Document No. 103409330

Справа № 991/6462/21

Провадження 1-кп/991/52/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 лютого 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О.В.,

суддів - Шкодіна Я.В., Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Малик О.І.,

захисника - адвоката Гончарова В.М.,

представника потерпілого - Корнієнка І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника Гончарова В.М. про повернення обвинувального акта по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014200350000045 від 18 листопада 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2021 року було призначено підготовче судове засідання.

У ході підготовчого судового засідання захисник Гончаров В.М. заявив усне клопотання про повернення обвинувального акта.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

В обґрунтування заявленого клопотання адвокат вказує, що його підзахисний не набув статусу обвинуваченого, оскільки обвинувальний акт йому за останнім місцем проживання у Російській Федерації не направлявся, для його вручення у порядку ч. 1 ст.297-5 КПК України він не викликався і будь-яким чином не був повідомлений навіть про можливість отримання обвинувального акту. Захисник вказує, що ОСОБА_1 фактично невідомо про зміну процесуального статусу з підозрюваного на обвинуваченого, що унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Враховуючи вказане, адвокат вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню.

2.Позиції сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні захисник повністю підтримав викладені ним доводи і просив заявлене клопотання задовольнити.

Прокурор Малик О.І. заперечувала щодо його задоволення і просила суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішення про його повернення немає.

Представник потерпілого Корнієнко І.О. підтримав позицію прокурора.

Дослідивши заявлене клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

У цьому контексті колегія суддів враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування.

До таких порушень належать:

-порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акта (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо);

-порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).

Враховуючи викладене, при вирішенні заявленого адвокатом Гончаровим В.М. клопотання, колегія суддів має з`ясувати, чи містить обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні таку невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду на його підставі.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. (ч. 2-4 ст. 291 КПК України).

Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.

Так, колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

У вказаному обвинувальному акті міститься повний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація вчиненого із посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення із зазначенням конкретних дій, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, а також інші обставини, що, відповідно до положень КПК України, підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити на його підставі судовий розгляд.

При цьому, як безпідставні суд відхиляє доводи захисника про ненабуття ОСОБА_1 статусу обвинуваченого через порушення процесуального порядку його виклику для вручення обвинувального акту.

Так, ч. 1 ст. 293 КПК України передбачає, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу) та його захиснику.

За змістом цієї статті надання підозрюваному копій вказаних процесуальних документів не вимагається у випадку, коли щодо нього здійснюється спеціальне досудове розслідування у порядку, передбаченому ст. 297-1 КПК України.

У таких випадках, у відповідності до положень ч. 2 ст. 297-5 КПК України, копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

Колегією суддів встановлено, що на момент складання та направлення обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 діяла ухвала про здійснення спеціального досудового розслідування, а тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 293 та ч. 2 ст. 297-5 КПК України, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування були вручені його захиснику, про що у матеріалах кримінального провадження міститься письмова розписка.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи захисника про те, що сторона обвинувачення зобов`язана була попередньо направити ОСОБА_1 повістку про виклик для вручення обвинувального акту за останнім відомим місцем його проживання, а саме - у Російській Федерації, оскільки такі вимоги не гуртуються на положеннях чинного законодавства, яке такий обов`язок на сторону обвинувачення не покладає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що захисником не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акту, яка б перешкоджала призначенню на його підставі судового розгляду.

Керуючись статтями 291, 293, 297-5, 314, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Гончарова В.М. про повернення обвинувального акта - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: О. В. Федоров

Судді: Л. І. Задорожна

Я. В. Шкодін