Document No. 103261380

Справа № 991/8648/21

Провадження 1-кс/991/8778/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря Волощенко С.В., захисника Оленського О.С., підозрюваної ОСОБА_1 , прокурора Корзуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Давидченка Андрія Васильовича про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - адвоката Давидченка А.В. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, в якому захисник просить:

- змінити запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2021 в розмірі 420 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, шляхом визначення розміру застави відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України - від 80 до 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив наступне:

1) ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, відсутні;

2) ОСОБА_1 за час розслідування кримінального провадження проявляє належну процесуальну поведінку;

3) при визначенні розміру застави, слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про належність ОСОБА_1 на праві власності об`єктів нерухомості у місті Києві та місті Ковелі, що не відповідає дійсності та не підтверджується належними доказами, а визначений слідчим суддею розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваної, є завідомо непомірним для неї;

4) при вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд виходив з того, що розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , підтверджується у сумі 558 186 588, 67 грн., однак орган досудового розслідування не ставить у вину ОСОБА_1 заподіяння такої шкоди;

5) ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку, які є непрацездатними, мати підозрюваної хворіє на хронічні захворювання та має інвалідність 3-ї групи, потребує значних матеріальних витрат на її лікування та постійного догляду, підозрювана не має постійної роботи на території України та була змушена повернутись з-за кордону, де працювала, у зв`язку із повідомленням їй про підозру, та як наслідок непомірний розмір застави ставить у скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 та членів її родини.

В судовому засіданні захисник Оленський О.С. та підозрювана ОСОБА_1 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Корзун О.О. заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що запобіжний захід у вигляді застави у меншому розмірі, ніж визначений підозрюваній, не здатен забезпечити її належну процесуальну поведінку, просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, у тому числі, щодо можливої причетності до кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , яка будучи учасником злочинної організації під керівництвом ОСОБА_2 , здійснювала облік письмових угод ОСОБА_2 з бенефіціарними власниками компанії-забудовника щодо співпраці з реалізації проектів будівництва на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси, а також обмінювалася інформацією та іншими даними із представниками ГК «Будова» щодо об`єктів нерухомого майна та грошових коштів, які передавались у вигляді оплати за передані під забудову земельні ділянки.

Так, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, а саме: в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (а.с. 13-29).

Згідно ч. 6 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні адвоката Давидченка А.В., поданого в інтересах підозрюваної ОСОБА_1 , сторона захисту, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, безпідставність висновків слідчого судді щодо майнового стану підозрюваної, незавдання інкримінованими їй діями жодної майнової шкоди та особисту ситуацію ОСОБА_1 , ставить питання щодо зміни вказаного запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Таким чином, враховуючи доводи клопотання захисника, беручи до уваги положення ч. 3 чт. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, та наявність/відсутність підстав для зменшення розміру застави, визначеної підозрюваній, (майновий стан, особиста ситуація підозрюваної, можлива шкода, заподіяна внаслідок інкримінованих ОСОБА_1 дій).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2021 (справа № 991/7440/21 провадження № 1-кс/991/7546/21) до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 005 900 грн, та покладено на підозрювану обов`язки: 1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому вона проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також з іншими підозрюваними поза межами процесуальних дій; 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які використовуються Одеською обласною прокуратурою, ПП «Дофін», ТОВ «Транском строй», ТОВ «ФПГ Будова» поза межами процесуальних дій; 7) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначено до 05.12.2021 включно.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.12. 2021 (справа № 991/7440/21 провадження № 11-сс/991/701/21) вказану ухвалу залишено без змін.

Зі змісту вказаних ухвал вбачається, що суддями встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування; приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

При цьому, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного запобіжного заходу та зроблено висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Так, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні питання щодо наявності/відсутності ризиків протидії з боку підозрюваної ОСОБА_1 кримінальному провадженню у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею взято до уваги, що санкція ч. 1 ст. 255 КК України, в редакції станом на час вчинення інкримінованих подій, передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Станом на час розгляду питання про застосування запобіжного заходу, діяння, визначене як участь у злочинній організації, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зважаючи на досить суворе передбачене законом покарання, очікування можливого суворого вироку може мати значення для поведінки підозрюваної протягом цього кримінального провадження, в тому числі на її рішення про переховування від органу досудового розслідування. Суворість покарання в будь-який момент може актуалізувати ризик втечі підозрюваної, в тому числі за межі України.

Слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, врахувала тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є: особливості кримінального правопорушення: відповідні злочини могли бути вчиненні у складі злочинної організації, керівник якої, перебуваючи за межами України, мав можливості керувати діями інших учасників, а до самої групи залучено велику кількість людей, в тому числі, службових осіб і працівників прокуратури; наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування в умовах розшуку як в межах України, так і за її межами; ОСОБА_1 володіє чиним паспортом громадянина України для виїзду за кордон; ОСОБА_1 протягом останніх п`яти років (з 07.01.2017 по 29.10.2021) 12 разів виїжджала з України, при цьому останній раз - на термін понад 15 місяців; залишення підозрюваною території України на наступний день після проведення щодо неї обшуків.

Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваною документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, адже, зважаючи на спосіб спілкування між підозрюваними із використанням технічних засобів передачі інформації та характер такого спілкування, ОСОБА_1 має доступ до тих технічних засобів, які містять інформацію, що має доказове значення для кримінального провадження, однак ще не були віднайдені та вилучені органом досудового розслідування. Це свідчить про високу ймовірність ризику знищення таких відомостей та засобів. При цьому, працівниками ГК «Будова» постійно вживались конспіративні заходи (регулярні зміни електронних адрес, номерів телефонів, проходження співробітниками поліграфу, закупівля спеціальної техніки). Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим КПК України. При цьому, збирання доказів здійснюється протягом всього досудового розслідування, в тому числі, в залежності від попередньо отриманої доказової інформації, методики і тактики досудового розслідування. За таких обставин, на початковому етапі притягнення особи до відповідальності через повідомлення їй про підозру, підозрювана, що має доступ до матеріалів, пов`язаних з подією кримінального правопорушення (зокрема до примірників узгоджених «понятійних угод»), може вчиняти спроби їх знищення, приховування або спотворення, у тому числі із залученням інших осіб, зокрема інших учасників цього кримінального провадження.

За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За такого, обов`язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав для зміни запобіжного заходу, у тому числі шляхом зменшення розміру застави, покладено на особу, яка звертається з цим клопотанням, тобто на підозрюваного та його захисника.

Враховуючи, що стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які б були настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу ризики до маловірогідності чи до їх виключення, слідчий суддя дійшов до висновку, що ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та знищення, приховування документів, що мають значення для кримінального провадження, продовжують існувати та суттєво не зменшились.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2021 при визначенні застави на підозрювану ОСОБА_1 було покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків визначено до 05.12.2021 включно.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021 (справа № 991/8124/21 провадження № 1-кс/991/8245/21), стороні обвинувачення відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки станом на час розгляду вказаного клопотання (06.12.2021), з урахуванням змін, внесених стороною обвинувачення шляхом заміни клопотання 02.12.2021, строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2021 (справа № 991/7440/21 провадження № 1-кс/991/7546/21), а саме до 05.12.2021 включно, закінчився.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги положення ч. 7 ст. 194 КПК України, додаткові процесуальні обов`язки, покладені на підозрювану ОСОБА_1 , скасовано, однак із набуттям статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, на ОСОБА_1 покладено загальні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України.

Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також запобігання ризикам вчинення нею дій, передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, доводи сторони захисту з приводу незавдання діями, які інкримінуються ОСОБА_1 , майнової шкоди, зокрема у сумі 558 186 588, 67 грн., слідчим суддею відхиляються, так як вони не спростовують можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, про яке їй повідомлено про підозру, а встановлення такої шкоди не є визначальним при визначенні підозрюваній розміру застави.

Доводи захисника про те, що висновок слідчого судді про належність підозрюваній квартир у містах Києві та Ковелі не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вже були предметом розгляду колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (справа № 991/7440/21 провадження № 11-сс/991/701/21) під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід та визначено заставу у встановленому розмірі (справа № 991/7440/21 провадження № 1-кс/991/7546/21), та хоча знайшли своє підтвердження, однак вони не свідчать про зміну майнового стану підозрюваної.

Особиста ситуація (обставини) підозрюваної ОСОБА_1 , на які вказує сторона захисту (має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку, які є непрацездатними, мати підозрюваної хворіє на хронічні захворювання та має інвалідність 3-ї групи, потребує значних матеріальних витрат на її лікування та постійного догляду, підозрювана не має постійної роботи на території України та була змушена повернутись з-за кордону, де працювала, у зв`язку із повідомленням їй про підозру, та як наслідок непомірний розмір застави ставить у скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 та членів її родини), взята до уваги при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу, у тому числі визначення розміру застави, та при апеляційному перегляді прийнятого слідчим суддею рішення, і, беручи до уваги продовження існування ризиків, передбачених п. 1-2 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

Належна процесуальна поведінка підозрюваної, на яку посилається сторона захисту, свідчить про те, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків. При цьому, доказів непомірності для підозрюваної вже внесеної за неї на виконання ухвали слідчого судді суми застави стороною захисту не надано, а загроза звернення застави у вказаному розмірі у дохід держави, у тому числі внесеної заставодавцем, є додатковим стримуючим фактором для ОСОБА_1 та стимулює її до належної поведінки у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та знищення, приховування документів, що мають значення для кримінального провадження, зважаючи, що додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені на підозрювану, скасовані, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у меншому розмірі, ніж визначений ОСОБА_1 , не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні, а за такого, підстави для задоволення клопотання захисника Давидченка А.В. відсутні.

Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК