- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/713/22
Провадження № 1-кс/991/723/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_2,
детектив ОСОБА_3,
захисник адвокат ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 02 лютого 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
УСТАНОВИВ:
03 лютого 2022 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021. Клопотання погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора
ОСОБА_6 . Суть клопотання
Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2021 року ОСОБА_7, діючи в інтересах суб`єктів господарювання, які здійснюють будівництво житлових та офісних будівель у м. Києві, зустрівся з в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_8 та висловив пропозицію надати неправомірну вигоду голові Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_9, який відповідно примітки до ст.368 КК України, є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, оскільки його посада згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «А», за вчинення ним дій із використанням наданої йому влади та службових повноважень, а саме сприяння у видачі сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта офісно-готельного житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1, площа якого складає 60000 кв.м., у розмірі 2 долари США за кожен квадратний метр площі, тобто загалом 120000 доларів США.
Надалі, ОСОБА_7, перебуваючи у м. Києві, у ході зустрічей з ОСОБА_8 19 січня 2022 року, а також з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 26 січня 2022 року, пообіцяв надати таку неправомірну вигоду за приховування інформації про виявлені недоліки об`єкта (відсутності лічильників електроенергії та трансформаторної підстанції), що унеможливлює введення об`єкта в експлуатацію, та видачу вказаного сертифікату до їх усунення.
01 лютого 2022 року ОСОБА_7, перебуваючи з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в автомобілі на території загальнодоступного паркувального майданчику супермаркету «Ultramarket», надав останнім неправомірну вигоду, у розмірі 119 700 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 3 406 123,3 грн, за приховування інформації про виявлені недоліки об`єкта, а також сприяння та видачу вказаного сертифікату до їх усунення, після чого був затриманий детективами НАБ України.
01 лютого 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
01 лютого 2022 року детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук готельного номера № НОМЕР_1, готелю «Київ», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку виявлено та вилучено: аркуш паперу з надрукованим на ньому текстом, а саме інформаційна довідка щодо об`єкту будівництва, розміщеного по АДРЕСА_1 ; планшетний комп`ютер Apple iPad ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виявлені та вилучені предмети та документи мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
01 лютого 2022 року постановою детектива Національного бюро вищевказані речі та документи, вилучені 01 лютого 2022 року під час обшуку готельного номера № НОМЕР_1, готелю «Київ», визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Метою арешту вищезазначеного майна детектив зазначає п. 1,3 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення збереження доказів та забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Просить накласти арешт (у виді позбавлення права на користування, розпорядження та відчуження) на майно ОСОБА_7, вилучене 01 лютого 2022 року під час обшуку готельного номера № НОМЕР_1, готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а саме:
-аркуш паперу з надрукованим на ньому текстом, а саме інформаційна довідка щодо об`єкту будівництва, розміщеного по АДРЕСА_1 ;
-планшетний комп`ютер Apple iPad model A1823 ID:BCGA1823 IC:579C-A1823, serial F9FTX5X9HLJJ.
ІІ. Позиції учасників провадження
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні просив накласти арешт на майно, належне ОСОБА_7, як з метою збереження речових доказів, так і з метою можливої його конфіскації. Повідомив, що ним був проведений огляд довідки, за результатами якої встановлено, що вона має суттєве значення для цього кримінального провадження; планшет (на якому міститься месенджер Телеграм) також має значення для провадження, оскільки він використовувався підозрюваним для спілкування з іншим інспектором ДІАМу.
Захисник ОСОБА_4 заперечив стосовно задоволення поданого клопотання, зазначив, що сторона обвинувачення при застосуванні запобіжного заходу не посилалась на вилучений аркуш паперу та планшет, як на доказ у кримінальному провадженні. Також, у матеріалах клопотання відсутній протокол огляду аркушу паперу, під час проведення якого встановлюється приналежність об`єкта до речового доказу, його доказове значення та відношення до розслідування тих чи інших обставин кримінального провадження. Зі слів захисника, планшет використовувався підозрюваним для своїх особистих потреб, месенджер Телеграм, про який зазначає сторона обвинувачення, не використовувався ОСОБА_7 під час «так званого» вчинення кримінального правопорушення. Також, детективом не доведено, що це майно стосується даного кримінального провадження. Більш того, при даній кваліфікації кримінального правопорушення, застосування конфіскації є правом суду. Накладення арешту на планшет з метою конфіскації, не є доречим заходом забезпечення кримінального провадження, оскільки вказаний пристрій не є новим та не несе великої матеріальної цінності.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, посада якого належить до категорії «А» державної служби.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.2,3 ст. 170 КПК України).
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та накладається на майно підозрюваного,за наявностідостатніх підставвважати,що суду випадках,передбачених КК України,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна (ч.2,5 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи із положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
01 лютого 2022 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
Під час розгляду клопотання детектив довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документів (в копіях матеріали:
заява голови Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_9 від 06.12.2021, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив, що особа на ім`я ОСОБА_10, який відрекомендував себе як представника девелоперської компанії Perfect group, пропонував неправомірну вигоду за введення в експлуатацію будівель ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
заява в.о. директора департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ ОСОБА_8 від 06.12.2021, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив аналогічні відомості, як у зазначеній вище заяві;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.12.2021, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що в ході розмови ОСОБА_10, який назвався представником девелоперської компанії «Perfect Group», сказав ОСОБА_8, що за введення об`єктів в експлуатацію він, від забудовників, готовий надати службовим особам ДІАМ неправомірну вигоду з розрахунку 2 долари США за 1 кв.м., а за одержання дозволу на виконання будівельних робіт неправомірну вигоду з розрахунку 1,5 долари США за 1 кв.м.; під час зустрічі ОСОБА_8 не погодився на надану пропозицію та просив дати час для розмірковування, на що ОСОБА_10 повідомив, що він розуміє, що такі питання мають вирішуватись головою ДІАМ;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26.01.2022, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що 19 січня 2022 року ОСОБА_11, під час зустрічі з ОСОБА_8, сказав, що готовий надати неправомірну вигоду за приховування факту відсутності лічильників та обладнання у трансформаторній підстанції; також, ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_12 про його з ним зустріч;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 01.02.2022, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що 01 лютого 2022 року на парковці магазину «Ультрамаркет» ОСОБА_7 сказав, що він привіз 119700 доларів США і передав ОСОБА_8 . чорний пакет, на запитання ОСОБА_8 чи округлив він суму, повідомив, що сума відповідає площі;
протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 06.12.2021, від 09.12.2021, від 28.12.2021, від 26.01.2022; від 01.02.2022, відповідно змісту якого 01 лютого 2022 року ОСОБА_8, разом із ОСОБА_9, зустрілися з ОСОБА_7 та на автомобілі Ford Kuga, яким користується ОСОБА_9, поїхали на парковку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де ОСОБА_7 сказав, що він привіз 119700 доларів США і передав ОСОБА_8 чорний пакет, який перерахував пачки доларів, всього їх було 12;
протокол огляду речей від 26.01.2022;
протокол огляду речей (веб-ресурсу «Реєстр будівельної діяльності») від 26.01.2022;
протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2022, зі змісту якого слідує, що 01 лютого 2022 року об 11 год. 12 хв. на території загальнодоступного паркувального майданчику супермаркету «Ultramarket» старший детектив Національного бюро ОСОБА_5 фактично затримав особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.208 КПК України).
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_7 може бути безпосередньо причетним до обставин вчинення цього кримінального правопорушення. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п.184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави для арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ст.170 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2022 року було надано дозвіл на проведення обшуку в номері № 1107, готелю «Київ», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, який на час проживання у ньому ОСОБА_7, знаходиться у його фактичному володінні, та який на праві власності належить Апарату Верховної Ради України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей та документів, зокрема:
- документів у паперовому вигляді, засобів зв`язку (мобільні телефони, планшети, тощо), на яких зберігаються дані про обставини вищезазначеного кримінального правопорушення, а також відомості про спілкування щодо пропозиції та надання неправомірної вигоди за вирішення питання щодо отримання сертифікату готовності об`єкта офісно-готельного житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1, до експлуатації, інші відомості, що можуть мати значення для встановлення істини у кримінальному провадженні. (а.с.116, т.1).
Відповідно до долученого детективом, у ході судового засідання, протоколу обшуку від 01 лютого 2022 року (а.с.141, т.1) під час обшуку готельного номеру № НОМЕР_1, готелю «Київ», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено планшетний комп`ютер Apple iPad model A1823 ID:BCGA1823 IC:579C-A1823, serial F9FTX5X9HLJJ; аркуш паперу з інформаційною довідкою.
За змістом ст.98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Згідно зпостановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 01лютого 2022року у кримінальному провадженні№ 52021000000000566від 06.12.2021 визнані та приєднані в якості речових доказів: аркуш паперуз надрукованимна ньомутекстом,а самеінформаційна довідкащодо об`єктубудівництва,розміщеного по АДРЕСА_1 ;планшетний комп`ютерAppleiPadmodelA1823ID:BCGA1823IC:579C-A1823,serialF9FTX5X9HLJJ (а.с.125, т.1).
Оцінюючи вилучені речі та документи на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя робить наступні висновки.
Протоколом огляду речей від 03 лютого 2022 року, а саме планшету Apple Ipad model A1823, вилученого 01 лютого 2022 року в ході обшуку готельного номеру № НОМЕР_1, готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2, встановлено, що у ньому встановлена сім-картка «Київстар» ICCID НОМЕР_2, раніше у ньому використовувалась сім-карта з номером телефону НОМЕР_3 ; сім-картки з наступними ICCID НОМЕР_4, НОМЕР_5 . Також, у планшеті міститься перелік контактів телефонної книги, перелік вхідних і вихідних викликів, застосунок Telegram, електронна пошта, що свідчить зокрема про використання планшету в якості засобу спілкування. Окрім того, у планшеті зберігається інформація щодо місцезнаходження, переміщення даного технічного засобу, у т.ч. по м. Київ, у різні періоди часу. Зазначений огляд проведений за участі спеціаліста - старшого детектива Національного бюро відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України (а.с.149,т.1).
Таким чином, вказаний у клопотанні планшет містить відомості, що мають значення для розслідування кримінального провадження, тому, на думку слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Одночасно, ч. 5 ст.170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Покарання увиді конфіскаціїмайна полягаєв примусовомубезоплатному вилученніу власністьдержави всьогоабо частинимайна,яке євласністю засудженого(ч.1ст.50КК України).
Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
На детектива покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України).
Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Отже, вказане майно, на даному етапі досудового розслідування, враховуючи факт його належності ОСОБА_7, та можливості ухвалення обвинувального вироку щодо нього може бути об`єктом конфіскації як виду покарання за ч.4 ст.369 КК України.
Водночас, не підлягає задоволенню прохання детектива в частині накладення арешту на інформаційну довідку щодо об`єкту будівництва, розміщеного по АДРЕСА_1, про яку йшла мова вище.
Як уже зазначалось вище, КПК України в ч.1 ст.98 визначає у якому випадку об`єкти матеріального світу є речовими доказами.
На думку слідчого судді, для цілей застосування заходу забезпечення у кримінальному провадженні, важливим є визначення виду речових доказів, на який може бути накладено арешт, оскільки арешт не може бути застосовано до всіх без виключення речових доказів у кримінальному провадженні. Так, наприклад, за змістом ч.2 та ч.3 ст. 100 КПК України документ повинен зберігатися у сторони кримінального провадження, якій він наданий, протягом усього часу кримінального провадження; за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. Однак, ці норми не передбачають, що такі документи можуть перебувати під арештом і що видача оригіналу документу потребує скасування арешту на нього. Тому, слідчий суддя вважає, що документи як речові докази можуть бути арештовані тільки у випадках, коли щодо таких документів може йти мова про право відчуження, розпорядження та/або користування ними.
Порядок зберігання речових доказів визначений КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, такі речі долучаються до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в них згідно з правилами, передбаченими законом.
У даному випадку вилучена інформаційна довідкащодо об`єктубудівництва,розміщеного по АДРЕСА_1 не потребує позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування нею, на підставі чого слідчий суддя вважає, що необхідність її арешту не доведено, тому в цій частині клопотання необхідно відмовити.
3) Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт
Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на вилучений у ході обшуку планшет. Таке майно, відповідно положень ч.2 ст.181 ЦК України, є рухомим. Відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість знищення, приховування, псування, відчуження засобу зв`язку (планшету), який був вилучений у ході обшуку, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування, розпорядження та відчуження майна, зважаючи на встановлені ризики передачі іншим особам, знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.
Керуючись статтями98,132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно ОСОБА_7, вилучене 01 лютого 2022 року під час проведення обшуку готельного номера № НОМЕР_1, готелю «Київ», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження планшетним комп`ютером Apple iPad model A1823 ID: 579C-A1823, serial F9FTX5X9HLJJ/.
В іншій частині відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_13