- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/1331/22
Провадження № 1-кс/991/1346/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
17 березня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 .
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 09 квітня 2021 року за №12021000000000510.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: місто Херсон, місце проживання: АДРЕСА_1 ); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: місто Одеса, місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені: ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України ( ОСОБА_3 ); ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України ( ОСОБА_4 ).
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Детектив Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_5 (надалі детектив НАБУ).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12021000000000510 від 09 квітня 2021 року.
Питання про продовження строку досудового розслідування вирішується за клопотанням детектива Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Клопотання детектива НАБУ погоджене Генеральним прокурором Іриною ВЕНЕДІКТОВОЮ і подане з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст. 294 КПК України та відповідає вимогам п.п. 18 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України.
З клопотання і доданих до нього копій документів та інших матеріалів видно, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09 квітня 2021 року за №12021000000000510, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст.368 КК України і ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що відповідно до наказу № 48-ДП від 28 грудня 2020 року підозрюваний ОСОБА_4 був призначений на посаду начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (надалі - Південне УКБ МО України), яке є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об`єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності. У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що на початку січня 2021 року у підозрюваного ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди за укладення договору будівництва житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з метою реалізації якого останній залучив у якості пособника раніше знайомого йому підозрюваного ОСОБА_3, який повинен був підшукати осіб, які б надали неправомірну вигоду та вів розмови з обставин одержання неправомірної вигоди від імені останнього. У подальшому, підозрюваним ОСОБА_4, за пособництва підозрюваного ОСОБА_3, були створені умови, необхідні для одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди в особливо великому розмірі у сумі 1.000.000,00 доларів США за забезпечення перемоги у конкурсі та подальше укладення договору на здійснення будівництва житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні МО України, що за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у висловленні прохання надати неправомірну вигоду у особливо великому розмірі, а також у готуванні до одержання неправомірної вигоди у особливо великому розмірі у сумі 1.000.000,00 доларів США (за курсом Національного банку України станом на 17 травня 2021 року становить 27.610.000,00 гривень), що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян за вчинення дій в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду з використанням наданого йому службового становища. ОСОБА_3 підозрюється у готуванні до одержання ОСОБА_4, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у особливо великому розмірі, а також у пособництві висловленні підозрюваним ОСОБА_4 прохання надати йому вищевказану неправомірну вигоду у особливо великому розмірі. З доданих до клопотання копій документів та інших матеріалів видно, що 23 липня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190 КК. 16 лютого 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України. 17 лютого 2022 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 січня 2022 року у цьому кримінальному провадженні було частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та продовжено строк досудового розслідування до 9 (дев`яти) місяців, тобто до 23 березня 2022 року включно.
18 лютого 2022 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону винесено постанову, якою було визначено підслідність у цьому кримінальному проваджнні за детективами Національного антикорупційного бюро України, а процесуальне керівництво за прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також передано матеріали кримінального провадження до НАБУ для організації подальшого досудового розслідування. У клопотанні детектив НАБУ посилається на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неможливо закінчити у встановлений строк, тобто до 23 березня 2022 року, у зв`язку з тим, що у ході досудового розслідування необхідно провести наступні слідчі та процесуальні дії, а саме: отримати з Національної поліції України розсекречені матеріальні носії інформації та процесуальні документи, на підставі яких здійснювалися негласні слідчі (розшукові) дії; отримати висновок за результатами проведення експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису; повторно допитати потерпілого ОСОБА_7 з обставин висловлення з боку підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 умов передачі грошових коштів та обставин припинення спілкування останніх із потерпілим; зібрати відомості, які характеризують підозрюваних, оскільки до теперішнього часу відповіді з медичних установ до органу досудового розслідування не надійшли; отримати інформацію з Міністерства оборони України про наявність достатніх повноважень щодо проведення конкурсу з обрання переможця та подальшого укладання договору з будівництва житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей; з урахуванням відповіді з Міністерства оборони України допитати посадових осіб вказаного міністерства щодо надання таких повноважень та порядку укладення вищевказаних договорів; вирішити питання щодо остаточної правової кваліфікації дій підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та скласти про це відповідні процесуальні документи. Детектив НАБУ також послався на те, що провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у передбачений законом і встановлений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 21 січня 2022 року строк досудового розслідування не було можливо у зв`язку із значною кількістю слідчих та процесуальних дій, а також введенням в Україні воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Детектив НАБУ, на підтвердження зазначених у клопотанні обставин, додав до нього копії: звернення ОСОБА_7 в порядку ст. 214 КПК України та його пояснення від 08 квітня 2021 року; протоколів допиту свідка ОСОБА_8 від 23 липня та 25 листопада 2021 року; протоколів допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 від 13 серпня 2021 року, а також ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 09 серпня 2021 року; документів, наданих ОСОБА_7 ; постанови про призначення експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису від 13 грудня 2021 року та інших матеріалів кримінального провадження у своїй сукупності.
Підозрювані ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також їх захисники, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, але у судове засідання не з`явилися.
Детектив НАБУ клопотання підтримав та просив його задовольнити. Пояснив, що це кримінальне провадження належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, яке є корупційним відповідно до примітки до ст. 45 КК України, розмір предмету якого перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час його вчинення. Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 не є службовою особою, а підозрюваний ОСОБА_4 є службовою особою державного органу, яким є Південне УКБ МО України, оскільки останнє є структурним підрозділом МО України, яке у свою чергу є центральним органом виконавчої влади. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 здійснював розпорядження бюджетними коштами. Вважає, що це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки наявна умова, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Слідчий суддя дослідив клопотання, додані до нього копії документів та інших матеріалів, а також заслухав пояснення детектива НАБУ.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя під час розгляду цього клопотання дійшов висновку про відсутність у нього повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що воно не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України: «досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітцістатті 45Кримінального кодексу України,статтями 206-2,209,211,366-2,366-3Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбаченихпунктами 1-3частини п`ятоїстатті 216Кримінального процесуальногокодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбаченихстаттями 191,206-2,209,210,211,354(стосовно працівників юридичних осіб публічного права),364,366-2,366-3,368,368-5,369,369-2,410Кримінального кодексу України,якщо наявнахоча бодна зтаких умов: 1)кримінальне правопорушеннявчинено: ПрезидентомУкраїни,повноваження якогоприпинено,народним депутатомУкраїни,Прем`єр-міністромУкраїни,членом КабінетуМіністрів України,першим заступникомта заступникомміністра,членом Національноїради Україниз питаньтелебачення ірадіомовлення,Національної комісії,що здійснюєдержавне регулюванняу сферіринків фінансовихпослуг,Національної комісіїз ціннихпаперів тафондового ринку,Антимонопольного комітетуУкраїни,Головою Державногокомітету телебаченняі радіомовленняУкраїни,Головою Фондудержавного майна України,його першимзаступником тазаступником,членом Центральноївиборчої комісії,Головою Національногобанку України,його першимзаступником тазаступником,Головою Національногоагентства зпитань запобіганнякорупції,його заступником,Директором Бюроекономічної безпекиУкраїни,його заступником,членом РадиНаціонального банкуУкраїни,Секретарем Радинаціональної безпекиі оборониУкраїни,його першимзаступником тазаступником,Постійним ПредставникомПрезидента Українив АвтономнійРеспубліці Крим,його першимзаступником тазаступником,радником абопомічником Президента України,Голови ВерховноїРади України,Прем`єр-міністраУкраїни; державнимслужбовцем,посада якогоналежить докатегорії "А"; депутатомВерховної РадиАвтономної РеспублікиКрим,депутатом обласноїради,міської радиміст Києвата Севастополя,посадовою особоюмісцевого самоврядування,посаду якоївіднесено допершої тадругої категорійпосад; суддею(крімсуддів Вищогоантикорупційного суду),суддею КонституційногоСуду України,присяжним (підчас виконанняним обов`язківу суді),Головою,заступником Голови,членом,інспектором Вищоїради правосуддя,Головою,заступником Голови,членом,інспектором Вищоїкваліфікаційної комісіїсуддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними упунктах 1-4,5-11частини першоїстатті 15Закону України"Пропрокуратуру"; особоювищого начальницькогоскладу державноїкримінально-виконавчоїслужби,органів тапідрозділів цивільногозахисту,вищого складуНаціональної поліції,посадовою особоюмитної служби,якій присвоєноспеціальне званнядержавного радникамитної службиIIIрангу івище,посадовою особоюорганів державноїподаткової служби,якій присвоєноспеціальне званнядержавного радникаподаткової службиIIIрангу івище; військовослужбовцемвищого офіцерськогоскладу ЗбройнихСил України,Служби безпекиУкраїни,Державної прикордонноїслужби України,Державної спеціальноїслужби транспорту,Національної гвардіїУкраїни таінших військовихформувань,утворених відповіднодо законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбаченихстаттями 191,206-2,209,210,211,354(стосовно працівників юридичних осіб публічного права),364,366-2,366-3,368,368-5,369,369-2,410Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченогостаттями 354(стосовно працівників юридичних осіб публічного права),368,369,369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбаченихстаттями 191,206-2,209,210,211,364,410Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбаченихстаттями 191,206-2,209,210,211,354(стосовно працівників юридичних осіб публічного права),364,366-2,366-3,368,368-5,369,369-2,410Кримінального кодексу України,якщо наявнахоча бодна зтаких умов: 3) кримінальне правопорушення, передбаченестаттею 369,частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної участині четвертійстатті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
«державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю».
Відповідно до вимог абз.13 ст.1 Розділу І Закону України «Про оборону України»: «військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій».
Відповідно довимог ч.ч.1і 2ст.3ГК України: «Під господарськоюдіяльністю уцьому Кодексірозуміється діяльністьсуб`єктівгосподарювання усфері суспільноговиробництва,спрямована навиготовлення тареалізацію продукції,виконання робітчи наданняпослуг вартісногохарактеру,що маютьцінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)».
Відповідно довимог ч.3ст.52ГК України: «Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи».
Зі змісту наведених норм процесуального права видно, що належність кримінального правопорушення до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, а також обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Посада начальника Південного УКБ МО України, яку обіймав підозрюваний ОСОБА_4, не належить до переліку посад, перелічених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а підозрюваний ОСОБА_3 взагалі не був службовою особою, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про належність цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду за критеріями, визначеними цією процесуальною нормою. Умови належності цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, визначені п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України також відсутні.
Належність кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду за умовами п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України визначається сукупністю наступних умов: наявністю розміру предмета злочину або завданої ним шкоди, які повинні у п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, за умови, вчинення такого злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування або суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Слідчий суддя не ставить під сумнів те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 підозрюються у вчиненні корупційного кримінального правопорушення ( ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_3 за ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України), предмет якого перевищує більше ніж у п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час його вчинення, що відповідає умовам підсудності. Разом з тим, підозрювані ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не є службовими особами правоохоронного органу, органу місцевого самоврядування та суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, а також не належать і до кола службових осіб військового формування, оскільки Південне УКБ МО України не відповідає його визначенню, яке міститься в абз.13 ст.1 Розділу І Закону України «Про оборону України», а відповідно і не є військовим формуванням.
Зі змісту клопотання і повідомлень про зміну раніше повідомлених підозр у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 від 16 лютого 2022 року та ОСОБА_3 від 17 лютого 2022 року видно, що Положення про Південне УКБ МО України затверджене наказом МО України № 21 від 16 червня 2003 року. Відповідно до цього Положення Південне УКБ МО України:
- є державною госпрозрахунковою організацією МО України, яке призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об`єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності. Положення про Південне УКБ МО України затверджене наказом МО України № 21 від 16 червня 2003 року;
- виконує функції замовника МО України на будівництво об`єктів житлово-комунального, соціального, загальновійськового призначення, а також залучається до вирішення питань придбання та обміну житла.
Таким чином,Південне УКБМО Українихоча іє суб`єктомпублічного права,але йомуне наданізгідно іззаконодавством повноваженняна здійсненнявід іменідержави владнихуправлінських функцій,у зв`язкуз чимвоно нездійснює такихфункцій іне відповідаєвизначенню органудержавної влади,яке міститьсяв абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», та не може вважатися державним органом у розумінні п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Зазначений висновок також підтверджується тим, що Південне УКБ МО України є госпрозрахунковою організацією, тобто організацією, яка здійснює некомерційну господарську діяльність на основі певної господарської самостійності, тобто не фінансується виключно з державного бюджету України, а має також право і можливості отримувати доходи від своєї діяльності та направляти їх на покриття власних витрат, що передбачено вимогами ч. ч. 1 і 2 ст. 3 ГК України. Слід зазначити, що органи державної влади (державні органи) не можуть провадити некомерційну господарську діяльність, що передбачено вимогами ч. 3 ст. 52 ГК України.
Слідчий суддя не погоджується з доводами детектива НАБУ стосовно того, що Південне УКБ МО України є державним органом оскільки є структурним підрозділом МО України та фінансується з державного бюджету України, з огляду на таке.
МО Україниє суб`єктомпублічного права центральниморганом виконавчоївлади ідіє напідставі Положенняпро Міністерствооборони України(затвердженопостановою КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року за№ 671з наступнимизмінами),яким визначенійого повноваження,зокрема,повноваження здійснювативід іменідержави владніуправлінські функції,а йогоюрисдикція поширюєтьсяна всютериторію України,а томує державниморганом (органомдержавної влади)у розумінніп.2ч.5ст.216КПК Україниі абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Південне УКБ МО України також є суб`єктом публічного права державною госпрозрахунковою організацією МО України і діє на підставі Положення про Південне УКБ МО України, яке затверджене наказом МО України № 21 від 16 червня 2003 року, яким визначені його повноваження, серед яких відсутні повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції.
Таким чином, Південне УКБ МО України є державною госпрозрахунковою організацією МО України, яке має визначені МО України повноваження, серед яких відсутні повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, а сама його належність до сфери управління та контролю МО України не може слугувати підставою для визнання його державним органом у розумінні п. 2 ч. 4 ст. 216 КПК України. Не може слугувати підставою для визнання Південного УКБ МО України державним органом у розумінні п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України також як його фінансування за рахунок коштів державного бюджету України, так і розпорядження ним цими коштами.
Таким чином, у даному випадку відсутня необхідна сукупність умов для належності цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
За таких обставин, з урахуванням наведеного і зазначених норм права, слідчий суддя вважає, що це кримінальне провадження не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, що унеможливлює здійснення ним судового контролю у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим це клопотання не може бути ним розглянуте та вирішене.
Слідчий суддя, з метою дотримання вимог щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, передбачених ч. ч. 13 ст. 370 КПК України, і з метою виключення можливості скасування в майбутньому судового рішення у зв`язку з порушенням правил підсудності, що передбачено вимогами п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, застосовуючи загальні засади кримінального провадження визначені ч. 1 ст. 7 КПК України, вважає за необхідне залишити клопотання про продовження строку досудового розслідування без розгляду та повернення його детективу НАБУ.
Слідчий суддя не вважає за необхідне досліджувати та з`ясовувати інші обставини та питання, які є необхідними для розгляду та вирішення цього клопотання, з огляну на встановлену ним непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, що унеможливлює здійснення ним судового контролю у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 7, 216, 219, 294, 295-1, 372 КПК України дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування та повернення його детективу НАБУ.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2021 року за №12021000000000510 залишити без розгляду та повернути детективу Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6 .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошений учасникам судового провадження 22 березня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1