- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/1314/22
Провадження 1-кс/991/1329/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну застосованого ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 до підозрюваного ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у кримінальному провадженні від 15.09.2021 №52021000000000446,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження
10.03.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката адвоката ОСОБА_4 про зміну застосованого ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 до підозрюваного ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті НОМЕР_1,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1,проживає у АДРЕСА_2,підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого частиною4статті 369Кримінального кодексуУкраїни (далі-КК) запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 11.03.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
В клопотанні адвокат просив здійснити розгляд даного клопотання без участі сторони захисту або у режимі відеоконференції; задовольнити таке клопотання та змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 в кримінальному провадженні від 10.09.2021 №52019000000000809 (з якого виділено в окреме кримінальне провадження від 15.09.2021 №52021000000000446) запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання без покладення на підозрюваного додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК; грошові кошти у сумі 15 000 160 (п`ятнадцять мільйонів сто шістдесят) гривень 00 копійок, що були сплачені у якості застави підозрюваного ОСОБА_3, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, відкритий Національним Банком України.
До клопотання додавались документи на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_4 як захисника ОСОБА_3, повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 13.04.2021 в кримінальному провадженні від 10.09.2021 №52019000000000809, ухвала слідчого судді ВАКС від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 в кримінальному провадженні від 10.09.2021 №52019000000000809 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, платіжне доручення від 23.04.2021 №29117330 щодо внесення ОСОБА_6 як заставодавцем коштів за підозрюваного ОСОБА_3 на рахунок ВАКС із доданою довідкою керівника апарату ВАКС від 23.04.2021 про підтвердження надходження таких коштів, постанова прокурора від 15.09.2021 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, витяг є Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) у кримінальному провадженні від 15.09.2021 №52021000000000446, доручення прокурора від 20.09.2021 в порядку статті 290 КПК про повідомлення підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, повідомлення від 21.09.2021 захисникам підозрюваного ОСОБА_3 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, роздруківка з офіційного сайту Національного банку України з реквізитами спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, розписка прокурора від 10.03.2022 про отримання клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу.
В судовому засіданні 11.03.2022 адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на запроваджений воєнний стан в Україні та необхідність матеріальної підтримки Збройних Сил України у зв`язку із вторгненням військ Російської Федерації шляхом перерахування з рахунку ВАКС грошових коштів, внесених як застава за ОСОБА_3 в сумі 15000160 гривень, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. При цьому просив не покладати на підозрюваного ОСОБА_3 будь-які обов`язки, передбачені статтею 194 КПК, з огляду на його належну процесуальну поведінку упродовж всього часу кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні 11.03.2022 повністю підтримав клопотання свого захисника - адвоката ОСОБА_4 - та просив його задовольнити, посилаючись на необхідність матеріальної підтримки Збройних Сил України у зв`язку із вторгненням військ Російської Федерації.
Заставодавець ОСОБА_6 надіслав підписану власноруч письмову заяву від 10.03.2022, де підтвердив та надав безумовну згоду на те, що у випадку задоволення слідчим суддею в повному обсязі клопотання захисника про зміну запобіжного заходу грошові кошти у сумі 15000160 гривень, сплачені ним як застава за підозрюваного ОСОБА_3, будуть перераховані на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. При цьому просив розглядати подане адвокатом клопотання без його участі.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП ОГП) ОСОБА_5 в судовому засіданні 11.03.2022 не заперечував проти задоволення поданого адвокатом клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити, без покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених статтею 194 КПК, з огляду на його бездоганну процесуальну поведінку упродовж всього часу кримінального провадження.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 в кримінальному провадженні від 10.09.2021 №52019000000000809 частково задоволено клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, застосовано запобіжний захід у вигляді застави у 6 608 (шість тисяч шістсот вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 000 160 (п`ятнадцять мільйонів сто шістдесят) гривень; покладено на підозрюваного на два місяці до 20.06.2021, але в межах строку досудового розслідування, такі обов`язки: - прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9 стосовно обставин, які є предметом підозри, пред`явленої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52019000000000809; - утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 . В іншій частині клопотання відмовлено.
Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 слідчим суддею визначено обґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, наявні ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків, що підтверджено достатніми доказами, та разом з тим недоведеністю наявності інших ризиків, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Тобто під час ухвалення зазначеного судового рішення слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими КПК закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного певного запобіжного заходу та покладення певних обов`язків.
23.04.2021 ОСОБА_6 як заставодавцем на підставі зазначеної вище ухвали слідчого судді ВАКС на рахунок ВАКС внесена застава у розмірі 15000160 грн.
Згідно з постановою прокурора САП ОГП ОСОБА_5 від 15.09.2021 із матеріалів кримінального провадження від 10.09.2021 №52019000000000809 виділено в окреме кримінальне провадження від 15.09.2021 №52021000000000446 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 4 статті 369 КК та юридичної особи ТОВ «Шляхове будівництво «Альком», щодо якої здійснюється провадження, згідно додатку, до якого за повідомленням прокурора в судовому засіданні 11.03.2022, внесені і матеріали щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу. На теперішній час кримінальне провадження від 15.09.2021 №52021000000000446 перебуває на стадії ознайомлення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників із матеріалами досудового розслідування в порядку статті 290 КПК.
3.2. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також згідно із статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
3.3. Захисник, посилаючись на запровадження в Україні воєнного стану яке на суттєву зміну обстановки, на необхідність негайно допомогти Збройним Силам України грошовими коштами, які вносились в якості застави, просив змінити запобіжний захід у вигляді застави на інший особисте зобов`язання, а кошти у сумі 15000160 грн., внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_3, безпосередньо перерахувати з рахунку ВАКС на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
КПК визначає лише окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи кола всіх питань, які можуть виникати.
Так, частина 1 статті 34 КПК передбачає, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Також, Законом України від 03.03.2022 №2111-ІX, чинним з 08.03.2022, запроваджено нову редакцію статті 615 КПК, яка визначає особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, проте такі норми регулюють лише питання початку досудового розслідування та надають можливість прокурору виконувати певні повноваження слідчого судді у разі об`єктивної неможливості здійснювати судовий контроль в певних питаннях (а саме приводу, тимчасового доступу до речей і документів, арешту майна, дозволу на затримання з метою приводу, проникнення до житла чи іншого володіння особи, отримання зразків для експертизи, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, продовження строку досудового розслідування тощо, а також обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою), та певним чином врегульовує питання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання таких повноважень.
Згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відтак слідчим суддею при розгляді даного клопотання вирішувалось виключно питання щодо можливості зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу на інший саме з огляду на запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, оскільки: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 певного кримінального правопорушення, яка була встановлена при розгляді питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, не оспорювалось учасниками судового провадження; 2) наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3 статті 177 КПК, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків, також не оспорювалось учасниками судового провадження; 3) запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; 4) ведення воєнних дій по всій території України; 5) оголошення і проведення загальної мобілізації, 6) необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії; 7) сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії.
3.4. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Статтею 12-2 того ж Закону від 12.05.2015№389-VIII визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, стаття 26 того ж Закону від 12.05.2015№389-VIII визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скороченнячи прискореннябудь-якихформ судочинствазабороняється. Уразі неможливостіздійснювати правосуддясудами,які діютьна території,на якійвведено воєннийстан,законами Україниможе бутизмінена територіальнапідсудність судовихсправ,що розглядаютьсяв цихсудах,або вустановленому закономпорядку зміненомісцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
24.02.2022 Національний банк України вирішив відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (реквізити якого зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.
Частинами 1,2статті 17Конституції Українивизначено,що захистсуверенітету ітериторіальної цілісностіУкраїни,забезпечення їїекономічної таінформаційної безпекиє найважливішимифункціями держави,справою всьогоУкраїнського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII, оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Там же визначено, що обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.
Статтею 13 Закону від 06.12.1991 №1932-XII визначено,що міністерства,центральні таінші органивиконавчої владиу взаємодіїз Міністерствомоборони Україниу межахсвоїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.
Також, відповідно до статті 18 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.
Згідно із визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 №1702-ІХ, національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України. Добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Слідчий суддя зазначає, що на теперішній час в Україні після запровадження воєнного стану внаслідок збройної агресії росії ведуться воєнні дії, під час яких наносяться ракетні, бомбові та артилерійські удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема й цивільні, мільйони осіб залишили місця постійного проживання та виїхали з території України, та оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання такої збройної агресії, вони потребують будь-якої негайної допомоги, в тому числі фінансової.
3.5. Згідно з частинами 1, 3 статті 179 КПК, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Оцінивши доводи адвоката та підозрюваного, наведені під час розгляду клопотання, та доводи прокурора про бездоганну процесуальну поведінку підозрюваного упродовж всього часу кримінального провадження, висловлені ним у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 та здатний запобігти ризикам, які встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, а тому вважає можливим змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, не покладаючи при цьому на підозрюваного обов`язків, визначених частиною 5 статті 194 КПК, оскільки відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї вже покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
При цьому щодо перерахування суми застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України за згодою заставодавця, слідчий суддя зазначає, що відповідно до пунктів 7, 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК. Застава повертаєтьсяособі абозаставодавцю убезготівковій форміна зазначенийними банківськийрахунок,а уразі відсутностітакого рахунка-готівкою черезбанки абопідприємства поштовогозв`язку. Дляповернення коштів,внесених якзастава,особа чизаставодавець подаєдо територіальногоуправління ДСАабо апеляційногосуду,Вищого антикорупційногосуду,якому відкритодепозитний рахунок,на якийбуло внесенозаставу,такі документи:заява особичи заставодавця,в якійобов`язково зазначаютьсяреквізити банківськогорахунка,на якийзараховуватимуться кошти,що підлягаютьповерненню,а уразі відсутностібанківського рахунка-відомості пробанк чипідприємство поштовогозв`язку;засвідчена судомкопія ухвалислідчого судді,суду,вироку суду,в якомуміститься рішенняпро поверненнязастави;копія платіжногоабо іншогодокумента,що підтверджуєфакт внесеннякоштів якзастави. Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжне доручення про повернення коштів . Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних доручень територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства .
З огляду на наведене, повернення застави шляхом безпосереднього перерахування коштів з рахунку ВАКС на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не суперечить загальним засадам кримінального провадження та виправдане для виконання завдань кримінального провадження, а тому з урахуванням позиції заставодавця щодо розпорядження його власними коштами шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити таке прохання.
Керуючись статтями 176, 177, 179, 182, 201, 309, 369-372 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_4 .
Змінити для підозрюваного ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) застосований згідно із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
2. Заставу в сумі 15000160 (п`ятнадцять мільйонів сто шістдесят) гривень, внесену 23.04.2021 за підозрюваного ОСОБА_3 відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 20.04.2021 у справі №991/2564/21 заставодавцем ОСОБА_6 на рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000 повернути та за згодою заставодавця перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з такими реквізитами:
Банк: Національний банк України МФО 300001
Отримувач: Національний банк України, код ЄДРПОУ 00032106
Рахунок № UA843000010000000047330992708.
Контроль за виконанням ухвали в частині чинного запобіжного заходу покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52021000000000446.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 14.03.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1