Document No. 103390242

Справа № 991/474/22

Провадження №11-сс/991/92/22

Слідчий суддя - Ткаченко О.В.

Головуючий: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

секретар судового засідання Возна К.М.,

за участю:

адвоката - Слюсаря А.А.,

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 ,

прокурора - Мирка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Слюсаря Андрія Адамовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2022, якою було частково задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на ноутбук Apple model A2338 серійний №: CO2F59050KPF; планшет iPad model A2069 серійний №: DMPC7039NTHY; накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K серійний №: A39766-0212; флеш-карту червоного кольору; флеш-карту з написом «FreeRum», вилучені 21 січня 2022 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною останній розпоряджатися та користуватися цим майном, у кримінальному провадженні № 52021000000000323,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді від 28.01.2022 було частково задоволено клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенка О.А. та накладено арешт на ноутбук Apple model A2338 Serial: CO2F59050KPF; планшет iPad model A2069 Serial: DMPC7039NTHY; накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212; флеш-карту червоного кольору; флеш-карту з написом «FreeRum», вилучені 21 січня 2022 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною останній розпоряджатися та користуватися цим майном.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52021000000000323 від 22 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (недонарахування та несплата податкових зборів на суму понад 43.000.000,00 гривень).

Так, з грудня 2019 по лютий 2020 року ТОВ «Декоплюс» реалізовано об`єкти нерухомості: машино-місця та одне веломісце житлового комплексу «Французький квартал 2», що розташовані за адресами: місто Київ, вулиця Джона Маккейна, вулиця Предславинська, фізичній особі ОСОБА_2 за балансовою вартістю 6 723 750 грн, які ним через декілька днів були реалізовані за ціною наближеною до ринкової, що в декілька разів перевищувала вартість набуття, всього на суму 31 656 600 грн, за версією слідства, за участі відділу продажу житлового комплексу «Французький квартал 2» під брендом «Буд Кепітал» («Буд девелопмент»).

21 січня 2022 року детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено - ноутбук Apple model A2338 Serial: CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial: DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum» - речі, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

21 січня 2022 року детективом НАБУ було винесено постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи вилучених речей, у зв`язку з необхідністю в застосуванні спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а саме - наявності у вказаних речах відомостей щодо вчинення ОСОБА_2 правочинів із ТОВ «Декоплюс», з порушенням чинного законодавства.

Того ж дня ноутбук Apple model A2338, планшет iPad model A2069, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K, флеш-карту червоного кольору та флеш-карту з написом «FreeRum» було визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погодився із позицією детектива НАБУ, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

На даному етапі кримінального провадження, за переконанням слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Крім того, накладення арешту на вказане майно, із забороною розпорядження та користування, забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2022, адвокатом Слюсарем А.А. було подано апеляційну скаргу із доповненнями від 15.02.2022, у якій він ставить вимоги про скасування даної ухвали та постановлення нової, якою слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Як вбачається з апеляційної скарги, оскаржувана ухвала слідчого судді від 28.01.2022 підлягає скасуванню у зв`язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, допущеними слідчим суддею під час її постановлення.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокатом Слюсарем А.А. наведено наступні доводи.

Ухвала слідчого судді не відповідає вимогам стосовно обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, оскільки слідчим суддею не зазначено які обставини він ніби то з`ясував на підставі наданих прокурором доказів з тих, які відповідно до положень ст. ст. 132, 173 КПК України він має з`ясувати, приймаючи рішення про арешт майна та не наведено жодних конкретних мотивів для задоволення клопотання про арешт майна. Єдиними підставами для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, на які послався слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, є наявність постанови про визнання вилученого майна речовими доказами та постанови про призначення комп`ютерно-технічної експертизи. Однак згадані постанови також є невмотивованими та не містять відомостей щодо обставин, які слідчий суддя мав встановити, відповідно до вказаних положень КПК України.

Оскаржувана ухвала постановлена незважаючи на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Матеріали клопотання про арешт майна не містять викладу обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні будь-ким кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КПК України. Такі обставини не були встановлені і в ході розгляду слідчим суддею вказаного клопотання прокурора. Єдиним джерелом відомостей, щодо суті кримінального правопорушення, в межах досудового розслідування у якому виникла потреба накласти арешт на вилучене майно, є витяг з ЄРДР, однак інформація наведена в ньому є досить обмеженою та не містить будь-якої конкретики щодо обставин вчинення злочину та посилань на службових осіб, які його ймовірно вчинили.

Всупереч вимогам ч.1 ст.98, п.1 ч.2 ст.170, п.2 ч.2 ст.173 КПК України матеріали клопотання та оскаржувана ухвала не містять обґрунтування доказового значення майна, вилученого у ОСОБА_1 . Єдиною підставою для арешту вилученого у ОСОБА_1 майна слідчим суддею заначено наявність лише самого факту визнання такого майна речовими доказами. При цьому слідчим суддею не було належно встановлено які саме відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що мають встановлюються під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Оскаржувана ухвала слідчого судді не відповідає вимогам розумності та співрозмірності щодо обмеження права власності, що суперечить положенням п.5 ч.2 ст.173 КПК України. Під час обшуку ОСОБА_1 повідомила детективам паролі від ноутбука Apple та планшета iPad, у зв`язку з чим детективи на підставі абз.4 ч.2 ст.168 КПК України мали змогу скопіювати інформацію, наявну на даних носіях, і не вдаватися до такого суворого заходу як арешт майна. Слідчий суддя проігнорував ці обставини, а тому здійснене втручання у право власності третьої особи не відповідає вимогам розумності та співрозмірності.

Таким чином, оскаржувана ухвала була постановлена за відсутності законних підстав, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат Слюсар А.А. та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її тексту.

Прокурор Мирко Б.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката Слюсаря А.А., вважав, що ухвала слідчого судді є вмотивованою та законною. Прохав відмовити у задоволенні цієї апеляційної скарги у повному обсязі.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали апеляційного провадження та обговоривши їх, Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається наступне.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52021000000000323 від 22 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (недонарахування та несплата податкових зборів на суму понад 43.000.000,00 гривень) (а.с. 6).

За версією слідства, з грудня 2019 по лютий 2020 року ТОВ «Декоплюс» реалізовано об`єкти нерухомості: машино-місця та одне веломісце житлового комплексу «Французький квартал 2», що розташовані за адресами: місто Київ, вулиця Джона Маккейна, вулиця Предславинська, фізичній особі ОСОБА_2 за балансовою вартістю 6 723 750 грн, які ним через декілька днів були реалізовані за ціною наближеною до ринкової, що в декілька разів перевищувала вартість набуття, всього на суму 31 656 600 грн, за версією слідства, за участі відділу продажу житлового комплексу «Французький квартал 2» під брендом «Буд Кепітал» («Буд девелопмент»).

21 січня 2022 року детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , дружини ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено - ноутбук Apple model A2338 Serial: CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial: DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum» - речі, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.с. 7-11).

Постановою від 21 січня 2022 року детективом НАБУ було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу вилучених речей, у зв`язку з необхідністю в застосуванні спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а саме - наявності у вказаних речах відомостей щодо вчинення ОСОБА_2 правочинів із ТОВ «Декоплюс», із порушенням чинного законодавства (а.с. 38-40).

Того ж дня ноутбук Apple model A2338, планшет iPad model A2069, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K, флеш-карту червоного кольору та флеш-карту з написом «FreeRum» було визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

23.01.2022 прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенком О.А. було подано клопотання про накладення арешту на зазначене вище майно, яке ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2022 було частково задоволено, а саме - в частині накладення арешту на ноутбук Apple model A2338 Serial: CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial: DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum», із забороною ОСОБА_1 розпоряджатися та користуватися цим майном.

В обґрунтування доцільності арешту майна слідчий суддя зазначив на відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому наклав арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя встановив, що підставою для вилучення вказаної техніки та накопичувачів є те, що під час проведення призначеної комп`ютерно-технічної експертизи можуть бути відновлені електронні файли, зміст яких матиме значення для кримінального провадження.

В той же час, колегія суддів не погоджується із висновками слідчого судді щодо приналежності до речових доказів вилученого у даному кримінальному провадженні майна ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Арешт майна, який є заходом забезпечення кримінального провадження, полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тобто прокурором має бути доведено існування сукупності обставин, які вказують на необхідність у відповідному конкретному кримінальному провадженні застосувати захід, без якого неможливо ефективно здійснювати досудове розслідування, та з огляду на мету його застосування, під час його реалізації допускається втручання у права особи.

Обов`язок перевірки наявності обставин, які б свідчили про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна покладено на слідчого суддю, який здійснює у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також перевірку дотримання умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

Вирішуючи питання обмеження права власності особи на матеріальні об`єкти, які відповідають критеріям, визначеним положеннями ст. 98 КПК України, та були вилучені під час проведення обшуку, слід керуватись відповідними нормами Кримінального процесуального кодексу України. В даному випадку - положеннями ст. ст. 170 - 174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя першочергово має перевірити відповідність клопотання слідчого, прокурора вимогам ст. 171 КПК України, а вже потім для прийняття законного та обґрунтованого рішення має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном ( п.1, 3 ст. 171 КПК України). До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК України).

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення будь-яких негативних наслідків.

Під час реалізації завдань кримінального провадження, орган досудового розслідування має вживати заходів з запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження матеріальних об`єктів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів на даному етапі кримінального провадження, прокурором не доведено існування причинного зв`язку між ймовірно вчиненим злочином за ч. 2 ст. 364 КК України, розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 52021000000000323 та ОСОБА_1 .

Крім того, прокурором не надано ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, що унеможливлює встановлення самого факту її наявності чи відсутності, обсяг речей і документів, на відшукання яких було надано дозвіл тощо.

За відсутності обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_1 до вказаного злочину застосування відносно неї заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є невмотивованим процесуальним обмеженням прав третьої особи.

Ухвала слідчого судді не містить належних та достатніх мотивів, які б свідчили про необхідність накладення арешту на ноутбук Apple model A2338 Serial: CO2F59050KPF, планшет iPad model A2069 Serial: DMPC7039NTHY, накопичувач інформації Transcend TS1TSJ25A3K S/N: A39766-0212, флеш-карту червоного кольору, флеш-карту з написом «FreeRum», вилучені у ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 52021000000000323.

За таких обставин, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження (п. 1 ч.1 ст. 411 КПК України).

Виходячи із наведеного, Суд не надає відповіді на кожен із доводів апеляційної скарги, за наявності встановленої безумовної підстави для скасування ухвали слідчого судді.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу (п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України).

За наведених обставин, оскільки ухвала слідчого судді від 28.01.2022 не містить достатніх мотивів задля застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно майна ОСОБА_1 , вказану ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора Іванющенка О.А. відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 170-173, 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Слюсаря Андрія Адамовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2022 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2022 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенка О.А. про арешт майна ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна