Document No. 103782879

Справа № 991/1334/22

Провадження 1-кс/991/1349/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурорів ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, поданого у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник просить змінити запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21, та визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 744 300 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, у межах якого 21.08.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

22.08.2021 орган досудового розслідування звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3, посилаючись, зокрема, на існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За результатомрозгляду цьогоклопотання слідчийсуддя Вищогоантикорупційного судупостановив ухвалоювід 22.08.2021у справі№ 991/5778/21,якою стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів зможливістю внесеннязастави урозмірі 2102прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,тобто 5000658грн.

Захисник зазначає, що обґрунтовуючи такий розмір застави, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, доведеністю заявлених органом досудового розслідування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, погодився з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку та збільшення розміру застави понад розмір, визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, та вважав, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.

Також, у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти, але не більше строку досудового розслідування.

26.08.2021 за ОСОБА_3 внесено заставу та підозрюваного звільнено з-під варти.

У подальшому, за результатом розгляду відповідних клопотань прокурора, слідчі судді Вищого антикорупційного суду постановляли ухвали, якими неодноразово продовжували строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 .

Востаннє строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2021 у справі № 991/8504/21 до 21.01.2022.

Після спливу строку дії обов`язків орган досудового розслідування із клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, до слідчого судді не звертався.

Тобто, станом на час подання цього клопотання строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 сплив і в установленому порядку не продовжений.

На думку захисника, вказана обставина свідчить, що ризики, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 перестали існувати, а відтак виключність обставин для визначення збільшеного розміру застави також перестала існувати.

Захисник також зазначив, що за весь час підозрюваний ОСОБА_3 не вчинив жодної із дій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2022 продовжено строк досудового розслідування до 21.06.2022, тобто до десяти місяців. Захисник стверджує, що порушення розумних строків досудового розслідування порушує права ОСОБА_3 та його сім`ї, який в умовах воєнного стану опинився у складних життєвих умовах.

Продовження строків досудового розслідування також порушує право заставодавця, який вносячи заставу, розраховував на належне виконання детективами та прокурорами покладених на них завдань кримінального провадження. Кожне продовження строків досудового розслідування порушує права заставодавця та відповідно ОСОБА_3 вживає заходів до повернення коштів заставодавцю.

За такихобставин розмір застави,визначеної ОСОБА_3 не виправданийметою застосуваннязапобіжного заходута наявнимиризиками. На думку захисника, застава у максимальному розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_3, у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.

Додатково захисник ОСОБА_4 повідомив, що коли заставодавець вносив кошти, то у нього працював туристичний бізнес, але з початку воєнних дій не працює, тому заставодавець також подав заяву на підтримку клопотання про зміну запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_6 додатково повідомив, що з огляду на воєнний стан, наявна практика скерування застави у дохід Збройних Сил України та зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Однак у даному випадку, а ні підозрюваний, а ні заставодавець не є олігархами, роблять все від них залежне для перемоги нашої Держави, але не можуть направити всі кошти на рахунок Збройних Сил України. Єдиний ризик, існування якого було підтверджено до війни ризик переховування, наразі, у період воєнних дій, треба оцінювати по-іншому. Так, відсутність цього ризику підтверджується діями підозрюваного щодо допомоги в харчуванні учасників територіальної оборони, надання притулку переселенцям, пошуку зниклих людей. Інші ризики також відсутні. Зміна розміру застави також обумовлена скрутним становищем заставодавця.

Захисник ОСОБА_5 додатково зазначила, що строки досудового розслідування затягуються, орган досудового розслідування вчасно не зібрав доказів. Строк досудового розслідування міг закінчитися протягом двох місяців, натомість продовжений до десяти місяців. На даний час всі ризики мінімізувалися, підозрюваний дотримується належної процесуальної поведінки, маючи можливість покинути територію України з трьома неповнолітніми дітьми, не робить цього, тому застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою.

Підозрюваний ОСОБА_3 на запитання слідчого судді повідомив, що на час розгляду клопотання жодних коштів заставодавцю він не повертав.

Прокурори ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Прокурор ОСОБА_8 зазначила, що сторона захисту неодноразово зверталася з клопотанням про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення застави, однак слідчі судді відмовляли у задоволенні таких клопотань. На даний момент всі ризики, які існували при застосуванні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 в наявності. Підтвердила, що прокурор не звертався із клопотанням про продовження дії обов`язків, покладених на підозрюваного, однак запобіжний захід продовжує діяти. При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано розмір неправомірної вигоди, яка є предметом злочину, тяжкість злочину та наявність підтверджених ризиків. Звернула увагу, що заставодавцем є адвокат, який обізнаний з нормами кримінального процесуального права та міг оцінити ризики при внесенні застави. Належна процесуальна поведінка підозрюваного лише підтверджує дієвість застосованого запобіжного заходу.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що наявність підстав для продовження строків досудового розслідування була предметом оцінки слідчого судді під час розгляду відповідного клопотання, за результатом розгляду якого строк досудового розслідування продовжено до 10 місяців, тобто до 21.06.2022. Сторона захисту безпідставно стверджує, що введення воєнного стану не є перешкодою для здійснення досудового розслідування, оскільки діяльність деяких експертних установ призупинена. У той же час, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України при розслідуванні особливо тяжких та тяжких злочинів граничний строк досудового розслідування встановлено до 12 місяців. Матеріальний стан заставодавця не є предметом судового контролю слідчим суддею, до того ж заставодавець може бути замінений іншою особою. Звернув увагу, що підозрювані, яким змінили запобіжний захід у виді застави на особисте зобов`язання, а застава була перерахована на рахунок Збройних Сил України, мали різні статки, тому посилання зхисника на те, що всі вони є «олігархами», недоречне.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту поданого клопотання про зміну запобіжного заходу встановлено, що сторона захисту не посилається на обставини, які б стосувалися обґрунтованості підозри. Тому слідчий суддя, враховуючи положення ст. 26 КПК України, під час розгляду клопотання обмежується лише тими обставинами, які зазначені в ньому, та представлені захистом як підстави для зміни визначеного підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.

Водночас, вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання, та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Обгрунтовуючи наявність підстав для зміни запобіжного заходу, сторона захисту зазначає про: відсутність ризиків та належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо відсутності ризиків.

У судовому засіданні сторони кримінального підтвердили, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2021 у справі № 991/5778/21 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів; підозрюваному ОСОБА_3 визначено заставу у розмірі 2102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладено ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Внаслідок внесення ОСОБА_10 застави, у розмірі визначеному ухвалою слідчого судді, підозрюваного ОСОБА_3 звільнено з-під варти, що підтверджується квитанцією від 25.08.2021 № ps777, довідкою Вищого антикорупційного суду від 26.08.2021.

Як підтвердили під час судового засідання прокурори покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, востаннє продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційногосуду від 20.12.2021 строком до 21.01.2022. Після цього, сторона обвинувачення із клопотанням про продовження строку їх дії до слідчого судді не зверталась.

Таким чином, на момент звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 діє запобіжний захід у вигляді застави, а відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала слідчого судді в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків припинила свою дію і обов`язки скасовані.

Так, обґрунтовуючи клопотання сторона захисту стверджує, що у зв`язку із закінчення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, перестали існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу, та як наслідок виключні обставини для визначення застави у розмірі, який перевищує розмір, встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України.

Надаючи оцінку таким доводам сторони захисту слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України). Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладення обов`язків є наслідком застосування запобіжного заходу, отже вони мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 має процесуальний статус підозрюваного, і відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України на нього покладені обов`язки: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Запобіжний захід у виді застави може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування, та забезпечує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, визначених, як ч. 7 ст. 42 КПК України, так і ч. 5 ст. 194 КПК України. Тобто, скасування обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, не звільняє підозрюваного від зобов`язання виконувати обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, а також не припиняє дію вимог ч. 8 ст. 182 КПК України щодо звернення застави в дохід держави частково чи повністю.

Не залишаєтьсяпоза увагоюслідчого суддіте,що УказомПрезидента України№ 64/2022на територіїУкраїни з24.02.2022введено воєннийстан.Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що у разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Окрім цього, у порушення вимог ст. 22 КПК України сторона захисту до клопотання не надала жодного документу, який би надавав підстави для висновку про відсутність ризиків, наявність яких була встановлена слідчими суддями при розгляді клопотань про застосування чи зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 .

Тому, доводи сторони захисту про відсутності існування ризиків, передбачених п.1-5 ст. 177 КПК України є необґрунтованими.

Щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Тобто, визначений слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 22.08.2021 розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для зміни розміру застави, визначеної ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційногосудувід 22.08.2021, не є новими в розумінні ст. 201 КПК України.

Будь-яких інших обставин, що не досліджувались слідчим суддею та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено.

Щодо дотримання розумних строків досудового розслідування, які, за твердженням сторони захисту порушують права підозрюваного та заставодавця, то це питання не є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду клопотання, поданого у порядку ст. 201 КПК України.

Від заставодавця ОСОБА_10 на адресу електронної пошти суду надійшли заяви від 19 та від 22 березня 2022 року, у яких останній зазначив, що у зв`язку із непередбачуваними обставинами, пов`язаними із збройною агресією та масовим вторгненням збройних сил рф в Україну, які спричинили гуманітарну та економічну кризи в Україні, значно погіршився його матеріальний стан, стабільне джерело доходу наразі відсутнє. На його утриманні перебувають дружина та двоє неповнолітніх дітей. До початку воєнних дій, він із сім`єю проживав у м. Києві, його діяльність була пов`язана із наданням туристичних послуг та юридичних. З початком воєнних дій змінив місце проживання, усі джерела отримання прибутку втрачені. Просив врахувати вказані обставини під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3, а також те, що останній протягом усього часу проведення досудового розслідування жодного разу не порушив покладені на нього обов`язки, та ухвалити рішення, яким зменшити розмір внесеної застави до 300 прожиткових мінімумів. Зменшення розміру застави допоможе його родині, яка опинилася у складних життєвих умовах. До заяв додано копії документів, що підтверджують внесення застави, копії свідоцтв про народження дітей та свідоцтва про шлюб, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльностю та посвідчення адвоката.

Щодо вказаних заяв слідчий суддя зазначає, що внесення за ОСОБА_3 застави було правом, а не обов`язком заставодавця і він самостійно добровільно прийняв рішення про внесення застави саме у визначеному слідчим суддею розмірі і мав би розраховувати на відповідні наслідки такого рішення. Зокрема, погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавець, маючи досвід роботи адвокатом, ОСОБА_10 мав усвідомлювати існування ризику неповернення застави та мав бути обізнаний про строки дії запобіжного заходу у виді застави, строки досудового розслідування та судового розгляду, після закінчення яких можливе повернення застави.

Так, згідно із ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим ОСОБА_11 .

Відповідно, заставодавець не має обґрунтованих сподівань, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті в строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Тому потреба заставодавця у додаткових коштах, навіть підтверджена відповідними документами, не може слугувати єдиною і беззаперечною підставою зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника підозрюваного відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1