- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/1313/22
Провадження 1-кс/991/1345/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1,
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника: адвоката ОСОБА_3 - не прибув,
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_5 від 15.03.2022 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 в справі №991/1313/22 (провадження №1-кс/991/1328/22)
щодо розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі-САП ОГП) ОСОБА_4 про продовження дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні від 06.03.2017 №12017040000000731,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
09.03.2022 на розгляд слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 надійшло клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_4 про продовження дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні від 06.03.2017 №12017040000000731, розгляд якого призначено на 14.03.2022.
14.03.2022 адвокат ОСОБА_8 як захисник підозрюваного ОСОБА_7 в судовому засіданні у справі №991/1313/22 (провадження №1-кс/991/1328/22) заявив відвід від розгляду такого клопотання слідчому судді ОСОБА_6 .
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) для розгляду заяви про відвід визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким невідкладно призначено її судовий розгляд, та ухвалою від 14.03.2022 відмовлено в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_8 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 в справі №991/1313/22 (провадження №1-кс/991/1328/22).
15.03.3022 адвокат ОСОБА_5 як захисник підозрюваного ОСОБА_7 (далі заявник) за дорученням Центру безоплатної правової допомоги у місті Києві, в судовому засіданні у справі №991/1313/22 (провадження №1-кс/991/1328/22) також заявив відвід слідчому судді ОСОБА_6 від розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні від 06.03.2017 №12017040000000731.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
Заявник на підставі статті 75 КПК просив відвести слідчого суддю ВАКС ОСОБА_6, оскільки, на його думку, наявні обставини, що свідчать про її упередженість, а саме «бажання будь-що розглянути клопотання прокурора, попри те, що підозрюваний ОСОБА_7 має укладені договори із іншими захисниками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - та відтак категорично відмовляється від його послуг, що є беззаперечною умовою припинення доручення про надання правової допомоги».
15.03.2022 в судове засідання щодо розгляду заяви про відвід заявник не прибув та не надав будь-яких додаткових пояснень. Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід, вважаючи таку поданою з ознаками зловживання процесуальними правами та спрямованою на створення неможливості розгляду поданого клопотання, а тому просив залишити заяву без розгляду. Слідчий суддя ОСОБА_6 не скористалась своїм правом на участь в судовому засіданні щодо розгляду заяви про відвід, що не було перешкодою для розгляду такого питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Також згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного та суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Враховуючи наведені у заяви про відвід слідчого судді підстави, заявник у даному випадку стверджував про недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й мало би бути предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
За статтею 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 4 статті 81 КПК, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Така норма КПК не ставить можливість залишення без розгляду заяви про відвід, повторно поданої у межах одного провадження, в залежність від конкретного учасника кримінального провадження, який би раніше заявляв відвід, а також не вимагає співпадіння підстав заявленого відводу підставам попереднього відводу, зазначаючи лише ознаку «зловживання процесуальними правами».
Норми КПК не врегульовують самого поняття «зловживання процесуальними правами» учасниками кримінального провадження.
Однак, за частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, за частиною 5 статті 9КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 676/7346/15-к).
Використання цього інституту також наявне в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 року № 213-1(І)/2018).
Також, за частиною 2 статті 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено ідентичні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,яка регулюєдіяльність ЄСПЛ,визначено,що судне розглядаєжодної індивідуальноїзаяви,поданої згіднозі статтею34,якщо вона: a) є анонімною; або b)за своєюсуттю єідентичною дозаяви,що вжебула розглянутаСудом чибула поданана розгляддо іншогоміжнародного органурозслідування чиврегулювання,і якщовона немістить новихфактів усправі. Судоголошує неприйнятноюбудь-якуіндивідуальну заяву,подану згіднозі статтею34,якщо вінвважає: a)що цязаява несумісназ положеннямиКонвенції абопротоколів донеї,явно необґрунтованаабо єзловживанням правомна поданнязаяви; або b)що заявникне зазнавсуттєвої шкоди,якщо тількиповага доправ людини,гарантованих Конвенцієюі протоколамидо неї,не вимагаєрозгляду заявипо суті,а такожза умови,що націй підставіне можебути відхиленажодна справа,яку національнийсуд нерозглянув належнимчином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя вважає, що у даному провадженні заявник ОСОБА_5 повторно використав інститут відводу (як елементу судової системи захисту прав учасників кримінального провадження) виключно з метою зловживанням процесуальними правами шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу, що спрямовано на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку обов`язків підозрюваному, який спливає 15.03.2022, а тому подана заява про відвід повинна бути залишена без розгляду.
Керуючись статтями 75-81 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 в справі №991/1313/22 (провадження №1-кс/991/1328/22) як повторно заявлений відвід, який має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 17.03.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1