- Presiding judge (HACC) : Fedorak L.M.
Справа № 991/8783/21
1-кп/991/67/21
УХВАЛА
25 березня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглядаючи кримінальне провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Київ, який зареєстрованийф та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.364КК України,
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.Судове засідання призначено на 28, 29, 31 березня та 11, 13, 14, 20, 28 квітня 2022 року.
3.Відповідно до Указів Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та № 133/2022 від 14 березня 2022 року, що затвердженні відповідно законами України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ та від 15 березня 2022 року № 2119-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року діє воєнний стан до 25 квітня 2022 року.
4.Правові засади діяльності органів державної влади в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина визначаються Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року (далі Закон № 389-VIII).
5.Відповідно до ст. 1 названого Закону воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні … та передбачає надання відповідним органам державної влади… необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина.
6.Таким чином, особливий правовий режим воєнного стану покликаний забезпечити відсіч збройної агресії, національну безпеку, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Зокрема, з цією метою у ст. 9 того ж Закону встановлено, що органи державної влади здійснюють повноваження, надані їмКонституцією України, цим та іншими законами України. А ст. 10 визначає неприпустимість припинення повноважень таких органів. Водночас, ст. 12-2 Закону № 389-VIII щодо безпосередньо судів визначає, що повноваження судів в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені.
7.Отже, в умовах воєнного стану суди зобов`язані здійснювати правосуддя з метою забезпечення національної безпеки, складовими якої є захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян (положення ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» № 2469-VIII від 21 червня 2018 року). Особливо це важливо у кримінальних провадженнях, адже у них введення воєнного стану не зупиняє строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України).
8.Таким чином, у випадку припинення здійснення правосуддя у певному провадженні можуть закінчитись названі строки, що не може бути виправданим введенням воєнного стану. Адже це не відповідає завданням кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
9.Однак при такому здійсненні судочинства повинні бути враховані умови воєнного стану.
10.У таких, відповідно до ст. 26 Закону № 389-VIII скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Також не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбаченічастиною другоюстатті 64 Конституції України (ст. 20 того ж Закону). В частині процедури здійснення судочинства це право кожного на професійну правничу допомогу, яка у випадках, передбачених законом, надається безоплатно, а кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; право на захист; презумпція невинуватості; право на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
11.Отже, суд зобов`язаний здійснювати судочинство відповідно до Конституції України, КПК України без скорочення чи прискорення, встановлених ними форм судочинства із обов`язковим забезпеченням презумпції невинуватості, права на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права на захист з вільним вибором захисника, а у випадках, передбачених КПК України залучення такого захисника безоплатно.
12.Окремою умовою можливості проведення судового засідання необхідно враховувати активність проведення бойових дій, встановлені у зв`язку з цим обмежувальні заходи у місці, у якому відбувається судове засідання. Адже такі можуть призвести до неможливості забезпечення прав і свобод людини і громадянина, які за умов воєнного стану не можуть бути обмежені.
13.Слід зазначити, що частини 1, 2 ст. 336 КПК України, зокрема, у випадку неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні з поважних причин, необхідності забезпечення безпеки осіб, надає суду повноваження за власною ініціативою приймати рішення про проведення судового провадження у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження).
14.Таким чином, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції з будь-якого приміщення, у тому числі поза межами приміщення суду.
15.Водночас, частини 4 та 5 цієї ж статті встановлюють, що у випадку перебування особи під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язані вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Натомість, якщо особа знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбаченічастиною четвертоюцієї статті.
16.За таких обставин, у випадку перебування особи у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, доручення на вручення такій особі пам`ятки про її процесуальні права, перевірку її документів, що посвідчують особу, та перебування поряд з нею до закінчення судового засідання, є не обов`язковим. А логічне тлумачення положень КПК України вказує на те, що і відсутня така потреба у випадку уже здійснення таких дій під час судового розгляду.
17.Слід зазначити, що юрисдикція Суду поширюється на всю територію України, однак місцезнаходження суду місто Київ, яке постійно обстрілюється, в тому числі цивільні об`єкти, діє комендантська година, час від часу тривалістю більше доби безперервно, по всій території України розташовані блокпости, що утруднює пересування нею, наявне регулярне залізничне з`єднання Києва, однак тільки з тими регіонами України, де не ведуться активні бойові дії, при цьому, графік прибуття не стабільний, зважаючи на обстановку.
18.За таких обставин прибуття учасників кримінального провадження до приміщення Суду чи судового розпорядника або секретаря судового засідання до приміщення перебування учасника для вручення пам`ятки про процесуальні права та перевірки документів, що посвідчують особу, є не тільки утрудненим, але й небезпечним для життя та здоров`я, а проведення останніх дій не входить до переліку прав і свобод людини і громадянина, що не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану та не впливають на їх обсяг.
19.З огляду на викладене та те, що у даному провадження учасникам уже вручені пам`ятки про процесуальні права та встановлені особи учасників, відсутня необхідність у зазначеному.
20.Всі учасники судового провадження ще до введення воєнного стану були повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, а тому відповідно до положень КПК України зобов`язані прибути до нього або завчасно повідомити про неможливість прибуття.
21. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами не прибуття на виклик є, зокрема, воєнні події. Суд звертає увагу, що до таких не відноситься саме по собі введення воєнного стану. А системне тлумачення положень ч. 1 ст. 138 КПК України, де у п. 8 встановлено «інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик», вказує на те, що перелік таких обставин є невичерпним, а самі обставини за своїм змістом мають бути такими, що об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, зокрема, воєнні події у зоні перебування учасника провадження чи Суду.
22.Після введення воєнного стану Суд повідомив всіх учасників судового провадження про те, що судове засідання, призначене на 28 березня 2022 року, відбується, окрім захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які не відповідали на телефонні дзвінки та не повідомляли Суд про неможливість прибуття. При цьому, зважаючи на активні військові дії коло міста Києва, те, що останній постійно обстрілюється ворогом, час від часу вводиться тривала комендантська година понад добу, учасників кримінального провадження також повідомлено, що вони можуть прийняти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення суду, яке є найбільш зручним для них або ж будь-якого приміщення з використанням власних технічних засобів.
23.З цього приводу обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що не має можливості прибути до будь-якого суду, буде намагатись вийти з власних технічних засобів.
24.Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що не зможе прийняти участь у судових засіданнях, клопотання про зазначене надішле Суду.
25.Захисник ОСОБА_8 повідомив, що спробує вийти у судове засідання з використанням власних технічних засобів.
26.Представник потерпілого та прокурор повідомили, що вийдуть у судове засідання з використанням власних технічних засобів.
27.З огляду на позиції учасників, вищенаведені положення законодавства, умови воєнного стану в Україні, Суд приймає рішення про проведення судового засідання 28 березня 2022 року у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням учасниками судового провадження власних технічних засобів.
28.Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
29.Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що не зможе взяти участь у судовому засіданні навіть у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, Суд зазначене розцінює як відмову брати участь у судовому засіданні у такому режимі.
30.Водночас, причини зазначеного обвинувачений не повідомив, сказав, що надішле клопотання, що може вказувати на відсутність об`єктивних для цього причин. Адже не узгоджується із належною процесуальною поведінкою обвинуваченого. Оскільки відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Натомість, у телефонній розмові із секретарем судового засідання, яка телефонувала обвинуваченому для з`ясування можливості його прибуття та завчасної належної організації судового засідання, що є ускладненим в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 не повідомляє причини неприбуття. Хоч об`єктивних умов, які б перешкоджали такому повідомленню не існує. Очевидно, що йому потрібен був час, щоб їх обдумати, що викликає сумнів у існуванні таких причин.
31.З огляду на вищевикладене та положення ст. 138 КПК України, поважними причинами не можливості участі обвинуваченого у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза приміщенням суду можуть бути воєнні події у місці знаходження обвинуваченого, які б унеможливлювали йому вихід у судове засіданні у режимі відеоконференції або/та загрожували його життю чи здоров`ю. Проте, на переконання Суду, такі щодо обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні, адже про їх існування обвинувачений Суд не повідомив .
32.З огляду на викладене, Суд вважає, що у обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні поважні причини не брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
33.Що жстосується можливостіпроведення судовогозасідання урежимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, то Суд виходить з наступного.
34.КПК України не регулює питання здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
35.Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.
36.Отже, проведення дистанційного судового провадження за участі обвинуваченого, який проти цього заперечує, має відповідати принципу верховенства права, законності. Останній вимагає неухильно додержання вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до Конституції України та Закону № 389-VIII проведення дистанційного судового провадження за відсутності згоди обвинуваченого не входить до переліку прав і свобод людини і громадянина, що не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану та не впливають на їх обсяг.
37.Також, провадження у такій формі не суперечить засадам рівності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та обов`язковості судових рішень, змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, диспозитивності, гласності і відкритості судового провадження, повного фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій, а також сприяє принципу розумних строків.
38.Отже, Суд вважає за можливе проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у якому поза межами приміщення перебуватимуть обвинувачені, незважаючи на заперечення з цього приводу одного із них.
39.Керуючись статтями 336, 369-372 КПК України, Суд
п о с т а н о в и в:
Проводити судове засідання 28 березня 2022 року о 12 год 00 хв у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням учасниками судового провадження власних технічних засобів.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1