- Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.
Справа № 991/1308/22
Провадження 1-кс/991/1323/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1,
(далі-слідчий суддя чи суд),
отримавши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу (в порядку статті 201 КПК) у кримінальному провадженні від 22.07.2021 №12021000000000939,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
09.03.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, в якому просилось прийняти таке клопотання до провадження та змінити ОСОБА_3, який на даний момент утримується в умовах ІТТ ГУНП у м. Києві, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до нього ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.12.2021, та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із визначенням кола обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК).
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду такого клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад клопотання.
Клопотання обґрунтовуєтьсяпосиланнями нате,що «Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021000000000939 від 22.07.2021, де нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва здійснює Офіс Генерального прокурора, зокрема прокурор ОСОБА_4
13.12.2021 в рамках вказаного кримінального ОСОБА_3 повідомлено про підозру у нібито вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В подальшому, 13.12.2021 в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 було вручено клопотання про обрання запобіжного заходу та того ж дня слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
12.02.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 в черговий раз продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 10.04.2022.
Так, з огляду на викладене, користуючись правом передбаченим ст. 201 КПК України, вважаю за необхідне звернутись з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 у зв`язку з виникненням нових обставин, які не розглядались слідчим судом раніше, зокрема із введенням на всій території України воєнного стану пов`язаного із обороною, відсіччю та стримуванням збройної агресії Російської Федерації проти України.
Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Водночас, відповідно до ст. 14 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Генеральний штаб Збройних Сил України, серед іншого, організовує діяльність військових адміністрацій, командувань видів Збройних Сил України, управлінь оперативних командувань, командувань військових з`єднань та частин Збройних Сил України на території, на якій введено воєнний стан.
Також, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» територіальна оборона - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про основи національного спротиву», загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України через Міністра оборони України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основи національного спротиву», добровольчі формування територіальних громад утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву», до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
Так, як вбачається з листування з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та з Начальником ІТТ ГУНП у м. Києві, де наразі перебуває ОСОБА_3, органи прокуратури проти звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв`язку зі вступом його збройних формувань, не заперечують та пропонують стороні захисту звернутись до найбільш територіально розташованого суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 . Водночас Начальник ІТТ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 підтверджує, що у всіх осіб, які утримуються під вартою в умовах ІТТ ГУНП у м. Києві, в тому числі у ОСОБА_3 відібрано письмові згоди на їх участь у бойових діях спрямованих на оборону, відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
А отже, на підставі викладеного вважаю за необхідне змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_3 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із визначенням кола обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України з метою подальшого здійснення ОСОБА_3 діяльності спрямованої на оборону, відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Також вважаю за необхідне зазначити, що наразі питання щодо порядку розгляду клопотань та скарг сторони захисту найбільш територіально розташованим судом до місця вчинення кримінального правопорушення чи до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження, в умовах воєнного стану на законодавчому рівні не врегульовано. Тому звернення до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, який є найбільш територіально наближеним до Печерського районного суду м. Києва, яким раніше розглядались скарги та клопотання сторони кримінального провадження №12021000000000939 від 22.07.2021, є цілком обґрунтованим в умовах воєнного стану запровадженого на всій території України у зв`язку із обороною, відсіччю та стримуванням збройної агресії Російської Федерації проти України».
3. Обґрунтування позиції суду.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому згідно з частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до частини 1 статті 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.
Правові підстави належності справ до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (далі -КК), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, що такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього Кодексу.
Із змісту клопотання адвоката та доданих до нього документів вбачається, що в кримінальному провадженні від 22.07.2021 №12021000000000939 органом досудового розслідування є Головне слідче управління Національної поліції України та процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора, а також, що ОСОБА_3 не належить до суб`єктів, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, або до службових осіб державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тобто до осіб, перелік яких наведено в пункті 2 частини 5 статті 216 КПК. Також, в клопотанні не зазначено відомостей щодо можливого вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною першою статті 369-2 КК, тобто відсутня умова, передбачена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає відсутньою в даному випадку хоча б яку-небудь умову підсудності ВАКС, передбачену частиною 5 статті 216 КПК, що взагалі виключає можливість розгляду поданого клопотання.
Щодо посилань в клопотанні на те, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, а також із території Білорусі й окупованого Криму, у зв`язку чим, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022№2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, слідчий суддя зазначає, що із змісту клопотання та доданих до нього документів вбачається, що запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 обирався 13.12.2021 та продовжувався 12.02.2022 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Статтею 12-2 того ж Закону визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією Українита законамиУкраїни. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, стаття 26 того ж Закону визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скороченнячи прискореннябудь-якихформ судочинствазабороняється. Уразі неможливостіздійснювати правосуддясудами,які діютьна території,на якійвведено воєннийстан,законами Україниможе бутизмінена територіальнапідсудність судовихсправ,що розглядаютьсяв цихсудах,або вустановленому закономпорядку зміненомісцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Законом України від 03.03.2022 №2112-ІХ внесені зміни до статті 147 чинного Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно із якими у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
На теперішній час відсутні будь-які рішення Вищої ради правосуддя або Голови Верховного Суду щодо зміни підсудності Печерського районного суду міста Києва, який відтак є належним судом для розгляду будь-яких клопотань в кримінальному провадженні від 22.07.2021 №12021000000000939, тоді як розгляд ВАКС справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Разом з тим, КПК не врегульовує порядок дій слідчого судді чи суду в разі подання до нього клопотання, яке не належить до підсудності такого суду.
Однак, згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що подане клопотання належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 26, 32, 33-1, 176, 201, 216, 369-372 КПК слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні від 22.07.2021 №12021000000000939.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1