- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6, захисника адвоката ОСОБА_7,
у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в с. Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає в АДРЕСА_2, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Київ, що проживає в АДРЕСА_4, зареєстрований в АДРЕСА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м. Корюківка Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_6, зареєстрований по АДРЕСА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Чита Російської Федерації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилась в м. Донецьк, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, який народився в с. Новоборовиці Свердловського району Луганської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави,
установив:
08 лютого 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави.
І. Суть клопотання
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року щодо ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 3 200 000 грн, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (у разі її внесення). Кошти на депозитний рахунок суду у 2017 році внесли дві особи - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . З 09 червня 2017 року у справі триває судове провадження. 13 лютого 2019 року строк дії обов`язків закінчився та більше не продовжувався, проте обвинувачений і надалі сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки. На думку обвинуваченого, системний аналіз КПК України вказує на те, що сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про його припинення та поновлення прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався. Відтак, бездоганна процесуальна поведінка обвинуваченого, постійне місце проживання у м. Києві, наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність судимості, свідчать про істотне зменшення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та може бути підставою зменшення застави. Також, у ОСОБА_6 на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, дружина, матір інвалід ІІ групи, батько інвалід та бабуся інвалід І групи, які мають незадовільний стан здоров`я та потребують постійного догляду. Більш того, заставодавець ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_9, та дотепер її спадкоємець ( ОСОБА_16 ) не має можливості отримати належну їй спадщину, більшу частину якої складають грошові кошти внесені в якості застави. Окрім того, у 2022 році ОСОБА_16 зверталась до Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком, у чому їй було відмовлено, при цьому у неї немає інших коштів для існування. Просить зменшити встановлений розмір застави до межі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 744 300 грн та зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а решту грошових коштів повернути спадкоємцю померлого заставодавця.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання, вважає, що обставинами, які можуть слугувати підставами для зменшення розміру застави, є: зміна матеріального стану ОСОБА_16 ; значний сплив часу, у зв`язку з чим визначені ризики зменшились; знецінювання коштів (національної валюти); відсутній у нього статус обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_17 підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити, вважає, що підстави для зменшення розміру застави наявні.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, зазначила, що Кримінальним процесуальним кодексом чітко визначені підстави повернення застави, її внесення є правом такої особи, а не обов`язком. На даний час не встановлені нові обставини, які дали б змогу прийняти рішення про зменшення розміру застави.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч.1 ст.7 КПК України).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, частина 1статті 194 КПК Українивстановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту,стаття 201 КПК Українивказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в цьому та в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.
Суд вкотрезазначає,що обґрунтованістьзастосування запобіжногозаходу увигляді застави,може піддаватисясудовому контролючерез певніпроміжки часуна предметперевірки наявностічи відсутностіризиків,за якихвказаний запобіжнийзахід булозастосовано,та узв`язку звиникненням іншихобставин,які можутьбути підставамизміни запобіжногозаходу всторону йогопом`якшення абоскасування,оскільки строкдії цьогозапобіжного заходув ухвалахсуду незазначено,а тривалістьв часізапобіжного заходубез врахуванняобставин справив конкретномувипадку можепризвести допорушення прав,свобод чиінтересів учасниківкримінального провадження.
У своєму клопотанні та поясненнях, наданих в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 ставить питання про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді застави шляхом її зменшення до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300 грн.
Підставами своїх вимог ОСОБА_6 зазначає: зміну матеріального стану ОСОБА_16 ; значний сплив часу, у зв`язку з чим визначені ризики зменшились; знецінювання коштів (національної валюти) та відсутній у нього статус обвинуваченого.
Відповідно ч.1ст.182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Стосовно погіршення матеріального стану заставодавця ОСОБА_16 та неможливості отримання нею спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_15 (внесених грошових коштів на депозитний рахунок суду в якості застави), суд вважає за необхідне зазначити таке.
Внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_15 та ОСОБА_16, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на внесення застави, надали свої власні кошти, та зобов`язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування високого ризику її неповернення (можливого звернення в дохід держави).
Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, про які обвинуваченим у клопотанні зазначено не було.
Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на сумлінне дотримання покладених на нього обов`язків, що може свідчити про значний рівень зменшення ризиків, то на переконання суду, сумлінне виконання обов`язків у цьому випадку не є тією обставиною, яка може свідчити про зменшення ризиків. Їх виконання є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані. Положення КПК України передбачають, що у випадку невиконання покладених на підозрюваного/обвинуваченого обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий. Тому зазначені доводи, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
На підтвердженнядоводів щодоперебування наутриманні обвинуваченого батьківпенсіонерів табабусі інвалідаІ групи,які маютьнезадовільний станздоров`я тапотребують постійногодогляду,обвинувачений ОСОБА_6 долучив доклопотання копіїпенсійних посвідченьбабусі ОСОБА_18 та батьків ОСОБА_19 та ОСОБА_20,однак інформації про стан їх здоров`я, його участі в такому утриманні (про що він зазначає у клопотанні), суду не надано. Таким чином, доводи обвинуваченого у цій частині не можуть бути прийняті судом з огляду на те, що вони належним чином не підтверджені.
Крім того, під час попереднього розгляду клопотання ОСОБА_6 про зменшення розміру застави, його теперішній сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, був врахований судом, за результатами чого розмір застави був зменшений. Посилання ж на необхідність утримання дітей є недоречним, оскільки це є обов`язком батьків, визначений Сімейним кодексом України.
Додаткових відомостей, які в своїй сукупності могли бути підтвердженням надмірності визначеної суми застави для ОСОБА_6, стороною захисту не надано.
Суд враховує те, що на час розгляду клопотання про зменшення розміру застави призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування; наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого, дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Таким чином, з огляду на наявні матеріали, суд доходить висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід (застава) у визначеному розмірі достатньою і необхідною мірою гарантує виконання ним покладених обов`язків та не є непомірним для нього.
Визначений ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1135 000 грн, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні.
Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п.70).
Стосовно підстави для зменшення розміру застави, на яку вказує обвинувачений ОСОБА_6, а саме не набуття ним статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні, суд зазначає, що обвинувальний акт перебуває на розгляді в суді, повноваженнями досліджувати питання обґрунтованості підозри чи перевірки дотримання стороною обвинувачення порядку її вручення під час розгляду такого роду клопотань (стосовно зміни запобіжного заходу) суд не наділений. Ці обставини будуть досліджуватись судом під час судового розгляду, оцінка яких буде надана на відповідній стадії провадження.
Враховуючи, що обвинуваченим не наведено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 201, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3