- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/1271/22
Провадження 1-кс/991/1287/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну застосованого ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 у справі №991/8305/21 до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження
23.02.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 (далі-адвокат) в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Враховуючи такі обставини та відсутність можливості невідкладного розгляду клопотання слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд 07.04.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
В клопотанні адвокат просила змінити запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 у справі №991/8305/21 у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155 до підозрюваної ОСОБА_4 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює директором ТОВ «Компанія КИТ», раніше не судима, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі-КК), у вигляді застави в розмірі 2820 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6 996 420 гривень з покладенням ряду обов`язків, передбачених статтею 194 КПК, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, стверджуючи, що ряд процесуальних обов`язків були покладені на підозрювану поза строками досудового розслідування, строки досудового розслідування закінчились, підозрювана не набула такого процесуального статусу внаслідок нездійснення їй повідомлення про підзору в порядку та спосіб визначений КПК, відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутні будь-які обґрунтовані підстави вважати, що існує хоча б один з ризиків, визначених статтею 177 КПК і намірів підозрюваної їх вчинити.
До клопотання додавались копії таких документів: 1) ухвала слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 у справі №991/8305/21 про застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 ; 2) повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 30.11.2021 із протоколом вручення від 30.11.2021 такого письмового повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та повістки про виклик; 3) численні адвокатські запити і клопотання та письмові заяви підозрюваної, відповіді і процесуальні та судові рішення щодо таких, різноманітні судові рішення як приклади судової практики.
В судове засідання 07.04.2022 адвокат ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_4 попри здійснені належним чином відповідно до статті 135 КПК судові виклики не прибули та не надіслали жодних заяв чи клопотань щодо відкладення судового розгляду чи обґрунтованої неможливості прибуття.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про судове засідання, проте в таке не прибув, надіславши 07.04.2022 електронною поштою письмове заперечення на клопотання, де зазначив, що строк дії покладених на підозрювану обов`язків не продовжувався для запобігання її наражання на небезпеку перебування в місті Києві під час активних військових дій біля нього й тому сплив 11.03.2022, внесена застава як безстроковий запобіжний захід забезпечує виконання загального процесуального обов`язку, передбаченого частиною 7 статті 42 КПК, наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, які були підставою застосування запобіжного заходу, не перестали існувати, процесуальна поведінка підозрюваної свідчить про дієвість застави як запобіжного заходу, а також, що в клопотанні не наведено жодних нових обставин, які б не розглядались слідчим суддею про постановленні попередньої ухвали від 11.01.2022, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу. При цьому прокурор повідомив про неможливість прибуття до суду у зв`язку із зайнятістю в слідчих діях, відсутність технічних засобів для участі в судовому засіданні, а відтак просив розглянути клопотання за його відсутності.
Згідно із частиною 4 статті 201 КПК, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а відповідно до частини 6 статті 193 КПК, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
Враховуючи чинність запровадженого в Україні воєнного стану та реальність можливого продовження його строку на невизначений час; рекомендації, викладені у листі Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22, а також необхідність дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за відсутності учасників судового провадження на підставі наявних матеріалів.
У зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 у справі №991/8305/21 у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК, частково задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_7, погоджене прокурором САП ОГП ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави; застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2820 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 996 420 (шість мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч чотириста двадцять) гривень, покладено на підозрювану ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) терміном дії на два місяці такі обов`язки:
- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та підозрюваним ОСОБА_6 у вказаному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставами застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 слідчим суддею визначено відповідність поданого детективом клопотання вимогам статті 184 КПК, належне набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК, наявністю таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та разом з тим недоведеністю ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа, що в цілому підтверджено достатніми доказами та у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено з урахуванням майнового стану підозрюваної.
Тобто під час ухвалення зазначеного судового рішення слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими КПК пов`язує можливість застосування до підозрюваного певного запобіжного заходу та покладення певних обов`язків.
13.01.2022 на підставі зазначеної вище ухвали слідчого судді ВАКС на рахунок ВАКС внесена застава у визначеному розмірі.
3.2. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також згідно із статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КПК визначає лише окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи кола всіх питань, які можуть виникати.
Так, частина 1 статті 34 КПК передбачає, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Статтею 615 розділу ХІ-І КПК визначено деякі питання особливого режиму досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України.
Крім того, статтею 616 КПК розділу ХІ-1 визначено механізм скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав. При цьому частиною 5 статті 616 КПК визначено, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.
Пунктом 9 рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22 визначено, що при розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру). Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вирішувалось питання щодо можливості зміни застосованого до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу на інший виключно в контексті наявності чи відсутності нових обставин, які могли би змінити підстави застосованого згідно з ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 запобіжного заходу порівняно з обставинами, які існують на теперішній час, а також з огляду на запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації.
3.3. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та автоматизованої системи документообігу ВАКС, ухвалою слідчого судді ВАКС від 21.01.2022 в справі №991/321/22 частково задоволено клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_7 та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001155 від 13.04.2017 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 5 статті 191 КК, до чотирьох місяців, тобто до 30.03.2022. Підставами такого продовження строку зазначено необхідність провести низку слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Зокрема: отримати результати виконання запиту про міжнародно-правову допомогу у кримінальному провадженні; отримати висновок комп`ютерно-технічної експертизи; отримати інформацію щодо окремих банківських рахунків учасників закупівель ДСА України; отримати відомості про рух коштів по особистих рахунках підозрюваних; отримати тимчасовий доступ до документів в ГУ AT «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області; завершити розсекречування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; додатково допитати свідків. Додатковий строк для проведення запланованих слідчих та процесуальних дій необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, а також для завершення проведення експертизи. При цьому, такі дії не могли бути здійснені та завершені раніше з об`єктивних причин.
В листі прокурора від 07.04.2022 зазначено, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155 не закінчено, оскільки зупинене з 07.03.2022 у зв`язку із виконанням запиту про міжнародну правову допомогу.
Такі обставини спростовують доводи клопотання адвоката щодо закінчення ще 30.01.2022 строку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155.
3.4. Також, відповідно до викладених в ухвалі слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 обставин «30.11.2021 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру, з відміткою про те, що « ОСОБА_4 від підпису про отримання повідомлення про підозру відмовилася у присутності захисника ОСОБА_21 . ОСОБА_4 роз`яснено процесуальні права як підозрюваної. Технічне фіксування процесу вручення здійснено на відеокамеру». Також на ньому міститься підпис старшого детектива ОСОБА_7 та зазначено дату і час 30.11.2021 16:30 год. До клопотання також долучено копію протоколу вручення ОСОБА_4 письмового повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, та повістки про виклик. Протокол складено детективами НАБУ ОСОБА_22 та ОСОБА_7 30.11.2021 повідомлення про підозру було поштою направлено ОСОБА_4 за адресою її місця проживання. У судовому засіданні з розгляду клопотання було відтворено відеозапис процесуальної дії вручення письмового повідомлення про підозру. З нього вбачається, що детектив ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 про те, що їй вручається повідомлення про підозру, були зачитані її права, однак, остання відмовилася отримувати таке повідомлення про підозру. Вручення повідомлення про підозру не передбачає відмови особи від прийняття такого повідомлення. Детектив забезпечив вручення та вжив заходів для вручення такого повідомлення у порядку, передбаченому КПК. Крім цього, факт надання такого повідомлення підозрюваній було зафіксовано зі здійсненням відеозапису, а тому, слід вважати, що воно було належно вручене. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК, ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу».
Також в ухвалі слідчого судді від 11.01.2022 зокрема зазначено, що «Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.5ст.191 КК України…
Стороною захисту долучено копію листа заступника голови ДСА України Людмили Гізатуліної від 24.12.2021 № 11-22568/21. Відповідно до нього, відсутня інформація про підтвердження у встановленому законом порядку фактів наявності збитків та/або майнової шкоди по договорам від 02.06.2016 № 37-16, від 12.12.2016 № 75-16, від 06.07.2017 №72-17, № 71-17. Таким чином, сторона захисту наголошувала на відсутності матеріальної шкоди внаслідок укладання договорів, які є предметом дослідження вказаного кримінального провадження.
Водночас, згідно з копією висновку експерта від 22.10.2021 № 152/7, розмір матеріальної шкоди (збитків), заподіяної державі в особі ДСА України в результаті придбання за завищеною ціною програмно-апаратних комплексів на підставі договору № 37-16 від 02.06.2016 документально підтверджується у сумі 9111813,2 грн. Вказана експертиза була проведена з урахуванням висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової товарознавчої та комп`ютерно-технічної експертизи від 23.02.2018, якою було визначено ринкову вартість комп`ютерної техніки, поставленої на адресу ДСА України згідно договору № 37-16 від 02.06.2016.
Відповідно до копії висновку експертів за результатами проведення додаткової комісійної судово-економічної експертизи від 27.09.2021 № 27/09-21, розмір матеріальних збитків, заподіяних державі в особі ДСА України в результаті придбання за завищеною ціною комп`ютерної техніки на підставі договорів №75-16 від 12.12.2016, №71-17 від 06.07.2017, №72-17 від 06.07.2017 становить 41706000 гривень. Вказана експертиза була проведена з урахуванням висновку експерта № 26/20 від 19.02.2020 за результатами проведення судової комплексної товарознавчої та комп`ютерно-технічної експертизи, якою було визначено ринкову вартість комплектів обладнання.
Таким чином, до матеріалів клопотання долучено документи, що суперечать один одному. Стороною захисту лист про відсутність збитків та/або майнової шкоди, стороною обвинувачення висновки експертів, якими підтверджується наявність заподіяних збитків державі в особі ДСА України внаслідок укладання договорів.
Слідчий суддявиходить зтого,що згіднозі ст.84КПК доказамив кримінальномупровадженні єфактичні дані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, висновки експертів. Відповідно до ст.101 КПК висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Згідно зі ст.70 КПК за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, в контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя не може проігнорувати висновки експертів, які очевидно вказують на наявність заподіяних збитків державі в особі ДСА України внаслідок укладання договорів. Тоді як, лист про відсутність збитків складено особою, яка була головою комітету з конкурсних торгів ДСА України.
Для визнання на даному етапі підозри не обґрунтованою, на переконання слідчого судді повинні бути обставини, які б беззаперечно та прямо стверджували б, що версія сторони обвинувачення є неспроможною. При цьому такі факти мали б вказувати, що правова позиція захисту є єдино можливою в даному конкретному випадку й інша версія подій є малоймовріною.
Разом з тим, позиція захисту щодо необґрунтованості підозри, зокрема щодо дійсної вартості здійсненої ДСА закупівлі, можливої причетності до цього злочину ОСОБА_4, та інші твердження, не є настільки неспростовними та однозначними, що давали б змогу дійти висновку про необґрунтованість підозри.
Усі ці суперечливі доводи сторін будуть встановлюватись судом при розгляді справи по суті, у разі направлення до суду обвинувального акту.
Також відхиляються доводи захисту про існування суто господарських відносин між різними суб`єктами господарювання. Адже в даному випадку мова йде про закупівлю товарів за бюджетні кошти, для чого законом встановлені спеціальні вимоги і процедури, які мають бути дотримані.
З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.»
Таким чином, слідчим суддею ВАКС під час вирішення 11.01.2022 питання щодо застосування запобіжного заходу було повно та ретельно досліджено питання щодо набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155 та наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК, обставини чого розслідуються у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155, на підставі тих ж самих документів, які додані адвокатом ОСОБА_3 до клопотання про зміну запобіжного заходу, й що відтак не може бути визнано новими обставинами.
Слідчий суддя також зазначає, що до клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу додано копії численних клопотань іншого захисника підозрюваної ОСОБА_4 ОСОБА_23 - про проведення слідчих дій, а саме допитів низки свідків, у задоволенні яких було відмовлено постановами детектива НАБУ ОСОБА_24 від 20.01.2022, від 26.01.2022 та від 10.02.2022. За наслідками оскарження захисником підозрюваної ОСОБА_4 ухвалами слідчого судді ВАКС від 15.02.2022 в справах №991/908/22 та №991/922/22 відмовлено в задоволенні скарг на постанови детектива НАБУ від 20.01.2022, від 26.01.2022 та ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.04.2022 в справі №991/1105/22 залишено без розгляду скарги на постанову детектива НАБУ від 10.02.2022, що також не дає підстав для визнання існування будь-яких нових обставин.
3.5. Згідно з частинами 1, 3 статті 179 КПК, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 26 того ж Закону від 12.05.2015№389-VIII визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
На теперішній час після запровадження воєнного стану в Україні ведуться активні військові дії, під час яких наносяться ракетні, бомбові та артилерійські удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема й цивільні, мільйони осіб залишили місця постійного проживання та виїхали з території України, безпосередньо у місті Києві постійно оголошуються повітряні тривоги, запроваджена щоденна комендантська година, пересування містом суттєво обмежено численними блок-постами, а тому слідчий суддя вважає, що ступінь наявних ризиків для підозрюваної ОСОБА_4 (особливо ризику переховування) вочевидь суттєво не зменшився порівняно із ситуацією на час первісного застосування запобіжного заходу.
3.6. Оцінивши доводи адвоката та прокурора, слідчий суддя вважає, що наведені в клопотанні про зміну запобіжного заходу твердження не містять жодних нових обґрунтованих підстав для такої зміни, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 та нездатний запобігти ризикам, які встановлені при застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, а тому належить відмовити у задоволенні поданого клопотання.
При цьому слідчий судді вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї вже покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Керуючись статтями 176, 177, 179, 182, 201, 309, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну застосованого ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.01.2022 у справі №991/8305/21 до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у кримінальному провадженні від 13.04.2017 №42017000000001155.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 11.04.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1