Document No. 103853329

Справа № 991/1352/22

Провадження 1-кс/991/1366/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, подане у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18.12.2018,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду від підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4 надійшло вказане клопотання, у якому сторона захисту просить розмір застави, застосованої до ОСОБА_3, зменшити з 336 320,00 грн до 168 160,00 грн, частину застави у розмірі 168 160,00 грн повернути та за вказівкою сторони захисту перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 11.06.2020 у справі № 991/4707/20 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 336 320,00 грн з одночасним покладенням на нього додаткових обов`язків. Застава у повному обсязі внесена підозрюваним на відповідний рахунок Вищого антикорупційного суду. Наразі строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3, закінчився, досудове розслідування кримінального провадження завершено, стороні захисту в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження. Зазначають, що підставою для звернення до слідчого судді з цим клопотанням є бажання ОСОБА_3 фінансово допомогти Збройним Силам України під час повномасштабної війни, яка триває на території країни. Вважають, що зменшений розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальним законом обов`язків, беручи до уваги його сумлінну процесуальну поведінку під час досудового розслідування.

Сторони кримінального провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, секретарем судового засідання роз`яснена можливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі дистанційного провадження.

Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, направили до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тобто підтвердили свою позицію щодо участі у судовому засіданні зазначену безпосередньо у клопотанні про зміну запобіжного заходу.

Від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому також зазначено, що він не заперечує проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3, яким внесена застава у межах кримінального провадження.

Вирішуючи питання можливості розгляду клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, слідчий суддя враховує таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 № 2119-IX затверджено Указ Президента від 14.03.2022 № 133/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 26.03.2022 на 30 діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст. 12-2 цього Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Порядок звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу та порядок розгляду такого клопотання визначено ст. 201 КПК України.

Аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, за винятком норм ч. 1 ст. 34 та ст. 615, 616 КПК України.

Водночас, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Отже, враховуючи саме загальні засади кримінального провадження, підлягає вирішенню питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження.

За змістом ст. 193, 201 КПК України клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу розглядається за участю прокурора, підозрюваного та його захисника.

В той же час, Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає порядок розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого в умовах, коли: (1) в Україні введений воєнний стан; (2) учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до суду для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров`ю; (3) учасники кримінального провадження не заперечують щодо розгляду такого клопотання за їх відсутності.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини).

Разом з тим, до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність.

Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя в кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Крім того, ч. 6 ст. 22 КПК України покладає на слідчого суддю обов`язок, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Під час воєнного стану слідчий суддя зобов`язаний створити означені умови ще й в такий спосіб, який би з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та судді, а з іншого надав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у тому числі з метою оперативного вирішення порушених сторонами кримінального провадження клопотань.

На переконання слідчого судді, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1) проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись слідчим суддею в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися. При цьому слідчий суддя має надати можливість обом сторонам висловити свої думки, заперечення щодо поданого клопотання.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

Тобто, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, за умови, що обидві сторони мали можливість письмово висловити свої позиції щодо клопотання, не суперечитиме вимогам Кримінального процесуального кодексу України та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.

З огляду на викладене, враховуючи, що учасники кримінального провадження письмово висловити свої позиції щодо поданого клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 у справі № 991/4707/20 стосовно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18.12.2018 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 336320,00 грн, та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 10.08.2020.

Відповідно до мотивувальної частини вказаної ухвали, текст якої розміщений у Єдиному державному реєстрі судових рішень, під час розгляду клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя дійшов висновку про доведеність прокурором, зокрема, обґрунтованої підозри та вірогідність настання ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підтвердження внесення ОСОБА_3 застави, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020, стороною захисту надано копію платіжного доручення від 13.06.2020 № 2674615111.

Відомостей про те, що строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 у подальшому продовжувався, матеріали справи не містять, також ця обставина не спростована прокурором.

Тобто, на час розгляду клопотання стосовно ОСОБА_3 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 336 320,00 грн з обов`язком прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто, вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 26 КПК України, бере до уваги виключні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку Збройних Сил України для протидії у війні з Російською Федерацією, а також те, що після зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168160,00 грн буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Так, при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею встановлена, зокрема, наявність існування ризику можливого переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя звертає увагу, що доказів на спростування наявності цього ризику, як і інших, до клопотання не надано.

Водночас, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для висновку про продовження існування ризику переховування з огляду на те, що інкримінований ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_3, до останнього буде застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Питання про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_3, сторона захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу не порушує, жодних доказів на спростування висновків слідчого судді щодо цього питання при застосуванні запобіжного заходу не надано.

У судовому засіданні також встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження № 42018000000003130 від 18.12.2018 завершено, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2021 у справі № 991/8578/21 встановлено стороні захисту, в тому числі підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_4, строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 16.05.2022, після спливу якого сторона захисту буде вважатись такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження.

Відомостей, які б свідчили про неналежне виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, які б могли бути підставою для зарахування застави чи її частини у дохід держави, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, враховуючи думку прокурора та виключні обставини, встановлені під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за можливе зменшити розмір застави, що буде співмірним з існуючими ризиками, слугуватиме достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, та не завдасть шкоди кримінальному провадженню.

Як зазначено вище, у клопотанні про зміну запобіжного заходу сторона захисту просить частину застави у розмірі 168 160,00 грн повернути та перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Про добровільність такого рішення свідчить застереження, здійснене безпосередньо у клопотанні про зміну запобіжного заходу такого змісту: « Зміст клопотання та його прохальної частини мені зрозумілий, прохальну частину клопотання підтримую в повному обсязі», яке засвідчене власноручним підписом підозрюваного ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

У зв`язку зі зміною запобіжного заходу, сума коштів, на яку зменшено розмір застави, а саме: 168160,00 грн підлягає поверненню ОСОБА_3 .

Згідно зі загальнодоступними даними, унаслідок ведення воєнного стану в Україні, збройної агресії Російської Федерації та небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності, Національний банк України ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити вимогу підозрюваного та здійснити перерахування коштів у сумі 168 160,00 грн, що дорівнює частині застави, на яку зменшено її розмір, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, що не суперечитиме загальним засадам кримінального провадження та є виправданим за викладених вище обставин.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 336 320,00 грн, застосований стосовно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42018000000003130 від 18.12.2018 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 у справі № 991/4707/20, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 160,00 грн.

Частину коштів, внесених підозрюваним ОСОБА_3 відповідно до платіжного доручення від 13.06.2020 № 2674615111 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду № UA678201720355279004000096000 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2020 у справі № 991/4707/20 як застави, в сумі 168160,00 грн на вимогу ОСОБА_3 перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами: Банк: Національний банк України; МФО 300001; Рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; Отримувач: Національний банк України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1