Document No. 103337793

справа №991/939/22

провадження №1-кс/991/947/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«11» лютого 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Шкодін Я.В. за участю секретаря судового засідання Никитюк Н.І., прокурора Семака І.А., захисника Гайдучка О.О., Строканя О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кравчука К.О., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у Туркменській РСР, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 11 лютого 2022 року надійшло клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кравчука К.О., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що Головним підрозділом детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлені факти злочинної діяльності групи осіб, яка складається з депутата Київської міської ради, його помічника, директорів комунальних підприємств, одного з заступників та інших осіб, у тому числі зафіксовані факти передачі/отримання неправомірної вигоди.

Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що в період з лютого 2021 року по лютий 2022 року депутат Київської міської ради ОСОБА_2 за пособництва в.о. директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин» ОСОБА_3 , помічника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , заступника директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київська спадщина» ОСОБА_1 і наближеної до ОСОБА_2 особи - ОСОБА_5 здійснив одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 в сумі 1 390 000 грн за сприяння в розміщені та використанні точок роздрібної торгівлі («купав») в м. Києві, зокрема, шляхом забезпечення перемоги у електронних торгах на право розміщення цих точок заздалегідь визначених компаній, а також подальшого безперешкодного їх використання.

В межах даного кримінального провадження, зокрема ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України - пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

09 лютого 2022 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні зазначеного злочину, а 10 лютого 2022 року йому вручено письмове повідомлення про підозру у його скоєнні.

Мотивуючи необхідність застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначив, що підозрюваний вчинив у співучасті особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років та яке у відповідності до примітки до ст 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробовуванням, а так само, згідно з ч.1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, прокурор визначає забезпечення його процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання цих ризиків на початковій стадії відкритої частини досудового розслідування, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Крім того зазначено, що вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Також встановлено, що за 2019-2021 роки офіційний дохід підозрюваного склав близько 75 тис. грн., при цьому офіційний дохід матері ОСОБА_1 ОСОБА_7 за той же період склав понад 1,9 млн. грн. Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік у володінні підозрюваного станом на кінець 2020 року перебували готівкові кошти в сумі 100 тис. Євро, 50 тис. дол. США і 125 тис. грн., що разом складає близько 4,4 млн. грн, у його дружини ОСОБА_8 - 50 тис. дол. США і 113 тис. грн., що разом складає близько 1,5 млн грн. Крім того, за даними слідства, у власності ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_8 знаходиться значна кількість рухомого та нерухомого майна.

Отже, зважаючи на майновий стан підозрюваного та обставини кримінального правопорушення, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив у клопотанні просить визначити йому заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Враховуючи викладені обставини, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, необхідно визначити підозрюваному, як альтернативу, заставу в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 4 962 000,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такий розмір застави детектив не вважає непомірним для підозрюваного, адже він відповідає рівню його доходів з урахуванням наявного в його розпорядженні майна.

Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Отримання підозрюваним та його захисником копії клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, підтверджується їх особистими підписами на клопотанні, відповідно до якого вони отримали ці документи 10 лютого 2022 року о 19:45.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники Гайдучок О.О. і Строкань О.В. просили відмовити у задоволенні поданого клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою. У судовому засіданні захисники подали письмові заперечення, у яких посилались на необґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки відсутні об`єктивні відомості для переконання у тому, що ОСОБА_1 причетний до такого злочину. Також захисник вказує про відсутність об`єктивних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, ризику переховування, оскільки дії ОСОБА_1 помилково кваліфіковані як особливо тяжкий злочин, а ОСОБА_1 здійснював нечасті і лише короткострокові подорожі закордон, пов`язані в т.ч. з відпочинком чи профілактичним лікуванням, та зазвичай у різні країни, що унеможливлювало формування стійких соціальних зв`язків за межами України. Також захисники вказали, що висновки сторони обвинувачення про можливість переховування ОСОБА_1 за рахунок наявності у нього значної кількості майна є необґрунтованими, оскільки його статки не є значними та свідчать лише про міцність соціальних зв`язків. Крім того, сторона захисту відзначає, що ОСОБА_1 у розшуку правоохоронних органів не перебував і будь-яких дій, спрямованих на переховування від слідства чи суду не вчиняв.

Також захист вказав, що необґрунтованим є твердження про ризик знищення, приховування або спотворення важливих для кримінального провадження речей та документів, оскільки відповідні доводи не підтверджуються будь-якими доказами, а реального зв`язку ОСОБА_1 із відповідними доказами не існує, оскільки він не є розпорядником документів щодо проведених торгів, а грошові кошти, що є предметом неправомірної вигоди, за версією слідства передав та не зберігає. Більше того, на думку сторони захисту, обставини, викладені в клопотанні та кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України, якби навіть існували, насправді мають ознаки вчинення менш тяжкого злочину, а саме за ч. 2 ст. 369-2 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років.

Додатково захисники звернули увагу на міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 та його репутацію, що свідчить про невиправданість та надмірність застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Окремо захисники вказують на те, що з огляду на майновий стан самого підозрюваного, враховуючи відсутність збитків у кримінальному провадженні та суму неправомірної вигоди, до передачі якої теоретично причетний ОСОБА_1 , вказаний детективом розмір застави є завідомо непомірно великим для підозрюваного, а доходи інших членів сім`ї при визначенні вказаного розміру братись до уваги не можуть.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 лютого 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 розпочато 23 березня 2021 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, складено слідчим за погодженням з прокурором та особисто отримано підозрюваним 10 лютого 2022 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру.

Отже, ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджено наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема, копії протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 05-16 березня 2021 року (зустріч співучасників 25 лютого 2021 року, під час якої ОСОБА_9 запропонував корупційну схему щодо розміщення у м. Києві засобів пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі (купав) та оголосив умови їх функціонування. ОСОБА_4 визначено як посередника між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ); від 18 березня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 10 березня 2021 року, під час якої ОСОБА_5 переказав свою розмову з ОСОБА_2 щодо кількості купав, які можна отримати в користування на корупційних умовах, а також сум потенційної неправомірної вигоди за це); від 16 березня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_4 13 березня 2021 року, під час якої ОСОБА_4 переказав свою розмову з ОСОБА_2 щодо корупційних можливостей та побажань останнього); від 31 березня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_4 25 березня 2021 року, під час якої ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 приблизний корупційний інтерес ОСОБА_2 - 20 000 грн в місяць з однієї купави та вони обговорили власні корупційні бажання); копії протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21 квітня - 12 травня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 08 квітня 2021 року, під час якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розповіли ОСОБА_6 умови розміщення купав та корупційні побажання ОСОБА_2 стосовно цього); від 28 вересня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 22 вересня 2021 року, під час якої ОСОБА_10 повідомив про наявність вільних локацій для розміщення купав та про можливість забезпечення перемоги у конкурсних торгах); від 21 жовтня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_10 01 жовтня 2021 року, під час якої ОСОБА_10 повідомив про наявність вільних локацій для розміщення купав та що він забезпечуватиме перемогу на конкурсних торгах по будь-яким обраним ОСОБА_6 локаціям купав, а також роз`яснив корупційну складову злочинної схеми), від 21 жовтня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 06 жовтня 2021 року, під час якої було повторно узгоджено суму неправомірної вигоди та формат її поділу); від 02 листопада 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 20 жовтня 2021 року, під час якої учасники обговорили перемогу по трьом точкам купав); від 02 листопада 2021 року (телефонна розмова ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 26 жовтня 2021 року з приводу розміщення та функціонування трьох купав, по яким було здобуто перемогу на відповідних конкурсних торгах); від 29 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 17 листопада 2021 року, під час якої було обговорено деталі формату надання неправомірної вигоди - одразу за рік роботи та структуровано суми неправомірної вигоди за кожну локацію); від 29 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 з приводу забезпечення функціонування трьох купав); від 29 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 24 листопада 2021 року, під час якої ОСОБА_6 передав ОСОБА_11 таблицю із розрахунками сум щомісячної та річної неправомірної вигоди); від 29 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 з приводу забезпечення функціонування трьох купав); від 31 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 03 листопада 2021 року, під час якої визначено роль ОСОБА_1 як посередника у передачі неправомірної вигоди та обговорено суми неправомірної вигоди за кожну точку); від 31 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_1 з приводу забезпечення функціонування купав, а також передача 01 грудня 2021 року неправомірної вигоди ОСОБА_6 . ОСОБА_1 - 130 000 грн (протокол огляду та вручення грошових коштів від 01 грудня 2021 року); від 02 грудня 2021 року (підписання договорів, тощо); від 02 грудня 2021 року (передача 01 грудня 2021 року неправомірної вигоди ОСОБА_1 - 130 000 грн); від 31 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 щодо участі на торгах по ще чотирьом локаціям, сум неправомірної вигодита з інших питань); від 31 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , під час якої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2 , що ним здобуто перемогу загалом по семи локаціям розміщення купав, відзвітував про розроблення «чорної бухгалтерії» по чотирьом новим локаціям, а також вони розрахували загальну суму неправомірної вигоди про всім семи локаціям); копії протоколів додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 29 жовтня 2021 року, 02 лютого 2022 року та 09 лютого 2022 року, якими зафіксовано обставини отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 1 260 000 грн для ОСОБА_2 09 лютого 2022 року.

Аналізуючи доводи, викладені в клопотанні та долучені до нього матеріали, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 є заступником директора КП «Київська спадщина» та знайомим депутата Київської міської ради ОСОБА_2 , який також є Головою Постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою. ОСОБА_2 в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади може впливати на прийняття рішень з питань торгівлі (включаючи питання визначення правил торгівлі на ринках, створення та діяльності закладів торгівлі), розвитку підприємництва, а також діяльності тимчасових споруд (малих архітектурних форм) на території м. Києва. Крім того, ОСОБА_2 входить до складу конкурсної комісії для конкурсного відбору кандидатур на посади керівників комунальних підприємств Київської міської ради, які організовують конкурсні торги на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав») у м.Києві.

Таким чином, предмет відання підпорядкованої ОСОБА_2 . Постійної комісії та надані йому повноваження, а також пов`язані із цим можливості надають останньому змогу впливати на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав»), шляхом забезпечення перемоги окремих осіб на відповідних торгах, організованих комунальними підприємствами Київської міської ради. За таких умов, ОСОБА_2 може використовувати надану йому владу та службове становище, у тому числі у загальному розумінні задля отримання неправомірної вигоди від окремих осіб за забезпечення їх перемоги на відповідних торгах та подальше безперешкодне здійснення ними господарської діяльності.

Додані до клопотання матеріали дають підстави вважати, що ОСОБА_2 спільно з іншими особами, в т.ч. з ОСОБА_1 , організував схему отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за вжиття заходів для забезпечення наперед визначеним учасникам перемоги у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх діяльності.

Так, з матеріалів НСРД вбачається, що ОСОБА_2 спільно з іншими особами в ході зустрічей повідомляли, що у разі надання їм неправомірної вигоди вони мають змогу забезпечувати перемогу необхідного суб`єкта господарювання у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх господарської діяльності. При цьому, на таких зустрічах обумовлювались приблизні суми неправомірної вигоди, які мають сплачуватися суб`єктом господарювання, періодичність їх сплати та особи, між якими вона буде розподілятись.

Зокрема, в ході таких зустрічей, за участю ОСОБА_2 та наближених до них осіб, обумовлювалось також і забезпечення перемоги на відповідних торгах конкретної особи, укладення відповідних договорів та були обумовлені конкретні розміри та періодичність виплати неправомірної вигоди за кожною локацією, у тому числі було обумовлено суму неправомірної вигоди за одну з таких локацій у розмірі 130 000 гривень, яка має бути сплачена за рік роботи на ній.

За вказівкою ОСОБА_2 вищезазначену неправомірну вигоду необхідно було передавати опосередковано через ОСОБА_1 , що і було реалізовано під час зустрічі 01.12.2021 біля громадської приймальні ОСОБА_14 .

Крім того, за попередніми домовленостями між співучасниками через ОСОБА_1 мала передаватись також і інша частина неправомірної вигоди у розмірі 1 260 000 гривень, однак в подальшому було прийнято рішення про її передачу через іншу особу.

Таким чином, за змістом клопотання та долучених матеріалів ОСОБА_1 брав участь в обговоренні та безпосередньо у реалізації злочинного задуму, зокрема, через нього передавалась перша частина неправомірної вигоди і він був обізнаний про намір і обставини передання її другої частини.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених доказів об`єктивно пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неправильності здійсненої органом досудового розслідування кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки, хоч і погоджується з тим, що склади злочинів, передбачених ст. 368 та ст. 369-2 КК України, мають схожі між собою ознаки, однак вважає, що на цій стадії досудового розслідування, коли обставини справи можуть змінюватися та уточнюватися, остаточно дійти висновку про правильність кваліфікації не вбачається за можливе.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри положеннями ст. ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин:

-підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

-індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «Смірнова проти Росії», «В. проти Швейцарії).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання, в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину (матеріали НСРД, свідчення очевидця), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, викладеними детективом у клопотанні, зокрема, наявністю у ОСОБА_1 двохдійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дійсний до 02.09.2023, та серія НОМЕР_2 , дійсний до 18.05.2028), наявністю суттєвих майнових ресурсів, достатніх для тривалого переховування за кордоном, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зі змісту клопотання, що підтверджується матеріалами клопотання вбачається, що для комунікації з приводу вчинюваного злочину підозрюваними використовувалися технічні засоби передачі інформації, що могли зберегти на собі сліди такої комунікації, і доступ до яких ще не отримано; скоєння злочину було пов`язано зі створенням, передачею та зберіганням документів щодо проведення торгів на «купави», а також щодо їх використання, які ще не віднайдено; першу частину неправомірної вигоди в сумі 130 тис. грн, яка також поки ще не віднайдена; відкрита частина досудового розслідування розпочата лише 09 лютого 2022 року, а відтак слідчі дії щодо відшукання вказаних доказів на даний час у повному обсязі не проведені.

За таких обставин, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу.

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 36-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні двох малолітніх та одну неповнолітню дитину, працює заступником директора КП «Київська спадщина», за місцем роботи характеризується позитивно.

Крім того, надані слідчому судді відомості дозволяють охарактеризувати майновий стан ОСОБА_1 як забезпечений, оскільки в його власності перебувають дороговартісні об`єкти нерухомого та рухомого майна, а саме: житловий будинок з реєстраційним номером 2082969051237 загальною площею 104,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка з реєстраційним номером 1599232051237 із кадастровим номером 5123755800:01:003:4714, площею 0,0283 га, на якій розміщений вищевказаний будинок; нежиле приміщення №155 - офіс з реєстраційним номером 351331880000 загальною площею 74 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка з кадастровим номером 3223382001:01:014:0008, площею 0,126 га, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички; земельна ділянка з кадастровим номером 3223382001:01:014:0009, площею 0,25 га, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички; земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:90:030:0184, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_5 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 1996 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN (номер кузова) НОМЕР_4 ; автомобіль марки PORSCHE CAYENNE, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN (номер кузова) НОМЕР_6 . Крім того, у власності дружини підозрюваного на праві приватної власності належать: житловий будинок з реєстраційним номером 1390859432224 загальною площею 265,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка із реєстраційним номером 209580832224 з кадастровим номером 3222484201:01:003:0197, площею 0,1439 га, на якій розміщений вищевказаний будинок.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

За таких обставин, встановлені слідчим суддею відомості самі по собі не свідчать про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 , встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні детектив, посилаючись на майновий стан підозрюваного та обставини кримінального правопорушення, просив під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істоміна проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи особу самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Отже, з огляду на вимоги КПК України та наведені висновки Європейського суду з прав людини, слідчий суддя, враховуючи встановлені обставини, які свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень в межах даного кримінального правопорушення, зокрема стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_1 хоч і одержав частину неправомірної вигоди для подальшої передачі ОСОБА_2 за забезпечення перемоги конкретного суб`єкта господарювання на відповідних торгах та подальше безперешкодне здійснення господарської діяльності, був обізнаний із обставинами корупційної схеми, беручи участь як на етапі планування злочинної діяльності, так і в ході реалізації злочинного плану та очікував отримати свою частину із суми неправомірної вигоди, однак його роль у реалізації злочинного плану була визначена як пособника, який фактично лише сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

Таким чином, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні, а також прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням матеріалів щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_1 , тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави, який просить встановити детектив, є надмірним та неспівмірним з урахуванням встановлених обставин та вважає, що на даний час необхідно визначити розмір застави у межах 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 488 600 грн, оскільки, на думку слідчого суддя, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.

При цьому, слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є виправданим на даній стадії кримінального провадження - викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , працівниками Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин», підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 як безпосередньо, так і через третіх осіб; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кравчука К.О., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 квітня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 1 488 600 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч шістсот гривень).

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному у цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_7 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку із внесення застави покласти на нього такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , працівниками Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин», підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею визначити до 08 квітня 2022 року, в межах строку досудового розслідування. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

Строк дії ухвали до 08 квітня 2022 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам для відома та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Я. ШКОДІН