- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Semennykov O.Yu.
- Secretary : Vorona K.O.
Справа № 991/8584/21
Провадження №11-сс/991/41/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ворони К. О.,
учасники судового провадження: адвокат Мовчан В. І.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мотрука Миколи Васильовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021 про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нерозгляді клопотання у кримінальному провадженні № 62019000000001257 від 08.08.2019.
Історія провадження
1.10.12.2021 адвокат Павленко М. В. в інтересах ОСОБА_1 як іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257, в порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) з клопотанням, в якому просив: (1) провести допит конфідента ОСОБА_2 з питань розголошення таємниці досудового розслідування та впливу на учасників кримінального провадження; (2) ухвалити процесуальне рішення, яким відмовити ПАТ «Українська інноваційна компанія» у визнанні потерпілим (далі - клопотання).
2.Зазначене клопотання надійшло до НАБУ 13.12.2021 та в цей же день листом від 13.12.2021 детектив повідомив про відсутність підстав для задоволення клопотання, однак його представник отримав вже після подання скарги.
3.17.12.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Мотрук М. В. надіслав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність детектива щодо нерозгляду клопотання (далі - скарга).
4.21.12.2021 слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою.
5.29.11.2021 адвокат Мотрук М. В. подав апеляційну скаргу.
Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали
6.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Мотрука М. В. на бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк.
7.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що: (1) адвокат як представник особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (далі - інша особа), оскаржує бездіяльність детектива, яка полягає у нерозгляді клопотання представника іншої особи [про допит свідка та про відмову у визнанні особи потерпілим] в порядку статті 220 КПК; (2) при цьому в скарзі не наведено обставин та не додано доказів на підтвердження того, яким чином права чи законні інтереси ОСОБА_1 обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001257; (3) за статтею 220 КПК представник іншої особи може подавати клопотання про виконання процесуальних дій лише у випадках, передбачених КПК; (4) КПК не передбачає можливості звернення іншої особи чи її представника до детектива з клопотанням про допит свідка та про відмову у визнанні особи потерпілим. Так, відповідно до частини 6 статті 223 КПК інша особа не є суб`єктом звернення з клопотанням про допит свідка, а прийняття рішення про відмову у визнанні особи потерпілим перебуває в межах дискреційних повноважень слідчого та КПК не передбачає можливості звернення з таким клопотанням до слідчого; (5) до інших осіб належить третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, яка за частиною 3 статті 64-2 КПК має права та обов`язки, передбачені КПК для підозрюваного в частині, що стосуються арешту майна. Проте подане до детектива клопотання не стосувалось арешту майна.
8.Враховуючи, що КПК не передбачає право іншої особи на звернення до слідчого з клопотанням про допит свідка та про відмову у визнанні особи потерпілим, то ОСОБА_1 як інша особа не мав права звертатись з відповідним клопотанням до детектива, а у детектива відсутній обов`язок розглянути в порядку статті 220 КПК подане клопотання. З огляду на зазначене слідчий суддя дійшов висновку, що представник ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність детектива, яка відповідно до положень частини 1 статті 303 КПК не підлягає оскарженню.
Вимоги і доводи апеляційної скарги
9.В апеляційній скарзі адвокат Мотрук М. В. висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді; (2) під час апеляційного розгляду дослідити: лист детектива НАБУ від 13.12.2021 за наслідками розгляду клопотання; стенограму виступу прокурора у судовому засіданні Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020; першу сторінку ухвали Вищого антикорупційного суду від 14.07.2020 у справі № 991/4185/20; постанову прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 20.01.2020.
10.Апеляційна скарга містить дві групи доводів. Перша група доводів стосується суті бездіяльності детектива, яка полягає в тому, що, отримавши 13.12.2021 клопотання представника іншої особи, детектив листом від 13.12.2021 повідомив про відсутність підстав для його розгляду, тим самим не здійснив протягом трьох днів належного процесуального реагування в порядку статті 220 КПК у формі постанови про повну відмову у його задоволенні. Друга група доводів стосується доведення обставини наявності у ОСОБА_1 процесуального статусу іншої особи: (1) слідчий суддя вдався лише до з`ясування правосуб`єктності особи, яка подала клопотання, при цьому надав вузьке тлумачення статусу іншої особи, звівши його до власника або користувача майна; (2) на переконання адвоката до іншої особи належить, зокрема, особа стосовно, якої здійснюється досудове розслідування (особу, якій не вручено повідомлення про підозру, але орган досудового розслідування збирає докази щодо її причетності до вчинення кримінального правопорушення), та особа, стосовно якої проводяться негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НСРД); (3) з наведених підстав ОСОБА_1 є іншою особою; (4) враховуючи здійснення стосовно нього досудового розслідування без повідомлення про підозру та прихований характер проведення НРСД, відповідний документ, який би підтверджував процесуальний статус ОСОБА_1 , відсутній; (5) про наявність цього статусу свідчить те, що прокурор в іншому кримінальному провадженні № 52020000000000098 за обвинуваченням ОСОБА_1 за статтею 366-1 КК під час виступу в суді зазначив, що саме стосовно ОСОБА_1 розслідується кримінальне провадження за статями 191, 209, 190, 364 КК і йому готується нова підозра, що підтверджується постановою від 20.01.2020 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження.
Позиції учасників провадження
11.У судовому засіданні адвокат Мовчан В. І. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
13.З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про неприйнятність скарги адвоката Мотрука М. В. як представника іншої особи на підставі частини 4 статті 303 КПК - подання скарги на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню. За висновками слідчого судді нездійснення слідчим розгляду клопотання іншої особи про допит свідка та про відмову у визнанні потерпілим в порядку статті 220 КПК не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки відповідно до КПК у іншої особи відсутнє право на подання такого клопотання у зв`язку з чим у слідчого не виникає обов`язку розглядати його в порядку статті 220 КПК.
14.При цьому слідчий суддя не перевіряв скаргу на предмет наявності інших перешкод для її розгляду, передбачених частиною 2 статті 303 КПК. Зокрема, не вирішував питання, чи подана скарга особою, яка має права її подавати - у цьому випадку представником іншої особи, відповідно встановлював наявність чи відсутність у ОСОБА_1 процесуального статусу іншої особи у кримінальному провадженні № 62019000000001257. Хоч слідчий суддя і зазначив про те, що у скарзі не наведено обставин та до скарги не додано документів на підтвердження обмеження прав чи законних інтересів ОСОБА_1 , однак при вирішенні питання про неприйнятність скарги слідчий суддя, виходячи з наявних у справі документів, констатував (1) звернення представника Скуратовського С. І. як представника іншої особи до слідчого з клопотанням та (2) відсутність у ОСОБА_1 як іншої особи відповідно до КПК права на подання такого клопотання.
15.У КПК прямо не встановлено черговості дій слідчого судді з перевірки відсутності перешкод для призначення скарги до розгляду, що передбачені частинами 2 та 4 статті 303 КПК. Проте правильність дій слідчого судді щодо першочергової перевірки наявності підстав для відмови у призначенні скарги до розгляду слідує з того, що (1) повернення скарги не позбавляє особу повторно звернутись зі скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення, тоді як (2) наявність підстав для відмови у відкритті провадження скарги є безумовною перешкодою у розгляді скарги, тому у зв`язку з встановленням таких підстав необхідність в подальшій перевірці скарги на прийнятність відсутня.
16.Такий висновок узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.12.2021 у справі № 654/1820/18, яка хоч і стосується черговості перевірки апеляційних скарг на предмет прийнятності, проте є релевантною до обставин перевірки прийнятності скарг в порядку статті 303 КПК.
17.З наведених підстав Суд перевіряє законність висновку слідчого судді лише щодо подання скарги на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню в порядку статті 303 КПК. Для цього Суд з врахуванням мотивів оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги має вирішити таке питання: чи передбачає КПК обов`язок слідчого розглянути клопотання іншої особи про допит свідка та про відмову у визнанні особи потерпілим в порядку статті 220 КПК.
18.На вказане питання Суд надає негативну відповідь з таких мотивів.
19.На досудовому провадженні інша особа, права чи законні інтереси якої обмежені, її представник можуть оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).
20.Зі змісту цієї норми слідує, що бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена до слідчого судді, має включати три обов`язкові умови: (1) кримінально-процесуальними нормами встановлено обов`язок слідчого вчинити певні процесуальні дії; (2) такі дії мають бути вчинені у визначений КПК строк; (3) слідчий не вчинив вказаних процесуальних дій у визначений КПК строк.
21.З цієї підстави може бути оскаржена бездіяльність слідчого з нерозгляду клопотання в порядку статті 220 КПК.
22.Метою норми, закріпленої в статті 220 КПК, є встановлення чіткої процедури розгляду стороною обвинувачення клопотань учасників кримінального провадження, спрямованих на реалізацію їхніх процесуальних прав шляхом ініціювання вчинення певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень.
23.Обов`язок слідчого розглянути в порядку статті 220 КПК клопотання обумовлюється процесуальним статусом учасника кримінального провадження - суб`єкта звернення з клопотанням, та кореспондує відповідному праву суб`єкта такого звернення ініціювати вирішення слідчим конкретного процесуального питання.
24.Інша особа може подати до слідчого клопотання лише у випадках, установлених КПК (частина 1 статті 220 КПК).
25.Положеннями КПК передбачено право іншої особи на звернення до слідчого лише з клопотанням про закриття кримінального провадженні на підставі пункту 9-1 частини 1 статті 284 КПК, що слідує з системного аналізу положень КПК (абзац 2 пункту 9-1 частини 1 статті 284 та пункт 11 частини 1 статті 303).
26.Саме з метою забезпечення можливості іншої особи на звернення з цим клопотанням та відповідно встановлення чіткої процедури його розгляду і була доповнена частина 1 статті 220 КПК таким новим суб`єктом звернення як інша особа. Зазначене підтверджується як комплексом відповідних доповнень до статей 220, 284, 303 КПК [у частині надання учасникам провадження, в тому числі іншій особі, права на звернення до слідчого, прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини 1 статті 284 КПК та можливості оскарження їхньої відмови у задоволенні цього клопотання до слідчого судді], внесених Законом України «Про внесення змін до КПК щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 18.09.2018 № 2548-VIII (пункт 2 розділу І), так і змістом пояснювальної записки до цього Закону.
27.Інші встановлені КПК випадки можливого звернення іншої особи саме з клопотанням під час досудового розслідування до сторони обвинувачення стосується вже іншого суб`єкта розгляду - прокурора. Так, інша особа може звернутись до прокурора як з наведеним вище клопотання про закриття кримінального провадження, так і з клопотанням щодо здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК (частина 6 статті 28 КПК).
28.Виходячи з аналізу змін до КПК, які були пов`язані із введенням Законом України № 2213-VIII від 16.11.2017 в кримінальний процес такого учасника як інша особа, слідує, що її права були визначені цим Законом і наведеним вище Законом № 2548-VIII, та вони стосуються можливості ініціювати вирішення лише питань щодо розумності строків та закриття кримінального провадження. Так, інша особа має право: (1) ініціювати здійснення досудового розслідування у більш стислі строки (частина 6 статті 28); (2) оскаржувати прокурору вищого рівня недотримання розумних строків досудового розслідування (частина 1 статті 308); (3) ініціювати закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини 1 статті 284 КПК; (4) оскаржувати відповідні рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора до слідчого судді (пункти 1 та 11 частин 1 статті 303); (5) ініціювати перед слідчим суддею питання про закриття кримінального провадження, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру (частина 9 статті 284 КПК).
29.Як слідує з пояснювальних записок обох зазначених вище Законів, за задумом законодавця наведені зміни до КПК вносились з метою захисту прав та законних інтересів осіб, яким не повідомлено про підозру, однак стосовно яких фактично здійснюються процесуальні дії.
30.За нормативним визначенням інша особа - це особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені КПК (пункт 16-1 частини 1 статті 3 КПК), без наведення переліку конкретних дій чи випадків обмеження прав чи законних інтересів особи. При цьому автономно від терміну «інша особа» в КПК визначено ряд інших суб`єктів, чиї права щодо майна можуть бути обмежені внаслідок вчинення процесуальних дій, та наділено їх окремими правами, відмінними від прав іншої особи. Зокрема, (1) третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт - має права та обов`язки, передбачені КПК для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна (пункти 25 та 26 частини 1 статті 3, стаття 64-2); (2) володілець тимчасово вилученого майна - може оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК (пункт 1 частини 1 статті 303 ); (3) володілець речей і документів, до яких наданий тимчасовий доступ - на вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів (частина 4 статті 165); (4) володілець документа - за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (частина 3 статті 100).
31.Отже, констатація правового статусу іншої особи передбачає встановлення одночасно двох складових: (1) особі не повідомлено про підозру, однак стосовно неї фактично здійснюються процесуальні дії; (2) її права чи законні інтереси реально обмежені такими діями. Сам по собі факт здійснення слідчим досудового розслідування щодо подій, до яких ймовірно може бути причетна особа, не призводить до обмеження прав чи законних інтересів такої особи та автоматичного набуття нею статусу учасника кримінального провадження - іншої особи. Для цього також мають бути наявні обставини, що створені внаслідок проведення процесуальних дій та які призводять до реального обмеження прав та законних інтересів особи, утворюють перешкоди в здійсненні прав особи, в тому числі щодо належного їй майна.
32.Разом із тим, враховуючи викладене вище, Суд погоджується з доводом апеляційної скарги, що слідчий суддя помилково ототожнив процесуальний статус іншої особи з процесуальним статусом третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Однак це не вплинуло на правильність висновку слідчого судді щодо неприйнятності скарги адвоката.
33.Крім того, зазначене вище, дає підставі для висновку, що, по-перше, інша особа не є суб`єктом звернення з клопотанням про проведення слідчих дій, зокрема, допиту свідка, що слідує з положень частини 3 статті 93, частини 6 статті 223 КПК. По-друге, КПК не передбачає можливості позбавлення слідчим особи, яка набула статус потерпілого, цього статусу за клопотанням іншої особи про відмову у визнані особи потерпілим.
34.Отже, КПК не встановлює випадків можливості звернення іншої особи до слідчого із клопотанням про допит свідка та про відмову у визнанні особи потерпілим. Відповідно у слідчого не виникає обов`язку розглядати ці клопотання в порядку статті 220 КПК.
35.З наведених мотивів слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що у цьому випадку бездіяльність слідчого, яка б могла бути оскаржена до слідчого судді в порядку пункту 1 частини 1 статті 303 КПК, відсутня, тому правомірно відмовив у відкритті провадження за скаргою.
36.Інші доводи апеляційної скарги адвоката зводяться до доведення набуття ОСОБА_1 процесуального статусу іншої особи, наявність чи відсутність якого не впливає на правильність висновку слідчого судді щодо неприйнятності скарги на підставі частини 4 статті 304 КПК. З цих підстав Суд детально не розглядає наведені доводи адвоката.
37.При цьому Суд звертає увагу, що з доданої до апеляційної скарги постанови про виділення матеріалів кримінального провадження неможливо встановити відносно яких подій здійснюється досудове розслідування та яку причетність до них має ОСОБА_1 . Промова прокурора в одному кримінальному провадженні не може свідчити про вчинення процесуальних дій, які можуть обмежувати права чи законні інтереси, в іншому кримінальному провадженні. На підтвердження доводу про проведення відносно ОСОБА_1 НСРД не надано жодних доказів, зокрема, повідомлення про проведення НСРД, передбаченого статтею 253 КПК.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
38.Слідчий суддя дійшов вірного висновку, що нездійснення слідчим розгляду клопотання іншої особи про допит свідка та про відмову у визнанні потерпілим в порядку статті 220 КПК не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки відповідно до КПК у іншої особи відсутнє право на подання такого клопотання у зв`язку з чим у слідчого не виникає обов`язку розглядати його в порядку статті 220 КПК.
39.З огляду на вищевикладене, в задоволенні апеляційної скарги адвоката Мотрука М. В. слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
40.Керуючись статтями 2, 303, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Г. Михайленко
Судді І. О. Калугіна
О. Ю. Семенников