Document No. 103957539

Справа № 991/9725/20

Провадження 1-кп/991/86/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_10 від 26.01.2022 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 від 17.02.2022 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 29.07.2015 №42015000000001624, щодо обвинувачення:

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у містіКиєві,громадянин України,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1,проживає заадресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 та частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у містіКиєві,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,

ОСОБА_11 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у містіТаллінн,громадянин Естонії,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,

ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у містіЗапоріжжя,громадянин України,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження

26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні від 29.07.2015 №42015000000001624.

Ухвалою ВАКС від 26.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020, з перервами до 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021, 12.11.2021, 25.11.2021, 30.11.2021, 16.12.2021, 12.01.2022, 10.02.2022, 17.02.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

27.01.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 26.01.2022 прокурора САП ОГП ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в якому прокурор просив змінити запобіжний захід у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) застосований на підставі ухвали колегії суддів ВАКС від 12,01.2022 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, обґрунтовуючи це посиланнями на те, що ухвалою ВАКС від 12.01.2022 в даній справі задоволено частково клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень покладено на ОСОБА_6 на строк два місяці, тобто до 11.03.2022 включно, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та (за наявності) інші документи, що дають право на виїзд з України.

При цьому ОСОБА_6 було роз`яснено, що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Також ОСОБА_6 було роз`яснено. що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Відповідно до листа ВАКС від 21.01.2022 №03.13.-01/13/2022 станом на 21.01.2022 застава за ОСОБА_6 на рахунок ВАКС не надходила, що й обумовило звернення прокурора з даним клопотанням внаслідок невиконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язку щодо сплати застави у визначений законом та в ухвалі колегії суддів ВАКС строк.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурор у клопотанні зазначив, що « ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України обвинувачується в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, яке полягало в тому, що він, в період часу з 23.09.2013 по 15.10.2014, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Держінформ`юст» та генерального директора цього державного підприємства, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_32, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, забезпечив укладання та підписання 04.11.2013 договору № 5/11 між ДП «Держінформ`юст» та ТОВ «Іволга-2», в особі ОСОБА_32, щодо якого здійснював вирішальний вплив на господарську діяльність цього товариства, про поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включала в себе 200 унікальних кодів з можливістю користування програмою одночасно 200 онлайн-користувачам за завищеною на 260 490,03 грн вартістю цього програмного забезпечення (загальна вартість договору склала 820000, 00 грн), …а також організував заволодіння грошовими коштами державного підприємства при закупівлі 1 500 унікальних кодів програмного забезпечення TrueConfserver згідно договору від 20.01.2014 №1/1 між ДП «Держінформ`юст» та ТОВ «Іволга-2» на загальну суму 6 150 000,00 грн, яке фактично не поставлялося, що спричинило збитків ДП ««Держінформ`юст» в розмірі 6 410 490, 03 грн.

Також « ОСОБА_6 обвинувачується в організації внесення завідомо недостовірних відомостей до зовнішньоекономічного договору від 03.01.2014 №03/01/2014 між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та компанією Ceterum Limited, акту від 25.02.2014 № 1 постачання програмного забезпечення до нього, договору від 21.01.2014 № 2/01 між ТОВ «Іволга-2» та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», а також договору від 20.01.2014 №1/1 між ДП «Держінформ`юст» та ТОВ«Іволга-2» і акту приймання-передачі від 01.04.2014 до вказаного договору, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України. Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, яке полягало в тому, що ОСОБА_6, у період часу з 02.12.2014 по 17.11.2015, шляхом надання засобів і знарядь, усуненням перешкод сприяв генеральному директору ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_7 та іншим співучасникам злочину у заволодінні грошовими коштами цього державного підприємства в особливо великих розмірах на загальну суму 1 068 243,00 грн.».

Прокурор в клопотанні стверджував про існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК,а самена можливістьобвинуваченого переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,можливість незаконновпливати насвідків уцьому жкримінальному провадженні,та перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином,а також,що застосуванняіншого,більш м`якогозапобіжного заходуніж триманняпід вартою,не зменшитьдо прийнятногорівня зазначенівище ризикита незабезпечить належнупроцесуальну поведінкуобвинуваченого ОСОБА_6 .При цьомупрокурор просивне визначатиобвинуваченому нову заставувідповідно допункту 3частини 4статті 183КПК,згідно ізякою слідчийсуддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,враховуючи підставита обставини,передбачені статтями177та 178цього кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В судовому засіданні 17.02.2022 прокурор ОСОБА_10 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення такого клопотання, вважаючи, що ризики передбачені статтею 177 КПК, відсутні, оскільки обвинувачений систематично з`являється до суду, не може впливати на свідків, яких він не знає. Також обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання від 17.02.2022 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обґрунтовуючи це тим, що визначений ухвалою ВАКС від 12.01.2022 розмір застави є непомірним для внесення ним чи кимось з його близьких, та що такий запобіжний захід як особисте зобов`язання буде обгрунтованим.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 3 статті 315 КПК визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 6 статті 182КПК встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частинами 1, 2 статті 200 КПК визначено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною 5статті 194 цього кодексу, чи про зміну способу їх виконання, в якому обов`язково зазначаються обставини, які: 1)виникли післяприйняття попередньогорішення прозастосування запобіжногозаходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Також, відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Таким чином, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

3.2. Дане кримінальне провадження №42015000000001624 знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, єдиною метою якого є визначення можливості призначення судового розгляду, вже метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

3.2.1.Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких зокрема обвинувачується ОСОБА_6, передбачені частиною 3 статті 27 та частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 за класифікацією статті 12 КК належать до особливо тяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, суд вважає, що наведені у клопотанні прокурора обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_6 .

3.2.2. Ризик незаконного впливу на свідків прокурором обґрунтовується посиланнями на те, що ОСОБА_6 тривалий час обіймав посади керівників державних підприємств, які входили до сфери відання ДСА України та Міністерства юстиції України, був заступником Голови ДСА України, та розуміючи, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є діючими або колишніми працівниками ДП «ІСС» та ДП «Держінформ`юст», зможуть вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних для ОСОБА_6 показань або ж їх ненадання, перекручування чи спотворення дійсних обставин справи.

На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження, й тому, заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то таке суд погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_6 на осіб, які були раніше його підлеглими та є свідками в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Крім того, суд не вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності ризику перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурор не зазначив конкретних можливих дій обвинуваченого, спрямованих саме на перешкоджання провадженню.

3.3. Вирішуючи питання про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_6 з урахуванням наявних ризиків та нових обставин, які стали підставою для подання відповідних клопотань, суд зазначає, що суворішими запобіжними заходами у порівнянні із заставою є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а м`якшими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Наведені вище обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків, й при цьому судом оцінена наявність обставин, які за статтею 178 КПК повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність його соціальних зв`язків, наявність в нього неповнолітніх дітей, наявність постійного місця роботи, задовільний стан здоров`я тощо.

Суд вважає, що з урахуванням досліджених доказів, пояснень обвинуваченого щодо його майнового стану, більш м`який запобіжний захід, ніж застава (тобто особисте зобов`язання чи особиста порука), не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку, нівелювати наявні ризики, тобто не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Тому належить відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд вважає, що застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде непропорційно суворим щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

Частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК визначено, що домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашнійарешт можебути застосованодо особи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за вчиненняякого закономпередбачено покаранняу видіпозбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Тому суд вважає необхідним застосувати для обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (який є суворішим, ніж застава, але м`якшим, ніж тримання під вартою) за місцем його фактичного проживання строком на два місяці, тобто до 17.04.2022 включно.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Внаслідок існування зазначених вище ризиків суд вважає необхідним покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК (які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, згідно із частиною 7 статті 194 КПК), тобто у даному випадку строк дії обов`язків слід визначити до 17.04.2022 включно.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 181, 182, 194, 196, 315, 372, 532 КПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_10 від 26.01.2022 про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Змінити застосований згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.01.2022 до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони строком на 2 місяці, тобто до 17 квітня 2022 року включно, залишати ОСОБА_6 житло за такою адресою його проживання: АДРЕСА_3, в період часу з 21.00 певної доби до 07.00 наступної доби.

Покласти на ОСОБА_6 на строк два місяці, тобто до 17 квітня 2022 року включно, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та (за наявності) інші документи, що дають право на виїзд з України.

6) носити електронний засіб контролю.

2. Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 від 17.02.2022 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Виконання ухвали доручити Головному управлінню Національної поліції в Київській області, а контроль за її виконанням покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні від 29.07.2015 №42015000000001624.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 14.04.2022 о 12.00.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3