- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/686/22
Провадження № 1-кс/991/696/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_2,
детектив ОСОБА_3,
захисник адвокат ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 01 лютого 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
установив:
02 лютого 2022 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021. Клопотання погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора
ОСОБА_5 . Суть клопотання
Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2021 року ОСОБА_6, діючи в інтересах суб`єктів господарювання, які здійснюють будівництво житлових та офісних будівель у м. Києві, зустрівся з в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_7 та висловив пропозицію надати неправомірну вигоду голові Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_8, який відповідно примітки до ст.368 КК України, є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, оскільки його посада згідно зі статтею 6 ЗУ «Про державну службу» належить до категорії «А», за вчинення ним дій із використанням наданої йому влади та службових повноважень, а саме сприяння у видачі сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта офісно-готельного житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1, площа якого складає 60000 кв.м., у розмірі 2 долари США за кожен квадратний метр площі, тобто загалом 120000 доларів США.
Надалі ОСОБА_6, перебуваючи у м. Києві, у ході зустрічей з ОСОБА_7 19 січня 2022 року, а також з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 26 січня 2022 року, пообіцяв надати таку неправомірну вигоду за приховування інформації про виявлені недоліки об`єкта (відсутності лічильників електроенергії та трансформаторної підстанції), що унеможливлює введення об`єкта в експлуатацію, та видачу вказаного сертифікату до їх усунення.
01 лютого 2022 року ОСОБА_6, перебуваючи з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в автомобілі на території загальнодоступного паркувального майданчику супермаркету «Ultramarket», надав останнім неправомірну вигоду, у розмірі 119 700 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 3 406 123,3 грн, за приховування інформації про виявлені недоліки об`єкта, а також сприяння та видачу вказаного сертифікату до їх усунення, після чого був затриманий детективами НАБ України.
01 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
01 лютого 2022 року в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження, в ході затримання ОСОБА_6 було проведено його особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучене наступне майно:
-грошові кошти - українська гривня: 22 купюри номіналом по 200 грн, 1 купюра номіналом 5 грн, 1 купюра номіналом 1 грн, загалом 4 406 грн.;
- грошові кошти - долари США: 27 купюр номіналом по 100 доларів США, 6 купюр номіналом по 10 доларів США, 4 купюри номіналом по 5 доларів США, загалом 2 780 доларів США;
-мобільний телефон IPHONE 12 PRO МАХ синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон IPHONE 12 PRO графітового кольору з тріщиною на задній кришці, ІМЕІ НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон SAMSUNG синього кольору, на задній кришці якого містяться написи щодо моделі (...А315...), та ІМЕІ ( НОМЕР_3 );
-електронний годинник APPLE WATCH 4 сріблястого кольору.
Детективом у клопотанні зазначено, що мобільні телефони використовувалися ОСОБА_6 під час спілкування щодо надання ним грошових коштів (у якості неправомірної вигоди ОСОБА_8 ), могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, виступали засобом спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_7
Детектив просить накласти арешт на вилучене під час проведення особистого обшуку майно ОСОБА_6, відповідно до ст.170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів (мобільні телефони, електронний годинник, які могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення) та з метою можливої конфіскації майна як виду покарання (грошові кошти, мобільні телефони та електронний годинник, які у випадку направлення обвинувального акта до суду та ухвалення вироку, можуть бути конфісковані у власність держави).
Майно, що належить арештувати, належить ОСОБА_6, що підтверджується протоколом його затримання та іншими матеріалами кримінального провадження.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 просив накласти арешт на мобільні телефони та електронний годинник як з метою збереження речових доказів, так і з метою їх можливої конфіскації майна. Щодо вилучених грошових коштів (українська гривня, долари США) зазначив, що речовими доказами вони не визнавались, арешт на них необхідно накласти з метою можливої конфіскації майна. Також, детективами Національного бюро 03 лютого 2022 року винесена, але до матеріалів клопотання не додана, постанова про визнання електронного годинника речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Пояснив, що пароль та доступ до телефонів, годинника не надавався. Після детального вивчення змісту мобільних телефонів, з метою підтвердження інформації, необхідної для досудового розслідування, детективи Національного бюро будуть призначати судові експертизи.
Захисник ОСОБА_4 під час судового засідання звернув увагу суду на визнання речовим доказом лише вилучених мобільних телефонів. Із протоколу огляду речей (годинника), проведеного 03 лютого 2022 року, вбачаються лише загальні визначення та характеристика електронного годинника (містить телефонну книгу, повідомлення), що позбавляє сторону захисту можливості перевірити, чи дійсно у ньому наявна будь-яка інформація, яка стосується обставин вчинення кримінального правопорушення та чи має вона значення для цього кримінального провадження. Відомості про те, що цей годинник міг бути інструментом вчинення кримінального правопорушення у сторони обвинувачення відсутні. Щодо накладення арешту на особисті грошові кошти підозрюваного зазначив, що конфіскація майна, зважаючи на правову кваліфікацію кримінального правопорушення (санкція ч.4 ст.369 КК України передбачає призначення додаткового покарання як з конфіскацією майна, так і без неї), у даному випадку є правом суду. При ухваленні рішення, просить суд врахувати ті обставини, що до підозрюваного застосована застава у розмірі 2 млн грн, повернення цих коштів є необхідним, для їх подальшому внесення в рахунок застави. На думку захисника, потреби досудового розслідування наразі не виправдовують доцільність накладення арешту на ці грошові кошти. Повідомив, що для переписки з ОСОБА_7, ОСОБА_6 використовував мобільний телефон Самсунг, чи використовувались підозрюваним інші телефони, з протиправною метою, детективами під час розгляду клопотання доведено не було. Вважає накладення арешту на мобільні телефони, з метою їх можливої конфіскації, передчасним та недоцільним. З огляду на викладені обставини та той факт, що підозрюваний характеризується суспільством як порядна особа, громадський діяч, вважає, що потреба у їх арешті відсутня, на підставі чого просить суд відмовити у задоволенні поданого клопотання.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, посада якого належить до категорії «А» державної служби.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та накладається на майно, зокрема, підозрюваного, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч.2,3,5 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи із положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
01 лютого 2022 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
Під час розгляду клопотання детектив довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами (в копіях матеріали:
заява голови Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_8 від 06.12.2021, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив, що особа на ім`я ОСОБА_9, який відрекомендував себе як представника девелоперської компанії Perfect group, пропонував неправомірну вигоду за введення в експлуатацію будівель ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
заява в.о. директора департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ ОСОБА_7 від 06.12.2021, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив аналогічні відомості, як у зазначеній вище заяві;
протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 06.12.2021, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що в ході розмови ОСОБА_9, який назвався представником девелоперської компанії «Perfect Group», сказав ОСОБА_7, що за введення об`єктів в експлуатацію він, від забудовників, готовий надати службовим особам ДІАМ неправомірну вигоду з розрахунку 2 долари США за 1 кв.м., а за одержання дозволу на виконання будівельних робіт неправомірну вигоду з розрахунку 1,5 долари США за 1 кв.м.; під час зустрічі ОСОБА_7 не погодився на надану пропозицію та просив дати час для розмірковування, на що ОСОБА_9 повідомив, що він розуміє, що такі питання мають вирішуватись головою ДІАМ;
протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 26.01.2022, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що 19 січня 2022 року ОСОБА_10, під час зустрічі з ОСОБА_7, сказав, що готовий надати неправомірну вигоду за приховування факту відсутності лічильників та обладнання у трансформаторній підстанції; також, ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_11 про його з ним зустріч;
протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 01.02.2022, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що 01 лютого 2022 року на парковці магазину «Ультрамаркет» ОСОБА_6 сказав, що він привіз 119700 доларів США і передав ОСОБА_7 . чорний пакет, на запитання ОСОБА_7 чи округлив він суму, повідомив, що сума відповідає площі;
протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 06.12.2021, від 09.12.2021, від 28.12.2021, від 26.01.2022; від 01.02.2022, відповідно змісту якого 01 лютого 2022 року ОСОБА_7, разом із ОСОБА_8, зустрілися з ОСОБА_6 та на автомобілі Ford Kuga, яким користується ОСОБА_8, поїхали на паркову магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де ОСОБА_6 сказав, що він привіз 119700 доларів США і передав ОСОБА_7 чорний пакет, який перерахував пачки доларів, всього їх було 12;
протокол огляду речей від 26.01.2022;
протокол огляду речей (веб-ресурсу «Реєстр будівельної діяльності») від 26.01.2022;
протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2022, зі змісту якого слідує, що 01 лютого 2022 року об 11 год. 12 хв. на території загальнодоступного паркувального майданчику супермаркету «Ultramarket» старший детектив Національного бюро ОСОБА_12 фактично затримав особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.208 КПК України).
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_6 може бути безпосередньо причетним до обставин вчинення цього кримінального правопорушення. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п.184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна,з метоюзабезпечення збереженняречових доказів,накладається намайно будь-якоїфізичної абоюридичної особи,за наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріям,зазначеним устатті 98цього Кодексу; зметою конфіскаціїмайна яквиду покарання накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна (ст.170 КПК України).
Відповідно до копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01 лютого 2022 року (а.с.108, т.1), в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, виявлено та вилучено наступне майно:
- грошові кошти - українська гривня: 22 купюри номіналом по 200 грн, 1 купюра номіналом 5 грн, 1 купюра номіналом 1 грн, загалом 4 406 грн.;
- грошові кошти - долари США: 27 купюр номіналом по 100 доларів США, 6 купюр номіналом по 10 доларів США, 4 купюри номіналом по 5 доларів США, загалом 2 780 доларів США;
-мобільний телефон IPHONE 12 PRO МАХ синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон IPHONE 12 PRO графітового кольору з тріщиною на задній кришці, ІМЕІ НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон SAMSUNG синього кольору, на задній кришці якого містяться написи щодо моделі (...А315...), та ІМЕІ ( НОМЕР_3 );
-електронний годинник APPLE WATCH 4 сріблястого кольору.
Згідно з постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 01 лютого 2022 року, речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000566 від 06.12.2021, визнані вилучені 01 лютого 2022 року під час особистого обшуку ОСОБА_6 : мобільний телефонIPHONE12PROМАХ синьогокольору,ІМЕІ НОМЕР_1 ;мобільний телефонIPHONE12PROграфітового кольоруз тріщиноюна заднійкришці,ІМЕІ НОМЕР_2 ;мобільний телефонSAMSUNGсинього кольору,на заднійкришці якогомістяться написищодо моделі(...А315...),та ІМЕІ( НОМЕР_3 ) (а.с.124, т.1).
Відповідно до положень частини 2-3 статті 170 КПК України арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом ст.98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Частиною 2ст.168 КПКпередбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно з постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 01 лютого 2022 року, мобільні телефони вилучені 01 лютого 2022 року під час особистого обшуку ОСОБА_6 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000566 від 06.12.2021 (а.с.124, т.1). Щодо електронного годинника APPLE WATCH 4 сріблястого кольору такої постанови слідчому судді не надано.
Оцінюючи тимчасово вилучені мобільні телефони та електронний годинник на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя робить наступні висновки.
На мобільному телефоні IPHONE 12 PRO МАХ, мобільному телефоні IPHONE 12 PRO та мобільному телефоні SAMSUNG, вилучених під час проведення особистого обшуку 01 лютого 2022 року, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6, можуть міститись відомості щодо вчинення останнім кримінального правопорушення, також вони можуть виступати в якості знаряддя вчинення злочину (як засоби зв`язку між особами).
Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01 лютого 2022 року слідує, що доступ (пароль) до вмісту мобільних телефонів ОСОБА_6 надавати відмовився.
Разом з тим, наявність підстав для вилученнямобільних телефонів марки Apple Iphone та Samsung, які містять систему логічного захисту, відповідно до ч.2ст.168 КПК України, вбачається із відомостей, які містяться безпосередньо в протоколі затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 01 лютого 2022 року, відповідно якого ОСОБА_6 повідомляти пароль доступу до електронних носіїв інформації відмовився, у зв`язку з чим детектив НАБУ прийняв рішення про їх тимчасове вилучення.
Вказані мобільні телефони можуть містити інформацію про листування ОСОБА_6 із іншими особами щодо вирішення питання надання неправомірної вигоди, дзвінки та файли, які мають відношення до вчиненого кримінального провадження, а також інші відомості, які матимуть значення для кримінального провадження.
У зв`язку з обмеженим доступом до відомостей, які містять вказані технічні засоби, детектив зазначає, що їх отримання можливе шляхом проведення огляду, у тому числі із залученням спеціаліста, а також шляхом призначення судових експертиз.
Крім того, у тимчасово вилучених пристроях можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, що буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя враховує й те, що з часу вилучення пристроїв до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув незначний проміжок часу, що імовірно ускладнювало можливість проведення копіювання значного обсягу інформації без залучення спеціаліста.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість його використання у якості доказу у кримінальному провадженні. При цьому необхідно зауважити, що ч.3 ст.170 КПК України при вирішенні питання про накладення арешту з метою збереження речових доказів не вимагає, щоб це майно на момент розгляду клопотання було визнано речовими доказами відповідною постановою детектива, а тільки вказує на встановлення наявності достатності підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Також, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.369 КК України, є тяжким, санкція статті передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Покарання увиді конфіскаціїмайна полягаєв примусовомубезоплатному вилученніу власністьдержави всьогоабо частинимайна,яке євласністю засудженого(ч.1ст.50КК України).
Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління (ч. 1ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Із доданих до матеріалів клопотання документів вбачається, що 01 лютого 2022 року детективами Національного антикорупційного бюро України, на підставі п. 1, 3 ч. 1ст. 208 КПК України,затримано ОСОБА_6, при проведенні його особистого обшуку детективами виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти - українська гривня: 22 купюри номіналом по 200 грн, 1 купюра номіналом 5 грн, 1 купюра номіналом 1 грн, загалом 4 406 грн.; грошові кошти - долари США: 27 купюр номіналом по 100 доларів США, 6 купюр номіналом по 10 доларів США, 4 купюри номіналом по 5 доларів США, загалом 2 780 доларів США; мобільний телефонIPHONE12PROМАХ синьогокольору,ІМЕІ НОМЕР_1 ;мобільний телефонIPHONE12PROграфітового кольоруз тріщиноюна заднійкришці,ІМЕІ НОМЕР_2 ;мобільний телефонSAMSUNGсинього кольору,на заднійкришці якогомістяться написищодо моделі(...А315...),та ІМЕІ( НОМЕР_3 ) та електронний годинник APPLE WATCH 4 сріблястого кольору.
На підтвердження права власності та користування ОСОБА_6, вилученими в ході особистого обшуку речами, детективом до клопотання додано копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 01 лютого 2022 року.
Таким чином, проаналізувавши зміст клопотання та додані до нього матеріали, пояснення детектива, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження та врахував, щоу випадку визнання винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 369 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна. На переконання слідчого судді, детектив довів передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як міри покарання та збереження речових доказів.
3) Речі є тими видами майна, на які може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони, електронний годинник та грошові кошти. Таке майно відповідає положенням ч.2 ст.181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч.10 ст.170 КПК України, відтак, на них може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, грошових коштів, які були вилучені у ході проведення особистого обшуку, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_6, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є надмірно обтяжливими для нього.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону відчуження, розпорядження та користування майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
Керуючись статтями98,132, 170- 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 01 лютого 2022 року під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_6, який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження, а саме:
- грошові кошти в українській гривні: 22 купюри номіналом по 200 грн, 1 купюра номіналом 5 грн, 1 купюра номіналом 1 грн, загалом 4 406 грн.;
- грошові кошти в доларах США: 27 купюр номіналом по 100 доларів США, 6 купюр номіналом по 10 доларів США, 4 купюри номіналом по 5 доларів США, загалом 2 780 доларів США;
-мобільний телефон IPHONE 12 PRO МАХ синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон IPHONE 12 PRO графітового кольору з тріщиною на задній кришці, ІМЕІ НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон SAMSUNG синього кольору, на задній кришці якого містяться написи щодо моделі (...А315...), та ІМЕІ ( НОМЕР_3 );
-електронний годинник APPLE WATCH 4 сріблястого кольору.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_13