Document No. 103647752

Справа № 991/1311/22

Провадження 1-кс/991/1326/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У ХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі- САП ОГП) ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

09.03.2022 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Києва, одруженого, не працює, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27, частиною 4 статті 369Кримінального кодексу України (далі-КК), після чого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 10.03.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

В клопотанні прокурор САП ОГП ОСОБА_3 просив продовжити щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000281 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 1 240 500 (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот) гривень, та у разі внесення застави підозрюваним покласти на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду не відлучатися з м. Києва; 15 3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано посиланнями на те, що «детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021.

Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчими ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060000087 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.

В рамках цього кримінального провадження 21.04.2021 за результатами проведення обшуків вилучено, зокрема, транспортні засоби: Mercedes-Benz S400 CDI, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_23 ; Porshe Macan GTS, д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_21 ; Bentley Continental GT, д.н.з. НОМЕР_4, та автомобіль Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_5, які належать ОСОБА_19 .

У вересні 2021 року (точні дата, час та місце органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_24 стало відомо про наявність вищевказаного кримінального провадження та бажання ОСОБА_19 повернути вилучені транспортні засоби та інше майно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_24, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_18, невстановленими на цей час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, у період часу з вересня по листопад 2021 року підбурили довірену особу ОСОБА_19 - ОСОБА_20 до надання службовим особам Офісу Генерального прокурора, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в остаточній сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США за вчинення дій в інтересах ОСОБА_19 з використанням наданого їм службового становища, зокрема, щодо зміни групи прокурорів, повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження. Для реалізації запланованого, керуючись корисливим мотивом, у тому числі, особистого збагачення, ОСОБА_24 розраховував використати особисті зв`язки з працівниками органів прокуратури.

28.09.2021 на виконання протиправної вимоги ОСОБА_24, в обумовлений ним спосіб, ОСОБА_20 передав через ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди ОСОБА_24 у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США (заздалегідь ідентифікованих банкнот), для передачі керівництву Офісу Генерального прокурора, за вирішення питання щодо повернення ОСОБА_19 майна, вилученого під час досудового розслідування кримінального провадження № 12020100060000087.

У зв`язку з невиконанням службовими особами Офісу Генерального прокурора першого етапу домовленостей (повернення вилученого майна ОСОБА_19 ) 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_24 повернув ОСОБА_20 грошові кошти в загальній сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США.

В ході досудового розслідування встановлено, що повернуті ОСОБА_24 грошові кошти не є заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами (банкнотами), які 28.09.2021 ОСОБА_20 передав ОСОБА_4 .

13.01.2022 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Києва, громадянину України, раніше не судимому, проживає за адресою: АДРЕСА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:

- заявою ОСОБА_19 про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 24.09.2021, в ході якого він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_24 та 3 підбурення його до надання неправомірної вигоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США у два етапи по 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США службовим особам Офісу Генерального прокурора, тобто особам, які відповідно до п. п. 2, 3 примітки до ст. 368 КК України, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, за повернення майна ОСОБА_19 і закриття кримінального провадження № 12020100060000087;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 28.09.2021, в ході якого він повідомив про зустріч з ОСОБА_24 та ОСОБА_4, та передання ним, в обумовлений останніми спосіб, неправомірної вигоди у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 05.10.2021, в ході якого він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_24 та ОСОБА_4 та озвучені йому деталі плану, згідно з яким в Офісі Генерального прокурора на підставі депутатського звернення відбудеться заслуховування в Офісі Генерального прокурора, за результатами якого буде прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_19 вилученого майна і закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_24 повідомив ОСОБА_20, що раніше надана ним ОСОБА_4 неправомірна вигода в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США передана невстановленій особі;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 11.10.2021, в ході якого він повідомив про телефонну розмову з ОСОБА_4, якій останній повідомив, що грошові кошти ОСОБА_24 передав своєму безпосередньому керівнику;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 13.10.2021, в ході якого він повідомив про зустріч з ОСОБА_24, під час якої останній сказав, що по процедурі спочатку відбудеться заслуховування стану досудового розслідування і процесуального керівництва на підставі депутатського звернення, за результатами якого кримінальну справу передадуть іншому підрозділу і загальний строк в один місяць вони не порушать, а питання про повернення ОСОБА_19 майна і закриття кримінального провадження узгоджено і на контролі у Генерального прокурора. В ході зустрічі особи також обмінялись контактами в мобільному додатку «Threema»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 25.10.2021, в якому він повідомив про телефонний дзвінок ОСОБА_24, в якому останній озвучив, що людина заходила до «першої» і питання буде розглядатись в пакеті з іншими «питаннями» та зустріч 19.10.2021. Також ОСОБА_20 повідомив про отриману ним у мобільному додатку «Threema» фото довідки у кримінальному провадженні № 12020100060000087 та обставини зустрічі 23.10.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 04.11.2021, в якому він повідомив про його зустріч з ОСОБА_24 29.10.2021, коли останній озвучив про повернення ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, якщо питання не буде вирішене до вівторка. Крім того ОСОБА_24 повідомив ОСОБА_20 про товариша, який також успішно займається такими питаннями;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 05.11.2021, в якому він 4 повідомив про його зустріч з ОСОБА_24 05.11.2021, в ході якої останній повернув ОСОБА_20 46 000 (сорок шість тисяч) доларів США, та озвучив готовність іншої людини повернути ОСОБА_19 вилучених автомобілів за тиждень;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 09.11.2021, в якому він повідомив про телефонну розмову з ОСОБА_24 06.11.2021, коли ОСОБА_24 озвучив, що за 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США можна повернути майно та закрити справу, з яких 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США слід передати наперед за повернення майна. Крім того, ОСОБА_20 повідомив про його зустріч з ОСОБА_24 08.11.2021, в ході якої озвучив подальший порядок дій;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 27.11.2021, в якому він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_24 10.11.2021, в ході якої останній повернув ОСОБА_20 ще 4 000 (чотири тисячі) доларів США та озвучив про необхідність передання людині «банкомату» першої частин грошових коштів для початку процесу повернення майна. Крім того ОСОБА_20 повідомив про зустріч з ОСОБА_24 11.11.2021 та спілкування по гучному зв`язку через мобільний додаток «Threema» у телефоні ОСОБА_24 з особою на ім?я ОСОБА_25, який озвучив механізм та порядок вирішення питань. Крім того, в ході допиту ОСОБА_20 повідомив, що 16.11.2021 йому стало відомо про повернення автомобілів ОСОБА_19, 18.11.2021 та 19.11.2021 у нього були зустрічі з ОСОБА_24 з приводу вказаного та зміст телефонних розмов 22.11.2021, 25.11.2021 щодо викликів ОСОБА_26, ОСОБА_27 ;

- протоколом огляду від 28.09.2021, в ході якого ОСОБА_20 було вручено 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, які були попередньо ідентифіковані та добровільно надані ОСОБА_19 ;

- протоколом огляду від 05.11.2021, в ході якого ОСОБА_20 видав отримані від ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 46 000 (сорок шість тисяч) доларів США;

- протоколом огляду від 10.11.2021, в ході якого ОСОБА_20 видав отримані від ОСОБА_24 грошові кошти в сумі 4 000 (чотири тисяч) доларів США;

- протоколом огляду від 17.11.2021, в ході якого встановлено, що видані 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_20 грошові кошти не є грошовими коштами, які вручались йому 28.09.2021;

- протоколами пред`явлення до впізнання від 24.09.2021, в ході якого ОСОБА_20 впізнав ОСОБА_24 та ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_20 від 27.11.2021 на предмет його спілкування з ОСОБА_24 ;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано спілкування та зустрічі ОСОБА_20 з ОСОБА_24, ОСОБА_4 щодо повернення майна та закриття кримінального провадження № 12020100060000087, розміру неправомірної вигоди за це, способу передачі та реалізації плану;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано розмови ОСОБА_24 з іншими невстановленими особами; - речовими доказами: грошовими коштами.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Вручена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990)».

Прокурор в клопотанні також стверджує про існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, а саме:

«1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду:

ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого корупційного правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаного кримінального правопорушення, відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.

Повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення вже само по собі може бути підставою та мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, зважаючи на наявність у ОСОБА_4 діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, він може в будь-який момент після повідомлення йому про підозру покинути територію України.

Крім того відповідно до відомостей Державно реєстру фізичних осібплатників податків, з 2018-го року ОСОБА_4 не отримує офіційних доходів, у зв`язку з чим існують підстави вважати, що він без особливих труднощів може покинути як Київську область, так і Україну з метою переховування.

Вказане в сукупності з тим, що саме ОСОБА_4 познайомив ОСОБА_20 з ОСОБА_24, отримав безпосередньо предмет неправомірної вигоди від ОСОБА_20 дає підстави вважати про наявність у нього зв`язків, в тому числі органах прокуратури, які в свою чергу можуть забезпечити його переховування від правоохоронних органів і суду.

2. Знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення, переданий ОСОБА_20 через ОСОБА_4, попередньо ідентифікований предмет неправомірний вигоди в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США так і не було виявлено. А повернені ОСОБА_24 грошові кошти (46 000 доларів США та 4 000 доларів США) не є тими грошовими коштами, які вручались ОСОБА_20 .

Зважаючи на те, що місцезнаходження ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США на даний час органу досудового розслідування невідоме, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 буде вживати всіх заходів для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування.

Крім того, маючи зв`язки в Офісі Генерального прокурора, з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди, останні можуть спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, в тому числі по кримінальному провадженню № 12020100060000087.

3. Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, отримання інформації по кримінальному провадженню № 12020100060000087 у ОСОБА_4 наявні знайомства серед керівників та працівників Офісу Генерального прокурора. Використовуючи свої зв`язки та службове становище ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060000087 здійснюється за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора та наявні в ОСОБА_4 зв`язки невстановленими особами Офісу Генерального прокурора, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, концептуальну домовленість підозрюваного з невстановленими на цей час особами з приводу вирішення питання повернення майна та закриття провадження, ОСОБА_4 може підтримувати зв`язки чи спілкуватись з прокурорами у кримінальному провадженні № 12020100060000087 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які володіють інформацією щодо ходу досудового розслідування, мають безпосередній доступ до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, на час підбурення до надання неправомірної вигоди досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060000087 здійснювалось Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України в складі: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 . Так як останнім безпосередньо відомі обставини вилучення автомобілів, накладення та скасування арештів з них, їх повернення, ОСОБА_4, спілкуючись з ними, може вплинути на їхні покази на свою користь.

Оскільки вчинення кримінального правопорушення відбувалось за попередньою змовою з ОСОБА_24, відповідно до його вказівок щодо надання ОСОБА_20 грошових коштів (неправомірної вигоди) саме ОСОБА_4, а тому підозрюваний зацікавлений у відмові ОСОБА_24 надати покази чи наданні ним неправдивих показів.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження обізнаним та залученим до реалізації злочинного умислу був також безпосередній керівник ОСОБА_24 ОСОБА_18, на якого може впливати підозрюваний з метою приховання неправомірної діяльності.

До реалізації злочинного плану ОСОБА_24 також залучав особу, яку представляв як ОСОБА_17, який може бути обізнаний щодо обставин кримінального правопорушення. Крім того, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що шахрайські дії ОСОБА_24 та повторне надання ОСОБА_20 неправомірної вигоди передбачали участь ОСОБА_28 («банкомата»), тобто ОСОБА_4 у зв`язку з чим останній може домовитись з ОСОБА_24 та особою, яку представляли як ОСОБА_17 щодо їх показів чи необхідності відмовитись від надання показів.

Крім того, ОСОБА_4 може впливати на свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19 шляхом тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів, так як саме їх своїми діями ОСОБА_4 прямо чи опосередковано підбурював до вчинення кримінального правопорушення та надання ними неправомірної вигоди.

Крім того, вчинення кримінальних правопорушень відбувалось за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, на яких без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може впливати ОСОБА_4 з метою приховати обставини вчинення кримінального правопорушення, інших співучасників злочинів, спотворити докази, вплинути на інших свідків.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи зв`язки ОСОБА_4 в органах прокуратури, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, вказане свідчить про можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, ОСОБА_4 без застороги розповідав ОСОБА_20 про свої справи з так званими «чорними» реєстраторами, з якими він працює і зараз, рейдерство, озвучував суми неправомірної вигоди за вирішення питання про реєстрацію нотаріусом. Вказане свідчить про широке коло зв`язків, які в свою чергу можуть негативно впливати на досудове розслідування та отримання доказів у справі.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В ході досудового розслідування також виявлені обставини, які свідчать про можливу причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Висловлені ОСОБА_4 обставини щодо його співпраці з ОСОБА_29, що він і надалі «працює» у сфері юстиції з «чорними» реєстраторами, рейдерством нерухомості, «вирішує» питання про реєстрацію нотаріусом свідчать про його неправомірну поведінку, а отже, і можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення з метою збагачення.

Враховуючи вказане, схильність ОСОБА_4 до неправомірної поведінки, наявність в його колі спілкуванні низки осіб, які володіють інформацією щодо тактики розслідування кримінальних правопорушень, застосовують відповідні засоби конспірації, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, приховати докази, спотворити їх тощо.

Таким чином, об`єктивна сторона злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, його дії під час вчинення кримінального правопорушення, застосовані заходи конспірації свідчать про те, що подальша процесуальна поведінка ОСОБА_4 може негативно вплинути на всебічне та повне розслідування».

Також прокурор в клопотанні зазначає таке: «Враховуючи наведене, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є продовження до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного цього запобіжного заходу, не встановлено….

Враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити (продовжити) останньому, як альтернативу, розмір застави 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 1 240 500 (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот) гривень.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.

При цьому, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення.

Зазначений розмір застави не є завідомо непомірним, оскільки у ОСОБА_4 є достатні матеріальні активи.

ОСОБА_4 належить 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,7 кв.м, а також автомобіль SKODA OCTAVIA A7, 2017 р.в.

Разом з тим з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 схильний до неправомірної поведінки, та може володіти грошовими активами, які були отримані в її результаті, та відповідно офіційно не відображені.

Слід врахувати, що співучасники кримінального правопорушення повернули ОСОБА_20 50000 доларів США, що становило понад 1,3 млн.грн. не із тих грошових коштів, які передавались їм в ході контролю за вчинення злочину, що свідчить про те, що ОСОБА_4 може володіти додатковими фінансовими ресурсами.

Таким чином, беручи до уваги виключні обставини саме даного кримінального провадження, застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому є необхідним визначити (продовжити) останньому, як альтернативу, розмір застави в сумі 1 240 500 (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот) гривень».

В судове засідання 10.03.2022 не прибув будь-який захисник підозрюваного ОСОБА_4, тому слідчий суддя поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду клопотання за відсутності захисника. Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні 10.03.2022 повідомив, що він не має зв`язку із обраним ним захисником внаслідок запровадження в Україні воєнного стану, проте не спромігся назвати його ім`я та зазначити документи на підтвердження повноважень такого, після чого погодився на розгляд клопотання без участі захисника, визнавши, що це не буде порушенням його прав. Відповідно до статті 52 КПК, участь захисника у даному випадку не була обов`язковою, тому слідчий суддя ухвалив продовжувати розгляд клопотання. Під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти його задоволення, вважаючи, що пред`явлена йому підозра є необґрунтованою, що відсутні будь-які ризики, передбачені статтею 177 КПК, а також, що запропонований прокурором розмір застави для нього непомірний.

В судовому засіданні 10.03.2022 прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, разом з тим зазначивши, що внаслідок запровадження в Україні воєнного стану ризики, передбачені статтею 177 КПК, порівняно з ситуацією на час первісного застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є менш ймовірними, а тому розмір застави може зменшений порівняно із зазначеним в клопотанні.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.01.2022 у справі №991/274/22 у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №52021000000000281 частково задоволено клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_30, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 13.03.2022 року включно, в межах строку досудового розслідування; взято підозрюваного під варту у залі суду; визначено підозрюваному заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 240 500 грн (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот), та за умови внесення застави покладено на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; 2) без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду не відлучатися з м. Києва; 3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, підозрюваним ОСОБА_24, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених судом, визначено до 13.03.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 слідчим суддею визначено обґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Тобто під час ухвалення зазначеного судового рішення слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими КПК пов`язує можливість застосування до підозрюваного певного запобіжного заходу та покладення певних обов`язків.

Станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 або інші особи не вносили визначену зазначеною вище ухвалою слідчого судді ВАКС заставу на рахунок ВАКС.

При цьому слідчий суддя враховує те, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.03.2022 в справі №991/1279/22 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №52021000000000281 до 6 місяців (з дня повідомлення про підозру) до 13.07.2022.

3.2. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також згідно із статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За частиною 1 статті 197 КПК, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Також частинами 1, 3, 5 статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обгрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин… (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Описані у клопотанні прокурора обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 13.01.2022, яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК, дають підстави вважати набутим ним статус підозрюваного та наявними в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369 КК, тобто слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру щодо вчинення ним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, а саме що ОСОБА_4 здійснював підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданого їй службового становища.

Разом із цим слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише з метою визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тобто на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Також підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доведення реальної можливості здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання, оскільки частина 4 статті 369 КК за класифікацією статті 12 КК належить до тяжкого кримінального правопорушення та її санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім того, підозрюваний має документ для виїзду за кордон - паспорт громадянина України № НОМЕР_6 (дата видачі: 02.04.2018, термін дії до 02.04.2028), наявність якого паспорту дає можливість безперешкодного перетину державного кордону України.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні прокурора обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним ризик втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду підозрюваного ОСОБА_4 .

3.4.2. Щодо ризику знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то викладені в клопотанні прокурора та додані матеріали кримінального провадження свідчать, що переданий ОСОБА_20 через ОСОБА_4 попередньо ідентифікований предмет неправомірної вигоди в розмірі 50000 доларів США так і не було виявлено, а повернені ОСОБА_24 грошові кошти (46000 доларів США та 4000 доларів США) не є тими грошовими коштами, які вручались ОСОБА_20 . Зважаючи на те, що місцезнаходження ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50000 доларів США на даний час органу досудового розслідування невідоме, а згідно з фактичними даними, що містяться у матеріалах, якими обґрунтовується клопотання, саме ОСОБА_4 отримав ці грошові кошти від ОСОБА_20, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вжити всі необхідні заходи для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_4 має зв`язки з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди. Останні можуть сприяти підозрюваному у спотворенні, приховуванні або знищенні будь-яких документів, що мають значення для кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що з метою приховування своєї діяльності та діяльності інших осіб, яка є предметом досудового розслідування, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити такі речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого злочину.

3.4.3. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, належить врахувати, що відповідно до передбаченої КПК процедури спочатку на стадії досудового розслідування показання свідків отримуються шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що у ОСОБА_4 наявні знайомства серед керівників та працівників Офісу Генерального прокурора, він може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_31 через ОСОБА_24 чи інших працівників Офісу Генерального прокурора може впливати на прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні №12020100060000087, які володіють інформацією і мають безпосередній доступ до матеріалів кримінального провадження та яким відомі обставини щодо стану досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_31 може здійснювати вплив безпосередньо на іншого підозрюваного ОСОБА_24 та осіб, які останнім залучалися до вчинення кримінального правопорушення: ОСОБА_18, ОСОБА_17, з метою не надання ними показань або надання ними неправдивих показань. Також, ОСОБА_4 може впливати на свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19 шляхом тиску на них, примушування до зміни показань чи відмови від надання показань, оскільки саме їх своїми діями ОСОБА_4 прямо чи опосередковано підбурював до вчинення кримінального правопорушення та надання ними неправомірної вигоди. Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження, які ще не допитані органом досудового розслідування, для надання ними інших показань.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя вважає наявним ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на осіб, які є свідками в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань для уникнення кримінальної відповідальності.

3.4.4. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор у клопотанні зазначив, що враховуючи зв`язки ОСОБА_4 в органах прокуратури, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, вказане свідчить про можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_4 без застороги розповідав ОСОБА_20 про свої справи з так званими «чорними» реєстраторами, з якими він працює і зараз, рейдерство, озвучував суми неправомірної вигоди за вирішення питання про реєстрацію нотаріусом. Вказане свідчить про широке коло зв`язків, які в свою чергу можуть негативно впливати на досудове розслідування та отримання доказів у справі.

Однак прокурор не зазначив конкретних можливих дій підозрюваного, спрямованих на перешкоджання здійсненню досудового розслідування та отримання доказів у даній справі, а відтак не довів, яким саме іншим чином підозрюваний може перешкоджати у проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, й з огляду на таке, слідчий суддя вважає не доведеним існування такого ризику.

3.4.5. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, прокурор в клопотанні зазначив, що висловлені ОСОБА_4 обставини щодо його співпраці з ОСОБА_29, що він і надалі «працює» у сфері юстиції з «чорними» реєстраторами, рейдерством нерухомості, «вирішує» питання про реєстрацію нотаріусом свідчать про його неправомірну поведінку, а отже, і можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення з метою збагачення. Враховуючи вказане, схильність ОСОБА_4 до неправомірної поведінки, наявність в його колі спілкуванні низки осіб, які володіють інформацією щодо тактики розслідування кримінальних правопорушень, застосовують відповідні засоби конспірації, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, приховати докази, спотворити їх тощо.

Проте прокурор не зазначив конкретної правової кваліфікації описаних дій підозрюваного, при цьому такі обґрунтовуються виключно його ж висловами без жодної конкретики, а відтак слідчий суддя вважає, що прокурор не навів достатніх підстав наявності такого ризику.

3.4.6. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до тяжких, та трьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що є об`єктивно необхідним продовження строку застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою дієвості даного кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя вважає, що на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів (особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт) не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти наявним ризикам.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Враховуючи те, що на теперішній час в Україні після запровадження воєнного стану ведуться воєнні дії, під час яких наносяться ракетні, бомбові та артилерійські удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема й цивільні, мільйони осіб залишили місця постійного проживання та виїхали з території України, безпосередньо у місті Києві постійно оголошуються повітряні тривоги, запроваджена щоденна комендантська година, пересування містом суттєво обмежено численними блок-постами, слідчий суддя зазначає, що ступінь наявних ризиків (особливо ризику переховування підозрюваного) вочевидь суттєво змінився порівняно із ситуацією на час первісного застосування запобіжного заходу на менш ймовірний.

3.5. Вирішуючи питання про визначення розміру застави при продовженні для підозрюваного ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням наявних ризиків, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

Також належить прийняти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, ЄСПЛ у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя вважає, що прокурор в клопотанні належним чином не обґрунтував розмір запропонованої застави будь-якими розрахунками, достатніми, щоб вони могли бути враховані.

Відтак ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, відомості про майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені частиною 5 статті 182 КПК, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в частині визначення застави належить задовольнити частково, із визначенням суми застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у максимальному розмірі, а саме 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ становить на теперішній час 2481 гривень), тобто грошовий еквівалент розміру застави складе 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним.

При цьому, внаслідок наявності ризиків суд вважає необхідним у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (згідно із частиною 7 статті 194 КПК), тобто у даному випадку строк дії обов`язків слід визначити до 08.05.2022 включно.

Керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

2. Продовжити для підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) строк тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 08 травня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) - UA678201720355279004000096000, Державна казначейська служба України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду)».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки строком до 08 травня 2022 року (в межах строку досудового розслідування), а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво, та слідчого судді чи суду;

2) не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво.

3) повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво.

4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, підозрюваними ОСОБА_24, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, або детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали визначити до 08 травня 2022 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 14.03.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1