- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
- Secretary : Voloshchenko S.V.
- Lawyer : Zubrytskoho O.O., Biliavskoho Ya.M.
- Prosecutor : Musiiaka V.V.
Справа № 991/1041/22
Провадження 1-кс/991/1052/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В, за участю секретаря судового засідання Волощенко С.В., прокурора Мусіяки В.В., захисників Зубрицького О.О., Білявського Я.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіяки В.В. про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в рамках кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіяки В.В., про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом, подане у рамках кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України, в якому прокурор просить:
1) Продовжити на два місяці, але не довше строку досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001097, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під домашнім арештом із забороною йому без дозволу прокурора, детектива, суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23.00 год до 06.00 год;
2) Продовжити на два місяці, але не довше строку досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001097, покладені на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати на кожну вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відвідувати без дозволу детектива, прокурора чи суду приміщення, які займає та використовує Одеська обласна прокуратура, Одеська міська рада, ТОВ «ФПГ Будова», Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», ТОВ «МКВ?2017», СТ «Будова?Отрада»;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
- у пособництві зловживання службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;
- у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
2) Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3) Наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення;
4) Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснити дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
У судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що досудове розслідування продовжується та стороною обвинувачення здійснюються слідчі (розшукові) та процесуальні дії. Крім того, прокурор пояснив, що у продовженні строку дії додаткового процесуального обов`язку носити електронний засіб контролю, який був покладений на ОСОБА_1 , немає необхідності, оскільки такий засіб контролю на підозрюваного не закріплювався у зв`язку із його відсутністю.
Захисники підозрюваного – адвокати Білявський Я.М. та Зубрицький О.О. в судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, зазначили, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1 , є необґрунтованою, ризики, заявлені стороною обвинувачення, відсутні, та, зважаючи на належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , просили змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід на особисте зобовязання.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні позицію захисників підтримав.
Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали та заслухавши позицію сторін, дійшов до наступного висновку.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП – процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.
06.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру:
- у пособництві зловживання службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;
- у пособництві надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Повідомлення про підозру від 06.10.2021 (Том № 1 а.с. 56-74) вручено ОСОБА_1 особисто 06.10.2021 о 14 год. 03 хв., що підтверджується відповідним підписом (Том № 1 а.с. 74).
12.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри:
- у пособництві зловживання службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичної та юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;
- у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 12.10.2021 (Том № 1 а.с. 74 (зворот)-92) вручено ОСОБА_1 особисто 12.10.2021 о 09 год. 04 хв., що підтверджується відповідним підписом (Том № 1 а.с. 92 (зворот)).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021 (справа № 991/6986/21 провадження № 1-кс/991/7091/21) щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 59 475 000 грн, та покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (Том № 1 а.с. 93-105).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.11.2021 (справа № 991/6986/21 провадження 11-сс/991/657/21) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави залишено без змін (Том № 1 а.с. 106-109).
У зв`язку із невиконанням підозрюваним обов`язку, покладеного на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021 (справа № 991/6986/21 провадження № 1-кс/991/7091/21), щодо необхідності внесення застави у розмірі 59 475 000 грн, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2021 (справа № 991/8622/21 провадження № 1-кс/991/8752/21) частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та змінено запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваного, на більш жорсткий запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу прокурора, детектива, суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на підозрюваного ОСОБА_1 покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати на кожну вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) не відвідувати без дозволу детектива, прокурора або суду приміщення які займає та використовує Одеська обласна прокуратура, Одеська міська рада, ТОВ «ФПГ Будова», Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», ТОВ «МКВ?2017», СТ «Будова?Отрада»; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали – до 21 лютого 2022 року (Том № 1 а.с. 110-117).
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 продовжено до шести місяців, тобто, до 05.04.2022 включно.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, застосованого до ОСОБА_1 , з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку дії такого запобіжного заходу та покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою до підозрюваного застосовано запобіжний захід та покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 за підозрою у створенні злочинної організації на території міста Одеси, а також за підозрою у керівництві та участі в злочинній організації, вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, у сфері господарської та службової діяльності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з листопада 2015 року на території міста Одеси розпочала формуватися та діяти злочинна організація, яка має чітку ієрархічну структуру, широке коло залучених учасників, розгалужену систему суб`єктів підприємницької діяльності, сталі зв`язки із правоохоронними, контролюючими та судовими органами, а також з службовими особами Одеської міської ради, які зловживаючи своїм службовим становищем та владними повноваженнями всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси, з корисливих мотивів та з метою отримання неправомірної вигоди, приймають рішення на користь фактичних керівників злочинної організації, внаслідок чого з бюджету міста Одеси протиправно вибувають грошові кошти в особливо великих розмірах, відчужуються об`єкти нерухомого майна та передаються права на забудову земельних ділянок комунальної форми власності.
ОСОБА_1 , будучи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ФПГ Будова» та інших юридичних осіб, що формують собою групу компаній «Будова», сприяв вчиненню службовими особами Одеської міської ради кримінального правопорушення – зловживання владою та службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ФПГ Будова» та ОСОБА_2 внаслідок виділення всупереч чинному законодавству для здійснення забудови земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_2 , що спричинило тяжкі наслідки для територіальної громади міста Одеси у розмірі 129 733 000 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ФПГ Будова» та інших юридичних осіб, що формують собою групу компаній «Будова», сприяв вчиненню службовими особами Одеської міської ради кримінального правопорушення – зловживання владою та службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ФПГ Будова» та ОСОБА_2 внаслідок виділення всупереч чинному законодавству для здійснення забудови земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_3 , що спричинило тяжкі наслідки для територіальної громади міста Одеси у розмірі 135 229 890 гривень.
Також, як встановлено під час досудового розслідування ОСОБА_1 , за сприяння ОСОБА_3 , надав для третьої особи – ОСОБА_4 , яка є дружиною прокурора Одеської області ОСОБА_5 , неправомірну вигоду у вигляді нерухомого майна – квартири АДРЕСА_4 , вартістю 3 576 706 грн, за вчинення в інтересах третьої особи – ТОВ «ФПГ Будова», дій з використанням наданого йому службового становища, всупереч інтересам служби, а саме дій з укладення нового договору № 1Д від 26.06.2017 про дольову участь у будівництві на ще більше вигідних умовах для вказаного товариства.
Отже ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні двох злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у пособництві зловживання службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, а саме умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичної та юридичної осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Окрім того ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.
Вказані злочини вчинені за обставин, що викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_1 .
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколом огляду від 17.03.2021 листування з використанням електронної поштової скриньки представника групи компаній «Будова» ( ОСОБА_6 ) з додатками (Том № 2 а.с. 220-285), у ході якого встановлено, що: земельна ділянка в районі вулиці Люстдорфська дорога ще з травня 2016 року розглядалася як перспектива під забудову; виявлено інформацію про вартість «послуг» ОСОБА_2 з передачі під забудову земельних ділянок на території міста Одеса; виявлено «понятійні угоди» між ОСОБА_2 та кінцевими бенефіціарними власниками групи компаній «Будова» щодо забудови земельної ділянки в районі АДРЕСА_5 );
- протоколом огляду від 22.10.2020 інформації з ноутбуку ОСОБА_7 (Том № 4 а.с. 1-3), в ході якого виявлено лист (пропозицію) неофіційного характеру щодо співпраці по забудові земельних ділянок («Антенні поля») в районі вулиці Люстдорфська дорога у місті Одеса ще до офіційного звернення Прокуратури до ОМР щодо надання земельної ділянки у постійне користування;
- листом від 30.08.2016 №05/1-1920вих16 ОСОБА_5 до голови Одеської міської ради ОСОБА_8 щодо надання у постійне користування для будівництва земельної ділянки орієнтовною площею 6 га в районі вулиці Люстдорфська дорога у місті Одеса (Том № 4 а.с. 7);
- протоколом огляду від 27.01.2021 інформації з флеш-накопичувачів, які вилучено у ОСОБА_9 , в ході якого виявлено таблиці, текстові файли, копії документів інші файли щодо повного контролю кожного етапу проходження процедури з виділення Прокуратурі земельних ділянок по вулиці Жаботинського (Люстдорфська дорога) (Том № 2 а.с.1-63);
- протоколом огляду від 07.04.2021 відеозапису засідання постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин ОМР під час якого підтримано проект рішення про надання дозволу ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6 га за адресою: АДРЕСА_6 ) (Том № 4 а.с. 246-247);
- протоколом огляду від 08.04.2021 відеозапису засідання десятої сесії ОМР від 21.09.2016 в ході якої Прокуратурі надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6 га за адресою: АДРЕСА_6 ) (Том № 4 а.с. 248-251);
- рішенням Одеської міської ради від 21.09.2016 № 1166-VII «Про надання дозволу прокуратурі Одеської області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 6,0000 га, за адресою: АДРЕСА_6 ), для будівництва, обслуговування та експлуатації багатоквартирних житлових будинків з вбудованими громадськими приміщеннями» (Том № 4 а.с. 12-13);
- протоколом огляду від 08.04.2021 відеозапису засідання дванадцятої сесії ОМР від 07.12.2016 в ході якої затверджено проект землеустрою та надано Прокуратурі земельну ділянку площею 3,4 га за адресою: АДРЕСА_6 (Том № 4 а.с. 252-253);
- рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 № 1483-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,4605 га, за адресою: АДРЕСА_6 ), присвоєння нової адреси та надання її в постійне користування прокуратурі Одеської області» (Том № 4 а.с. 25-26);
- зауваженнями директора юридичного департаменту ОМР щодо відсутності документів якими підтверджується виділення фінансування Прокуратурі для будівництва житла на земельних ділянках по АДРЕСА_7 (Том № 4 а.с. 11);
- листом від 24.11.2016 № 05/1-2685вих16 ОСОБА_5 до Одеського міського голови ОСОБА_8 з проханням внести зміни до рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 № 1166-VII в частині збільшення кількості і площі земельних ділянок (додатково 0,5000 га та 2,0395 га), які підлягають передачі Прокуратурі у постійне користування (Том № 4 а.с. 20);
- листом (клопотанням) від 07.02.2017 № 01-1вих17 ОСОБА_5 до Одеського міського голови ОСОБА_8 щодо надання Прокуратурі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки загальною площею 0,50 га (Том № 4 а.с. 88);
- протоколом обшуку від 03.07.2020 у приміщеннях співробітників юридичного відділу групи компаній «Будова» за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 33, під час якого відшукано звіти про оцінку земельних ділянок, договір про дольову участь у будівництві від 01.02.2017, листи-пропозиції щодо забудови земельних ділянок, чорнові записи щодо зменшення кількості і площі квартир які підлягатимуть передачі прокуратурі, зниження оцінки земельної ділянки, включення до переліку квартири по вулиці Бєлінського (Леонтовича) (Том № 4 а.с. 39-44);
- протоколами огляду від 27.10.2020, від 07.08.2020, від 13.11.2020 інформації виявленої на системних блоках, вилучених під час обшуку у приміщеннях співробітників юридичного відділу групи компаній «Будова», на яких виявлено звіти про оцінку земельних ділянок, проекти договорів з прокуратурою ще до офіційного визначення ТОВ «ФПГ Будова» як переможця конкурсу; проекти договорів від 01.02.2017, службові записки співробітників групи компаній «Будова» щодо необхідності надання Прокуратурі квартири по АДРЕСА_8 , механізму її передачі (Том № 4 а.с. 99-123, 45-63, 226-244);
- протоколом № 100/2016 від 13.12.2016 засідання тендерного комітету прокуратури Одеської області на якому ОСОБА_5 запропонував внести зміни до додатку річного плану закупівель з метою закупівлі послуги з оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_7 (Том № 4 а.с. 29-30);
- договором № ЕООД-0912216-1 від 14.12.2016 між ОСОБА_5 та директором оціночної компанії про надання послуг з оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_7 (Том № 4 а.с. 32);
- листом Прокуратури № 34-3вих21 від 22.01.2021 чким зафіксовано відсутність у Прокуратурі звіту про оцінку майна № 22340, проведену ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Оцінка-експерт-інформ» (Том № 4 а.с. 36);
- звітами про оцінку земельних ділянок за адресами: м. Одеса, вул.Жаботинського, 54-А, АДРЕСА_9 , начебто проведені ТОВ «Нотаруіс» і які перебувають у Прокуратурі (Том № 4 .а.с. 132-144, 49-56);
- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 01.04.2021, яким зафіксовано відсутність у Прокуратурі договорів про оцінку з ТОВ «Нотаріус» (Том № 4 а.с. 27-28);
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка повідомила, що звіти про оцінку від імені ТОВ «Нотаріус» не складала та їх не підписувала (Том № 4 а.с. 148-149);
- повідомленнями щодо забудови земельної ділянки з метою будівництва житла для працівників прокуратури Одеської області, відшукане в приміщеннях, які обіймають співробітники юридичного відділу групи компаній «Будова» і в якому вказано дискримінаційну вимогу щодо надання квартир поблизу ділянки на якій здійснюватиметься будівництво; заздалегідь визначено кількість квадратних метрів, що підлягають передачі; відсутня можливість надання квартири по АДРЕСА_8 (Том № 4 а.с. 38, 48);
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що короткостроково висвічував оголошення на офіційному сайті за вказівкою ОСОБА_13 (Том № 4 а.с.78-80);
- протоколом обшуку від 25.05.2021 приміщень Одеської обласної прокуратури в ході якого зафіксовано надходження пропозиції щодо забудови від ПП «Дисконт» та відсутності надходження пропозиції від ТОВ «ФПГ Будова»; відшукано різні варіанти оголошення про забудову (Том № 4 а.с. 64-73);
- протоколом засідання житло-побутової комісії Прокуратури від 31.01.2017 на якому фактично було розглянуто єдину пропозицію ТОВ «ФПГ Будова» (яка офіційно не надходила) щодо забудови земельної ділянки по вулиці Жаботинського та рекомендовано прокурору області укласти договір (Том № 4 а.с.86-87);
- договором від 01.02.2017 про дольову участь у будівництві, укладеним між прокурором області ОСОБА_5 і директором ТОВ «ФПГ Будова» ОСОБА_3 щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_7 , який було приховано (Том № 4 а.с. 59-63);
- договором від 26.06.2017 про дольову участь у будівництві, укладеним між прокурором області ОСОБА_5 і директором ТОВ «ФПГ Будова» ОСОБА_3 щодо забудови земельної ділянки по вулиці Жаботинського (Том № 4 а.с. 124- 128);
- договором від 26.09.2017 про дольову участь у будівництві, укладеним між прокурором області ОСОБА_5 і директором ТОВ «ФПГ Будова» ОСОБА_3 щодо забудови земельної ділянки по вулиці Люстдорфська дорога (Том № 4 а.с. 158-162);
- актами приймання-передачі будівельних майданчиків (земельних ділянок) по вулиці Жаботинського та Люстдорфська дорога після підписання яких ТОВ «ФПГ Будова» розпочала будівництво на таких ділянках та акти приймання-передачі квартир від ТОВ «ФПГ Будова» до Прокуратури (Том № 4 а.с. 131, 164);
- договором та актами, підписаними між Прокуратурою і ТОВ «Стікон», згідно з якими прокуратура за право забудови земельної ділянки площею 0,8419 га отримує понад 3 900 метрів квадратних житла, що значно перевищує кількість квадратних метрів житла за право забудови земельної ділянки площею майже 4 га за договором між Прокуратурою і ТОВ «ФПГ Будова» (Том № 4 а.с. 214-217);
- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій (Том № 6 а.с. 1-51).
Таким чином, як вбачається із досліджених слідчим суддею в нарадчій кімнаті доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, вони є достатніми для висновку, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_1 діянь могла бути заподіяна шкода охоронюваним законом інтересам.
Враховуючи вищевикладене, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри, а за такого доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри (у тому числі зміненої) ОСОБА_1 , слідчим суддею відхиляються, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2021 та існування яких стало підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час та покладанням додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час продовжують існувати, виходячи з наступного.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Матеріалами клопотання підтверджено, що підозрюваний ОСОБА_1 має подвійне громадянство – України та держави Ізраїль (Том № 1 а.с. 119), має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (Том № 1 а.с. 118), протягом останніх п`яти років понад 95 разів перетинав державний кордон України (Том № 1 а.с. 120-122).
Значна кількість відвідувань ОСОБА_1 держави Ізраїль дає підстави зробити висновок, що міцні соціальні зв`язки підозрюваний має не лише в Україні, а й зокрема в державі Ізраїль.
Згідно з даними Державної фіскальної служби України (Том № 1 а.с. 124), сукупний дохід підозрюваного ОСОБА_1 за період з 1999 року по 2020 рік становить 18 545 775 грн.
Крім того, підозрюваний та його близькі родичі - дружина ОСОБА_14 (Том № 1 а.с. 123) мають значну кількість нерухомого майна загальною орієнтовною вартістю щонайменше понад 150 млн грн: 14 нежитлових приміщень, 11 земельних ділянок, 27 квартир, 4 машиномісця (Том № 1 а.с. 155-160), корпоративні права орієнтовною вартістю понад 490 млн грн (виступає засновником у 57 юридичних особах (Том № 1 а.с. 125-154), дороговартісні автомобілі: Porsche Cayenne, 2016 року випуску, та Mercedes-Benz V 250, 2016 року випуску (Том № 1 а.с. 161-162), що свідчить про високий рівень матеріальної забезпеченості підозрюваного, який надає йому об`єктивну та реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, зокрема, перебуваючи постійно за кордоном і в такий спосіб переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, наявність міцних соціальних зав`язків з іншою країною (держава Ізраїль), можливість безперешкодного перебування на її території та значні матеріальні активи підозрюваний ОСОБА_1 може використати з метою переховування від органів досудового розсаджування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, у даному кримінальному провадженні свідками є, зокрема, колишні та діючі співробітники юридичних осіб, що входять до групи компаній «Будова», у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 , як бенефіціарний власник, може прямо або опосередковано впливати на таких свідків для уникнення можливої кримінальної відповідальності.
Крім того, враховуючи той факт, що кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 , вчинено у змові з ОСОБА_2 , який підозрюється у створенні злочинної організації і має вплив на Одеську міську раду, інші державні органи та установи, існує ризик того, що вказані особи можуть діяти спільно та вживати заходів незаконного впливу на інших свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
За такого, ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжує існувати.
Щодо ризику знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, співробітники товариств, які входять до групи компаній «Будова» та підконтрольні ОСОБА_1 , у своїй діяльності дотримуються принципів конспірації, приховують розташування офісних приміщень, які використовуються окремими співробітниками, зокрема відділу бухгалтерії, періодично знищують документи, які можуть становити інтерес для правоохоронних органів, переховують окремі документи в місцях, відомих тільки окремим особам, що свідчить про можливість знищення, переховування ОСОБА_1 безпосередньо, або підлеглими йому особами, документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Окрім того, органом досудового розслідування до ТОВ «ФПГ Будова» направлялася ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів з визначенням чіткого переліку документів, які підлягають наданню, проте такі документи не були надані, а місце їх перебування наразі невідоме.
За такого, слідчий суддя дійшов до висновку про існування ризику знищити, сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обумовлюється тим, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 з метою досягнення своїх бізнес-інтересів, усунення та попередження негативних наслідків від діяльності правоохоронних та контролюючих органів на його підлеглих співробітників та підконтрольні йому товариства, неодноразово міг надавати неправомірну вигоду суддям, прокурорам, співробітникам правоохоронних органів, посадовим особам та депутатам Одеської міської ради, а також міг брати прямо або опосередковано участь у штучному створені доказів у одній із господарських справ, що перебувала на розгляді Господарського суду міста Одеси та стосується спору щодо земельної ділянки по АДРЕСА_7 . Вказане підтверджується протоколами оглядів листування із мобільного телефона ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (Том № 6 а.с. 53-54, 84, 187-190, 208), протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (Том № 6 а.с. 49).
За результатами дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення, можна зробити висновок, що для підозрюваного та інших членів злочинної організації звичайною практикою є здійснення впливу на осіб, знищення доказів та вчинення корупційних дій, а тому слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1,2 ст. 181 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам вчинення ним дій, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із домашнім арештом, є застава, особиста порука та особисте зобов`язання.
З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369 КК України, обставин та специфіки вчинення зазначених кримінальних правопорушень, вагомості встановлених вище ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи роль ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що підозрюваним не виконано обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021 (справа № 991/6986/21 провадження № 1-кс/991/7091/21) щодо необхідності внесення застави, у зв`язку із чим до нього застосовано більш жорсткий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують достатні підстави вважати, що не продовження відносно підозрюваного ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час із покладенням на нього додаткових процесуальних обов`язків призведе до переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому на даному етапі кримінального провадження більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт (у тому числі особисте зобов`язання) з покладенням на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не здатен запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_1 (має постійне місце проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений).
Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб повністю виключити встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Так, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, беручи до уваги обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, враховуючи ту обставину, що ризики, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, наразі продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для їх запобігання, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти вказаним ризикам, а саме: 1) прибувати на кожну вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) не відвідувати без дозволу детектива, прокурора або суду приміщення які займає та використовує Одеська обласна прокуратура, Одеська міська рада, ТОВ «ФПГ Будова», Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», ТОВ «МКВ?2017», СТ «Будова?Отрада»; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2021 у справі № 991/8009/21 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 до шести місяців, тобто, до 05.04.2022 включно, внаслідок існування необхідності у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, що перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про домашній арешт.
Враховуючи ту обставину, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 продовжено до 05.04.2022 включно, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді домашнього арешту у нічний час з одночасним покладенням додаткових процесуальних обов`язків на підозрюваного, до 05 квітня 2022 року включно, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177-178, 181, 194, 196, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому без дозволу прокурора, детектива, суду залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
На строк дії ухвали покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) прибувати на кожну вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001097, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) не відвідувати без дозволу детектива, прокурора або суду приміщення які займає та використовує Одеська обласна прокуратура, Одеська міська рада, ТОВ «ФПГ Будова», Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», ТОВ «МКВ?2017», СТ «Будова?Отрада»;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали направити за місцем проживання ОСОБА_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіяку В.В.
Строк дії ухвали – до 05 квітня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК