- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/832/22
Провадження 1-кс/991/842/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 4201400000000521 від 18.06.2014 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 21.12.2017 у справі № 757/76194/17-к у межах кримінального провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 р., а саме: машиномісце/гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 18,4 кв. м. (реєстраційний номер 448415080000).
Клопотання мотивовано тим, що (1) арешт на вищезазначене майно, що належить ОСОБА_4, накладено необґрунтовано, всупереч вимог ст.ст. 170-173 КПК України, оскільки під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя не врахував відсутність підстав для конфіскації та спеціальної конфіскації відповідного майна, зважаючи на те, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 р. є третьою особою, а отже у відповідності до визначеного ч. 5 ст. 170 КПК України суб`єктного складу осіб, ОСОБА_4 не є особою, майно якого може бути арештовано у даному кримінальному провадженні з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання; при цьому, під час вирішення питання про арешт стороною обвинувачення не доведено, належне ОСОБА_4 майно, на яке накладено арешт, є предметом злочину чи було отримано внаслідок вчинення злочину та/або є доходом від такого майна, а відтак відсутні підстави вважати, що належне ОСОБА_4 майно підлягатиме спеціальній конфіскації; (2) відсутня потреба у подальшому застосуванні арешту майна, оскільки постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 16.09.2021 кримінальне провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 р. було закрите на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Від представника власника майна ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_3, надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності у зв`язку з тим, що він наразі відсутній на території міста Києва та не має можливості з`явитися у судове засідання, що пов`язане з військовими подіями, викликаними збройною агресією Російської Федерації проти України, в якій також зазначив, що клопотання про скасування арешту підтримує в повному обсязі.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотання за відсутності прокурора, в якій також просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки, арешт, про скасування якого просить адвокат, уже скасовано прокурором одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження від 16.09.2021 стосовно усіх підозрюваних, у тому числі ОСОБА_7, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Чинними положеннями КПК України не передбачена обов`язкова участь зазначених осіб під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення ст. 174 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності представника власника арештованого майна та прокурора.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України у зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не здійснювалося.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктами 2, 3 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації та/або конфіскації майна як виду покарання.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 р., зокрема, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 21.12.2017 (далі - Ухвала від 21.12.2017) у справі № 757/76194/17-к у межах кримінального провадження № 42016000000003536 накладено арешт на належне ОСОБА_4 майно з позбавленням права на відчуження та розпорядження відповідним майном, а саме: 1) машиномісце/гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 18,4 кв. м.; 2) квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 168,9 кв. м.
Буквальне тлумачення Ухвали від 21.12.2017 дає підстави зробити висновок, що арешт на майно накладено з тих підстав, що санкція ч.3 статті 209КК України передбачає конфіскацію майна.
В Ухвалі від 21.12.2017 конкретно не зазначено, що арешт накладено з метою спеціальної конфіскації майна, яке арештовано.
Посилання в зазначеній ухвалі, крім іншого, на ч.1 ст.96-2, ч.4 ст. 170 КПК України, ніяким чином в ухвалі не обгрунтовано, що дає підстави зробити висновок, що арешт з метою спеціальної конфіскації на майно не накладався.
13.03.2018 з кримінального провадження № 42016000000003536 було виділено матеріали у окреме кримінальне провадження № 42018000000000536. В подальшому, 24.05.2018 матеріали кримінального провадження № 42018000000000536 було об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 42014000000000521 в одне кримінальне провадження за № 42014000000000521 від 18.06.2014 р.
Постановою прокурора ОСОБА_5 від 16.09.2021 р. кримінальне провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 р., в тому числі і за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною 3 ст. 174 КПК України передбачено, що прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Зі змісту долученої до матеріалів клопотання постанови прокурора ОСОБА_5 від 16.09.2021 р. про закриття кримінального провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 р. (резолютивна частина) вбачається, що одночасно з прийняттям рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 р. скасовано арешт, накладений в даному кримінальному провадження з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Наразі відсутні підстави вважати, що скасування арешту прокурором одночасно з вирішенням питання про закриття кримінального провадження не достатньо для відновлення прав власника майна щодо розпорядження майном. Жодного доказу того, що після скасування арешту прокурором права власника майна обмежуються слідчому судді не надано.
З урахуванням вищевикладених обставин, з огляду на те, що прокурором вже вирішено питання про скасування арешту майна і представником власника майна не доведено, що такого рішення прокурора недостатньо для відновлення прав власника майна на розпорядження таким майном, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна наразі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючисьст.174 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8