Document No. 103797992

Справа № 991/1348/22

Провадження 1-кс/991/1362/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про скасування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою в`їзду ОСОБА_2 на територію України для захисту територіальної цілісності у порядку ст. 616 КПК України, подане у межах кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017,

УСТАНОВИВ:

29 березня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник просить скасувати обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_2 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 22.12.2021 у справі № 991/8514/21, для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Як на підставу для скасування обраного підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу захисник посилається на введення воєнного стану на території України та внесення певних змін у законодавство.

Зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено ст. 616 КПК України, відповідно до якої у разі введення в Україні воєнного стану підозрюваний, який під час досудового розслідування тримається під вартою, має право звернутися з клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби з призовом під час мобілізації, на особливий період.

У зв`язку з вторгненням Російської Федерації в Україну ОСОБА_2 бажає та готовий взяти участь у захисті України безпосередньо на її території, а саме у місті Дніпро, де проживав до 2017 року. Однак, з огляду на обраний стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на підставі ухвали слідчого судді від 22.12.2021, останній одразу після прибуття в Україну буде затриманий та доставлений до місця кримінального провадження, що унеможливить виконання покладеного на нього обов`язку, передбаченого ст. 65 Конституції України.

Разом з цим, ОСОБА_2 наразі приймає активну позицію у захисті України на інформаційному просторі, має можливість проходити військову службу. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування та ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду, про які вказав слідчий суддя Вищого антикорупційного суду під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 7168 затверджено Указ Президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 26 березня ще на 30 днів (до 24 квітня включно).

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.

22 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» № 2125-ІХ від 15 березня 2022 року, яким Розділ IX-І Кримінального процесуального кодексу України «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України» доповнено статтею 616 «Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав».

Так,абзацами 1,2частини 1зазначеної статтіпередбачено,що у разівведення в Україні абоокремих їїмісцевостях воєнногостану,здійснення заходівіз забезпеченнянаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії РосійськоїФедерації та/абоінших державпроти Українипідозрюваний,обвинувачений,який підчас досудовогорозслідування абосудового розглядутримається підвартою,крім тих,які підозрюютьсяу вчиненнізлочинів протиоснов національноїбезпеки України,а такожзлочинів,передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 КК України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Тобто, в порядку ст. 616 КПК України до слідчого судді з клопотанням про скасування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюдля проходженнявійськової службиза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод має право звернутися виключно прокурор після розгляду відповідного клопотання підозрюваного, який під час досудового розслідування тримається під вартою.

Натомість, захисник ОСОБА_3 звернувся із таким клопотанням безпосередньо до слідчого судді в інтересах підозрюваного, який на час звернення із клопотанням не тримається під вартою, що суперечить вимогам ст. 616 КПК України.

Водночас, згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України.

Частинами 1, 2 статті 26 вказаного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене, розгляд клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, поданого підозрюваним, не віднесено до повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні.

Звертаю увагу, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2021 у справі № 991/8514/21 підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_2 до місця кримінального провадження постановлено розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Тому, обставинам, викладеним у клопотанні захисника ОСОБА_3 про скасуванняобрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, обраного ОСОБА_2, може бути надана оцінка слідчим суддею при розгляді за участі підозрюваного питання про застосування обраного стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, до яких, зокрема, відноситься: законність, диспозитивність (ст. 9, 26 КПК України).

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_3 підлягає поверненню.

Під час вирішення питання про можливість оскарження ухвали про повернення клопотання, слідчий суддя керується ст. 24 КПК України, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України, а також вимогами ст. 309 КПК України.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 26, 193, 309, 372, 616 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про скасування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою в`їзду ОСОБА_2 на територію України для захисту територіальної цілісності у порядку ст. 616 КПК України, подане у межах кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 повернути особі, яка звернулася із клопотанням.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1