Search

Document No. 104006739

  • Date of the hearing: 19/04/2022
  • Date of the decision: 19/04/2022
  • Case №: 991/8615/21
  • Proceeding №: 52021000000000277
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8615/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/51/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2022 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №52021000000000277,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура.

1. Судовепровадження уцій справібуло розпочатоАпеляційною палатоюВищого антикорупційногосуду згідноз апеляційноюскаргою представникавласника майна,поданою 04.01.2022на підставіп.9ч.1ст.309 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) на ухвалу слідчого судді від 29.12.2021, постановлену згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 173 КПК (т. 2 а. с. 29, 32-43, 50-54, 57-57).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення.

2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2021 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задоволено - накладено арешт на вилучене 02.12.2021 за результатами обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, майно ОСОБА_7 : зошит з написом «Задачи»; мобільний телефон марки «Apple», моделі «IPhone 12 mini» IMEI: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору.

3.Ухвала мотивованатим,що: (1) за описаних у клопотанні обставин, виходячи із наданих детективом матеріалів, могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі КК); (2) у зошиті з написом «Задачи», мобільних телефонах «Аpple» «IPhone 12 mini та «Redmi» наявна інформація, що має значення для цього провадження, а тому вони відповідають критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК; (3) існує ризик приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати такого майна власником ОСОБА_7, для збереження якого й необхідно накласти на нього арешт; (4) відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

ІІI. Вимоги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

4. У поданій апеляційній скарзі представник просить (1) скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна; (2) зобов`язати детективів повернути ОСОБА_7 майно, вилучене у нього під час проведення обшуку.

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) клопотання про накладення арешту на майно подано неуповноваженою особою (детективом), через що ОСОБА_7 не набув статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, внаслідок чого суд був позбавлений законної можливості задовольнити клопотання детектива; (2) вилучені під час обшуку зошит з написом «Задачи», мобільні телефони «IPhone» та «Redmi» не містили у собі відомостей, зазначених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, через що таке майно вважалося тимчасово вилученим і клопотання про його арешт повинно було вирішуватися слідчим суддею протягом 72 годин з моменту надходження; (3) оскільки клопотання про арешт майна в порушення вимог ч. 6 ст. 173 КПК не було розглянуте своєчасно, то суд зобов`язаний був повернути майно власнику; (4) накладаючи арешт на мобільний телефон марки «Redmi» в резолютивній частині ухвали судом в повній мірі не встановлено індивідуальні ознаки (окрім марки та кольору), що вказує на порушення вимог ч. 5 ст. 173 КПК.

4.2. Представник ОСОБА_6, будучи належнимчином повідомленимпро дату,час імісце судовогорозгляду,у судовезасідання неприбув,із клопотаннямипро відкладеннясудового засіданнячи розглядуапеляційної скаргиза йогоособистої участіне звертався.Під часотримання телефонограмистосовно часупризначеного судовогозасідання повідомивсекретаря,що просить провести апеляційний розгляд за його відсутності.

IV. Узагальнені позиції інших учасників.

5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.

5.1. Власник майна ОСОБА_7, прокурор і детектив, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за їх особистої участі не зверталися.

5.2. Прокурор надіслала клопотання про розгляд цієї справи за її відсутності, зазначивши про необхідність відмови представнику у задоволенні його апеляційної скарги.

V. Межі перегляду оскаржуваного рішення.

6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване, вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1.Виходячи іззмісту ст.2, ч.6ст.9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею в оскаржуваному рішенні висновків і наведених на їх спростування доводів апеляційної скарги.

6.2. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом перевіряється: (1) належність суб`єкта звернення із клопотанням про арешт майна; (2) відповідність майна, на яке накладено арешт, ознакам речового доказу; (3) наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та повернення майна його власнику, виходячи з доводу представника щодо не розгляду клопотання слідчим суддею у визначений КПК строк; (4) дотримання слідчим суддею вимог у частині встановлення індивідуальних ознак телефону «Redmi», на який було накладено арешт.

VI. Встановлені судами обставини.

7. Слідчим суддеюв ухвалі від 29.12.2021 установлено, що:

7.1.У кримінальному провадженні №52021000000000277 від 25.05.2021 здійснюється досудове розслідування з приводу обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК. Зокрема, розслідуються обставини за яких службові особи, посади яких відносяться до категорії «А» державної служби, за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі ДП «ДБК»), службовими особами приватного суб`єкта господарської діяльності та іншими невстановленими особами, вчинили закінчений замах на зловживання службовим становищем - вчинення дій, спрямованих на фактичну передачу всупереч положеннямзаконодавства завідсутності офіційногопогодження Уповноваженогооргану управліннята рішенняВерховної РадиУкраїнив користування: (1) ТОВ «НІКА» ЛТД для будівництва житлового комплексу - земельної ділянки площею 8,1131 га за адресою: м. Київ, вул. Клеманська, 6-8, кадастровий номер 8000000000:90:144:0009, яка є власністю держави в особі Київської міської державної адміністрації і перебуває в постійному користуванні ДП «ДБК» та на якій фактично знаходиться виробнича база вказаного комбінату, що використовується для забезпечення діяльності Верховної Ради України; (2) ТОВ «Комфорт Буд Інвест» для будівництва багатофункціонального комплексу із апартаментами та громадськими приміщеннями - земельної ділянкиплощею 0,192газа адресою:м.Київ,вул.Шовковична,12-б,кадастровий номер8000000000:76:036:0007,що є власністю держави в особі Київської міської державної адміністрації і перебуває в постійному користуванні ДП «ДБК» та на якій фактично знаходиться адміністративна будівля вказаного комбінату і яка, відповідно, використовується для забезпечення діяльності Верховної Ради України. Зазначені дії могли призвести до втрати Верховною Радою України права на вищевказані земельні ділянки, які використовуються для обслуговування об`єктів нерухомого майна державної власності (т. 1 а. с. 19-20).

7.2. 29.11.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі №991/8046/21 постановив ухвалу, якою надав дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 186-191).

7.3. У ході проведення 02.12.2021 обшуку за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено зошит із написом «Задачи», мобільний телефон марки «Аpple», моделі «IPhone 12 mini та мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору (т. 1 а. с. 192-197).

7.4. Із протоколу обшуку вбачається, що: (1) зошит із написом «Задачи», містить запис: «6 ДБК передача оборудования (мех стол цехи) на баланс УАБ передача техники (движимой) на баланс Автобазы»; (2) мобільний телефон марки «Аpple», моделі «IPhone 12 mini, IMEI: НОМЕР_1, ІМЕІ2: НОМЕР_2, з обліковим записом MV [email protected], містить відомості про абонента під іменем « ОСОБА_8 », але листування відсутнє і тому слідчий суддя погоджується з доводами детектива, що для відновлення листування, яке може мати значення для кримінального провадження, необхідне проведення експертного дослідження фізичних властивостей цього мобільного телефону; (3) у мобільному телефоні «Redmi», чорного кольору, встановлений застосунок, який без введення паролю не дає можливості увійти в телефонну книгу, тобто для перегляду відомостей, які можуть мати значення для кримінального провадження, необхідне проведення експертного дослідження його фізичних властивостей (т. 1 а. с. 192-197).

7.5. 03.12.2021 детективом НАБУ винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні №52021000000000277 від 25.05.2021 (т. 1 а. с. 198-205).

7.6. Постановою детектива НАБУ від 03.12.2021 призначено комп`ютерно-технічну експертизу мобільних телефонів «Аpple» та «Redmi», вилучених під час обшуку 02.12.2021 (т. 1 а. с. 207-220).

7.7. 04.12.2021 детектив НАБУ звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, вилучених під час обшуку 02.12.2021, направивши його до суду поштою (т. 1 а. с. 1-18, 221-223).

7.8. 06.12.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою вказане клопотання повернув і встановив строк в сімдесят дві години для усунення недоліків (т. 1 а. с. 224).

7.9. Вказану ухвалу уповноваженою особою було отримано 13.12.2021 і після усунення недоліків клопотання про арешт майна 16.12.2021 поштою направлено до суду (т. 1 а. с. 226-227).

7.10. 20.12.2021 вищевказане клопотання детектива НАБУ про арешт майна, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), після усунення недоліків знову надійшло до Вищого антикорупційного суду (т. 1 а. с. 228, 1-18).

8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників, а також вивчивши матеріалипровадження таперевіривши наведенідоводи,колегія суддівдійшла висновкупро правильністьустановлення слідчимсуддею обставин, зазначених у п. 7 цієї ухвали, виходячи зі змісту: витягу з ЄРДР від 14.12.2021 (т. а. с. 19-20), копії доповідної записки (т. 1 а. с. 21-22), копії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2021 (т. 1 а. с. 186-191), копії протоколу обшуку від 02.12.2021 (т. 1 а. с. 192-197), копії постанови детектива НАБУ від 03.12.2021 про визнання майна речовим доказом (т. 1 а. с. 198-205), копії постанови детектива НАБУ від 03.12.2021 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи (т. 1 а. с. 207-220), копії накладної Укрпошти з описом (т. 1 а. с. 221-222), копії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021 (т. 1 а. с. 224), копії конверта з описом вкладеного (т. 1 а. с. 226-227).

9. Поруч із зазначеним, апеляційним судом, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

9.1. Ухвалою слідчого судді від 29.11.2021 детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та відшукання, серед іншого, і чорнових записів, записних книжок, блокнотів, тощо у яких містяться відомості про обставини розробки стратегічного плану розвитку ДП «ДБК», оцінки земельних ділянок та земельних поліпшень розташованих на них, проведення їх рецензій, проведення аукціонів та визначення їх переможців, укладення та виконання інвестиційних договорів, отримання неправомірної вигоди, а також на відшукання та вилучення мобільних телефонів (т. 1 а. с. 186-191).

9.2. За змістом протоколу обшуку з додатком вбачається, що виявлений в ході обшуку 02.12.2021 та вилучений у квартирі ОСОБА_7 для проведення експертизи мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору було поміщено в сейф-пакет №0054778 (т. 1 а. с. 192-197).

9.3. Ні в протоколі обшуку від 02.12.2021, ні в протоколі огляду від 03-17.12.2021 не зазначено інших характеристик (індивідуальних ознак) телефону «Redmi», вилученого під час обшуку, окрім як його марки та кольору, наявності у ньому застосунку - системи логічного захисту, яка без введення пароля не дає можливості зайти в телефонну книгу. З приводу вилучення вказаного мобільного телефону ОСОБА_7 не вказав у протоколі обшуку та описі до нього зауважень стосовно невідображення такої ознаки зазначеного пристрою як номер ІМЕІ, хоча мав таку можливість, оскільки ним до протоколу були внесені інші зауваження (т. 1 а. с. 192-197; т. 2 а. с. 5-21).

9.4. У протоколі огляду мобільного телефону марки «Redmi» чорного кольору від 03-17.12.2021 вказано, що: (1) його було надано на огляд в сейф-пакеті №0054778; (2) в телефоні виявлено одну сім-карту червоного та білого кольорів зі стилізованим зображенням логотипу оператора «Vodafone», написами «joice, «4G|LTE»» білого кольору та зазначеним ідентифікаційним номером « НОМЕР_3 » сірого кольору; (3) при підключенні цього телефону до програмного забезпечення отримати доступ до його внутрішнього наповнення не виявилося можливим у зв`язку з наявністю логічного захисту і неможливості змінити налаштування операційної системи (т. 2 а. с. 5-21).

9.5. У мотивувальній частині ухвали слідчого судді, яка оскаржується, було зазначено назву телефону (мобільний телефон), його марку («Redmi»), колір (чорний), функціональні можливості (неможливість стороннього доступу до інформації через наявність на телефоні працюючої системи логічного доступу), місце і час вилучення (під час обшуку 02.12.2021 за адресою: АДРЕСА_1 ), спосіб обмеження доступу до вилученого майна і його зберігання (вилучення під час обшуку із запакуванням до сейф-пакету за №0054778), а в її резолютивній частині зазначено лише назву телефону, його марку, колір, місце і час вилучення (т. 2 а. с. 32-43).

9.6. У протоколі огляду мобільного телефону марки «Аpple», моделі «IPhone 12 mini» від 20.12.2021 зазначено, що такий телефон має систему логічного захисту, через що для її подолання та продовження огляду необхідно залучити спеціалістів, які мають необхідне обладнання для подолання системи логічного захисту, спеціальні знання, вміння та навики (т. 2 а. с. 1-4).

VII. Мотиви і висновки колегії суддів.

10. Надаючи оцінку обставинам, установленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

(§1) Щодо права детектива на звернення із клопотанням

11. Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, регулюється ст. 171 КПК.

11.1. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).

11.2. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, серед іншого, за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).

11.3. У свою чергу ч. ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

11.4. На думку колегії суддів, зміст вищенаведених ч. 1 ст. 171 і ч. 1 ст. 172 КПК дозволяє дійти висновку, що слідчий (детектив) на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє в такій ситуації подання клопотання детективом від його подання прокурором є необхідність детективу перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження на подачу від прокурора.

11.5. Із огляду на зазначене у підп. 7.10. п. 7 цієї ухвали, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна за погодженням із прокурором САП, тобто він мав право на відповідне звернення з таким клопотанням. У зв`язку з цією обставиною у слідчого судді підстав для повернення клопотання про арешт майна з причини його подання детективом, а не прокурором, не було. У зв`язку із цим доводи апеляційної скарги щодо звернення до суду з клопотанням неуповноваженої особи не знайшли свого підтвердження.

(§2) Щодо відповідності майна, на яке накладено арешт, ознакам речового доказу.

12. Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, що оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегією суддів ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

12.1. Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

12.2. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

12.3. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

12.4. Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК апеляційний суд зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

12.5. Зважаючи на обставини, зазначені у підп. 7.2-7.6 п. 7, підп. 9.1, 9.4, 9.6 п. 9 цієї ухвали, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що на вилучених в ході обшуку 02.12.2021 зошиті з написом «Задачи», мобільному телефоні «Apple» наявна інформація, а на мобільному телефоні «Redmi» з високим ступенем ймовірності містяться відомості, що мають значення для цього кримінального провадження.

12.6.Тому, доводи представника власника майна, зазначені в його апеляційній скарзі, щодо невідповідності вилученого майна критеріям речових доказів, виходячи зі стандарту доведення «достатні підстави», не знайшли свого підтвердження.

(§3) Щодо наслідків несвоєчасного розгляду клопотання

13. У КПК законодавець не зазначив такої підстави для відмови у задоволенні клопотання чи для повернення клопотання про арешт майна як його розгляд із порушенням визначених КПК строків.

13.1. Так, сам по собі факт вирішення слідчим суддею клопотання про арешт майна із пропуском строків, визначених КПК, не може бути підставою для відмови в арешті такого майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

13.1.1. Вказане обумовлюється тим, що недотримання строку розгляду клопотання щодо арешту майна, яке має ознаки речового доказу, задля досягнення завдань кримінального провадження, не позбавляє таке майно доказової сили, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

13.1.2. Крім того, наслідком порушення такого строку не може бути прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки випадки, коли слідчий суддя має відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна визначені в ч. 3 ст. 132 та ч. 1 ст. 173 КПК, і серед них такої підстави як несвоєчасний розгляд клопотання не наведено.

13.2. При цьому за змістом ч. 5 ст. 171 КПК у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 169 КПК, а також ч. 1 ст. 172, ч. 6 ст. 173 КПК метою закріплення у кримінальному процесуальному законі строків на (1) звернення до суду із клопотанням про арешт майна, на (2) розгляд клопотання (не пізніше двох днів з дня його надходження до суду) та на (3) прийняття слідчим суддею рішення (не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання), є лише визначення тривалості законного перебування (утримання) чужого майна, вилученого в результаті обшуку, в розпорядженні сторони обвинувачення.

13.2.1. Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, після спливу якого необхідно негайно повернути майно), тобто утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є порушенням права власності особи, якій належить відповідне майно.

13.2.2. Однак вказані порушення речових прав, які в даному випадку мали місце, не можуть нівелювати доказове значення майна, що відповідає критеріям речового доказу, перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження, якими, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

13.2.3. Тому, наслідком порушення вищевказаного строку розгляду клопотання є виникнення в сторони обвинувачення обов`язку повернути вилучене майно, а у власника кореспондуючого йому права вимагати його повернення та оскаржувати невиконання відповідного обов`язку.

13.3. Отже, вирішення питання щодо арешту майна залежить не від того чи слідчий суддя своєчасно розглянув клопотанням, а від того, чи має воно доказове значення в кримінальному провадженні.

14. Тому, у слідчого судді не було підстав для відмови в задоволенні клопотання, що виключає прийняття рішення про повернення майна за умови призначення експертизи.

(§4) Щодо незазначення індивідуальних ознак вилученого телефону

15. Оцінюючи довід щодо незазначення в резолютивній частині ухвали індивідуальних ознак мобільного телефону (окрім марки та кольору), що, на думку представника власника майна, вказує на порушення вимог ч. 5 ст. 173 КПК, колегія суддів ураховує зміст цієї норми, а також вимоги кримінального процесуального закону стосовно наведення в процесуальних документах і рішеннях відомостей щодо речей, які виявлені чи планується відшукати у ході обшуку.

15.1.Так,у разі задоволенняклопотання проарешт майнаслідчий суддяпостановляє ухвалу,в якійзазначає перелікмайна,на якенакладено арешт (п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК). Але про вимогу вказувати в резолютивній частині ухвали про арешт майна певні його індивідуальні ознаки, зокрема, для мобільних телефонів - номер ІМЕІ, у КПК не йдеться.

15.1.1. Поруч із наведеним, (1)у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено перелік і види майна, що належить арештувати (п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК), а (2) клопотання про обшук має містити зазначення індивідуальних або родових ознак речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати (п. 7 ч. 3 ст. 234 КПК).

15.1.2. При цьому кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК).

15.1.3. Із наведеного вбачається, що як сторона обвинувачення, так і сторона захисту чи власник майна, можуть бути зацікавлені в доведенні/недоведенні того, яке саме майно було виявлено та вилучено під час обшуку, а надалі арештовано, і яку завдяки його огляду та дослідженню інформацію вдалося з`ясувати.

15.1.4. У зв`язку із зазначеним, хоча ч.5ст.173КПК не містить прямої вимоги як саме необхідно зазначати в ухвалі про арешт майна перелік тих речей, на які накладається відповідний арешт, але для можливості їх виділення з-поміж іншого майна, підтвердження логічних висновків з приводу вилучених речей в певних осіб і знайдених на них слідів (інформації) слідчому (детективу) необхіднонаводити родові та індивідуальні ознаки відповідних речей. Оскільки їх незазначення у подальшому може призвести до неможливості встановлення зв`язку між певним носієм та інформацією, вилученою з нього.

15.2. Однак за відсутності відповідних норм у КПК, для розрізнення, які з ознак речі є родовими, а які індивідуальними, необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України (далі ЦК).

15.2.1. Так, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною (ч. 2 ст. 184 ЦК).

15.2.2. У той же час річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними (ч. 1 ст. 184 ЦК).

15.2.3. Слід зауважити, що згідно із практикою суду касаційної інстанції індивідуальними ознаками, які характеризують річ (майно), тобто дозволяють її виділити з-поміж інших, можуть бути і найменування такої речі (ніж) та її колір (чорний) чи колір її окремих елементів (чорна ручка ножа) тощо (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №194/1006/17). Проте це можливо за умови, коли така річ наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Зокрема, коли йдеться про ніж, виявлений та вилучений на місці злочину, який належним чином запакований.

15.3. Застосовуючи наведений підхід до обставин даної справи, колегія суддів виходить з того, що за змістом підп. 7.3-7.4 п. 7, підп. 9.2-9.4 п. 9 цієї ухвали встановлено, що 02.12.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору з наявною на ньому системою логічного доступу, який вилучений у квартирі ОСОБА_7 та був поміщений в сейф-пакет №0054778.

15.3.1. На думку колегії суддів, вищенаведені обставини, а також зазначене у підп. 9.5. п. 9 цієї ухвали, вказують, що вказаному мобільному телефону (родова ознака) притаманні у їх сукупності як мінімум такі індивідуальні ознаки як марка, колір, функціональні можливості, місце і час вилучення, спосіб обмеження доступу до вилученого майна. Ці ознаки у достатній мірі для того, щоб відрізнити відповідне майно від іншого йому подібного, були відображені слідчим суддею в мотивувальні частині оскаржуваного рішення та окремі з них вказані у резолютивній частині.

15.3.2. При цьому незазначення слідчим суддею номера ІМЕІ вказаного мобільного телефону в ухвалі, зокрема і в її резолютивній частині, не свідчить про порушення ч. 5 ст. 173 КПК, так як необхідності його зазначення відповідною нормою не вимагається і встановити належність такого майна до матеріалів кримінального провадження №52021000000000277 у якості речового доказу можна на основі інших ознак, наведених у мотивувальній та резолютивній частині ухвали.

15.4. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що накладаючи арешт на мобільний телефон марки «Redmi» слідчий суддя належним чином встановив індивідуальні ознаки такого майна.

(§5) Висновки

16. Оскільки доводи представника власника майна не знайшли свого підтвердження, а слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно, то відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

17. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

17.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

17.2. Із огляду на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4