ціни у договорах ДП «Гутянське лісове господарство» із юридичними особами щодо продажу деревини визначав одноосібно директор підприємства - ОСОБА_3 , а також те, що підписував за вказівкою ОСОБА_3 такі договори у зв`язку з тим, що у випадку відмови від підпису міг бути звільненим з підприємства; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 16.10.2020, яка повідомила, що ОСОБА_3 як директор ДП «Гутянське лісове господарство» особисто визначав ціни, обсяги та номенклатуру товару у договорах купівлі-продажу деревини. Окрім того, остання повідомила про факти вилучення ОСОБА_3 з ДП «Гутянське лісове господарство» документів, що стосуються господарської діяльності із ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» та їх неповернення; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.10.2020, яка повідомила що на ДП «Гутянське лісове господарство» визначенням цін, номенклатури товару та вибором контрагентів займався лише директор підприємства ОСОБА_3 особисто; висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 29.05.2020 № 02/20, яким встановлено ринкову вартість лісопродукції та пилопродукції; висновком експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи № 1041/46601 від 30.09.2020, яким встановлено завдання збитків ДП «Гутянське лісове господарство» внаслідок продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів за заниженими цінами протягом 2018 року-липня 2019 року; висновком експертів за результатами додаткової комісійної судово-економічної експертизи № 1041/50501 від 21.12.2020, яким встановлено завдання збитків ДП «Гутянське лісове господарство» внаслідок продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів за заниженими цінами протягом 2018 року-липня 2019 року; іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Таким чином, для цілей розгляду клопотання наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, вказане кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

05.08.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду по справі № 991/5276/21 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, строком до 03.10.2021. разом з тим, на ОСОБА_1 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

14.09.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/6264/21) підозрюваному ОСОБА_1 змінено спосіб застосування запобіжного заходу шляхом зміни місця проживання та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 . В частині обсягу покладених обов`язків та строку їх дії ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2021 залишено без змін.

29.09.2021 постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, тобто до 03.05.2022.

30.09.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/6761/21) щодо підозрюваного ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , - у нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду з покладанням на нього наступних обов`язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

25.11.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа № 991/7933/21) щодо підозрюваного ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , - у нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду з покладанням на нього наступних обов`язків: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Отже, строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді, завершується 25.01.2022.

Проте, завершити досудове розслідування до закінчення цього строку неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою встановлення об`єктивної істини, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в тому числі з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення.

Прокурор зазначає, що на цей час, зокрема, необхідно здійснити наступні слідчі та процесуальні дії:

- завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також розсекретити документи, на підставі яких вони були проведені (клопотань, ухвал);

- системно проаналізувати зібрані у кримінальному провадженні докази щодо проведених фінансових операцій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та іншими особами з коштами, отриманими від продажу деревини та в подальшому перерахованими на рахунки фізичних осіб-підприємців для маскування джерела їх походження та фактичної легалізації (відмивання) доходів;

- вирішити питання щодо повідомлення про підозру особам, у діях яких за результатами проведених слідчих дій буде встановлено ознаки легалізації (відмивання) доходів;

- з урахуванням зібраних доказів, в тому числі результатів судово-економічних експертиз, необхідно визначити остаточну правову кваліфікацію дій усіх підозрюваних у кримінальному провадженні, та у випадку наявності законних підстав, вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та/або нової підозри;

- вирішити питання щодо зберігання речових доказів згідно ст.100 КПК України;

- з урахуванням зазначеного допитати підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- визначити роль інших можливих співучасників, повідомити про підозру у кінцевій редакції;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, провести інші слідчі та процесуальні дії, у яких буде виникати необхідність.

Також наразі потрібно виконати процедури скасування грифів обмеженого доступу до протоколів, клопотань та ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Проведення такої процедури необхідне для підтвердження законності та допустимості негласних слідчих (розшукових) дій, які проведено щодо підозрюваних.

З урахуванням результатів зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій виникне необхідність у проведені їх перевірки шляхом проведення допитів, додаткових судових експертиз та інших необхідних слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не були проведені раніше з об`єктивних та обґрунтованих причин, оскільки порядок їх проведення є тривалим у часі. У кримінальному провадженні першочергово оглядалися вилучені в ході розслідування предмети та документи, у тому числі із залученням спеціалістів, а також проводилися комплекси першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій з метою виявлення та фіксації доказів, що мають суттєве значення для цього кримінального провадження, ініціювалися заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, було подано значну кількість клопотань про накладення арешту на майно.

Також повний аналіз і правова оцінка зібраних під час досудового розслідування доказів і фактичних даних у їх сукупності та взаємозв`язку необхідні для надання правильної правової кваліфікації діям підозрюваних, пов`язаних із можливим повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри.

Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають вважливе значення для обґрунтованої кваліфікації вчинених кримінальних правопорушень, матимуть доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин скоєння кримінальних правопорушень, встановлення винуватості осіб і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини вчинення інкримінованого підозрюваним злочину.

Отримання висновків експертів за результатами проведення судових експертиз надасть можливість встановити осіб, які брали участь у розмовах, наявних на зазначених вище аудіозаписах, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також надасть можливість ототожнити осіб за усним мовленням, зафіксованим у наведених вище аудіофайлах.

Таким чином, результати слідчих та інших процесуальних дій мають значення для судового розгляду, оскільки їх проведення дозволить повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладання на нього ухвалою слідчого судді обов`язків, ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Враховуючи, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим, тому, на думку прокурора, найбільш м`яким запобіжним заходом, який може забезпечити наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є застава.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Як зазначає прокурор у клопотанні, на теперішній час продовжують існувати заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Особлива тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 з терміном його дії до 06.11.2028.

За версією слідства у підозрюваного достатній майновий стан, який також є загрозою втечі, а саме наявні значні фінансові доходи ОСОБА_1 протягом 2016-2021 років відповідно до офіційних даних ДРФО у розмірі більше 5 млн грн, нарахованих податковими агентами та доходи від підприємницької діяльності в розмірі 11 млн грн. Крім того, наявні значні обсяги доходів ТОВ «Атлантіс С», 100% капіталу якого належало ОСОБА_1 , від реалізації продукції протягом 2018-2019 років у сукупному розмірі більше 64 млн грн.

До того ж наявні сталі зв`язки у його двоюрідного брата ОСОБА_3 з працівниками правоохоронних органів та окремими з представників виконавчої гілки влади, з якими сам ОСОБА_3 неодноразово вирішував питання при зупинці поліцією вантажних автомобілів, які перевозили деревину в інтересах афілійованих юридичних осіб та, які, за наявності загрози викриття як дій самого ОСОБА_3 , так його двоюрідного брата ОСОБА_1 при співпраці з органом досудового розслідування, можуть вжити заходів щодо приховання його місця перебування протягом тривалого часу.

Також наявні сталі зв`язки у двоюрідної сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_2 із представниками виконавчої гілки влади та органами місцевого самоврядування, у зв`язку з тим, що остання являється депутатом Золочівської селищної ради та може вжити заходів для уникнення притягнення останнього до кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.

Належить зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Про ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, свідчать наявність достатніх даних щодо умисного знищення та приховування ОСОБА_1 документів, що мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та стосуються господарської діяльності ТОВ «Атлантіс С».

При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись підозрюваним.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та його поведінки у ході слідчих дій, у випадку не обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в останнього буде можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Тож такий ризик слідчий суддя вважає обґрунтованим та доведеним.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В ході судового розгляду встановлено, що зокрема, ОСОБА_1 у результаті його обізнаності про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. Крім того, наявність значних майнових ресурсів дає можливість ОСОБА_1 вчиняти вплив на свідків, а також з огляду на своє соціальне становище та коло спілкування, використовуючи шантаж або підкуп, може вчиняти тиск на працівників ДП «Гутянське лісове господарство» та інших свідків у кримінальному провадженні.

У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 ..

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень, на думку слідчого судді, є переконливими, відповідними та дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 є необхідним обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, можна прийти до вмотивованого висновку про те, що в разі обрання ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу останній завдяки своєму становищу негативно впливатиме на хід досудового розслідування у кримінальному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення і ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно впливати на свідків, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Отже, з однієї сторони, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Прокурор в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просив визначити її розмір у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка, на його думку, здатна забезпечити виконання підозрюваним визначених процесуальних обов`язків та запобігти наведеним ризикам, враховуючи специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та дані про особу підозрюваного.

Втім, слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що прокурором не обґрунтовано необхідність застосування до ОСОБА_1 саме максимального розміру застави (не 80, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не наведено жодних обґрунтованих доводів і не надано жодних доказів того, що внесення застави у меншому розмірі (мінімальна межа) не зможе гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Разом з цим, слідчий суддя бере до уваги те, що згідно відомостей про доходи, які містяться в додатках до інформаційно-аналітичного звіту № 062/2021/1388/414 від 22.06.2021, доходи ОСОБА_1 та його дружини за 2020-2021 роки в сукупності складають близько 300 тис. грн. Вказане також підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2020 рік, згідно якої обсяг доходу за звітний період склав 257134 грн, а за перший квартал 2021 року всього 5000 грн.. При цьому, варто вказати, що вказані суми складають дохід фізичної особи - підприємця третьої групи оподаткування за ставкою 5%, тобто не є чистим доходом (прибутком) ОСОБА_1 .

При цьому, дохід ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця за 2021 рік склав лише 9 000 гривень, згідно Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за звітний період.

Що стосується належного дружині ОСОБА_1 , а також його батькам нерухомого та рухомого майна, то варто вказати, що не можна пов`язувати можливість сплати визначеного розміру застави з наявністю у родичів певного майна, адже застава вноситься не майном, а грошовими коштами. Визначення непомірного розміру застави може призвести до непропорційного втручання та обмеження прав не тільки підозрюваного, а і його сім`ї, яка буде змушена відчужувати належне їм майно, в тому числі, їхнє житло, щоб спробувати забезпечити своєму чоловіку та сину можливість перебувати на час проведення слідства на свободі.

Таким чином, запропонована прокурором застава є очевидно непомірною для ОСОБА_1 та його сім`ї, а також прокурором не обґрунтовано та не доведено будь-якими доказами необхідність застосування саме верхньої межі розміру застави передбаченої для особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.

З огляду на викладене, врахувавши обставини кримінального правопорушення, приблизний майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що визначення розміру застави в межах, встановлених законом (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України), а саме, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн, буде достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням наявності достатніх матеріальних активів.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

А відтак, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.

При цьому, варто зазначити, що обов`язок, визначений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку слідчого судді, підлягає розширенню, а саме не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки встановлена наявність об`єктивної робочої необхідності періодично перебувати на території Богодухівського та Харківського районів Харківської області, у зв`язку із здійсненням ОСОБА_1 законної господарської діяльності у статусі фізичної особи-підприємця. Крім того, ухвалами слідчого судді, якими продовжувався строк дії обов`язків, покладений на підозрюваного ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, вже визначався обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, у вищевикладеній редакції.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Крім того, слід зауважити, що дія запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний період часу наразі триває до 26.01.2022. А відтак, задля уникнення застосування до підозрюваного ОСОБА_1 подвійного запобіжного заходу, а саме у вигляді новообраного запобіжного заходу - застави за наявності ще наразі діючого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період часу, слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, починаючи з 26.01.2022.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 195, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 задовольнити частково.

Застосувати з 26.01.2022 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Золочів, Золочівського району, Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_5 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із території Богодухівського та Харківського районів Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 26.03.2022 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько