Document No. 103639531

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа №991/1273/22

Провадження №1-кс/991/1289/22

УХВАЛА

10 березня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у нездійсненні процесуальних дій,

в с т а н о в и в :

23.02.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (даліСАП), що полягає у нездійсненні процесуальних дій.

Обґрунтування скарги

Зі скарги вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002807 від01.09.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.5ст.191КК України. На переконання захисника ОСОБА_3, строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні закінчився 24.10.2017, тому воно має бути закрите на підставі п.10ч.1ст.284Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК України).

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_3 прохає припинити зазначену бездіяльність та зобов`язати уповноваженого прокурора САП закрити кримінальне провадження №42017000000002807 від01.09.2017 за підозрою ОСОБА_4 на підставі п.10ч.1ст.284КПК України.

Позиція учасників судового провадження та процесуальний порядок розгляду скарги

Підозрюваний ОСОБА_4,захисник ОСОБА_3 та прокурор,будучи належноповідомленими прочас,дату тамісце судовогорозгляду,в судовезасідання нез`явилися,причини неявкине повідомили. Останній подав до суду письмові заперечення, в яких прохав у задоволенні скарги відмовити.

Відповідно до ч.3ст.306КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За вказаних обставин, враховуючи положення ст.306КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність прокурора.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду заявленої скарги без участі заявника та його підзахисного, слідчий суддя виходить із такого.

Указом Президента України від24.02.2022 №64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан із 05години 30хвилин 24.02.2022 строком на 30діб. Цей Указ затверджений Законом України від24.02.2022 №2402-ІХ.

Згідно зі ст.122Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч.1ст.34 та ст.615КПК України.

Водночас, відповідно до ч.6ст.9КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.

Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя вирішуватиме питання можливості розгляду в умовах воєнного стану скарги на бездіяльність прокурора САП за відсутності заявника.

За змістом статті 306КПК України розгляд скарги на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника.

Поряд із цим, КПК України не визначає, яким чином діяти слідчому судді у разі, якщо в Україні запроваджений воєнний стан, а учасники кримінального провадження з об`єктивних причин не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.

З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого змагальність сторін та диспозитивність.

Так, згідно з ч.2ст.22КПК України cторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч.1ст.26КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя також зауважує, що ч.6ст.22КПК України зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою та нелюдськоюагресією російської федерації проти України, суд (слідчий суддя) об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у теперішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого дав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у тому числі з метою оперативного вирішення порушених сторонами кримінального провадження питань.

На переконання слідчого судді, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1)проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2)вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися.

Такої ж думки притримується і Верховний Суд у листі від03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зокрема в листі зазначено, що усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості - невідкладно. Якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

З огляду на вказане, слідчий суддя вважає, що розгляд судом скарги на бездіяльність прокурора в умовах воєнного стану за відсутності заявника не суперечитиме вимогам КПК України та загальним засадам кримінального провадження. До того ж це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст.64Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу на те, що захисник ОСОБА_3, будучи належно повідомленим про призначення судового розгляду, у будь-який процесуальний спосіб на судовий виклик не відреагував та не повідомив суду об`єктивних обставин, які фактично перешкоджають йому дістатися до Вищого антикорупційного суду або іншої судової установи на території України для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також ОСОБА_3 не повідомив обставин, які перешкоджають йому брати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що захисник не виявив бажання безпосередню приймати участь у судовому засіданні та обстоювати свої доводи за скаргою без поважних причин.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст.306КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність прокурора, підозрюваного та його захисника.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч.4ст.107 КПК України).

Мотиви слідчого судді

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1ч.1ст.303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

В даному випадку ОСОБА_3 вважає, що прокурор САП вчинив бездіяльність, не закривши кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, тобто на підставі п.10ч.1ст.284КПК України.

Згідно зі статтею 113КПК України процесуальні строкице встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина2 статті113КПК України).

Факт внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення норми КПК України пов`язують із початком кримінального провадження, в свою чергу кримінальне провадження-це досудове розслідування і судове провадження (п.10ч.1ст.3КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (п.5ч.1ст.3, ч.2ст.214КПК України).

Відповідно до частини1 статті219КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що постановою прокурора від01.09.2017 з матеріалів кримінального провадження №2201400000000090 від25.03.2014 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27, ч.5ст.191КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер №42017000000002807.

Між тим, у межах кримінального провадження №2201400000000090 від25.03.2014 ОСОБА_4 24.04.2017 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27, ч.5ст.191КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного і в кримінальному провадженні №42017000000002807 від01.09.2017.

Водночас, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002807, у межах якого ОСОБА_4 має процесуальний статус підозрюваного, є 01.09.2017. Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення у цьому провадженні внесені до набрання чинності змінами, внесеними Законом №2147-VIII від03.10.2017, тобто до15.03.2018.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості скарги захисника ОСОБА_3, слідчий суддя звертає увагу на те, що положення п.10ч.1ст.284КПК України, на який посилається заявник як на підставу закриття провадження, не можуть бути ретроспективно застосовані, так як набули чинності після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42017000000001981.

Звертаючись до суду із скаргою, захисник ОСОБА_3 зазначає, що на його переконання, у кримінальному провадженні №42017000000002807 строк досудового розслідування вже закінчився, а тому прокурор САП повинен закрити кримінальне провадження на підставі п.10ч.1ст.284КПК України.

Законом України№2147-VIII від03.10.2017 частину першу статті 284КПК України було доповнено пунктом10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Зазначений закон набрав чинності 15.12.2017.

Відповідно до пункт4§2розділу4 Закону№2147-VIII вказана норма введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто з16.03.2018. Разом з цим, ця правова норма не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно?правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в ч.1ст.58Конституції України і, відповідно до нього, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (рішення Конституційного Суду України №1?рп/99 від09.02.1999).

Водночас Конституція України у ст.58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Формою реалізації ч.1ст.58Конституції України є положення ч.1ст.5КПК України, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону про відповідальність, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.

З огляду на викладене, доводи захисника ОСОБА_3 про застосування положень п.10ч.1ст.284КПК України є безпідставними, оскільки, як уже встановлено, кримінальне провадження №42017000000002807 зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 01.09.2017, тобто до введення в дію згаданої норми КПК України, а дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР в даному випадку є вирішальною для застосування правових наслідків у вигляді закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи, що зміни, застосовані Законом№2147-VIII від03.10.2017, не мають зворотної дії в часі, відсутні правові підстави для застосування пункту10 частини1 статті284КПК України у виді процесуального рішення про закриття кримінального провадження.

Щодо доводів захисника про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002807 від01.09.2017 закінчився ще 24.10.2017, слідчий суддя зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2017 постановою заступника начальника першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України на підставі п.3ч.1ст.280КПК України зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002807 у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від12.04.2019 у справі №757/53670/18-к у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 на постанову про зупинення досудового розслідування від28.09.2017 відмовлено.

Надалі 18.11.2019 перший заступник Генерального прокурора визначив підслідність у цьому кримінальному провадженні за детективами Національного антикорупційного бюро України, представництво органу прокуратури, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво, було визначено за Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від18.02.2021 у справі №991/458/21 провадження за повторною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_4 на постанову про зупинення досудового розслідування від28.09.2017 закрито.

Таким чином, на сьогодні згадана постанова про зупинення досудового розслідування є чинною і не скасованою та, як наслідок, строки досудового розслідування кримінального провадження №42017000000002807 від01.09.2017, згідно вимог статті219КПК України (строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування) не пропущені.

Крім того, недоречним є посилання захисника ОСОБА_3 на практику Вищого антикорупційного суду, зокрема на ухвалу у справі №991/7425/21 як на таку, що постановлена в аналогічній справі, з метою дотримуватись єдиної правозастосовної практики.

Так, відповідно до ч.6ст.13Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною шостою статті 368КПК України передбачено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту статті ст.4341КПКУкраїни вбачається, що формування єдиної правозастосовчої практики відноситься до дискреційних повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Аналіз зазначених правових положень дає підстави дійти висновку, що висновки щодо застосування правових норм, викладені у рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не є обов`язковими для інших судів під час розгляду аналогічних справ.

Більше того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, за наслідками розгляду справи №991/7425/21 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку із безпідставністю застосування положень п.10ч.1ст.284КПК України до кримінального провадження, яке зареєстровано в ЄРДР до введення в дію згаданої норми КПК України.

З огляду на викладене, доводи захисника ОСОБА_3 про наявність підстав для закриття кримінального провадження №42017000000002807 на підставі пункту10 частини1 статті284КПК України не ґрунтуються на вимогах закону, тому у задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110,284,303,307КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у нездійсненні процесуальних дій,-відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1