Document No. 104006726

Date of the hearing: 19/04/2022
Date of the decision: 20/05/2022
Case №: 236/1283/16-к
Proceeding №: 42015051110000021
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: Verdicts

Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Judge (HACC) : Sikora K.O., Fedorov O.V.

Справа № 236/1283/16-к

Провадження № 1-кп/991/78/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1,

суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

та сторін:

з боку обвинувачення: прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

з боку захисту: захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинувачених: ОСОБА_9, ОСОБА_10

у кримінальному провадженні № 42015051110000021 від 05 вересня 2015 року стосовно:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, військовозобов`язаного, адвоката, з вищою юридичною освітою, приватного підприємця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, тимчасово проживає в АДРЕСА_3, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.1 ст.263 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в м. Костянтинівка Донецької області, громадянки України, українки, одруженої, з вищою юридичною освітою, судді у відставці, адвоката, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5, тимчасово проживає в АДРЕСА_6, раніше не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду у м. Києві угоду про визнання винуватості, укладену 17 січня 2022 року між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченими ОСОБА_9, ОСОБА_10,

УСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

09 березня 2016 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05 вересня 2015 року за №42015051110000021, відносно ОСОБА_9, якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_10, якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

30 вересня 2019 року кримінальне провадження №42015051110000021 надійшло до Вищого антикорупційного суду.

Вказане кримінальне провадження надійшло на підставі ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2019 року про передачу його на розгляд Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2019 року було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_11, суддів ОСОБА_12 та ОСОБА_2

16 жовтня 2020 року колегією суддів, якою здійснювався судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, було задоволено заяву захисника ОСОБА_13 та відведено від участі в кримінальному провадженні суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2020 року судді ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були замінені суддями ОСОБА_1 (головуючий суддя) та

ОСОБА_3 . Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються особи.

За змістом обвинувального акта ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються в наступному.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до ст. ст. 19, 36 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_9, як прокурор, зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та не може зашкодити авторитету прокуратури, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, сприяти верховенству права, законності та правопорядку, захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави, бути принциповим, чесним, сумлінним, з гідністю нести високе звання прокурора.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, ОСОБА_9 є прокурором вищого рівня для підлеглих прокурорів прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області та має право давати вказівки, погоджувати прийняті ними процесуальні рішення та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. ст. 2, 22 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 392, 393, 395, 409 КПК України на органи прокуратури покладається функція підтримання державного обвинувачення в суді під час якого, у разі невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, надається право на подання апеляційної скарги.

Наказом прокурора міста Сєвєродонецька № 9 від 14.09.2015 «Про розподіл службових обов`язків між прокурорськими працівниками прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області», на ОСОБА_9, як заступника вказаного прокурора, покладені, зокрема, наступні повноваження та обов`язки:

-організація та здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області в тому числі у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

- вжиття заходів до покращання якості досудового розслідування у СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в області;

- підвищення відповідальності керівників органу досудового розслідування;

- здійснення процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення, у тому числі у найбільш актуальних і резонансних кримінальних провадженнях про вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

ОСОБА_9, призначаючись на посаду прокурора, відповідно до вимог ст. 19, 29 Закону України «Про прокуратуру» присягнув народу України неухильно додержуватися Конституції України, законів та міжнародних зобов`язань України; сумлінно виконувати свої службові обов`язки, сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов`язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.

Відповідно до вимог статей 5, 6, 10, 15, 16, 18, 22, 27 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленого 28.11.2012 Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури та затвердженого наказом Генерального прокурора України № 123 від 28.11.2012, ОСОБА_9 при здійсненні повноважень прокурора зобов`язаний був діяти законно та в межах своєї компетенції, своєчасно вживати вичерпних заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили; ставитися до громадян справедливо, уважно, доброзичливо та неупереджено згідно із загальнолюдськими принципами моралі; своєю самовідданістю, неупередженістю, сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї; при виконанні службових обов`язків дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури; неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів корупції; не використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб; при з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус; у взаємовідносинах із співробітниками правоохоронних органів бути коректним, тактовно та виважено виявляти вимогливість і принциповість, що базуються на вимогах закону; не спонукати підпорядкованих працівників до виконання доручень, які виходять за межі їх службових обов`язків, та до вчинення протиправних дій.

В силу наявного досвіду роботи в органах прокуратури, ОСОБА_9 знав та розумів, що вимогами статей 3 та 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам органів прокуратури забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_9, перебуваючи на посаді заступника прокурора м. Сєвєродонецьк Луганської області, будучи відповідно до положень п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою групою осіб із суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_10, умисно вчинив корупційний злочин, а саме - одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за обставин, які будуть викладені нижче.

Також, досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України від 05.08.1998 № 846/98 ОСОБА_10 призначено суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області терміном на п`ять років.

Указом Президента України від 04.04.2003 № 294/2003 ОСОБА_10 призначено суддею апеляційного суду Луганської області.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 19.02.2004 № 1524-ІV ОСОБА_10 обрана на посаду судді безстроково.

У подальшому постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.02.2012 № 4378-VІ ОСОБА_10 обрана на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Згідно зі ст.ст. 6, 68 Конституції України, ст. 9 КПК України ОСОБА_10 зобов`язана неухильно додержуватись Конституції та законів України, Кримінального процесуального кодексу України, вимог інших актів законодавства, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтями 23, 48, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ОСОБА_10 як суддя місцевого суду зобов`язана здійснювати судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права, додержуватись суддівської присяги, дотримуватися правил суддівської етики, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Пунктом «ґ» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_10 як суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області при виконанні службових обов`язків постійно здійснює функції представника влади, у зв`язку з чим, виходячи з положень п. 2 примітки до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до вимог ст. ст. 1,2 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, ОСОБА_10 повинна бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду та має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, бути незалежною від своїх колег у процесі прийняття рішень. При цьому вона не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинна дозволяти цього іншим.

З огляду на досвід роботи суддею ОСОБА_10 знала та розуміла, що, за вимогами ст.ст. 3 і 22 Закону України «Про запобігання корупції», суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Незважаючи на обізнаність із вимогами вищевказаного законодавства, усупереч обов`язку їх неухильного дотримання ОСОБА_10, перебуваючи на посаді судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно вчинила корупційний злочин, а саме за попередньою змовою групою осіб одержала неправомірну вигоду у значному розмірі для себе та третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, і в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, що було поєднано з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, слідчим відділом Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області 12.03.2015 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120370000692, у якому 30.04.2015 повідомлено про підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва в указаному кримінальному провадженні на підставі постанови від 30.04.2015 тимчасово виконувача обов`язків прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_9 про призначення групи прокурорів покладено на старшого прокурора зазначеної прокуратури ОСОБА_16 (старший групи) та прокурора цієї ж прокуратури ОСОБА_17 .

На початку червня 2015 року ОСОБА_14 з метою реалізації свого права на захист і права на захист ОСОБА_15, передбаченого ст. 20 КПК України, звернулася до адвоката Особа «А» (відомості про особу неповні відповідно до презумпції невинуватості), з яким 19.06.2015 було укладено договір про надання правової допомоги, за яким Особа ОСОБА_18 узяв на себе обов`язок здійснювати захист ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у зазначеному кримінальному провадженні.

У ході розмови Особа «А» повідомив ОСОБА_14 про те, що віг міг би домовитися із працівниками прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області щодо можливості застосування до неї та ОСОБА_15 більш м`якого покарання, ніж визначене законом, а саме такого, що не передбачає реального позбавлення волі. При цьому адвокат уточнив, що вартість вирішення такого питання може становити не менше 5000 доларів США, а його послуги будуть коштувати 5 тис. гривень.

У подальшому, в один із днів липня 2015 року, Особа ОСОБА_18, в рамках виконання своїх обов`язків захисника ОСОБА_14 та ОСОБА_15, звернувся до тимчасового виконувача обов`язків прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_9 щодо можливості сприяння останнім при ухваленні судом вироку, зокрема застосування ст. ст. 69, 75 КК України та призначення ОСОБА_14 і ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, а також неоскарження стороною обвинувачення у подальшому вироку суду в апеляційному порядку.

У ОСОБА_9, який на той момент тимчасово виконував обов`язки прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області, та достовірно знав обставини кримінального провадження у зв`язку зі здійсненням прокуратурою м. Сєвєродонецька Луганської області нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, виник умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за сприяння в ухваленні судом відповідного обвинувального вироку та неоскарження його в установленому КПК України порядку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно наприкінці липня 2015 року ОСОБА_9, під час організованої зустрічі з адвокатом Особа «А», повідомив останньому про прийняте ним рішення щодо можливості сприяння в ухваленні судом обвинувального вироку, призначення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 більш м`якого покарання, ніж передбачене законом, звільнення їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 69, 75 КК України, а також у неоскарженні в апеляційному порядку вироку, ухваленого судом.

У зв`язку з цим ОСОБА_9 висловив Особі «А» вимогу щодо надання обвинуваченими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 неправомірної вигоди за здійснення впливу на ухвалення суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області обвинувального вироку та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом, звільнення їх від відбування покарання з випробуванням, а також за здійснення впливу на уповноваженого на подання апеляційної скарги прокурора з метою неоскарження вироку до апеляційного суду Луганської області.

Крім того, ОСОБА_9, виконуючи на той момент обов`язки прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області, достовірно знаючи про підтримання державного обвинувачення в суді у справі за обвинуваченням ОСОБА_14 та ОСОБА_15 старшим прокурором зазначеної прокуратури ОСОБА_16, уповноваженою відповідно до ст. ст. 2, 36 КПК України на подання апеляційної скарги, попередив Особу ОСОБА_18, що в разі ненадання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 прокуратура м. Сєвєродонецька Луганської області проситиме призначити покарання, пов`язане з позбавленням волі, а у випадку ухвалення судом обвинувального вироку з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, прокурором, уповноваженим на подання апеляційної скарги, буде подано таку скаргу до апеляційного суду Луганської області.

При цьому ОСОБА_9 повідомив Особу ОСОБА_18, що розмір неправомірної вигоди та порядок її надання буде оголошений йому після проведення з такого приводу розмови із визначеним автоматизованою системою документообігу Сєвєродонецького міського суду Луганської області суддею, уповноваженим на розгляд вищезгаданого кримінального провадження.

Прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у провадженні, -старшим прокурором прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_16 17.07.2015 затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015120370000692 за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, який цього ж дня скеровано до Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Під час реєстрації обвинувального акта в Сєвєродонецькому міському суді Луганської області автоматизованою системою документообігу вказаного суду шляхом автоматичного розподілу суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_10 визначено головуючим у відповідному судовому провадженні.

Надалі ОСОБА_9 з метою реалізації злочинного умислу, дізнавшись, що розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_14 і ОСОБА_15 розподілено на суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_10, звернувся до останньої та довів до її відома свій злочинний намір, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди через адвоката Особу «А» від ОСОБА_14 і ОСОБА_15 за ухвалення з використанням наданої ОСОБА_10 влади обвинувального вироку з призначенням більш м`якого покарання, ніж передбачене законом, зі звільненням обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 69, 75 КК України.

У свою чергу, ОСОБА_10, вислухавши пропозицію ОСОБА_9, погодилася на виконання запропонованого ним злочинного умислу та запевнила останнього, що в разі надання їй та одержання нею неправомірної вигоди ухвалить відповідне рішення в інтересах ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .

Водночас ОСОБА_10 і ОСОБА_9, діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, направлені на незаконне збагачення, визначили, що розмір неправомірної вигоди, яку повинні надати обвинувачені ОСОБА_14 і ОСОБА_15 через адвоката Особа «А», повинен становити 10000 доларів США, про що останнього особисто повідомив ОСОБА_9 .

Крім того, згідно з розробленим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 злочинним планом, Особа «А» після отримання від ОСОБА_14 і ОСОБА_15 неправомірної вигоди в зазначеній сумі повинен був надати її ОСОБА_9, який, у свою чергу, мусив частину із зазначеної неправомірної вигоди надати судді ОСОБА_10 за ухвалення обвинувального вироку, не пов`язаного з реальним позбавленням волі, а іншу частину неправомірної вигоди залишити собі за сприяння у неоскарженні вказаного вироку до апеляційного суду Луганської області шляхом здійснення впливу на прокурора, уповноваженого на подання апеляційної скарги.

Особа ОСОБА_18 14.08.2015 перебуваючи біля пологового будинку в м. Старобільську Луганської області, на виконання висловленої ОСОБА_9 вимоги довів до відома ОСОБА_14 незаконні вимоги останнього та ОСОБА_10 про необхідність надання неправомірної вигоди, при чому зазначив, що в разі невиконання таких вимог та ненадання неправомірної вигоди в указаній вище сумі судом буде ухвалено обвинувальний вирок та призначено покарання у виді позбавлення волі.

У подальшому, 22.10.2015 приблизно о 13 год. 30 хв. адвокат Особа «А», діючи з відома та за вказівкою ОСОБА_9 і ОСОБА_10, перебуваючи в автомобілі «Ланос» біля супермаркету «АТБ», розташованого поблизу готелю «Центральний» по проспекту Гвардійському в м. Сєвєродонецьку Луганської області, шляхом поміщення ОСОБА_14 за його вказівкою коштів до речової скриньки згаданого автомобіля у присутності ОСОБА_15 отримав неправомірну вигоду в остаточно визначеному ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розмірі 6000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 135655 гривень, для ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ухвалення останньою з використанням наданої їй влади обвинувального вироку з призначенням ОСОБА_14 і ОСОБА_15 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а також неоскарження прокурором, уповноваженим на подання апеляційної скарги, вироку до апеляційного суду Луганської області.

Цього ж дня, приблизно о 14 год. 10 хв., адвокат Особа «А», зустрівшись із ОСОБА_9 поблизу будинку АДРЕСА_7, передав частину одержаної від ОСОБА_14 неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США для нього та ОСОБА_10, вказавши, що іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США буде передано після ухвалення обвинувального вироку у провадженні та набрання ним чинності.

Надалі ОСОБА_9, після отримання неправомірної вигоди для передачі судді ОСОБА_10 та для себе за вплив на старшого прокурора прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_16, прибувши до приміщення зазначеної прокуратури за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. 8 Березня, 2, здійснив відповідний вплив, вказавши ОСОБА_16 на необхідність закінчення з`ясування під час судового розгляду обставин вчинення злочину, перевірки їх доказами та переходу до судових дебатів, у яких слід просити суд визнати винними ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, орієнтувати суд на призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом, та прохати звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 69,75 КК України.

Після цього суддя ОСОБА_10 відповідно до раніше розробленого плану вчинення злочину, діючи умисно та з корисливих мотивів, перебуваючи у своєму автомобілі Honda CR-V, державний номерний знак НОМЕР_1, поблизу приміщення прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області по вул. 8 Березня, 2, у м. Сєвєродонецьку, одержала від ОСОБА_9 частину з наведеної вище суми неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США для себе за ухвалення з використанням наданої їй влади заздалегідь обумовленого обвинувального вироку на користь ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в частині призначення їм покарання, не пов`язаного з реальним позбавленням волі.

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_10 після одержання від заступника прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_9 згідно із попередніми домовленостями частини неправомірної вигоди, 23.10.2015 ухвалила обвинувальний вирок у кримінальному провадженні № 12015130370000692, визнавши ОСОБА_15 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначивши йому остаточне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання із випробуванням строком на 3 роки.

Крім того, цим же обвинувальним вироком суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_10 визнала ОСОБА_14 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначила їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, звільнивши її на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки.

До того ж, ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_9 придбав без передбаченого законом дозволу оборонну ручну осколкову гранату типу Ф-1, що належить до бойових припасів в кількості 1 штуки.

У подальшому, ОСОБА_9, реалізуючи свій злочинний умисел, приніс зазначену гранату до свого робочого кабінету в приміщенні прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. 8 Березня, 2, де почав її зберігати без передбаченого законом дозволу в металевій шафі, розібравши на складні частини.

У ході обшуку, проведеного 23.10.2015 у рамках кримінального провадження № 420150511100000021 від 05.09.2015, у вищезазначеному робочому кабінеті в металевій шафі працівниками Військової прокуратури сил антитерористичної операції та Управління СБ України в Луганській області виявлено та вилучено складні частини, які у своїй сукупності складають оборонну ручну осколкову гранату типу Ф-1, яку ОСОБА_9 придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Згідно з висновком експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області № 6/39-3743 від 06.11.2015 вилучені 23.10.2015 під час обшуку робочого кабінету заступника прокурора м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_9 у приміщенні прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. 8 Березня, 2, складні частини є корпусом оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1, виготовленим промисловим (заводським) способом, спорядженим вибуховою речовиною, та засобом підриву (засобом детонування) - уніфікованим запалом ручної гранати, модернізованим, дистанційної дії типу УЗРГМ, виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджений вибуховою речовиною. У своїй сукупності корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ є оборонною ручною осколковою гранатою типу Ф-1, що відноситься до категорії бойових припасів та є придатною для здійснення вибуху штатним способом.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди;

- ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у прийнятті пропозиції та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди;

- ч. 1 ст. 263 КК України, тобто в умисних діях, які виразились в придбанні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб.

IІІ. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 угоду про визнання винуватості.

17 січня 2022 року між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 укладено угоду про визнання винуватості.

Вказана угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із зазначенням статей (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті.

Також угода містить інформацію про беззастережне визнання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 винуватості у вчиненні всіх інкримінованих кримінальних правопорушень та за умовами якої вони зобов`язуються:

- беззастережно визнати винуватість в обсязі сформульованого обвинувачення;

- надати покази щодо обставин вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень та викрити дії інших осіб;

- ОСОБА_9 зобов`язується негайно після набрання законної сили вироком суду, яким буде затверджено дану угоду про визнання винуватості, внести на рахунок Державного бюджету України грошові кошти в сумі 22609 грн. 30 коп., що відповідно до офіційного курсу НБУ на 22.10.2015 складало 1 000 доларів США, в якості відшкодування втрачених заздалегідь ідентифікованих грошових коштів під час проведення у кримінальному провадженні № 42015051110000021 негласної слідчої розшукової дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, які ОСОБА_9 отримано в якості неправомірної вигоди.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_9 сторони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання: наявність на утриманні малолітньої дитини та осіб похилого віку.

Обставин, які згідно зі ст.67 КК України могли б обтяжувати покарання ОСОБА_9, в ході досудового розслідування не встановлено.

З урахуванням цих обставин сторони погодили призначення ОСОБА_9 наступного покарання:

- за ч. 3 ст. 368 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на три роки:

- за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

Остаточне покарання сторони узгодили призначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши його у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.

Також угодою погоджено звільнення ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_10 сторони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують її покарання: наявність на утриманні особи похилого віку.

Обставин, які згідно зі ст.67 КК України могли б обтяжувати покарання ОСОБА_10, сторонами угоди не встановлено.

З урахуванням цих обставин сторони погодили призначення ОСОБА_10 наступного покарання:

- за ч.3 ст.368 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік;

Також угодою погоджено звільнення ОСОБА_10 від відбування основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

ІV. Позиції учасників судового провадження щодо угоди

Обвинувачена ОСОБА_10 в ході судового засідання повністю визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді, не оспорювала. Зазначила, що визнає себе винною у вчиненому злочині, розуміє наслідки укладення угоди про визнання винуватості, зауважила, що дана позиція узгоджена із сім`єю, щиро кається у вчиненому злочині та надає згоду на призначення покарання визначеного в угоді про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_10, адвокат ОСОБА_8, підтримав угоду про визнання винуватості, просив суд її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні беззастережно визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтвердивши встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини їх вчинення. Крім того, обвинувачений підтримав укладення угоди між ним та прокурором.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9, адвокат ОСОБА_7, підтримала угоду про визнання винуватості, просила суд її затвердити.

Прокурори ОСОБА_5, ОСОБА_6 подану угоду про визнання винуватості підтримали та також просили суд про її затвердження, вказавши про відповідність угоди вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність кримінальних правопорушень до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченими своєї винуватості у інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також зазначили, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Щодо визначеної угодою міри покарання прокурори вказали, що узгоджене покарання буде достатнім для досягнення цілей, передбачених у ст.50 КК України.

V. Щодо вирішення судом питань, передбачених ч.4 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 повідомив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і він при цьому має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому запевнив, що він розуміє характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та дав згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості. Зокрема, повідомила, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її обвинувачують, і що вона при цьому має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь. Запевнила, що їй зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. Підтвердила, що розуміє характер пред`явленого обвинувачення, погоджується з видом та мірою покарання, яке буде до неї застосовано у разі затвердження угоди, а також з іншими заходами, які передбачає угода.

VІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність.

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченими угода містить формулювання обвинувачення щодо кожного обвинуваченого, та правову кваліфікацію обвинувачення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Зокрема, це виявляється у посяганні злочинної поведінки обвинувачених на ті суспільні відносини, які становлять об`єкт інкримінованих кримінальних правопорушень; участі кожного з обвинувачених; суб`єктному складі учасників; спрямованості та реалізації умислу обвинувачених; направленості мотиву та інших значущих для кваліфікації за відповідними статтями КК України обставинах.

Таким чином, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді, обставини, описані в обвинувальному акті, а також підтвердження обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 цих обставин дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.1 ст.263 КК України (для ОСОБА_9,) та ч.3 ст.368 КК України (для ОСОБА_10 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

За змістом п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди.

Як встановлено з пояснень сторін, угода про визнання винуватості була укладена за ініціативою обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за участі їх захисників.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких та тяжких злочинів без будь-яких застережень. Діяння, передбачені частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369-2, частиною першою статті 263 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10, згідно зі ст. 12 КК України належать до тяжких злочинів, а за змістом примітки до статті 45 КК України кримінальні правопорушення, передбачені статтями 368 та 369-2 КК України, належать до корупційних.

Згідно з абз.2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За змістом угоди вчиненими за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кримінальними правопорушеннями шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Відповідно до змісту обвинувального акта потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненими кримінальними правопорушеннями лише державним та суспільним інтересам, вимог абз.2 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

У пункті 87 рішення від 29 квітня 2014 року у справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia Європейський суд з прав людини зазначив про підтримку ним ідеї, що угоди про визнання винуватості, окрім важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ та полегшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, також можуть бути успішним інструментом у боротьбі з корупцією, якщо їх правильно застосовувати, та організованою злочинністю і можуть сприяти зменшенню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув`язнених.

Суд вважає, що умови угоди, з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів та передбаченого за їх вчинення покарання, відповідають інтересам суспільства, які полягають у забезпеченні можливості справедливого та в розумні строки найскорішого вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також у зменшенні навантаження на органи прокуратури і суди. Крім того, укладення угоди про визнання винуватості стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати такі угоди з метою сприяння у проведенні кримінального провадження та отримання для себе узгодженого покарання чи звільнення від його відбування тощо, що сприятиме виправленню обвинувачених та запобіганню вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення іншими особами неминучої караності протиправних діянь та формування несприйняття корупційної поведінки. Слід також зазначити, що у контексті цього кримінального провадження суспільний інтерес полягає у припиненні на майбутнє існування такого ганебного явища як одержання службовими особами неправомірної вигоди шляхом використання наданої їм влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

До того ж, на думку колегії суддів, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10, враховуючи беззаперечне визнання ними своєї вини. На переконання суду, характер та тяжкість інкримінованих їм кримінальних правопорушень, особи винних, їх ставлення до вчиненого, поведінка під час судового розгляду вказує на їх бажання виправитись, тому укладена угода не суперечить будь-яким великим суспільним інтересам чи очікуванням.

Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.

Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами міри покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було враховано і дотримано:

1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів; взяли до уваги особи винних; врахували їх поведінку після вчинення злочину; встановили наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання;

2) положення ст. 70 КК України щодо необхідності призначення обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

3) положення ч. 2 ст. 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від відбування основного покарання з випробуванням.

Окремо суд вважає за необхідне зупинитись на питанні можливості застосування ч.2 ст.75 КК України у цій конкретній справі.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України (станом на жовтень 2015 року) кримінальні правопорушення, передбачені ст.368 та ст.369-2 КК України, віднесено до корупційних кримінальних правопорушень. Зміст ч. 1 ст.75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Зміни, які передбачають таке обмеження були внесені лише у частину першу статті 75 КК України Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14 жовтня 2014 року. Водночас, частина друга цієї статті такого обмеження не містить, та діє дотепер в редакції, чинній на момент внесення таких змін.

При цьому варто наголосити на тому, що частина перша статті 75 КК України стосується засудження особи, а частина друга говорить про випадок затвердження угоди про визнання винуватості.

Стаття 373 КПК України визначає види вироків, які можуть бути ухвалені судом: виправдувальний та обвинувальний. Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.373 КПК), обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст.373 КПК).

КПК України виокремлює в ст.475 ще один вид вироків вирок на підставі угоди. Цим вироком за визначених законом підстав затверджується угода та призначається узгоджена сторонами міра покарання (ч.1). Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, які передбачені частиною третьою.

Так, якщо в обвинувальному вироку в мотивувальній його частині зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним (п.2 ч.3 ст.374 КПК), то у вироці на підставі угоди зазначається тільки формулювання обвинувачення (ч.3 ст.475 КПК); якщо в обвинувальному вироку має бути зазначено статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, то у вироці на підставі угоди зазначається стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа. В резолютивній частині обвинувального вироку зазначається прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.2 ч.4 ст.374 КПК України), в той час в резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ч.3 ст.475 КПК); якщо в обвинувальному вироку зазначається покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеним, та остаточна міра покарання, обрана судом, то у вироку на підставі угоди викладається рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання.

Очевидно, що обвинувальний вирок на підставі угоди за своєю суттю не може прирівнюватись до обвинувального в розумінні ч.3 ст.373 КПК України, оскільки в ході судового розгляду не доводилась винуватість особи у вчиненні злочину.

Варто зауважити, що викладене повністю узгоджується з приписами ч.1 ст.50 КК України, за змістом якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Отже, не зважаючи на те, що в результаті обох цих вироків (обвинувального вироку, яким засуджується особа, та обвинувального вироку на підставі угоди) до особи застосовується покарання, між ними існують суттєві відмінності.

Тому суд приходить до висновку, що ч.1 ст.75 КК України поширюється на загальний порядок розгляду кримінальних проваджень, а ч.2 ст.75 КК України застосовується до особливого порядку ухвалення вироку на підставі угоди і виключення, яке передбачене частиною першою «крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення», в даному випадку не може бути застосованим імперативно.

Таким чином, колегія суддів дійшла переконання про можливість застосування ч. 2 ст. 75 КК України у цьому кримінальному провадженні.

4) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на обвинувачених обов`язків у зв`язку зі звільненням обвинувачених від відбування основного покарання з випробуванням.

5) положення ст.77 КК України щодо застосування додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

6) вимоги ст.77 КК України, яка передбачає, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається.

7) наявність на утриманні обвинуваченого ОСОБА_9 малолітньої дитини та осіб похилого віку.

8) наявність на утриманні обвинуваченої ОСОБА_10 особи похилого віку.

Отже, із урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.

Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, з огляду на те, що її укладення не має преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб.

Щодо добровільності укладення угоди.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив свій намір щодо укладення угоди та просив суд її затвердити, вказавши, що зробив це добровільно за участі його захисника.

Обвинувачена ОСОБА_10 також підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості між нею та прокурором. Зазначила, що угоду було укладено добровільно за участі її захисника.

Прокурор ОСОБА_5 вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинувачених.

В ході розгляду суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним та свідомим рішенням, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи про інші обставини, ніж ті, які передбачено змістом угоди, в судовому засіданні сторони не заявляли про обставини, що могли поставити під переконливий сумнів добровільне укладення угоди.

Щодо можливості виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань.

Згідно з п.2.1 угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_9 зобов`язується:

- беззастережно визнати свою винуватість в обсязі сформульованого обвинувачення;

- надати покази щодо обставин вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та викрити дії обвинуваченої ОСОБА_10 ;

- негайно після набрання законної сили вироком суду, яким буде затверджено дану угоду про визнання винуватості, внести на рахунок Державного бюджету України грошові кошти в сумі 22609 грн. 30 коп., що відповідно до офіційного курсу НБУ на 22.10.2015 складало 1 000 доларів США, в якості відшкодування втрачених заздалегідь ідентифікованих грошових коштів під час проведення у кримінальному провадженні № 42015051110000021 негласної слідчої розшукової дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, які ОСОБА_9 отримано в якості неправомірної вигоди.

Відповідно до п.2.2 угоди про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_10 зобов`язується:

- беззастережно визнати свою винуватість в обсязі сформульованого обвинувачення;

- надати покази щодо обставин вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та викрити дії обвинуваченого ОСОБА_9 .

Колегія суддів вважає, що з огляду на зміст наданих у судовому засіданні пояснень обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можуть виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Висновки

З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів приходить до переконання, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Також судом не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченим узгодженого угодою покарання.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Залік досудового тримання під вартою

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції, яка діяла станом на жовтень 2015 року, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 перебував під вартою в період з 23.10.2015 по 30.10.2015, то такий строк попереднього ув`язнення має бути зарахований у строк відбування покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт майна

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

У цьому кримінальному провадженні арешти накладались:

- ухвалоюслідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року (справа №234/17750/15-к) на майно, вилучене в ході обшуку житла за адресою: АДРЕСА_5, а саме: 371 купюра номіналом по 100 доларів США, 19 купюр номіналом 100 євро, 3 купюри номіналом 20 євро та 4 купюри номіналом 10 євро, загальною сумою 37 тисяч 100 доларів США та 2 тисячі євро, документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 " та розрахунки щодо фінансових операції, документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 ", в даних документах містяться розрахунки щодо фінансових операцій, декоративна коробка червоного кольору, в якій міститься виріб жовтого кольору з трьома прозорим камінням на ставці з білого металу з биркою "ХАТ "ІЗУМРУД, арт. 17 проба 585, вага 4.96 ціна 1234.46", прозорий пакет, в якому міститься виріб з металу жовтого кольору з 7 прозорим камінням з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 0.98, ціна 147, робота 74 та з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 1,21, ціна 182, робота 91, з двома касовими чеками, прозорий пакет, в якому міститься виріб із металу жовтого кольору з 5 непрозорим камінням перламутрового кольору з биркою УКР Золото ланцюг, арт. 52, золото 585, розмір 45, вага, 8,43, ціна 1518 та касовим чеком, в якому зазначена сума 1,518 грн., технічний виріб, а саме годинник декоративний з металу жовтого кольору на циферблаті мається надпис "чайка", з биркою Ювелірний Салон Діамант Золото 585, вага, 22,55, ціна 2,500 грн з биркоюАО "Русские самоцветы"Санкт Петербург - годинник декоративний АРТ 5С01924,35 золото 585, маса драг.металлу 2255 та паспорт на даний годинник, 224 купюри номіналом 100 доларів США та 12 купюр номіналом 50 доларів США, загальною сумою 23 тисячі доларів США;

- ухвалою слідчогосудді Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року (справа №234/17751/15-к) на усі грошові кошті, які знаходяться на банківській картці № 6706350016020946 ПАТ "Ощадбанк", шляхом заборони перераховування грошових коштів з вказаного рахунку ; банківську картку № НОМЕР_2 ПАТ "Ощадбанк"та грошові кошти: 17 купюр номіналом 200 грн. серій та номерів Е Щ 8385482, В Б 5757893, К Й 7902363, Є Ю 8278059, Є Б 5660160, З Є 7565032, Є А 2445077, Є Я 7843500, Т А 5670998, Е Г 9258494, К Г 6257952, З Е 2983584, П З 2807941, Е А 2936956, Є Е 9535441, В Б 059236, В Є 5439569, та 3 купюри номіналом 100 грн. серій та номерів Є А 1964591, М К 6479236, Г Є 1646104 на загальну суму 3700 грн., вилучені в ході обшуку службового кабінету № 7 Сєверодонецького міського суду Луганської області.;

- ухвалоюслідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року (справа №234/17747/15-к)на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8, автомобіль марки SKODA RAPID, д.н.з. НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, які на праві приватної власності належать ОСОБА_10, та на 1/2 частки квартир, які розташовані за адресами: АДРЕСА_9 та АДРЕСА_5, а також приміщення офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_10, автомобіль марки "HONDA CR-V", д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6 ;

- ухвалоюслідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2015 року (справа №234/17744/15-к) на майно, вилучене в ході обшуку службового приміщення ОСОБА_9 - кабінету № 2 прокуратури міста Сєвєродонецьк Луганської області, що знаходиться за адресою: вулиця 8 Березня, 2, місто Сєвєродонецьк Луганської області, а саме: банківську карту "ПриватБанк" № НОМЕР_7, факсиміле з підписом ОСОБА_9, металеву печатку з номером "2", дві картки "ПриватБанк" №№4405882312924610, 4627081203330472, банкноту номіналом 2 долара США серії J номер 09893325A; банкноту номіналом 1 долар США серії B номер 51062514F; банкноту номіналом 200 гривень України серії ПЗ номер 8985843; банкноту номіналом 100 гривень України серії ГЙ номер 2337936; банкноту номіналом 50 гривень України серії КФ номер 4372340; банкноту номіналом 50 гривень України серії КЗ номер 0579288; банкноту номіналом 20 гривень України серії СБ номер 2445455; банкноту номіналом 10 гривень України серії КЄ номер 1624075; банкноту номіналом 10 гривень України серії ПА номер 5813855; банкноту номіналом 5 гривень України серії НВ номер 7881351; банкноту номіналом 100 доларів США серії KL номер 05822949B L12; предмет, схожий на пістолет Макарова калібру 9 мм. серії та номеру НОМЕР_8, 1 купюру номіналом 100 доларів США серії та номеру НВ НОМЕР_9 .

Вказані арешти підлягають скасуванню у зв`язку з відсутністю підстав для продовження дії цих заходів забезпечення кримінального провадження.

Речові докази.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, колегія суддів вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази у справі, які зберігаються в Національному антикорупційному бюро України :

- документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 " та розрахунки щодо фінансових операції, документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 ", прикраси: в декоративній коробці червоного кольору, в якій міститься виріб жовтого кольору з трьома прозорим камінням на ставці з білого металу з биркою "ХАТ "ІЗУМРУД, арт. 17 проба 585, вага 4.96 ціна 1234.46", прозорий пакет, в якому міститься виріб з металу жовтого кольору з 7 прозорим камінням з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 0.98, ціна 147, робота 74 та з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 1,21, ціна 182, робота 91, з двома касовими чеками, прозорий пакет, в якому міститься виріб із металу жовтого кольору з 5 непрозорим камінням перламутрового кольору з биркою УКР Золото ланцюг, арт. 52, золото 585, розмір 45, вага, 8,43, ціна 1518 та касовим чеком, в якому зазначена сума 1,518 грн., технічний виріб, а саме годинник декоративний з металу жовтого кольору на циферблаті мається надпис "чайка", з биркою Ювелірний Салон Діамант Золото 585, вага, 22,55, ціна 2,500 грн з биркоюАО "Русские самоцветы"Санкт Петербург - годинник декоративний АРТ 5С01924,35 золото 585, маса драг.металлу 225, - повернути ОСОБА_10 ;

- банківську картку № НОМЕР_2 ПАТ "Ощадбанк" - повернути ОСОБА_10 ;

Речові докази: банківську депозитну книжку ID 2038.9615.01.00020654.001, копії документів на 4 аркушах, з кодом 0024607315803023880000, які були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10 залишити ОСОБА_10 .

Речовий доказ: судову справу №428/6506/15-к на 56 аркушах залишити у Сєвєродонецькому міському суді Луганської області.

У судовому засіданні сторони погодились з тим, що питання стосовно грошових коштів у розмірі 5000 доларів США, які використовувались як заздалегідь ідентифіковані грошові кошти під час проведення у кримінальному провадженні №42015051110000021 негласної слідчої розшукової дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та були одержані ОСОБА_9 та ОСОБА_10, має вирішуватись відповідно до положень статті 100 КПК України. Вказані грошові кошти було надано Управлінням СБ України в Луганській області, що підтверджується протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22 жовтня 2015 року (а.с.87-88, том 17). Сторони дійшли згоди, що вказані кошти необхідно повернути правонаступнику Управління СБ України в Луганській області - Головному управлінню СБУ в Донецькій та Луганській областях.

З огляду на вказане, речові докази 50 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: АВ 27273353Q В2; КВ 38271038Р В2; КG 41154566А G7; СL 40899865В L12; СВ 82056004В В2; НВ 79991470К В2; АК 86621263А К11; НН 61597727А Н8; КВ 30963769А В2, КВ 72342256I В2; КF 20132754В F6; DС 23163373А СЗ; FН 48892155А Н8; КF 78209380L В2; НН 61597706А Н8; НН 61597712А Н8; FН 03713685А Н8; КF 29389022DF6; FL 42664421С L12; КК 67220284В К11; КВ 15222356Р В2; КВ 67439149Р В2; FF 40859955В F6; FG 75691952А G7; СВ 85770137С В2; KB 15222357P B2; HD 44992215A D4; HG 96102634A G7; KJ 55200959A J10; KB 65581451B B2; DB 28820013B B2; HD 18461045B D4; KF 55859425D F6; HF 74735857D F6; KB 08048975J B2; KB 67933697D B2; HB 92432583C B2; KB 67933688D B2; HK 37392742C K11; HB 53147842A B2; HB 97956248І B2; KB 67933689D B2; KB 67933699D B2; KB 89825330P B2; HB 74049660 D; AB 17140856 FB2; HB 46011026 H; HB 97956249 IB2; HB 00997303 JB2; KB 68822994 EB2, які зберігаються в Національному антикорупційному бюро України - повернути до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 20001504).

Процесуальні витрати.

Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч.1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наданих прокурором документів суд встановив, що розмір підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів НДЕКЦ при МВС України в Донецькій області за проведення трасологічної експертизи №2175 (витрати на проведення експертизи - 491 грн. 04 коп.) та технічної експертизи №2176 (витрати на проведення експертизи 768 грн.) становлять 1259 грн. 04 коп. підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави.

Також, необхідно стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1750 грн 08 коп. на залучення експертів НДЕКЦ при МВС України в Донецькій області за проведення вибухо-технічної експертизи №2180 (витрати на проведення експертизи - 768 грн.) та проведення балістичної експертизи №2179 (витрати на проведення експертизи - 982 грн. 08 коп.).

Запобіжні заходи

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2015 року ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 500 мінімальних заробітних плат, що складає 688 000 грн. з покладенням певних обов`язків у разі внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2015 року до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави із визначенням її розміру 500 мінімальних заробітних плат (689 000 грн.). Також, на ОСОБА_10 було покладено певний перелік обов`язків.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2021 року запобіжний захід у виді застави у розмірі 688 000 грн. було змінено в частині суми застави, а саме зменшено обвинуваченому ОСОБА_9 розмір застави до 340 500 грн., та змінено запобіжний захід у виді застави у розмірі 689 000 грн. обвинуваченій ОСОБА_10, а саме зменшено до розміру, що становить 340 500 грн.

Суд вважає необхідним залишити чинними до моменту набрання цим вироком законної сили обрані щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжні заходи у вигляді застави. Після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави внесені кошти мають бути повернуті заставодавцям: ОСОБА_20 340500грн. грн., ОСОБА_21 340500 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.50,65,66,75,76 КК України, ст.373-376, 469-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 05 вересня 2015 року за № 42015051110000021, укладену 17 січня 2022 року у місті Києві між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_19, за участю захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

2. ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.1 ст.263 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості йому покарання:

- за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

3. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на три роки.

4. На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

5. На підставі п.1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

6.Залишити чиннимдо набранняцим вирокомзаконної силизапобіжний західу виглядізастави,застосований до ОСОБА_9 згідно зухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2021 року.

7. ОСОБА_19 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості їй покарання:

- за ч.3 ст.368 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на один рік;

8. На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

9. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

10. Залишити чинним до набрання цим вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_10 згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2021 року.

11. Після набрання цим вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_21 340 500 грн. внесеної ним суми застави, заставодавцю ОСОБА_20 340500грн. внесеної ним суми застави.

12. На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції, яка діяла станом на жовтень 2015 року, зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 23.10.2015 по 30.10.2015 з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

13. Стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1259 грн. 04 коп. (одна тисяча двісті п`ятдесят дев`ять гривень, 04 копійки) на залучення експертів НДЕКЦ при МВС України в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1750,08 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень, 08 коп.) на залучення експертів НДЕКЦ при МВС України в Донецькій області.

14. Скасувати арешти, накладені:

- ухвалоюслідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року на майно вилучене в ході обшуку житла за адресою: АДРЕСА_5, а саме: 371 купюра номіналом по 100 доларів США, 19 купюр номіналом 100 євро, 3 купюри номіналом 20 євро та 4 купюри номіналом 10 євро, загальною сумою 37 тисяч 100 доларів США та 2 тисячі євро, документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 " та розрахунки щодо фінансових операції, документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 ", в даних документах містяться розрахунки щодо фінансових операцій, декоративна коробка червоного кольору, в якій міститься виріб жовтого кольору з трьома прозорим камінням на ставці з білого металу з биркою "ХАТ "ІЗУМРУД, арт. 17 проба 585, вага 4.96 ціна 1234.46", прозорий пакет, в якому міститься виріб з металу жовтого кольору з 7 прозорим камінням з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 0.98, ціна 147, робота 74 та з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 1,21, ціна 182, робота 91, з двома касовими чеками, прозорий пакет, в якому міститься виріб із металу жовтого кольору з 5 непрозорим камінням перламутрового кольору з биркою УКР Золото ланцюг, арт. 52, золото 585, розмір 45, вага, 8,43, ціна 1518 та касовим чеком, в якому зазначена сума 1,518 грн., технічний виріб, а саме годинник декоративний з металу жовтого кольору на циферблаті мається надпис "чайка", з биркою Ювелірний Салон Діамант Золото 585, вага, 22,55, ціна 2,500 грн з биркоюАО "Русские самоцветы"Санкт Петербург - годинник декоративний АРТ 5С01924,35 золото 585, маса драг.металлу 2255 та паспорт на даний годинник, 224 купюри номіналом 100 доларів США та 12 купюр номіналом 50 доларів США, загальною сумою 23 тисячі доларів США;

- ухвалою слідчогосудді Краматорського міського суду Донецької області від 27 жовтня 2015 року на усі грошові кошті, які знаходяться на банківській картці № 6706350016020946 ПАТ "Ощадбанк",шляхом заборониперераховування грошовихкоштів звказаного рахунку; банківську картку № НОМЕР_2 ПАТ "Ощадбанк"та грошові кошти: 17 купюр номіналом 200 грн. серій та номерів Е Щ 8385482, В Б 5757893, К Й 7902363, Є Ю 8278059, Є Б 5660160, З Є 7565032, Є А 2445077, Є Я 7843500, Т А 5670998, Е Г 9258494, К Г 6257952, З Е 2983584, П З 2807941, Е А 2936956, Є Е 9535441, В Б 059236, В Є 5439569, та 3 купюри номіналом 100 грн. серій та номерів Є А 1964591, М К 6479236, Г Є 1646104 на загальну суму 3700 грн., вилучені в ході обшуку службового кабінету № 7 Сєверодонецького міського суду Луганської області;

- ухвалоюслідчого судді Краматорськогоміського суду Донецької областівід 27жовтня 2015року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8, автомобіль марки SKODA RAPID, д.н.з. НОМЕР_3, кузов НОМЕР_4, які на праві приватної власності належать ОСОБА_10, та на 1/2 частки квартир, які розташовані за адресами: АДРЕСА_9 та АДРЕСА_5, а також приміщення офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_10, автомобіль марки "HONDA CR-V", д.н.з. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_6 ;

- ухвалоюслідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2015 року на майно, вилучене в ході обшуку: службового приміщення ОСОБА_9 - кабінету № 2 прокуратури міста Сєвєродонецьк Луганської області, що знаходиться за адресою: вулиця 8 Березня, 2, місто Сєвєродонецьк Луганської області, а саме: банківську карту "ПриватБанк" № НОМЕР_7, факсиміле з підписом ОСОБА_9, металеву печатку з номером "2", дві картки "ПриватБанк" №№4405882312924610, 4627081203330472, банкноту номіналом 2 долара США серії J номер 09893325A; банкноту номіналом 1 долар США серії B номер 51062514F; банкноту номіналом 200 гривень України серії ПЗ номер 8985843; банкноту номіналом 100 гривень України серії ГЙ номер 2337936; банкноту номіналом 50 гривень України серії КФ номер 4372340; банкноту номіналом 50 гривень України серії КЗ номер 0579288; банкноту номіналом 20 гривень України серії СБ номер 2445455; банкноту номіналом 10 гривень України серії КЄ номер 1624075; банкноту номіналом 10 гривень України серії ПА номер 5813855; банкноту номіналом 5 гривень України серії НВ номер 7881351; банкноту номіналом 100 доларів США серії KL номер 05822949B L12; предмет, схожий на пістолет Макарова калібру 9 мм. серії та номеру НОМЕР_8, 1 купюру номіналом 100 доларів США серії та номеру НВ 76515928JB2.

15. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

16. Речові докази у справі, які зберігаються в Національному антикорупційному бюро України :

- документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 " та розрахунки щодо фінансових операції, документи на 88 арк. на іноземній мові, у яких міститься прізвище та ім`я " ОСОБА_19 ", декоративна коробка червоного кольору, в якій міститься виріб жовтого кольору з трьома прозорим камінням на ставці з білого металу з биркою "ХАТ "ІЗУМРУД, арт. 17 проба 585, вага 4.96 ціна 1234.46", прозорий пакет, в якому міститься виріб з металу жовтого кольору з 7 прозорим камінням з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 0.98, ціна 147, робота 74 та з биркою Ювелірний салон "Діамант" - золото 585, вага 1,21, ціна 182, робота 91, з двома касовими чеками, прозорий пакет, в якому міститься виріб із металу жовтого кольору з 5 непрозорим камінням перламутрового кольору з биркою УКР Золото ланцюг, арт. 52, золото 585, розмір 45, вага, 8,43, ціна 1518 та касовим чеком, в якому зазначена сума 1,518 грн. технічний виріб, а саме годинник декоративний з металу жовтого кольору на циферблаті мається надпис "чайка", з биркою Ювелірний Салон Діамант Золото 585, вага, 22,55, ціна 2,500 грн з биркоюАО "Русские самоцветы"Санкт Петербург - годинник декоративний АРТ 5С01924,35 золото 585, маса драг.металлу 225, - повернути ОСОБА_10 ;

- банківську картку № НОМЕР_2 ПАТ "Ощадбанк" - повернути ОСОБА_10 ;

Речові докази, які зберігаються в Національному антикорупційному бюро України: 50 купюр номіналом 100 доларів США із серійними номерами: АВ 27273353 Q В2; КВ 38271038 Р В2; КG 41154566 А G7; СL 40899865В L12; СВ 82056004 В В2; НВ 79991470 К В2; АК 86621263 А К11; НН 61597727 А Н8; КВ 30963769 А В2, КВ 72342256 I В2; КF 20132754 В F6; DС 23163373 А СЗ; FН 48892155 А Н8; КF 78209380 L В2; НН 61597706 А Н8; НН 61597712 А Н8; FН 03713685 А Н8; КF 29389022 DF6; FL 42664421 С L12; КК 67220284 В К11; КВ 15222356 Р В2; КВ 67439149 Р В2; FF 40859955 В F6; FG 75691952 А G7; СВ 85770137 С В2; KB 15222357P B2; HD 44992215A D4; HG 96102634A G7; KJ 55200959A J10; KB 65581451B B2; DB 28820013B B2; HD 18461045B D4; KF 55859425D F6; HF 74735857D F6; KB 08048975J B2; KB 67933697D B2; HB 92432583C B2; KB 67933688D B2; HK 37392742C K11; HB 53147842A B2; HB 97956248I B2; KB 67933689D B2; KB 67933699D B2; KB 89825330P B2; HB 74049660 D; AB 17140856 FB2; HB 46011026 H; HB 97956249 IB2; HB 00997303 JB2; KB 68822994 EB2 - повернути Головному управлінню СБ України в Донецькій та Луганській областях (код ЄДРПОУ 20001504).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Cудді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3