- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа №991/7263/21
Номер провадження 1-кп/991/56/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000584 від 14 вересня 2020року, за обвинуваченням
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2.10 березня 2022 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, перерахування 80% внесеної застави на спеціальний рахунок НБУ, відкритий для підтримки Збройних Сил України, та повернення залишку суми внесеної застави у розмірі 20% заставодавцю ОСОБА_9 .
В обґрунтування свого клопотання адвокат ОСОБА_6 зазначив, що перерахування частини застави обумовлене необхідністю підтримки Збройних Сил України в умовах воєнного стану, а повернення іншої частини застави є необхідним для утримання заставодавцем та обвинуваченим ОСОБА_5 своїх неповнолітніх дітей. Як зазначив захисник, обвинувачений ОСОБА_5 зареєстрований у 129-му батальйоні територіальної оборони Оболонського району міста Києва, у нього на утриманні є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
1.3. 11 березня 2022 року до суду надійшов лист прокурора ОСОБА_12, у якому він підтримав подане клопотання та просив його розглянути без участі прокурора.
1.4. 11 березня 2022 року до суду надійшла заява заставодавця ОСОБА_9, у якій вона просила перерахувати 80% суми застави, внесеної нею за обвинуваченого ОСОБА_5, на спеціальний рахунок НБУ, відкритий для підтримки Збройних Сил України, та повернути їй решту 20% суми застави з огляду на необхідність утримання нею малолітньої дитини ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також, за твердженням ОСОБА_9, половину від повернутої їй частини застави вона має намір передати обвинуваченому ОСОБА_5 для утримання ним своїх малолітніх дітей.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання із зазначених у ньому мотивів та додав, що у заставодавця ОСОБА_9 є малолітня дитина та відсутні кошти на її утримання. Крім того, у обвинуваченого ОСОБА_5 23 лютого 2022 року народилася дитина, у зв`язку з чим станом на теперішній час у нього на утриманні перебуває двоє дітей, та кошти на їх утримання відсутні. За попередньою домовленістю ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_5 після повернення 20% суми застави половина з повернутих коштів буде передана обвинуваченому ОСОБА_5 для утримання ним своїх дітей. Також захисник додав, що ОСОБА_9 вимушена була виїхати за кордон та не має жодних джерел для існування, батько дитини проживає окремо.
ІІІ. Мотиви суду
3.1.Заслухавши думку адвоката ОСОБА_6 та проаналізувавши клопотання про зміну запобіжного заходу, суд дійшов наступних висновків.
3.2.Правове регулювання та межі оцінки
3.2.1. Частиною 1 ст.201 КПК України передбачено право обвинуваченого та його захисника подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Як передбачено ч.4 ст.201 КПК України, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч.1 цієї статті суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.2.2. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 67/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
3.2.3. При розгляді клопотання колегія суддів враховує зміст пункту 10 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 1/0/2-22 від 03 березня 2022 року (надалі Лист ВС), відповідно до якого суду необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
3.2.4. Також відповідно до пункту 9 Листа ВС вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
На переконання колегії суддів це розповсюджується і на випадки розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу.
3.2.5. Враховуючи, що в силу положень ч.2 ст.42 КПК України ОСОБА_5 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України).
3.3.Обставини, встановлені судом, та їх оцінка
3.3.1. Ухвалою слідчого судді від 11 грудня 2020 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 лютого 2021 року з альтернативою внесення застави у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1681600,00грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (т.1-Г, а.с.97-103).
23 грудня 2021 року за ОСОБА_5 була внесена застава, у зв`язку з чим останнього було звільнено з-під варти (т.3, а.с.11, 13).
3.3.2. При обранні запобіжного заходу слідчим суддею була встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, колегія суддів констатувала наявність станом на момент розгляду клопотання ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків (ухвала суду від 30 листопада 2021 року). Отже, під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 має бути оцінений факт існування цих ризиків у теперішній час, адже метою застосування та продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_5 є запобігання цим ризикам.
3.3.3. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, яке відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст.12 КК України, належить до тяжкого злочину. Також колегія суддів враховує, що з огляду на положення ст.45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що у випадку визнання обвинуваченого винуватим виключає можливість його звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України.
Зазначені обставини, які були враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_5, продовжують існувати станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та у своїй сукупності є вагомими доводами, що підтверджують продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
3.3.4. Як вже зазначав суд у п. 3.2.3 ухвали від 30 листопада 2021 року, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_5 дізнався про обсяг зібраних доказів, зокрема, свідків та зміст їх показань, а тому може вплинути на цих осіб з метою зміни ними своїх показань під час допиту в суді. Така можливість була констатована судом з огляду на принцип безпосередності, який передбачає усне отримання показань свідків під час допиту у судовому засіданні. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_5 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
На переконання колегії суддів, зазначений ризик незаконного впливу на свідків зберігається і у теперішний час, а сторонами не наведено доводів щодо його зникнення.
Колегія суддів враховує поступове зменшення ризиків з плином часу, втім, переконана, що на момент розгляду клопотання ці ризики не досягли ступеню, який звільняв би суд від необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу.
3.3.5. Крім того, з урахуванням змісту п. 8 Листа ВС колегія суддів вважає за необхідне надати відповідну оцінку ризику запровадження воєнного стану та збройної агресії в Україні, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Суд вважає, що існування зазначеного загального ризику не свідчить про виникнення у цьому кримінальному провадженні нових ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5, відноситься до категорії корупційних злочинів і, на думку суду, жодна обставина не свідчить про можливість негативного впливу обвинуваченого на загальну криміногенну обстановку у країні.
3.3.6. Щодо можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання, для запобігання встановленим ризикам колегія суддів виходить з наступного.
Як зазначив суд, в теперішній час продовжують існувати ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, а отже і підстави для продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави. Зазначені ризики, попри їх зменшення станом на теперішній час, залишаються суттєвими і запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на переконання колегії суддів, не здатний їм запобігти.
Втім, враховуючи бажання заставодавця ОСОБА_9 перерахувати 80% суми застави на спеціальний рахунок НБУ, відкритий для підтримки Збройних Сил України, а також зменшення зазначених ризиків, колегія суддів переконана, що застава у розмірі 20% від первинно визначеної суми, що становить 336320,00 грн, є достатнім стримуючим засобом, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 за цих обставин, а отже наявні підстави для зменшення розміру застави до зазначеного розміру.
3.3.7. Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_6 про вступ ОСОБА_5 до Сил територіальної оборони Збройних Сил України, колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження цього факту сторона захисту не надала контракту добровольця територіальної оборони, укладення якого передбачене ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву» та пунктами 20, 21 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1449 від 29 грудня 2021 року.
Надані стороною захисту для огляду у судовому засіданні з екрану мобільного телефону цифрові фотознімки окремих документів та осіб з огляду на порядок їх отримання та надання суду не можна вважати допустимими доказами в розумінні статей 84, 86 КПК України, втім колегія суддів свідома того, що в умовах воєнного стану у сторони захисту можуть виникнути певні складнощі та перешкоди щодо отримання доказів та надання їх суду у встановленому законом порядку. А тому, враховуючи виключні обставини, які склалися в державі у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, колегія суддів не має наміру піддавати сумніву факт вступу обвинуваченого ОСОБА_5 до Сил територіальної оборони.
Водночас, цей факт не враховується судом під час розгляду клопотання, оскільки він не свідчить про зникнення ризиків переховування та впливу на свідків та не належить до обставин, які враховуються при обранні чи зміні запобіжного заходу, передбачених ст. 178 КПК України.
3.3.8. Як убачається з наданих стороною захисту свідоцтв про народження у обвинуваченого ОСОБА_5 є малолітні діти: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, втім зазначений факт не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки застава внесена ОСОБА_9, яка не є членом родини ОСОБА_5 та не має законодавчо визначеного обов`язку щодо утримання його дітей.
Відповідно до свідоцтва про народження, доданого до клопотання, ОСОБА_9 має малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Оцінюючи доводи ОСОБА_9 щодо необхідності повернення їй частини застави, колегія суддів зазначає, що застава за своєю суттю є внесенням грошових коштів під умовою їх звернення у доход держави у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Отже, в момент внесення застави застоводавець усвідомлює ризик втрати цих коштів та дає свою згоду на їх звернення у доход держави у передбачених законом випадках. Така згода є безумовною і не пов`язується зі зміною матеріального стану заставодавця у майбутньому.
Таким чином внесення застави ОСОБА_9 було її правом, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. До того ж, станом момент внесення застави ОСОБА_9 вже мала обов`язки щодо утримання свого малолітнього сина.
Колегія суддів наголошує, що скрутне матеріальне становище обвинуваченого та заставодавця, а також потреба у коштах на утримання дітей не може мати своїм наслідком зменшення розміру застави чи її повернення. Водночас, ні заставодавцем, ні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 не надано доказів зміни майнового стану ОСОБА_9 до рівня, за якого сума застави залишається єдиним засобом для утримання малолітнього сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зрештою, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених КПК України, до яких скрутне матеріальне становище обвинуваченого та/або заставодавця не відноситься.
Таким чином, оскільки на даний час відсутні підстави вважати, що у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м`який він буде продовжувати виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, а ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_6 в частині зміни запобіжного заходу та повернення 20% суми застави ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
3.4. Щодо перерахування частини суми застави на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України
24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухваленеу зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi) і співпадають з реквізитами, що містяться у клопотанні про зміну запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів справи за ОСОБА_5 була внесена застава ОСОБА_9 у сумі 1681600 грн, яка просила перерахувати 80% зазначених грошових коштів, що становить 1345280 грн, з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок, відкритий НБУ для підтримки Збройних Сил України. Таке прохання також міститься у клопотанні адвоката ОСОБА_6, а прокурор ОСОБА_12 не заперечував проти його задоволення.
Вирішуючи заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу, суд бере до уваги безпрецедентні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку Збройних Сил України для протидії у війні з Російською Федерацією, а також достатність запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 336320 грн (20% від внесеної застави у сумі 1681600 грн) для забезпечення гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5, а також його співмірність з встановленими ризиками.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 11 січня 2012 р., кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).
Внаслідок воєнних дій з боку РФ наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, знищується інфраструктура населених пунктів, що з огляду на несприятливі погодні умови та кількість людей, які потребують прихистку та медичної допомоги, вимагає негайного її відновлення. Сторони також відзначили, що оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують, зокрема, термінової фінансової підтримки. З урахуванням позиції заставодавця щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, колегія суддів вважає за можливе задовольнити таке прохання. З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом негайного перерахування їх з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України не суперечить загальним засадам кримінального провадження, є виправданим для виконання його завдань та запобігатиме зайвому витрачанню часу на перерахування коштів спочатку заставодавцю, а згодом на спеціальний рахунок НБУ.
З урахуванням викладеного, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 в частині перерахування 80% внесеної застави на спеціальний рахунок НБУ, відкритий для підтримки Збройних Сил України, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 201, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
2. Зменшити розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2020 року, з 1681600,00 гривень до 336 320 (триста тридцять шість тисяч триста двадцять грн 00 коп) гривень.
3. Суму, на яку зменшено заставу, у розмірі 1345280,00 гривень (один мільйон триста сорок п`ять тисяч двісті вісімдесят грн 00 коп) гривень, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 за ОСОБА_5 згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2020 року, повернути та за ініціативою заставодавця ОСОБА_9 перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:
Рахунок № UA843000010000000047330992708
Банк: Національний банк України
МФО 300001
Код ЄДРПОУ 00032106
Отримувач: Національний банк України
Призначення платежу: допомога ЗСУ.
4. У решті клопотання відмовити.
5. Направити обвинуваченому ОСОБА_5, його захиснику адвокату ОСОБА_14 та прокурору копію ухвали негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3