- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/1242/22
Провадження 1-кс/991/1257/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, в порядку ст. 201 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4, в якому вона просила запобіжний захід, обраний щодо підозрюваного ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020 у вигляді тримання під вартою змінити, шляхом його скасування.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №52020000000000473 від 28.07.2020, за підозрою ОСОБА_3 в організації надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.
17.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
Дане клопотання захисником вноситься у відповідності до положень ст.201 КПК України. При цьому захисник зазначила, що не може бути перешкодою для звернення з клопотанням сторони захисту в порядку ст.201 КПК України та обставина, що запобіжний захід був обраний щодо особи, яка не була фізично присутня в судовому засіданні під час вирішення цього питання, оскільки Верховний Суд у своїх рішеннях з приводу змісту понять «обрання запобіжного заходу» та «застосування запобіжного заходу» неодноразово висловлював правову позицію, що вказані терміни використовуються як синонімічні та чіткого розмежування між зазначеними поняттями, яке б мало різні процесуальні наслідки, кримінальний процесуальний закон не містить. За таких обставин, захисник зазначає, що у разі розмежування понять «обрання» та «застосування» запобіжного заходу та сприймання їх як таких, що не є ідентичними, така позиція звужуватиме зміст процесуальних прав сторони захисту у кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу, шляхом його скасування, захисник ОСОБА_4 вказала на відсутність правових підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 в поряду ч.6 ст.193 КПК України та зауважила, що наразі існують нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та які відповідно мають суттєве значення для оцінки обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_3 підозри та виключають подальше застосування заходів забезпечення до ОСОБА_3 .
До тогож захисникомзазначено,що положеннямист.ст.200та 201КПК України,з метоюзабезпечення принципузмагальності танадання рівнихможливостей стороніобвинувачення істороні захисту,передбачено їхнєправо зверненнядо слідчогосудді з клопотанням про зміну запобіжного заходу. Водночас в КПК України не вказується, що зміна запобіжного заходу має здійснюватися саме шляхом обрання іншого запобіжного заходу замість того, що існував на час звернення з клопотанням про його перегляд. На думку захисника необхідно ширше тлумачити це поняття, так як зміна запобіжного заходу завжди пов`язана із зміною становища особи, яке існувало на час розгляду зазначеного клопотання. Оскільки за своїм змістом положення ст.201 КПК України є реалізацією права підозрюваної, обвинуваченої особи та її захисника на перегляд з певною періодичністю законності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, закріпленого в п. 4 ст. 5 Конвенції, то у разі встановлення незаконності такого запобіжного заходу він має бути скасований. А отже, зміна запобіжного заходу може відбуватися, у тому числі, шляхом його скасування.
Так, у клопотанні та в доповненнях до клопотання сторона захисту вказує на наявність нових обставин, які не розглядались слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема захисник зазначає, що питання обґрунтованості підозри ОСОБА_3 є сумнівним з огляду на обставини, встановлені вироком Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020 щодо громадянина ОСОБА_5 .
Як зазначає захисник, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 17.08.2020 основним доказом, на який посилалась сторона обвинувачення на підтвердження причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України є протокол огляду речей від 22.06.2020, відповідно до якого детективом НАБУ було оглянуто картку пам`яті, на якій наявна архівна копія інформації з мобільного телефону ОСОБА_6 із абонентським номером НОМЕР_1, начебто вилученого на місці вчинення злочину. Тобто за твердженням сторони захисту, підозра відносно ОСОБА_3 ґрунтується виключно на протоколі огляду речей від 22.06.2020 (з урахуванням протоколу огляду від 16.06.2020 та пояснень спеціаліста від 16.06.2020), в якому за допомогою програми Cellebrite UFED Physical Analyzer зафіксовано листування між двома акаунтами у месенджері WhatsApp яке здійснювалось, начебто, ОСОБА_6 за номером НОМЕР_1 із контактом за номером телефону НОМЕР_2, який, за версією слідства, належить ОСОБА_3 .
Водночас захисник зауважує, що вказаний протокол жодним чином не підтверджує ані належність акаунту у месенджері WhatsApp за номером телефону НОМЕР_2 ОСОБА_3, ані користування ним вказаним номером телефону. Оскільки питання щодо вилучення інформації з телефону за допомогою програми Cellebrite UFED, складання відповідних звітів, використання месенджеру WhatsApp, створення відповідних акаунтів, а також інші технічні питання безсумнівно потребують спеціальних знань, а детективами не було проведено жодної судової експертизи, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження.
В той же час стороною захисту на підставі абз.2 ч.1 ст.243 КПК України були залучені відповідні судові експерти для проведення інженерно-технічних експертиз, експертиз програмних продуктів та телекомунікаційних систем обладнання комп`ютерної техніки, предметом дослідження яких були протоколи огляду, пояснення спеціаліста та інші документи, на які посилається слідство як на докази підтвердження використання ОСОБА_3 відповідного номеру телефону.
Так, за запитом сторони захисту експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України проведено комплексну інженерно-технічну експертизу №211/20 від 12.01.2021. За результатами проведеної експертизи зроблено висновок, що встановити користувача/власника номеру мобільного телефону за даними WhatsApp переписки з іншими абонентом не вбачається за можливе. Ідентифікатор (ім`я) користувача у додатку встановлюється на власний розсуд та може не співпадати з реальним іменем особи; будь-яких даних, які б підтверджували особу (документи, фото тощо) при реєстрації додаток не вимагає. Окрім того, ім`я абонента у отримувача відображається не так, як воно визначено користувачем, а так, як воно записано у телефонній книзі отримувача.
Тобто експертами підтверджено, що на підставі наявних в матеріалах справи протоколах огляду від 16.06.2020 та 22.06.2020 та огляду телефону, який начебто належить ОСОБА_6, встановити користувача/власника номеру мобільного телефону НОМЕР_2 за даними переписки WhatsApp з іншими абонентом не вбачається за можливе.
Окрім того стороною захисту було ініційовано проведення судової експертизи комп`ютерної техніки, програмних продуктів та експертизи телекомунікаційних систем обладнання, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої складено висновок №26790/21-35 від 23.09.2021. За результатами проведення експертизи встановлено, що в мобільний телефон, що начебто належав ОСОБА_6 та був предметом огляду, за результатами якого складено протокол від 16.06.2020, спеціалістом, (тобто детективом НАБУ), вносились зміни, зокрема поточна дата «16.06.2020» була змінена на «16.08.2018». Вказані зміни призвели до зміни контрольної суми, яка зафіксована у відповідному протоколі. При цьому зрозуміти по контрольній сумі, які саме зміни були внесені в телефон, неможливо. Таким чином, за твердженням захисника, зафіксувавши у протоколі зміну дати, детективи могли і видалити певні повідомлення у месенджері WhatsApp, а також внести й інші зміни, що спотворюють інформацію, вилучену з телефону. При цьому перевірити це з технічної точки зору є неможливим, оскільки факт зміни вже відбувся.
Поряд з цим експертизою також встановлено, що за допомогою спеціального програмного чи програмно-апаратного забезпечення (в тому числі за допомогою «Cellebrite UFED 4PC») можливо отримати доступ до файлів, які містять в собі історію листування месенджеру WhatsApp, що зберігаються в електронній пам`яті мобільного телефону з операційною системою iOS. Проте, з практичної точки зору завжди існують технічні можливості вносити зміни в файли, включаючи файли, які містять в собі історію листування месенджеру WhatsApp, що зберігаються в електронної пам`яті мобільного телефону з операційною системою iOS, зокрема, включаючи зміну тексту повідомлення, додавання чи видалення повідомлення, зміну дати та часу отримання/відправлення повідомлення.
В ході проведення вказаної експертизи також було проведено експеримент з аналогічними телефонами, в яких встановлені акаунти у месенджері WhatsApp, аналогічно тому, що було предметом огляду за результатами складання проколів від 16.06.2020 та 22.06.2020, зокрема, телефони з назвами «Об`єкт 1» та «Об`єкт 2». У ході проведення експертизи, при аналізі за допомогою програмного забезпечення «Cellebrite Physical Analyzer» електронних копій «Об`єкта 1» та «Об`єкта 2» було виявлено встановлене програмне забезпечення «WhatsApp» версії «2.21.170.17» та не виявлено інформації, яка б свідчила про існування дзеркала встановленого програмного забезпечення WhatsApp. При аналізі історії листування, яка відбувалась між «Об`єктом № 1» та «Об`єктом №2» за допомогою месенджера WhatsApp, було встановлено, що текст повідомлення частково не співпадає. При цьому дата та час повідомлень між «Об`єктом №1» та «Об`єктом №2» співпадають. На думку захисника вказаною експертизою підтверджено, що зміст листування, в тому числі самого повідомлення, у месенджері WhatsApp, виявлений в одному телефоні та проаналізований за допомогою програмного забезпечення «Cellebrite Physical Analyzer», може відрізнятись від змісту листування/повідомлення абонента, з яким велась переписка. Тому жодні протоколи оглядів, в яких зафіксоване листування у месенджері WhatsApp, виявлені за допомогою «Cellebrite Physical Analyzer» лише в одному телефоні, не можуть свідчити про достовірність такого листування, оскільки його зміст може бути таким, що не відповідає дійсності та фактичним обставинам.
У зв`язку з чим, стороною захисту було ініційовано проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи, проведення якої виконане експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та за результатами її проведення складено висновок від 17.02.2022 №3950/22-35.
У своїх висновках експерти зазначили, що з технічної точки зору, на підставі наданих протоколу огляду речей від 22.06.2020 та додатку №3 до нього, що містить Cellebrite Expert Report, неможливо підтвердити факт листування між конкретними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у месенджері WhatsApp. З технічної точки зору персоніфікувати фізичних осіб, між якими здійснюється листування у месенджері WhatsApp, є неможливим, оскільки WhatsApp не підтримує таку функцію/політику використання. Тобто, з технічної точки зору неможливо підтвердити факт листування у месенджері WhatsApp не між акаунтами, а саме між певними фізичними особами, оскільки акаунт в WhatsApp не є однозначно пов`язаним з конкретною особою, а питання доступу певної особи до конкретного аккаунту та/або номеру телефону, на який зареєстровано аккаунт, не відноситься до компетенції експертів в галузі судової комп`ютерно-технічної експертизи. WhatsApp не ідентифікує особу за прізвищем, ім`ям та по-батькові чи за будь-якими іншими персональними даними. Реєстрація користувача у месенджері WhatsApp відбувається виключно шляхом прив`язки номеру телефону користувача до його облікового запису у месенджері WhatsApp. При цьому наразі в Україні користувачі мобільного зв`язку можуть користуватись передплаченим aбo контрактним зв`язком, в останньому випадку прив`язати номер телефону до паспорта за власним бажанням.
На підставі вищезазначеної експертизи, в ході якої були враховані всі наявні в матеріалах провадження докази, факти користування ОСОБА_3 номером телефону НОМЕР_2 та відповідним акаунтом у месенджері WhatsApp не підтверджуються.
Захисник ОСОБА_4, зазначає, що з наведеними висновками узгоджується і протокол огляду речей та документів від 13.07.2021, на підставі якого детективом проведено огляд документів, що знаходяться у володінні ПрАТ «Київстар». За результатами ознайомлення із зазначеним протоколом вбачається, що телекомунікаційні послуги за вказаними номером надаються знеособлено на умовах передплаченого сервісу «Київстар», тому визначити особу, в користуванні якої знаходиться вказаний номер, немає можливості.
Крім того, як вказує сторона захисту, на спростування доводів слідства щодо користування ОСОБА_3 номером телефону НОМЕР_2 свідчать і показання ОСОБА_6 . Так, з протоколу допиту ОСОБА_6 в якості свідка від 24.05.2021 вбачається, що остання дослівно вказує: «Я не володію інформацією, чи був телефон за вказаним номером саме в користуванні ОСОБА_3, якщо мені було щось потрібно і була якась інформація я писала повідомлення на вказаний номер і через деякий час зі мною зв`язувались чи сам ОСОБА_3, чи якийсь його представник, і я передавала потрібну інформацію для нього чи отримувала її».
Таким чином, як зазначає захисник, усі вищенаведені обставини повною мірою спростовують твердження сторони обвинувачення щодо користування ОСОБА_3 номером телефону НОМЕР_2 та відповідним акаунтом у месенджері «WhatsApp».
Водночас захисник зазначає, що вартим уваги є вирок Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020, яким громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.190 КК України. Даним вироком встановлено, що ОСОБА_5, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, розробили план заволодіння грошовими коштами осіб шахрайським шляхом. Згідно з розподіленими ролями ОСОБА_5 відправляв особам, яких визначала невстановлена особа, зі свого абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 за допомогою месенджеру «WhatsАрр» повідомлення з інформацією та даними, наданими йому невстановленою слідством особою, при цьому маючи на меті отримати грошові кошти.
До того ж вказаним вироком, який набрав законної сили, встановлено, що «в період квітня-червня 2020 ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою з групою осіб, на виконання раніше досягнутої домовленості із невстановленою особою, за допомогою абонентського номеру НОМЕР_2, що встановлений у месенджері «WhatsApp», направляв повідомлення в цьому ж месенджері абоненту НОМЕР_1 », « ОСОБА_5 вів листування з абонентом НОМЕР_1 в месенджері «WhatsApp», фото переписки з яким від 30.04.2020 та 13.06.2020 надав слідству.
У своїх поясненнях ОСОБА_5 повністю визнав вину в інкримінованому йому злочині, зазначив, що такі переписки останнім часом переважно вів з телефону «ІРhоnе11РгоМах», який забрав із собою при звільненні з ТОВ «Інфокс» та в якому встановлено в месенджері «WhatsАрр» номер телефону НОМЕР_2 . Цей номер телефону був його робочим телефоном, комусь конкретному він не належав, користуватися ОСОБА_5 почав цим телефоном задовго до свого звільнення та весь час мав його при собі. Телефон і досі знаходиться в нього.
Свідок ОСОБА_7 надала суду показання про те, що з ОСОБА_5 перебувала в близьких стосунках. Останній працював в системі ІТ. Користується номерами телефонів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що є практикуючим адвокатом. Наприкінці вересня 2020 року на свій особистий номер телефону НОМЕР_4 почав отримувати повідомлення від невідомої йому особи у месенджері «WhatsАрр» з номеру телефону НОМЕР_2, з вимогами заплатити кошти за те, щоб інформація, яка отримана несанкціонованим та невідомим потерпілому шляхом з його особистого телефону не потрапила до інших осіб.
Таким чином, як зазначає захисник, зі змісту вказаного вироку беззаперечно випливає, що номер телефону НОМЕР_2 був у користуванні громадянина ОСОБА_5 і, відповідно, не може належати ОСОБА_3 .
До того ж вироком Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020 встановлено, що у період квітня-червня 2020 року ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою з групою осіб, на виконання раніше досягнутої домовленості із невстановленою слідством особою, матеріали, щодо якої було виділено в окреме провадження, за допомогою свого абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 направляв повідомлення в месенджері «WhatsАрр» абоненту з номером телефона НОМЕР_1, який, за версією слідства, начебто, належить ОСОБА_6 .
Так, на думку сторони захисту матеріали справи щодо ОСОБА_5 містять суттєві обставини, що мають значення для зазначеного кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Водночас як зазначила захисник, стороною захисту встановлено низку нових обставин, раніше невідомих слідчому судді, які фактично виключають можливість причетності ОСОБА_3 до вчинення злочину та ставлять під сумнів обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, зокрема, згідно матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_5, 30.10.2020 під час огляду мобільного телефону марки «IPhone11ProMax», добровільно наданого ОСОБА_5, виявлено фото листування, що вів ОСОБА_5, з невстановленою особою. Зокрема, при огляді телефону виявлено три фотографії, в яких міститься інформація (повідомлення) та зображення великого пальця людини, що тримає телефон.
З метою дослідження отриманої у процесі огляду інформації постановами слідчого у кримінальному провадженні №12020110230001431, згодом об`єднаного з кримінальним провадженням №120201102300001683, було призначено низку експертиз, висновки яких, здатні впливати на питання обґрунтованості підозри ОСОБА_3 та, відповідно, застосування щодо нього запобіжного заходу.
Зокрема, було призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну, телекомунікаційну та фототехнічну експертизу, доручену Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, згідно з висновком якої № 28483/20-35 від 01.12.2020 на поставлені слідчим запитання надано, зокрема, такі відповіді: «1). Досліджувані фотозображення «ІМG_6472.НЕІС», «ІМG 6473.НЕІС» та «ІМG 9481.НЕІС» зафіксовані за допомогою наданого на дослідження мобільного телефону «IPhone11ProMax», модель «МWНМ2ZD/А», серійний номер НОМЕР_5, ІМЕІ НОМЕР_6 та знаходиться в його вбудованій пам`яті. 2). Досліджувані фотозображення «ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» зафіксовані 30.04.2020, а зображення «ІМG_9481.НЕІС» - 13.06.2020. 3). При дослідженні не виявлено ознак, які б вказували на те, що досліджувані фотозображення від 30.04.2020 та 13.06.2020, що знаходяться в даному на дослідженні мобільному телефоні, зроблені в інші дати та за допомогою інших технічних засобів...».
Окрім того постановою слідчого від 30.11.2020 було призначено судову комп`ютерно-технічну, фототехнічну експертизу та експертизу відеозвукозапису, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та предметом дослідження якої був планшет «SАMSUNG GALAXY Tab A», що перебував у користуванні підозрюваного ОСОБА_5 . На вказаному планшеті містився файл із фотозображенням з назвою «ІМG_2445.JPG», на якому зображено два чоловіка, один з яких зовні схожий на ОСОБА_3, а також файл із звукозаписом із назвою «vоісе_0430.wаv», текстовий зміст якого звучить наступним чином: «Добрый вечер. Лен, если получится, набери меня, я жду твоего звонка. Огромное спасибо».
За таких обставин, враховуючи те, що фото, яке досліджувалось у ході проведення зазначеної експертизи та на якому зображено два чоловіка, один з яких зовні схожий на ОСОБА_3, та файл із звукозаписом із назвою «vоісе_0430.wаv» фігурують у матеріалах кримінального провадження №52020000000000473 і слідство посилається на них, як на докази причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, то обставини та факти, які були встановлені у ході вищезазначеної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, безумовно мають істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження №52020000000000473. Водночас, про них не було відомо слідчому судді під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
Також було призначено судово-медичну експертизу, яку проведено експертами КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», предметом дослідження якої були три фото із зображенням великого пальця руки людини, що тримає телефон, та листування з таким змістом: фото 1 «наши юристы рекомендуют, что бы адвокаты ОСОБА_9 обратились в ВАКС параллельно также и в Печерский суд, чтобы отменить приостановление уголовного дела 1590 от 25.12.2019 вынесенное прокурором ГПУ Шоп`ян Василиной Богдановной. С Божьей помощью суд отменит приостановление. И на основании истекших 6 месяцев, дело закрывается без возможности восстановления. 2. Также 15.11.2019 прокурором ГПУ ОСОБА_10 вынесено постановление в международный розыск по линии Интерпол. В связи с этим необходимо также иск в ВАКС и Печерский суд»; фото 2: « ОСОБА_10 вынесено постановление в международный розыск по линии Интерпол. В связи с этим необходимо также иск в ВАКС и Печерский суд. Наши юристы постараются вскрыть все недостатки и нарушения для положительного решения суда. 3. 4 мая, в понедельник, адвокаты должны подать ходатайство об ознакомлении с материалами дела на имя старшего следственной группы в уголовном деле 1590, детективу второго подразделения детективов Главного подразделения детективов ОСОБА_11 в связи с подачей исков»; фото 3, на якому зображено фото чоловіка та листування наступного змісту: «Андрей сидит читает. Документ уже с датой подписью и печатью. Регистрация сегодня». Окрім листування, на цих фото також присутнє зображення пальця, який тримає мобільний телефон. Згідно з висновком експерта №186 від 11.12.2020 наданий на дослідження файл «ІМG_6473.НЕІС» містить фотозображення першого пальця лівої кисті ОСОБА_5, 1988 року народження.
Поряд з цим, постановою слідчого від 02.11.2020 було призначено також ще одну комплексну судову комп`ютерно-технічну та телекомунікаційну експертизу, доручену для виконання Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Предметом дослідження був мобільний телефон, який перебував у користуванні підозрюваного ОСОБА_5 . Згідно зі складеним висновком експертів від 01.12.2020 №28484/20-35 за результатами проведення цієї експертизи, дослідження вказаного мобільного телефону проводилось з використанням робочої станції експерта, програмного забезпечення UFED 4РС та програмного забезпечення UFED Physical Analyzer. У результаті було сформовано технічний звіт «iPone11.html» з інформацією про підключення мобільного телефону до бездротових мереж, журнал дзвінків, контакти та переписку за допомогою програмного забезпечення «WhatsАрр». При аналізі програмного забезпечення «WhatsАрр» було встановлено, що в ньому міститься інформація щодо прив`язки до аккаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де « НОМЕР_2 » - це номер, за допомогою якого було активовано цей аккаунт. Експертами встановлено, що аккаунт активований і мобільний телефон під`єднаний до мережі Інтернет, крім того, є можливість використовувати програмне забезпечення «WhatsАрр» без сім-карти.
Сторона захисту зверталася до органу досудового розслідування із клопотаннями щодо допиту осіб, які проводили експертні дослідження, в якості свідків у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, а також щодо допиту ОСОБА_5 та потерпілого у справі щодо ОСОБА_5 - ОСОБА_8 . Постановами органу досудового розслідування у задоволенні зазначених клопотань було відмовлено, що у подальшому було предметом розгляду слідчих суддів, в порядку ст. 303 КПК.
Так,на думкузахисника,наведені обставини,які буливстановлені врамках розслідуваннята судовогорозгляду кримінальногопровадження №120201102300001683щодо ОСОБА_5 свідчать пропередчасність табезпідставність винесенняорганом досудовогорозслідування процесуальногорішення -повідомлення пропідозру у кримінальному провадженні №52020000000000473.
У зв`язку з наведеним, сторона захисту вважає, що висновок про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_3 під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, був зроблений передчасно та на основі неповно з`ясованих обставин.
Поряд зцим захисниквказала набезпідставність розглядуклопотання впорядку ч.6ст.193КПК України,з оглядуна те,що фактично ОСОБА_3 не переховувався від органу досудового розслідування, а з 2014 року постійно проживає за межами України, має офіційно зареєстроване місце проживання в Республіці Кіпр. Про точне місце проживання ОСОБА_3 органу досудового розслідування було відомо ще з клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014, що виключає необхідність його міжнародного розшуку. А тому, як зазначає захисник, викликає обґрунтовані сумніви застосування процедури обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, що передбачена ч. 6 ст. 193 КПК, тобто за його відсутності.
Водночас захисником зауважено, що станом на 11.08.2020 досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було зупинене, у зв`язку з оголошенням ОСОБА_3 у міжнародний розшук та необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (направлено запит до Республіки Кіпр). В подальшому лише 06.01.2021 було винесено постанову про відновлення досудового розслідування. Вказане свідчить про те, що сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 13.08.2020, тобто в той час, коли досудове розслідування було зупинене. Однак звернення сторони обвинувачення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за своєю природою не є слідчими (розшуковими діями), а являється процесуальними діями. В той же час вчинення таких процесуальних дій у зупиненому провадженні прямо заборонене нормами ч.5 ст.280, ч.1 ст.282 КПК України. Така позиція узгоджується з практикою Апеляційної палати ВАКС в ухвалі від 04.02.2020 справа №991/3010/19.
До того ж захисник вказала на сплив строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473, що також вказує на відсутність правових підстав для застосування заходів забезпечення.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.09.2020 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3
17.11.2021, у зв`язку із завершенням спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3, сторона захисту почала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. За результатами ознайомлення з матеріалами досудового розслідування встановлено, що з 05.11.2021 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 є такими, що сплили. Так, повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 складене 01.07.2020, разом з тим строк досудового розслідування неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду до шести місяців, а саме до 04.11.2021. Таким чином, слідчий суддя встановив граничний строк досудового розслідування, до настання якого прокурор зобов`язаний вчинити кожну з дій визначену ст. 219 КПК України.
Згідно з висловленою Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 (справа №758/12538/20, провадження № 51-3811 км21) правовою позицією, період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК України, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається, проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту.
Водночас ч.1 ст.290 КПК України встановлено обв`язок слідчого або прокурора, повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Разом з тим, порядок виклику та повідомлення підозрюваних у разі здійснення спеціального досудового розслідування регулюється спеціальною нормою, зокрема ст. 297-5 КПК України.
В той же час за результатами моніторингу газети Урядовий кур`єр та офіційного веб- сайту Офісу Генерального прокурора стороною захисту не встановлено жодного оголошення щодо повідомлення ОСОБА_3 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473. На підставі викладеного захисник зазначає, що органом досудового розслідування, у порушення вимог ч.1 ст.290 КПК України, не було повідомлено останнього про завершення досудового розслідування у порядку, передбаченому ч.1 ст.297-5 КПК України.
За наведених обставин захисник зауважує, що строк до 17.11.2021 (дата фактичного ознайомлення захисту з матеріалами) включається у загальні строки досудового розслідування, які були продовжені слідчим суддею лише до 04.11.2021, оскільки повідомлення про завершення розслідування не було направлене ОСОБА_3 за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та не було опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а тому останній не був повідомлений про відкриття матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, як зазначає захист, з 05.11.2021 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 є такими, що сплили.
Поряд з цим захисник вказала на те, що кримінальне провадження №52020000000000473 підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, за закінченням строків досудового розслідування, а тому правові підстави для застосування заходів забезпечення у вказаному кримінальному провадженні на даний час відсутні.
Сукупність наведених вище обставин, про які не було відомо слідчому судді на момент обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу та які суттєво впливають на обґрунтованість підозри і процедуру вирішення питання про обрання запобіжного заходу, на думку сторони захисту створює беззаперечні підстави для вирішення питання в порядку ст.201 КПК України про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 шляхом його скасування.
На виконання вимог ч.2 ст.201 КПК України захисником до клопотання долучено докази на підтвердження надіслання копії клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, прокурору.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу надійшло до суду 22.02.2022, однак не було призначене до розгляду у встановлені ст.201 КПК України строки у зв`язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану.
05.04.2022 захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_12 надіслано до суду запит про інформування про рух справи.
05.04.2022 від захисника ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про пришвидшення розгляду справи та доповнення до поданого нею клопотання про зміну запобіжного заходу, разом з додатками.
Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу призначений на 12.04.2022 на 13год.00хв., про що належним чином повідомлено учасників провадження.
11.04.2022 захисником ОСОБА_4 подано до суду доповнення до клопотання про зміну запобіжного заходу, разом з додатками.
11.04.2022 від захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_12 надійшло клопотання про здійснення розгляду у її відсутність, у зв`язку з неможливістю брати участь у судовому засіданні через введений воєнний стан та ситуацію в Україні.
12.04.2022 до початку судового розгляду, від захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшов лист, в якому вона повідомила, що знаходиться наразі в Румунії, як особа яка потребує тимчасового захисту, тому безпосередньо не зможе взяти участь в судовому розгляді поданого нею клопотання. Просила розгляд проводити без її участі, на підставі письмових доказів, поданих стороною захисту.
12.04.2022 до початку судового розгляду від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 надійшло клопотання, в якому він зазначив, що 01.03.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 завершено і обвинувальний акт спрямовано до суду, відтак вирішення відповідних питань належить до компетенції колегії суддів, що здійснює розгляд справи по суті. На підставі наведеного прокурор вважає, що провадження за клопотанням підлягає закриттю. Судове засідання просив провести без участі прокурора.
В судове засідання учасники не з`явились.
Відповідно до абз.1 п.7 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2/0/2-22 від 03.03.2022, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків.
Ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду (абз. 2 п. 7 вищезазначеного листа).
Слідчий суддя приймає вказані клопотання учасників провадження до уваги та вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання захисника про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності учасників кримінального провадження на підставі загальних засад кримінального провадження, оскільки він відповідає конституційному принципу верховенства права. Це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання захисника, доповнення та додані до них матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя звертає увагу на тотожність понять «обрання запобіжного заходу» та «застосування запобіжного заходу», що не перешкоджає стороні захисту реалізувати право на внесення до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в порядку ст. 201 КПК України. Так як розмежування понять «обрання» та «застосування» запобіжного заходу звужуватиме зміст процесуальних прав сторони захисту у кримінальному провадженні, що є неприйнятним.
Аналогічні висновки висвітлені в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 (справа № 991/3440/20, провадження № 51-5359 кмо 21), де колегія суддів дійшла висновку, що законодавець дійсно ототожнює поняття «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», використовуючи їх як синонімічні. Поряд з цим Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду зроблено ще один висновок: що обрання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має однакові правові наслідки.
Згідно положень ч.4 ст. 201 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник вказала на відсутність правових підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 в поряду ч.6 ст.193 КПК України та зауважила, що наразі існують нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та які відповідно мають суттєве значення для оцінки обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_3 підозри та виключають подальше застосування заходів забезпечення до ОСОБА_3 .
Встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме в організації надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.
За версією органу досудового розслідування, у період з 01.06.2020 по 12.06.2020 ОСОБА_3 увійшов із ОСОБА_6 і ОСОБА_14 у злочинну змову з метою організації надання неправомірної вигоди заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 у розмірі 5 мільйонів доларів США за прийняття ним рішення про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014 за, начебто, підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України, та внесення до ЄРДР відомостей про закриття цього провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України. На думку сторони обвинувачення ОСОБА_3 виступив організатором вчинення вказаного злочину, надавши ОСОБА_6 відповідні вказівки щодо передачі неправомірної вигоди.
01.07.2020 старшим детективом НАБУ ОСОБА_16, за погодженням з прокурором САП ОГП ОСОБА_13 складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України. У зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_3, що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 01.07.2020 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч.1 ст. 278 та ст.ст.111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема за останнім відомим місцем реєстрації ОСББ «Колос», вручене дорослому члену сім`ї матері ОСОБА_3 ОСОБА_17 та надіслано електронну копію повідомлення про підозру на номер мобільного телефону НОМЕР_2, яким як вказує сторона обвинувачення користується ОСОБА_3 .
Згідно даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», доступ до якої надано згідно Угоди від 29.08.2015 про інформаційне співробітництво та організацію взаємодії, укладеною між Державною прикордонною службою України та Національним антикорупційним бюро України, 01.02.2018 ОСОБА_3 покинув територію України в пункті пропуску «Одеса» в напрямку Французької Республіки (м.Париж) та до теперішнього часу до України не повертався.
У зв`язку з наявністю підстав вважати, що ОСОБА_3 переховується від органу досудового розслідування, 28.07.2020 детективом НАБУ ОСОБА_16 винесено постанову про оголошення ОСОБА_3 в міжнародний розшук, яка була передана 29.07.2020 до Робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу для організації міжнародного розшуку ОСОБА_3
17.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказана ухвала була залишена ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 без зміни, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.09.2020 щодо ОСОБА_3 надано дозвіл на спеціальне досудове розслідування.
Постановляючи ухвалу про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя надав оцінку наявності у ОСОБА_3 статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні та підстав оголошення його в міжнародний розшук, обґрунтованості підозри та існуванню ризиків, передбачених п.п.1,3,4, ч.1 ст.177 КПК України, а також іншим обставинам, які враховуються в порядку ст.178 КПК України.
Так, слідчим суддею в ухвалі від 17.08.2020 зазначено, що обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, повністю підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні, зокрема, протоколами допитів свідка ОСОБА_18 про зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ та САП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590; протоколами, складеними за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_19 із зафіксованим змістом спілкування з приводу надання неправомірної вигоди; протоколами виготовлення, передачі, огляду речових доказів -постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв з проектом зазначеної постанови, телефону ОСОБА_18 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження № 42014000000001590; протоколами огляду речей і документів від 22.06.2020, у яких зафіксовано листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 та іншими особами з приводу передання неправомірної вигоди; матеріалами кримінального провадження № 42014000000001590, із яких убачаються обставини повідомлення про підозру ОСОБА_3, та іншими матеріалами.
Слід зазначити, що наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
В той же час захисник у своєму клопотанні зауважує, що основним доказом, на який посилається сторона обвинувачення на підтвердження вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, є протокол огляду речей від 22.06.2020, складений детективом НАБУ, відповідно до якого детективом було оглянуто картку пам`яті, на якій наявна архівна копія інформації з мобільного телефону ОСОБА_6 із абонентським номером НОМЕР_1, та зафіксоване листування між двома акаунтами у месенджері WhatsApp яке здійснювалось, начебто, ОСОБА_6 за номером НОМЕР_1 із контактом за номером телефону НОМЕР_2, який, за версією слідства, належить ОСОБА_3 .
Водночас захисник зауважує, що вказаний протокол жодним чином не підтверджує ані належність акаунту у месенджері «WhatsApp» за номером телефону НОМЕР_2 ОСОБА_3, ані користування ним вказаним номером телефону, що стверджується висновками залучених стороною захисту експертів за результатами проведених інженерно-технічних експертиз, експертиз програмних продуктів та телекомунікаційних систем обладнання комп`ютерної техніки.
Так, за результатами проведеної експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України комплексної інженерно-технічноїекспертизи (висновок№211/20від 12.01.2021), експертами зроблено висновок, що встановити користувача/власника номеру мобільного телефону за даними WhatsApp переписки з іншими абонентом не вбачається за можливе. Ідентифікатор (ім`я) користувача у додатку встановлюється на власний розсуд та може не співпадати з реальним іменем особи; будь-яких даних, які б підтверджували особу (документи, фото тощо) при реєстрації додаток не вимагає. Окрім того, ім`я абонента у отримувача відображається не так, як воно визначено користувачем, а так, як воно записано у телефонній книзі отримувача. Експерти також зробили висновки, що ідентифікація особи користувача при його первинній реєстрації у програмному забезпеченні (месенджері) WhatsApp з використанням відомостей, що ідентифікують особу, не здійснюється, до того ж неможливо підтвердити належність номера телефону НОМЕР_2 саме ОСОБА_3 через відсутність даних білінгу, а також даних геолокації абонента, які можливо спів ставити із реальним місцем розташування.
За результатамипроведення судової експертизи комп`ютерної техніки, програмних продуктів та експертизи телекомунікаційних систем обладнання, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, (висновок№26790/21-35від 23.09.2021) експертами встановлено, що в мобільний телефон, що начебто належав ОСОБА_6 та був предметом огляду, за результатами якого складено протокол від 16.06.2020, спеціалістом, (тобто детективом НАБУ), вносились зміни, зокрема поточна дата «16.06.2020» була змінена на «16.08.2018». Вказані зміни призвели до зміни контрольної суми, яка зафіксована у відповідному протоколі. При цьому зрозуміти по контрольній сумі, які саме зміни були внесені в телефон, неможливо.
За результатамипроведення судовоїкомплексної судовоїкомп`ютерно-технічноїта телекомунікаційноїекспертизи, проведення якої виконане експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (висновоквід 17.02.2022№3950/22-35) експертами встановлено, що з технічної точки зору, на підставі наданих протоколу огляду речей від 22.06.2020 та додатку №3 до нього, що містить Cellebrite Expert Report, неможливо підтвердити факт листування між конкретними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у месенджері WhatsApp. З технічної точки зору персоніфікувати фізичних осіб, між якими здійснюється листування у месенджері WhatsApp, є неможливим, оскільки WhatsApp не підтримує таку функцію/політику використання. Тобто, з технічної точки зору неможливо підтвердити факт листування у месенджері WhatsApp саме між певними фізичними особами, оскільки акаунт в WhatsApp не є однозначно пов`язаним з конкретною особою. WhatsApp не ідентифікує особу за прізвищем, ім`ям та по-батькові чи за будь-якими іншими персональними даними. Реєстрація користувача у месенджері WhatsApp відбувається виключно шляхом прив`язки номеру телефону користувача до його облікового запису у месенджері WhatsApp. При цьому наразі в Україні користувачі мобільного зв`язку можуть користуватись передплаченим aбo контрактним зв`язком, в останньому випадку прив`язати номер телефону до паспорта за власним бажанням.
Захисник ОСОБА_4 зазначає, що на спростування доводів слідства щодо користування ОСОБА_3 номером телефону НОМЕР_2 свідчать і показання ОСОБА_6, зокрема протокол допиту ОСОБА_6 в якості свідка від 24.05.2021.
Таким чином, на думку сторони захисту усі вищенаведені обставини повною мірою спростовують твердження сторони обвинувачення щодо користування ОСОБА_3 номером телефону НОМЕР_2 та відповідним акаунтом у месенджері «WhatsApp».
Слідчий суддя погоджується з твердженням захисника, що вищенаведені висновки експертиз мають значення для кримінального провадження, а тому повинні бути ретельно перевірені в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження №52020000000000473, шляхом призначення додаткових комплексних експертиз, з метою усунення протиріч, для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування, з метою виконання завдань кримінального провадження.
При цьому варто зауважити, що саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, виявлення обставин, як і тим, що викривають так і тих обставин, що виправдовують підозрюваного, а також обставин, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК України).
Разом з тим, як зазначає захисник, на момент ухвалення рішення про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не були відомі обставини, встановлені у вироку Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020 щодо громадянина ОСОБА_5 . Відповідно до вказаного вироку громадянина ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України. Цим же вироком встановлено, що ОСОБА_5, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, розробили план заволодіння грошовими коштами осіб шахрайським шляхом. Згідно з розподіленими ролями ОСОБА_5 відправляв особам, яких визначала невстановлена особа, зі свого абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 за допомогою месенджеру «WhatsАрр» повідомлення з інформацією та даними, наданими йому невстановленою слідством особою, при цьому маючи на меті отримати грошові кошти.
Формулювання обвинувачення та вироку ОСОБА_5 ґрунтується на показаннях самого ОСОБА_5 свідків ОСОБА_7, ОСОБА_21, потерпілого ОСОБА_8 .
В своїх поясненнях ОСОБА_5 зазначав, що такі переписки вів переважно з телефону «ІРhоnе11РгоМах», який забрав із собою при звільненні з ТОВ «Інфокс» та в якому встановлено в месенджері «WhatsАрр» номер телефону НОМЕР_2 . Цей номер телефону був його робочим телефоном, комусь конкретному він не належав, користуватися ОСОБА_5 почав цим телефоном задовго до свого звільнення та весь час мав його при собі. Телефон і досі знаходиться в нього. Свідок ОСОБА_7 надала суду показання про те, що з ОСОБА_5 перебувала в близьких стосунках. Останній працював в системі ІТ. Користується номерами телефонів: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що є практикуючим адвокатом. Наприкінці вересня 2020 року він почав на свій особистий номер телефону НОМЕР_4 отримувати повідомлення від невідомої йому особи у месенджері «WhatsАрр» з номеру телефону НОМЕР_2, з вимогами заплатити кошти за те, щоб інформація, яка отримана несанкціонованим та невідомим потерпілому шляхом з його особистого телефону не потрапила до інших осіб.
Таким чином, як зазначає захисник, зі змісту вказаного вироку беззаперечно випливає, що номер телефону НОМЕР_2 був у користуванні громадянина ОСОБА_5 і, відповідно, не може належати ОСОБА_3 .
До того ж вироком Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020 встановлено, що у період квітня-червня 2020 року ОСОБА_5, за допомогою свого абонентського номеру мобільного телефону НОМЕР_2 в такий же спосіб направляв повідомлення в месенджері «WhatsАрр» абоненту з номером телефону НОМЕР_1, який, за версією слідства належить ОСОБА_6 .
Окрім того, згідно вироку щодо ОСОБА_5, 30.10.2020 під час огляду мобільного телефону марки «IPhone11ProMax», добровільно наданого ОСОБА_5, було виявлено фото листування, що вів ОСОБА_5, з невстановленою особою. Зокрема, при огляді телефону виявлено три фотографії (ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» та «ІМG_9481.НЕІС»), в яких міститься інформація (повідомлення) та зображення великого пальця людини, що тримає телефон.
Відповідно до висновку комплексної судової комп`ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №28484/20-35від 01.12.2020 об`єктом дослідження був мобільний телефон «IPhone», що належав ОСОБА_5 . На досліджуваному телефоні було встановлене програмне забезпечення «WhatsАрр», при аналізі якого було встановлено, що в ньому міститься інформація щодо прив`язки до акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де « НОМЕР_2 » - номер телефону, за допомогою якого було активовано цей акаунт. Експертами встановлено, що аккаунт активований і мобільний телефон під`єднаний до мережі Інтернет; крім того є можливість використовувати програмне забезпечення «WhatsАрр» без сім-карти. У телефоні, зокрема в програмному забезпеченні «WhatsАрр» було наявне листування у розділі «Чаты», в тому числі між акаунтом «[email protected]» та номером « НОМЕР_1 ».
Поряд з цим, на поставлені слідчим запитання експертами надано, зокрема, такі відповіді: «1). Досліджувані фотозображення «ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» та «ІМG_9481.НЕІС» зафіксовані за допомогою наданого на дослідження мобільного телефону «IPhone11ProMax», модель «МWНМ2ZD/А», серійний номер НОМЕР_5, ІМЕІ НОМЕР_6 та знаходиться в його вбудованій пам`яті. 2). Досліджувані фотозображення «ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» зафіксовані 30.04.2020, а зображення « НОМЕР_7 .НЕІС» - 13.06.2020. 3). При дослідженні не виявлено ознак, які б вказували на те, що досліджувані фотозображення від 30.04.2020 та 13.06.2020, що знаходяться в даному на дослідженні мобільному телефоні, зроблені в інші дати та за допомогою інших технічних засобів...».
На двох фотозображеннях «ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» мітиться палець біля текстового повідомлення, який починається із наступного змісту ««Наши юристы рекомендуют, что бы адвокаты ОСОБА_9 обратились в ВАКС….» та « « ОСОБА_10 вынесено постановление…».
Варте уваги те, що цей текст також відображено у листуванні між абонентами « ОСОБА_22 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 30.04.2020 у додатку до протоколу огляду речей від 22.06.2020, що міститься в матеріалах кримінального провадження №52020000000000473.
Водночас висновком судово-медичної експертизи, проведеної експертами КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» №186 від 11.12.2020, де предметом дослідження були фотозображення «ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» та «ІМG_9481.НЕІС», встановлено, що на фотозображенні «ІМG_6473.НЕІС» міститься фотозображення пальця ОСОБА_5 .
Поряд з цим, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проводилось дослідження планшету «SАMSUNG GALAXY Tab A», що перебував у користуванні ОСОБА_5 . На вказаному планшеті містився файл із фотозображенням з назвою «ІМG_2445.JPG», на якому знаходяться дві особи чоловічої статі, датоване 30.04.2020 о 10год.01хв. За висновком експертів №33702/20-35 від 15.12.2020 це зображення зафіксоване 2020:04:30 10:01:37+03:00, а саме зображення скопійоване (переміщене) на вказаний планшет з іншого пристрою. Так само як і файл із звукозаписом «vоісе_0430.wаv», був зафіксований 2020:04:30 10:01:37+03:00, а сам файл переміщений на вказаний планшет з іншого пристрою.
Водночас дане фото містить схоже зображення, що і фото із листування між абонентами «[email protected] Elena Mazurova» та «[email protected] ЗНВ» від 30.04.2020 о 21год.14 хв., що зафіксовано в протоколі огляду речей від 22.06.2020 та додатку до нього.
За таких обставин, враховуючи те, що фото, яке досліджувалось у ході проведення зазначеної експертизи та на якому зображено два чоловіка, один з яких зовні схожий на ОСОБА_3 та файл із звукозаписом із назвою «vоісе_0430.wаv», що знаходились на планшеті ОСОБА_5, а також фотозображення ІМG_6472.НЕІС», «ІМG 6473.НЕІС», які знаходились у телефоні ОСОБА_5 та в той же час відображені у листуванні між абонентами «[email protected] Elena Mazurova» та « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тобто фігурують як в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, так і в кримінальному провадженні №52020000000000473, тому на думку слідчого судді, обставини та факти, які були встановлені у ході вищезазначених експертиз, проведених в рамках кримінального провадження №120201102300001683 безумовно мають істотне значення для подальшого розслідування кримінального провадження №52020000000000473.
Слідчий суддя погоджується з доводами захисника, що в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, документи, які містяться в матеріалах кримінального провадження №120201102300001683 від 16.12.2020 щодо ОСОБА_5 мають суттєве значення для встановлення і перевірки обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні №52020000000000473.
Із зазначених обставин вбачається, що доказуванню у кримінальному провадженні №52020000000000473 підлягає, зокрема належність номеру телефону НОМЕР_2 ОСОБА_3 чи іншій особі.
Таким чином, представлені стороною захисту відомості на спростування встановлених під час досудового розслідування обставин належності підозрюваному ОСОБА_3 номеру телефону НОМЕР_2 слід перевірити та відповідно підтвердити або спростувати у процесуальний спосіб.
Таке можливо здійснити, в тому числі, шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження №120201102300001683 від 16.12.2020, адже в ньому цей же номер телефону міститься як такий, що належить іншій особі - ОСОБА_5 .
Тобто органом досудового розслідування має бути усунуто суперечності стосовно особи власника номеру телефону НОМЕР_2 та акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Проте з досліджених матеріалів вбачається, що суперечності між висновками експертів у кримінальному провадженні та наявними матеріалами кримінального провадження не усунуті, особи, які є фігурантами у кримінальному провадженні №120201102300001683, в якому винесено вирок Обухівським районним судом Київської області від 28.12.2020 - не допитані, до того ж не встановлено та не допитано інших контактів, з якими зв`язувався контакт НОМЕР_2, окрім контакту НОМЕР_1, водночас не перевірено наявності/відсутності можливих зв`язків між учасниками кримінального провадження №52020000000000473 та провадження, що перебувало на розгляді у Обухівському районному суді Київської області.
Поряд з цим, слід зазначити і те, що згідно протоколу огляду речей від 22.06.2020, а саме з листування, яке велось ОСОБА_6 неможливо дійти однозначного висновку про злочинну змову учасників, яка є об`єктом дослідження в даному кримінальному провадженні, оскільки сам текст повідомлень містить загальні фрази, які можливо розглядати в будь-якому контексті, як в побутовому, так і в контексті робочої переписки, а тому сам текст повідомлень має бути підкріплений доведеним взаємозв`язком з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Водночас слушними є зауваження сторони захисту про те, що на даний час ОСОБА_5 не допитаний в якості свідка в рамках даного кримінального провадження (№52020000000000473), що позбавляє можливості встановити всі обставини, які розслідуються та як наслідок перевірити всі версії в процесі здійснення досудового розслідування.
Так, зокрема на даний час залишаються неперевіреними обставини, встановлені вироком Обухівського районного суду Київської області від 28.12.2020 щодо належності номеру телефону НОМЕР_2 ОСОБА_5 .
До того ж, в обох кримінальних провадженнях фігурують одні й ті ж акаунти програмного забезпечення WhatsApp (акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та номери телефону (« НОМЕР_1 »), фотозображення («ІМG_6472.НЕІС», «ІМG_6473.НЕІС» та «ІМG_9481.НЕІС») та звукозапис («vоісе_0430.wаv»), що не може бути залишеним поза увагою досудового розслідування.
На думку слідчого судді фактичні обставини, встановлені в рамках розслідування та судового розгляду кримінального провадження №120201102300001683 стосовно ОСОБА_5, зокрема, щодо ймовірної належності абонентського номеру НОМЕР_2 ОСОБА_5, мають бути належним чином досліджені та оцінені в рамках кримінального провадження №52020000000000473, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Таких же висновків дійшли і слідчі судді, в ухвалах під час розгляду скарг, клопотань в рамках даного кримінального провадження.
Так, за результатами розгляду скарг сторони захисту на бездіяльність органу досудового розслідування, в порядку ст. 303 КПК України, слідчими суддями постановлені ухвали, відповідно до яких детективів НАБУ зобов`язано розглянути клопотання про проведення допиту ОСОБА_8 (ухвала слідчого судді від 21.04.2021 справа №991/2686/21) та в подальшому зобов`язано допитати потерпілого у кримінальному провадженні №120201102300001683 ОСОБА_8 (ухвала слідчого судді від 21.05.2021 справа № 991/3352/21).
До того ж вартим уваги є те, що в матеріалах провадження наявні ухвали слідчих суддів від 19.05.2021 (справа №991/3281/21) та від 15.07.2021 (справа №991/4606/21), якими детективам НАБУ було надано тимчасовий доступ до матеріалів судової справи №372/4387/20 Обухівського районного суду Київської області, в якій було ухвалено вирок щодо ОСОБА_5 та матеріалів кримінального провадження №120201102300001683 стосовно ОСОБА_5, оскільки вони мають суттєве значення для встановлення обставин в даному кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані обставини не були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання детектива про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 .
Слідчий суддя вважає слушними твердження сторони захисту про те, що матеріали судової справи та кримінального провадження щодо ОСОБА_5 містять суттєві обставини, що мають значення для кримінального провадження №52020000000000473, які мають бути враховані під час оцінки здобутих органом досудового розслідування доказів та безсумнівно впливають на ступінь обґрунтованості пред`явленої підозри ОСОБА_3, відповідно до стандартів доказування, згідно практики ЄСПЛ.
В той же час слідчий суддя зауважує, що під час оцінки необхідності га обґрунтованості застосування до особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, запобіжного заходу, особливо такого, як тримання під вартою, одним із найважливіших питань є питання щодо того, чи обґрунтовано ця особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність правових підстав для застосування запобіжного заходу, визначених законодавцем.
За твердженням захисника, клопотання детектива про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 було подане до суду під час зупиненого досудового розслідування.
Так, станом на 11.08.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 було зупинене, у зв`язку з оголошенням ОСОБА_3 у міжнародний розшук та необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва (направлено запит до Республіки Кіпр) та в подальшому лише 06.01.2021 було винесено постанову про відновлення досудового розслідування.
Вказане свідчить про те, що сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 13.08.2020, тобто в той час, коли досудове розслідування було зупинене.
Відповідно до ч.2 та ч.5ст.280 КПК Українидо зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченимицієї статті. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Положеннями ч.1,3 ст.282 КПК України встановлено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В той же час клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України спрямоване на забезпечення подальшого міжнародного розшуку, що є процесуальною дією, а тому потребує відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
На необхідності відновлення досудового розслідування неодноразово наголошувала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, зокрема в ухвалах від 18.09.2020 (справа №991/6805/20 та від 04.02.2020 (справа №991/3010/19).
Окрім наведеного, захисник у клопотанні послалась на сплив строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473.
Свою позицію обґрунтувала тим, що повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 складено 01.07.2020, в подальшому строк досудового розслідування неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі ухвали ВАКС до шести місяців, а саме до 04.11.2021. Таким чином, слідчий суддя встановив граничний строк досудового розслідування, до настання якого прокурор зобов`язаний вчинити кожну з дій визначену ст. 219 КПК України.
В той же час, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.09.2020 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3, а тому виклики і повідомлення останнього мають здійснюватися в порядку, визначеному спеціальною нормою, зокрема ст. 297-5 КПК України.
Однак, за результатами моніторингу газети Урядовий кур`єр та офіційного веб- сайту Офісу Генерального прокурора стороною захисту не встановлено жодного оголошення щодо повідомлення ОСОБА_3 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473. Вказане стверджується також відповіддю ДП Редакція газети «Урядовий кур`єр» №339/05 від 14.12.2021 на запит адвоката, в якій повідомляється, що повісток про виклик або повідомлень відносно ОСОБА_3 в період 28.07.2020-14.12.2021 в газеті «Урядовий кур`єр» надруковано не було та відповіддю Офісу Генерального прокурора №32-158вих- 21 від 29.12.2021, зокрема, що повістки про виклики та повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не опубліковувались.
З огляду на викладене, органом досудового розслідування, у порушення вимог ч.1 ст.290 КПК України, не було повідомлено останнього про завершення досудового розслідування у порядку, передбаченому ч.1 ст. 2975 КПК України КПК України, а тому за твердженням захисника, починаючи з 05.11.2021 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 є такими, що сплили.
Однак, зважаючи на відсутність в матеріалах, доданих до клопотання, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в тому числі, якими сторону захисту було повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, а також постанов про зупинення/відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, постанов та ухвал про продовження строків досудового розслідування, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити такі доводи захисника.
За наведених підстав не перевіряються і доводи захисника про те, що кримінальне провадження №52020000000000473 підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Поряд з цим варто додати, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З поданого до суду 12.04.2022 клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 вбачається, що 01.03.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000473 закінчене і обвинувальний акт спрямований до суду для розгляду по суті. У зв`язку з чим, прокурор зазначив, що судове провадження за клопотанням захисника про зміну запобіжного заходу підлягає закриттю.
Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч.2 ст. 283 КПК України).
Натомість клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020, в порядку ст.201 КПК України надійшло до суду 22.02.2022, тобто ще до скерування обвинувального акту до суду.
Між тим, оскільки на даний час стадія досудового розслідування закінчена та обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 передано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті, а тому можливість розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та ухвалення рішення, за результатом такого розгляду - відсутня.
Слідчий суддя зауважує, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому варто звернути увагу, що клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ст.201 КПК України розглядається слідчим суддею лише під час досудового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що правові підстави для прийняття рішення за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, при наявності обвинувального акту у кримінальному провадженні та скеруванні його до суду для розгляду по суті відсутні.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у своєму рішенні від 29.11.2019 (справа №991/484/19, провадження №1-кс/991/196/19) зазначила, що у випадку відкриття слідчим суддею провадження за скаргою та виявлення підстав для повернення скарги під час розгляду скарги по суті, він повинен закрити провадження по вказаній скарзі за аналогією з висновком щодо застосування норми права, викладеному в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18.
За таких обставин, слідуючи наведеній аналогії, слідчий суддя приходить до висновку, що провадження за клопотанням захисника про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.2, 7, 131, 132, 176-178, 193-195, 196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, в порядку ст.201 КПК України, закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1