- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
- Judge (HACC): Sikora K.O., Tanasevych O.V.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Biriuch O.V., Fareniuka O.S.
- Prosecutor : Perov A.V.
Справа № 991/5524/21
Провадження 1-кп/991/44/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гавриленко Т.Г.
суддів Сікори К.О.
Танасевич О.В.
за участі:
секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.
прокурора Перова А.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
його захисника, адвоката Бірюч О.В.
обвинуваченого ОСОБА_2
його захисника, адвоката Фаренюка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I.Історія провадження
1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2 Ухвалою суду від 30.12.2021 на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 покладено додаткові обов`язки поряд із застосованим запобіжним заходом у вигляді застави. Строк їх дії суд визначив до 28.02.2022 включно.
1.4 16.02.2022 від прокурора Перова А.В. надійшли клопотання про продовження строку дії цих обов`язків.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1
2.1.1 У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020.
В обґрунтування своїх доводів прокурор вказував на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, а також на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні. На підтвердження існування зазначеного ризику прокурор зазначив, що ОСОБА_1 є народним депутатом України ХІ скликання, тривалий час був помічником-консультантом різних народних депутатів, які входили до різних партій, є членом різних громадських організацій, у 2015 році балотувався до Київської міської ради. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про існування у ОСОБА_1 широкого кола знайомств, що надає йому потенційну можливість самостійно, або через керівництво Апарату Верховної Ради України чи інших народних депутатів України підбурювати свідків, які є працівниками Апарату Верховної Ради України, до давання неправдивих показань, вчиняти на них чи членів їх сімей протиправний тиск, використовуючи свій статус народного депутата та зв`язки. Крім того, прокурором зазначено, що матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій підтверджено, що ОСОБА_1 під час спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 неодноразово демонстрував свої можливості неформального вирішення питань з посадовими особами державних органів, а отже такі стосунки також можуть використовуватись обвинуваченим з метою незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.
2.1.2 Прокурор зазначене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. Повідомив, що ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на іншого обвинуваченого продовжує існувати і обґрунтовується він обставинами вчинення кримінального правопорушення, викладеними в обвинувальному акті.
2.1.3 Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Бірюч О.В., щодо клопотання заперечувала. Зазначила, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід діє вже понад рік і жодного разу порушений обвинуваченим не був. Навпаки, ОСОБА_1 сумлінно виконував покладені на нього обов`язки як під час досудового розслідування, так і судового розгляду. Зауважила, що ризик незаконного впливу на іншого обвинуваченого прокурором у клопотанні жодним чином не обґрунтований, тоді як свідка ОСОБА_3 вже було допитано судом, що також нівелює ризик можливого впливу на свідків цього кримінального провадження. Вважала, що обов`язки, які покладаються на обвинуваченого в силу ст. 42 КПК України, та існування кримінальної відповідальності за перешкоджання з`явленню свідка, експерта чи примушування до відмови від давання показань чи висновку, яка передбачена ст. 386 КК України, є достатніми важелями впливу для забезпечення належної поведінки обвинуваченого.
2.1.4 Обвинувачений ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання прокурора також заперечував.
2.2 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2
2.2.1 У клопотанні прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В обґрунтування своїх доводів прокурор вказав на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, яке базується на зібраних в ході досудового розслідування доказах, які підлягають дослідженню в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України, а також зазначив про продовження існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.
На підтвердження існування ризику переховування від суду прокурор послався на тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, наявність у нього закордонного паспорту, обізнаність про процедуру та досвід перетину обвинуваченим державного кордону України, існування у нього сталих зав`язків на території іноземної держави, а також наявність доходів, які можуть забезпечити практичну можливість забезпечити своє існування в умовах переховування від суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та експертів прокурор у клопотанні зазначив, що ОСОБА_2 був помічником народного депутата України ХІІ скликання, у 2012, 2014 та 2015 роках займався політичною діяльністю та балотувався до Верховної Ради України від різних політичних сил, а отже порівняно з пересічними громадянами може мати досить широке коло знайомств серед високопосадовців, керівництва Апарату Верховної Ради України, діючих народних депутатів України, які на його прохання можуть впливати на свідків, підбурювати їх до дачі неправдивих показань для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, вчиняти протиправний тиск на них або членів їх сімей.
2.2.2 Зазначене клопотання прокурор підтримав та просив суд його задовольнити.
2.2.3 Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат Фаренюк О.С., щодо клопотання прокурора заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив про безпідставність доводів прокурора щодо існування заявлених ризиків.
Зокрема, спростовуючи ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, захисник вказав, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та дружина, яка наразі перебуває у декретній відпустці. Зауважив, що хоча ОСОБА_2 і має закордонний паспорт, який надає йому можливість здійснювати поїздки за кордон, однак останні виїзди за межі України були ним здійснені у лютому 2020 року, вони носили короткостроковий термін і були пов`язані з робочими відрядженнями. Вважав, що в світлі практики ЄСПЛ тяжкість інкримінованих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень не може розцінюватись як така, що спонукає до втечі.
Стосовно ризику незаконного впливу на свідків та експертів захисник зазначив, що клопотання прокурора не містить конкретного посилання на осіб, знайомства з якими могли б бути використані ОСОБА_2 з метою вчинення тиску на цих учасників кримінального провадження та доказів, які б могли підтвердити вчинення обвинуваченим таких дій. Зауважив, що до цього часу прокурором не надано перелік свідків, які підлягають допиту з боку сторони обвинувачення, що позбавляє можливості дійти однозначного висновку про обсяг покладених на обвинуваченого обмежувальних заходів.
2.2.4 Обвинувачений ОСОБА_2 щодо клопотання прокурора також заперечував та повідомив, що прокурор у клопотанні опирається на застарілі дані, у зв`язку з чим просив суд звернути увагу на докази, які підтверджують суттєве зменшення його фінансового стану, а саме договір про умови здійснення батьками особистих прав на виховання дітей та визначення місця їх проживання, медичну довідку про потребу дитини у домашньому догляді, довідки про існування у нього заборгованості перед банком, податкові декларації фізичної особи-підприємця за 2020, 2021 роки. Пояснив, що його поїздки до м. Братислави були пов`язані виключно з вигідним транспортним сполученням цього аеропорту з іншими країнами Європи і будь-який зв`язок з іноземною країною у нього відсутній.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1 Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, колегія суддів дійшла до таких висновків.
3.2 Правове регулювання.
Частини 5, 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Виходячи з положень ст. 199 КПК України, суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.
3.3 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .
Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 1 428 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 001 656 грн (т. 5, а.с. 75-86).
23.09.2020 ОСОБА_5 було внесено заставу, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було звільнено з-під варти і застосовано до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1, а.с. 186).
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків неодноразово продовжувався і сплив 21.12.2021.
22.12.2021 від прокурора надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом - заставою. За наслідком розгляду цього клопотання ухвалою суду від 30.12.2021 на обвинуваченого ОСОБА_1 покладено додатковий обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020 до 28.02.2022 включно (т. 14, а.с. 31-41).
До закінчення дії цього обов`язку в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся з клопотанням про продовження його строку. Наполягаючи на необхідності продовження строку дії цього обов`язку, у клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1 Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів та обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор у своєму клопотанні на підтвердження цього ризику вказував на існування у ОСОБА_1 дружніх, приятельських та ділових стосунків з діючими народними депутатами України, керівництвом Апарату Верховної Ради України, а також особами, які йому підпорядковуються в силу здійснюваної ним діяльності, і одночасно є свідками у цьому кримінальному провадженні, що надає ОСОБА_1 потенційну можливість впливати на цих осіб самостійно або через своїх знайомих.
Надаючи оцінку цьому ризику, колегія суддів погоджується, що сформовані під час спільної праці стосунки наведеного характеру або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і утворюють сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків як самостійно, так і через інших осіб.
Крім того, важливе значення відіграє така засада кримінального провадження як безпосередність дослідження судом показань свідків (ст. 23 КПК України). Зазначене обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів свідків, обвинувачений вочевидь ознайомлений зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування, а отже у суду існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.
Це також стосується і високої вірогідності впливу обвинуваченого на експертів, з висновками яких він мав змогу ознайомитись під час відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, що також підвищує ризик незаконного впливу на цих учасників кримінального провадження з боку останнього.
Водночас, беручи до уваги існування у ОСОБА_1 статусу народного депутата України, обмеження його права на спілкування з іншими народними депутатами та працівниками Апарату Верховної Ради України може негативно вплинути на здійснення обвинуваченим трудової діяльності, з огляду на що обов`язок утримуватися від спілкування за своїм характером повинен бути таким, що забороняє обвинуваченому ініціативно вступати у будь-який вид комунікації саме щодо обставин , які є предметом доказування у кримінальному провадженні, або відомостей, щодо яких особа має надати показання.
Окрім наведеного колегія суддів зупиняється на аналізі доводів прокурора щодо існування ризику незаконного впливу на іншого обвинуваченого.
Так, в судовому засіданні прокурор повідомив, що згідно з встановленими у цьому кримінальному провадженні обставинами обвинуваченому ОСОБА_2 була відведена роль вести спілкування, проводити зустрічі і отримувати неправомірну вигоду від особи, яка виконувала спеціальне завдання - ОСОБА_3 . Зазначене, на думку прокурора, може свідчити про бажання ОСОБА_1 схилити обвинуваченого ОСОБА_2 до взяття вини на себе і у такий спосіб уникнути відповідальності.
Наведені доводи колегія суддів вважає неприйнятними, адже існуюче клопотання не містить кореспондуючого цьому ризику обов`язку про заборону спілкування ОСОБА_1 з обвинуваченим ОСОБА_2 щодо обставин цього кримінального провадження.
Натомість, визначаючи обсяг додаткових обов`язків, які підлягали покладенню на обвинуваченого ОСОБА_1 , суд в ухвалі від 30.12.2021 зауважив, що клопотання прокурора від 22.12.2021 хоча і містило вказівку на існування цього ризику, проте жодних доводів на його підтвердження у клопотанні наведено не було. У зв`язку з цим суд відхилив прохання прокурора покласти на ОСОБА_1 обов`язок утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 (т. 14, а.с. 31-41).
Таким чином, в контексті існуючого клопотання, з огляду на відсутність у ОСОБА_1 на теперішній час обов`язку утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, потреба в заявлені цього ризику не відповідає меті, яку переслідує продовження строку діючих обов`язків.
3.3.2 Висновки суду.
З огляду на високий ступінь ймовірності вчинення ОСОБА_1 позапроцесуальних дій шляхом впливу на свідків та експертів, які наразі судом не допитані, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог прокурора щодо необхідності продовження строку дії покладеного на обвинуваченого обов`язку, який кореспондує заявленому ризику, що є підставою для задоволення поданого клопотання.
Щодо ризику незаконного впливу на іншого обвинуваченого, то в цій частині клопотання прокурора слід визнати безпідставним, оскільки наразі прокурор просить продовжити строк дії вже існуючих у ОСОБА_1 додаткових обов`язків, а не обрати нові, які б могли запобігти заявленому ризику.
3.4 Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 476 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн (т. 3, а.с. 75-84).
У результаті внесення застави ОСОБА_2 було звільнено з-під варти, внаслідок чого застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_2 обов`язків неодноразово продовжувався і сплив 21.12.2021.
22.12.2021 від прокурора надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_2 додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом - заставою. За наслідком розгляду цього клопотання ухвалою суду від 30.12.2021 на ОСОБА_2 покладено обов`язки:
- утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України (т. 14, а.с. 31-41).
До закінчення дії цих обов`язків в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернувся з клопотанням про продовження їх строку. Наполягаючи на необхідності продовження їх дії, у клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.
3.4.1 Щодо ризику переховування ОСОБА_2 від суду.
Дійсно, злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , відносяться до тяжкого і особливо тяжкого відповідно, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.
ЄСПЛ в своїх рішення вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що існування обвинувачення щодо участі у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого правопорушення саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Так, на підтвердження існування ризику переховування від суду прокурор у клопотанні вказував на наявність у ОСОБА_2 паспорта для виїзду за кордон, існування досвіду перетину державного кордону України, можливий зв`язок ОСОБА_2 з Словацькою Республікою, а також наявність доходів, які можуть давати обвинуваченому фінансову спроможність організувати переховування від суду. В якості доказів, які підтверджують зазначені обставини, прокурор послався на витяги інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, та відомості про доходи ОСОБА_2 протягом 2018-2019 років.
Наводячи контраргументи, сторона захисту вказувала на неактуальність цієї інформації, на підтвердження чого надала документи, на підставі яких судом встановлено наступне.
Як вбачається з договору про умови здійснення батьками особистих прав на виховання дітей та визначення місця проживання дітей від 10.03.2021, укладеного між ОСОБА_2 (далі - батько) та ОСОБА_6 (далі - мати), посвідченого приватним нотаріусом Зінич А.І., на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько зобов`язується (1) щомісячно сплачувати матері по 20 000 грн до досягнення дітьми 18-ти років; (2) нести в повному обсязі додаткові витрати, пов`язані з навчанням в закладах освіти, заняттями у гуртках або на додаткових заняттях, лікуванням, забезпеченням дітей сезонним одягом до моменту офіційного виходу матері на роботу після закінчення декретної відпустки; (3) оплачувати відпочинок матері з дітьми один раз на рік до досягнення кожним з дітей повноліття (т. 14, а.с. 206-209).
Згідно з відомостями медичної довідки № 174 від 14.01.2022 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має захворювання, у зв`язку з яким дитина потребує домашнього догляду з 18.10.2020. Зазначена довідка дійсна до 22.07.2022 (т. 14, а.с. 210).
Зазначені документи є достатніми доказами того, що на утриманні обвинуваченого ОСОБА_2 перебувають малолітні діти, одна з яких потребує домашнього догляду у зв`язку з існуючим у неї захворюванням, що також доводить потребу у понесенні додаткових витрат на лікування, які за договором від 10.03.2021 покладаються на ОСОБА_2 .
Водночас, даними, які містяться в податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця підтверджується, що обсяг доходу ОСОБА_2 за 2020-2021 роки склав 370 300,00 грн (т. 14, а.с. 211-212).
Відповідно до довідок від 16.02.2022 ОСОБА_2 має заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 446 265,10 грн та перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 79 897,64 грн (т. 14, а.с. 213-218).
Наведене беззаперечно доводить суттєве погіршення майнового стану ОСОБА_2 у порівнянні з відомостями, на які у клопотанні посилався прокурор. До того ж, наданими стороною захисту документами підтверджується факт існування в обвинуваченого сталих соціальних зав`язків, які з огляду на малолітній вік дітей та захворювання одного з них слід оцінювати як такі, що можуть мати стримуючий ефект від спроб до втечі.
Окрім наведеного, колегія суддів звертає увагу на повідомлені обвинуваченим ОСОБА_2 обставини, з якими він пов`язує його поїздки до м. Братислави, а саме з вигідним транспортним та логістичним сполученням, яке він використовував як майданчик для подальших подорожей по Європі. У суду відсутні сумніви вважати зазначені пояснення недостовірними чи такими, що мають намір ввести суд в оману, тому суд їх враховує під час прийняття цього рішення.
Отже, зваживши аргументи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, враховуючи надання прокурором застарілих відомостей щодо відлучення ОСОБА_2 за межі країни, доведеність факту перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, значне погіршення його майнового стану, а також зважаючи на відсутність доказів, які могли б підтверджувати вчинення ОСОБА_1 спроб перетнути кордон України або ж вчинити інші дії, які можливо було б розцінювати як намір втечі з метою уникнення від кримінальної відповідальності, колегія суддів приходить до висновку про зменшення ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду.
3.4.2 Ризик впливу на свідків, експертів.
Аналізуючи цей довід сторони обвинувачення, колегія суддів перш за все враховує, що сам по собі факт обіймання ОСОБА_2 посади помічника народного депутата України та балотування до Верховної Ради України не мав би вирішального значення, якби свідками у цьому кримінальному провадженні не були працівники Апарату Верховної Ради України.
При цьому суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Тобто вплив на свідків можливий як на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та їх дослідження судом.
До того ж, під час виконання вимог ст. 290 КПК України стороні захисту у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв`язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань свідків, якими прокурор має намір доводити пред`явлене обвинувачення.
Це також стосується можливості впливу обвинуваченого на експертів, з висновками яких він мав змогу ознайомитись під час відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, що також підвищує імовірність незаконного впливу на цих учасників кримінального провадження.
Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_2 безпосередньо або через знайомих йому осіб на свідків, експертів з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень та висновків, тому встановлена судом заборона спілкування з цими особами може слугувати важливим фактором для запобігання ризику впливу на цих осіб.
3.4.3 Висновки суду.
Стороною обвинувачення доведено збереження ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_2 на свідків та експертів, який виправдовує необхідність продовження строку дії кореспондуючих цьому ризику обов`язків, зокрема, утримання від спілкування зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні.
Таке продовження відповідає меті запобіжних заходів, передбаченій ч. 1 ст. 177 КПК України, та є гарантією виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків, тому клопотання прокурора в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо продовження ризику переховування ОСОБА_2 від суду, то клопотання прокурора в цій частині суд вважає необґрунтованим, адже наданими стороною захисту доказами підтверджується його зменшення, а отже потреба у продовженні строку дії покладеного на ОСОБА_2 обов`язку здати на зберігання до відповідного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інших документів, що надають право на виїзд з України, відпала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2021 на обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин цього кримінального провадження та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Обвинуваченого ОСОБА_1 повідомити про покладений на нього обов`язок та роз`яснити, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_1 , до 18.04.2022 включно.
2. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.12.2021 на обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020.
В решті клопотання відмовити.
Обвинуваченого ОСОБА_2 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , до 18.04.2022 включно.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя Т.Г. Гавриленко
Судді К.О. Сікора
О.В. Танасевич