Document No. 103774565

Справа № 991/1323/22

Провадження 1-кс/991/1338/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України, в якому захисник просить:

- скасувати запобіжний захід у вигляді застави, застосований щодо ОСОБА_4 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021;

- кошти, внесені в якості застави на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021, перерахувати на користь Збройних Сил України за наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок № UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України.

Клопотання захисника обґрунтовано наступним:

1) оскільки за клопотанням сторони обвинувачення до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці з дня постановлення ухвали, враховуючи, що строк запобіжного заходу та додаткових процесуальних обов`язків не продовжувався у встановленому законом порядку, то строк дії самого запобіжного заходу та додаткових процесуальних обов`язків закінчився 21.06.2021 та 22.06.2021 відповідно;

2) відсутні ризики та підстави для існування запобіжного заходу у вигляді застави;

3) у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Збройні Сили України потребують допомоги та фінансування, а за такого, внесення коштів для їх підтримки дозволяє якісно забезпечити військових Збройних Сил України матеріально-технічними засобами.

Захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явились, як зазначили у прохальній частині клопотання та додатково поданих заявах, у зв`язку із складною ситуацією у місті Києві та Київській області просили провести розгляд клопотання без участі підозрюваного та його захисника.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, подав заяву, в якій не заперечував проти перерахування грошових коштів у сумі 227000грн., що були внесені у якості застави за підозрюваного ОСОБА_4, на користь Збройних Сил України. Водночас, враховуючи раніше встановлені ризики, їх наявність на теперішній час, прокурор просив не скасовувати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 повністю, а змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання. Крім того, просив провести розгляд клопотання без участі прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 201 та ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника.

Водночас, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2119-IX від 15.03.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Таким чином, враховуючи загальні засади кримінального провадження, зокрема, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України), диспозитивність (ст. 26 КПК України), доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України), беручи до уваги введення в Україні воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, воєнні дії по всій території України, оголошення і проведення загальної мобілізації, необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії, з метою обов`язкового та оперативного здійснення судового контролю у кримінальному провадженні з дотриманням розумних строків розгляду клопотання в умовах воєнного стану з забезпеченням безпеки учасників цього кримінального провадження, дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності підозрюваного, його захисника та прокурора що не тягне порушення їх прав, зважаючи, що сторони виклали свої правові позиції письмово, та забезпечить безпеку сторін кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього сторонами кримінального провадження матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (стаття 12, ч. 1 ст. 255 КК України (без кваліфікуючої ознаки участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, яка декриміналізована з 01.07.2020), в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III); тяжкого злочину (стаття 12, ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII); кримінального проступку (стаття 12, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні адвоката ОСОБА_3, поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, сторона захисту, посилаючись на сплив строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу та покладених на нього додаткових процесуальних обов`язків, відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідність фінансування Збройних Сил України, просить скасувати застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, а грошові коши у сумі 227000 грн., внесені в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України UA843000010000000047330992708.

Як вбачається із відповідної заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора ОСОБА_5, сторона обвинувачення, за клопотанням якої до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави, не заперечує проти перерахування грошових коштів у сумі 227000грн., що були внесені у якості застави за підозрюваного ОСОБА_4, на користь Збройних Сил України. Однак, враховуючи раніше встановлені ризики, їх наявність на теперішній час, прокурор просить не скасовувати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 повністю, а змінити запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання.

Так, ст. 201 КПК України надає стороні захисту можливість звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Таким чином, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає можливість подачі стороною захисту клопотання про скасування запобіжного заходу, застосованого саме до обвинуваченого, тобто лише на стадії судового провадження.

Згідно ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, із аналізу положень ч. 6 ст. 181 КПК України (Домашній арешт), ч. 7 ст. 194 КПК України (Застосування запобіжного заходу) вбачається, що на досудовому провадженні по закінченню встановленого ухвалою слідчого судді строку, ухвала про застосування окремих видів запобіжних заходів/покладення додаткових процесуальних обов`язків, без продовження строку їх дії у встановленому законом порядку, припиняє свою дію і запобіжний захід/додаткові процесуальні обов`язки вважаються скасованими.

Одним із основних доводів сторони захисту щодо необхідності скасування застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є те, що такий запобіжний захід застосовано за клопотанням сторони обвинувачення, яка просила застосувати його саме строком на два місяці. При цьому, як зазначає захисник, ані строк запобіжного заходу, ані строк додаткових процесуальних обов`язків, які були покладені на підозрюваного, не продовжувався, що свідчить про закінчення строку їх дії. Кошти в сумі 227000 грн., які були внесені у якості застави за підозрюваного ОСОБА_4, знаходяться на депозитному рахунку Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, враховуючи доводи клопотання захисника, зважаючи на письмові пояснення прокурора, беручи до уваги положення ч. 3 чт. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється чи дійсно закінчився строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, необхідність перерахування внесеної за підозрюваного застави на підтримку Збройних Сил України, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зміни/скасування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000 грн., та покладено на підозрюваного ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.05.2021 залишено без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021.

При цьому, при вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, зокрема достатні підстави вважати про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відтак, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (санкція в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III); злочин, передбачений ч. 1 ст. 109 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої (санкція в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII).

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику врахував існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить наявні у нього міцні соціальні зв`язки, зв`язки серед працівників правоохоронних органів та достатні грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном, а також і наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, заначений ризик продовжує існувати, однак є мінімальним з огляду на запровадження в Україні воєнного стану, під час якого усім чоловікам віком від 18 до 60 років, за винятком тих, що визначені ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», заборонено покидати територію України, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його особисті дані, те, що, ОСОБА_4 має постійне місце роботи (є суддею в ОАСК), має постійне місце проживання, має сім`ю (є одруженим та має двох малолітніх дітей на утриманні).

Крім того, беручи до уваги, що стороною обвинувачення не ініціювалось питання щодо продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 при застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя дійшов до висновку, що у продовженні строку їх дії не було потреби, а за такого, ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який був встановлений судом при вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, на даний час відсутній.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків ( ч. 3 ст. 182 КПК України).

Частиною 7 ст. 42 КПК України визначені загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Ці обов`язки покладаються на нього з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного та діють незалежно від застосування запобіжного заходу та покладання додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Водночас, ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до застосованого запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.

Наведене дає підстави зробити висновок, що застава застосовується з метою виконання підозрюваним, як додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що визначені у ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки у ст. 182 КПК України не вказано, що обов`язки повинні бути покладені на підозрюваного саме судом.

Таким чином, з моменту закінчення строку дії обов`язків, покладених судом, строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, не припиняється.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків.

Із аналізу ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України можна зробити висновок, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, діють певний, визначений рішенням суду, строк. Інші ж запобіжні заходи, зокрема, застава, обмеженого строку дії не мають і діють до припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.

Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також запобігання мінімальному ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування/суду, який продовжує існувати.

Так, на світанку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від міста Луганська до міста Чернігова, а також із території Республіки Білорусі та окупованого Криму.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2119-IX від 15.03.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Статтею 13цього Законувизначено,що міністерства,центральні таінші органивиконавчої владиу взаємодіїз Міністерствомоборони Україниу межахсвоїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оборону України», територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву», національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухваленеу зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією Російської Федерації та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi): UA843000010000000047330992708.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року 69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської,Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України тазаконами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Сторона захисту, посилаючись на сплив строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу та покладених на нього додаткових процесуальних обов`язків, відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідність фінансування Збройних Сил України, просить скасувати застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, а грошові коши у сумі 227000 грн., внесені в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України UA843000010000000047330992708.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та існування на даний час обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, що було встановлено при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, та продовження існування мінімального ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, беручи до уваги необхідність допомоги, у тому числі грошовими коштами, Збройним Силам України в умовах воєнних дій Російської Федерації проти України (воєнний стан), зважаючи на бажання сторони захисту перерахувати грошові кошти, які внесені у якості застави за підозрюваного ОСОБА_4, на підтримку Збройних Сил України, що може бути реалізовано за умови дотримання вимог положень Кримінального процесуального кодексу України та інших законів та підзаконних актів, слідчий суддя дійшов до висновку щодо можливості зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який, який би забезпечив виконання ОСОБА_4 процесуального обов`язку з`являтись за кожною вимогою у цьому кримінальному провадженні до детектива, прокурора, слідчого судді, суду.

Скасування запобіжного заходу не в повній мірі зможе забезпечити швидке закінчення досудового розслідування та судового розгляду, оскльки на ці стадії потребують участі підозрюваного.

За ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги:

- достатніх підстав вважати про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що було встановлено при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу (наразі обґрунтованість підозри не оскаржується);

- продовження існування мінімального ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду (зокрема був встановлений при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу);

- введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- воєнні дії по всій території України;

- оголошення і проведення загальної мобілізації,

- необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії;

-сприяння обороніУкраїни шляхоммаксимально широкогозалучення громадянУкраїни/грошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії.

Враховуючи наявність вказаних обставин у сукупності з належною процесуальною поведінкою підозрюваного як до настання так і під час воєнного стану (стороною обвинувачення доказів протилежного не надавалось), слідчий суддя вважає за можливе змінити підозрюваному ОСОБА_4 застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язок прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, прокурора, слідчого судді, суду.

В актуальних умовах цей запобіжний захід здатний запобігти мінімальному ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або суду та забезпечити подальшу належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Щодо перерахування суми застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України.

Як вбачається із копії відповідної квитанції, доданої до матеріалів клопотання, на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021 (справа № 991/9323/20) підозрюваним ОСОБА_4 у якості застави, яка була застосована до нього слідчим суддею як запобіжний захід, 27.04.2021 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 227000 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 15.03.2022, ОСОБА_4 просить перерахувати кошти, які були ним внесені у якості застави в розмірі 227000 грн. на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021, на користь Збройних Сил України за вказаними у клопотанні реквізитами.

У пункті 4 прохальної частини клопотання сторони захисту від 14.03.2022 про скасування запобіжного заходу зазначено: кошти, внесені в якості застави на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021, перерахувати на користь Збройних Сил України за наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок № UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України.

Вказане клопотання підписане адвокатом ОСОБА_3, який є захисником підозрюваного ОСОБА_4, що підтверджується ордером серії АН № 1067383 від 14.03.2022, копію якого додано до матеріалів клопотання.

З огляду на зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, на особисте зобов`язання, застава в сумі 227000 грн., внесена ОСОБА_4 у якості застави, підлягає поверненню підозрюваному ОСОБА_4 на банківський рахунок за його вказівкою.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частин території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової.

З урахуванням позиції сторони захисту, зокрема підозрюваного ОСОБА_4, щодо розпорядження належними йому грошовими коштами, які були ним внесені у якості застави, шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити таке прохання.

З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом негайного перерахування їх з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, не суперечить загальним засадам кримінального провадження та є виправданим для виконання завдань кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, підлягає частковому задоволенню: запобіжний захід у вигляді застави підлягає зміні на більш м`який особисте зобов`язання із покладенням на підозрюваного обов`язку прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, прокурора, слідчого судді, суду, а внесені в якості застави кошти підлягають поверненню та за вказівкою сторони захисту, зокрема підозрюваного ОСОБА_4, перерахуванню на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Запобіжний захід у виді застави підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 р. змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язок прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, прокурора, слідчого судді, суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладеного на нього обов`язку, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Заставу в сумі 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень, внесену ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду UA678201720355279004000096000, на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021 (справа № 991/9323/20, провадження1-кс/991/9553/20), повернути та за вказівкою підозрюваного перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок № UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України

Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України

Контроль за виконанням ухвали в частині запобіжного заходу покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Строк дії ухвали в частині покладеного обов`язку - два місяці, до 17 травня 2022 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6