Search

Document No. 103072537

  • Date of the hearing: 07/02/2022
  • Date of the decision: 07/02/2022
  • Case №: 991/190/22
  • Proceeding №: 52021000000000448
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Semennykov O.Yu.
  • Judge (HACC AC) : Kaluhina I.O., Mykhailenko D.H.
  • Secretary : Vorona K.O.

справа № 991/190/22

провадження №11-сс/991/76/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,

секретаря судового засідання Ворони К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу адвоката Шкелебей Вікторії Анатоліївни в інтересах ТОВ «Спеціальні кореспонденти» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні скарги на постанову детектива від 30 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження №52021000000000448 від 17 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000448 від 17 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК, проте відповідно до постанови детектива НАБУ Уразовського В.І. від 30 грудня 2021 року вказане кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

13 січня 2022 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Шкелебей В.А. в інтересах ТОВ «Спеціальні кореспонденти» на зазначену постанову детектива, за наслідками розгляду якої ухвалою слідчого судді від 18 січня 2022 року відмовлено у її задоволенні, рішення слідчого судді мотивовано обґрунтованістю та вмотивованістю висновку детектива про відсутність складу кримінального правопорушення, який відповідає завданням і засадам кримінального провадження, відповідне рішення про закриття кримінального провадження прийнято з дотриманням процесуальних вимог щодо його форми.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи викладені в ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, адвокат Шкелебей В.А. в інтересах ТОВ «Спеціальні кореспонденти» звернулась з апеляційною скаргою з вимогою про скасування як ухвали від 18 січня 2022 року, так і рішення детектива про закриття кримінального провадження №52021000000000448, викладеного у формі відповідної постанови від 30 грудня 2021 року.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги особа вказує на невідповідність постанови детектива про закриття провадження вимогам КПК. Як зазначено в апеляційній скарзі, детективом не вчинено дій, направлених на реальне здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, не проведено слідчих (розшукових) і процесуальних дій на встановлення невідповідності рівня життя депутата Київської міської ради ОСОБА_1 його щорічним деклараціям особи, уповноваженої на виконання функцій держави, здійснено лише допити заявника, свідка, огляд декларацій та отримання відомостей з державних реєстрів. Крім того, посилаючись на зміст оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження адвокат Шкелебей В.А. вказує на те, що детектив НАБУ не зібрав достатньо доказів, якими відповідно до ст.91 КПК необхідно доказувати обставини у кримінальному провадженні. Таким чином, на переконання особи, яка подала апеляційну скаргу, постанова детектива про закриття кримінального провадження є передчасною, прийнятою без всебічного, повного та об`єктивного дослідження даних, а тому слідчий суддя мав скасувати її, проте залишив ці обставини поза увагою та не надав належної оцінки наведеним у скарзі доводам.

Позиції учасників судового провадження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу адвокат Шкелебей В.А. у судове засідання не з`явилась, подала заяву, в якій просила розглянути апеляційну скаргу без її участі, викладені в апеляційній скарзі доводи підтримала та просила задовольнити її у повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності учасників провадження.

Мотиви суду.

Як визначено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 24 КПК законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, на досудовому провадженні за п.3 ч.1 ст.303 КПК може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Крім того, за положеннями ч.2 ст.309 КПК під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів у передбаченому КПК порядку для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК).

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з положеннями ч.4 ст.284 КПК про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Абзацом другим ч.4 вказаної статті також передбачено, що слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених зокрема п.2 ч.1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

За вимогами ст.110 КПК постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Відповідно до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги, мотиви та висновки викладені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, колегія суддів повинна перевірити доводи апеляційної скарги стосовно законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.

Так, при постановлені оскаржуваної ухвали слідчий суддя, проаналізувавши обґрунтованість та вмотивованість рішення детектива у світлі доводів поданої скарги, дійшов висновку, що детективом НАБУ за результатами проведеного розслідування не встановлено будь-яких даних, які могли б свідчити про факти набуття після 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 та членами його сім`ї у власність активів, вартість яких перевищувала б його законні доходи більше ніж у шість тисяч п`ятсот неоподаткованих доходів громадян, що вказує на відсутність ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування мотивів прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги особи на рішення детектива про закриття кримінального провадження.

При перегляді оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дослідивши надані матеріали, встановлює наступне.

Як зазначено слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, зі змісту скарги та оглянутих в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000448 за заявою директора ТОВ «Спеціальні кореспонденти» ОСОБА_3 за фактом ймовірного незаконного збагачення депутатом Київської міської ради ОСОБА_1 здійснювалось детективом НАБУ до 30 грудня 2021 року і закінчено внаслідок прийняття рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. За твердженням заявника депутат Київської міської ради ОСОБА_1 у 2018-2020 роках набув у власність нерухоме майно, а також володіє транспортними засобами та криптовалютою Bitcoin, у зв`язку з чим у діях особи містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК.

В ході досудового розслідування, шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, за результатами аналізу документів (копій декларацій, відомостей з державних реєстрів), що містяться в матеріалах кримінального провадження, а також допиту свідків органом досудового розслідування не встановлено обставин набуття у власність ОСОБА_1 майна у період після набрання чинності Закону України №263-ІХ від 31 жовтня 2019 року, яким запроваджено кримінальну відповідальність за ст.368-5 КК, що набрав чинності 28 листопада 2019 року.

Колегія суддів вважає правомірними мотиви слідчого судді про обґрунтованість обраного детективом підходу щодо встановлення факту набуття ОСОБА_1 та членами його сім`ї у власність активів лише після дати набрання чинності вищевказаного ЗУ. Враховуючи дану обставину не підлягали і не мали підлягати перевірці шляхом проведення слідчих дій відомості щодо набуття ОСОБА_1 та членами його сім`ї зазначених заявником активів, що були набуті до 28 листопада 2019 року, зокрема, криптовалюти «Bitcoin», автомобілів Toyota Corolla 2008 року випуску, Toyota Corolla 2014 року випуску, Acura MDX, земельних ділянок, квартир та домоволодінь, власником яких є ОСОБА_1 .

Крім того зміст оскаржуваної ухвали свідчить про те, що під час розгляду скарги слідчим суддею надано відповідну оцінку проведеному в ході досудового розслідування допиту в якості свідка заявника головного редактора ТОВ «Спеціальні кореспонденти» ОСОБА_3 , який повідомив про відсутність у нього документів та інформації, що б підтверджувала набуття ОСОБА_1 у власність нерухомості чи транспортних засобів. При цьому додаткові обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК заявнику не відомі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 повідомив, що з жовтня 2019 року і по теперішній час він не набував у власність активів та не володіє нерухомим чи рухомим майном, які б не були внесені до його декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціях та витягах.

На переконання колегії суддів мотиви та висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді щодо постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження, є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним даним, встановленим як під час досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду скарги, а доводи особи, яка подала апеляційну скаргу щодо неповноти досудового розслідування передчасність та недостатню вмотивованість постанови про закриття кримінального провадження не знайшли свого об`єктивного підтвердження як під час розгляду скарги слідчим суддею, так і апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Так, заявником або його представником на стадії досудового розслідування детективу та в судовому засіданні перед слідчим суддею не подано на підтвердження своєї заяви про кримінальне правопорушення будь-яких речей чи документів (п.2 ч.2 ст.60 КПК), в апеляційній скарзі також не наведено жодних посилань на конкретні обставини, які б вказували на наявність об`єктивних даних чи обґрунтовану ймовірність існування в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК.

Щодо доводів апеляційної скарги про непроведення детективом НАБУ всіх необхідних слідчий дій колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. До слідчих (розшукових) дій відноситься допит (ст. 224 КПК).

Частиною п`ятою статті 40 КПК передбачено, що слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно з нормами КПК, слідчий наділений правом повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Колегія суддів звертає увагу на те, що ані потерпілий, ні суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення повідомити тій чи іншій особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки це є дискрецією слідчого та прокурора.

Разом з тим, з матеріалів судового провадження вбачається, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 вересня 2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000448 розпочато за заявою директора ТОВ «Спеціальні кореспонденти» ОСОБА_3 від 20 вересня 2021 року №02-09/21-1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК.

Таким чином, мало місце внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення, перевірка яких не потребує значного за обсягом досудового розслідування.

При цьому використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), є неприпустимим.

Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. Коли через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18).

Із постанови про закриття кримінального провадження вбачається, зокрема, що детективом здійснювався збір інформації щодо майнового стану ОСОБА_1 та її аналіз, допитувалися свідки, в тому числі заявник.

З урахуванням викладеного та вимог ст.ст. 8-9, 40, 91-94, 284 КПК детективом реалізовано свої повноваження щодо збирання доказів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні для встановлення об`єктивних обставин у справі, у обсязі, необхідному для прийняття обґрунтованого процесуального рішення, а тому колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді про належне проведення досудового розслідування детективом НАБУ.

Не залишились без оцінки суду доводи щодо відсутності в резолютивній частині постанови відомостей про можливість та порядок її оскарження. Так, зміст оскаржуваної ухвали свідчить про те, що слідчим суддею слушно зазначено про відсутність зазначених відомостей, однак, враховуючи, що відповідні дані про можливість та порядок оскарження постанови були вказані у супровідному листі, яким така постанова була скерована на адресу заявника, визнано, що відповідний недолік не може сам по собі бути підставою для її скасування. З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Отже, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що зміст та форма процесуального рішення детектива (постанова про закриття кримінального провадження) відповідає вимогам статті 110 КПК, а досудове розслідування, враховуючи зміст відомостей про кримінальне правопорушення, викладених у заяві про вчинення злочину, а також зібраних при проведенні слідчих та процесуальних дій, здійснено ефективно.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена на підставі повного та всебічного дослідження слідчим суддею обставин провадження з додержанням вимог кримінального процесуального закону, є належним чином обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження. Під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2022 року про відмову в задоволенні скарги на постанову детектива від 30 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження №52021000000000448 від 17 вересня 2021 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ______________ ______________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.