- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8609/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/58/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
19 квітня 2022 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектекспертиза», подану представником ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року у кримінальному провадженні №52021000000000277,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судовепровадження уцій справібуло розпочатоАпеляційною палатоюВищого антикорупційногосуду згідноз апеляційноюскаргою представникаТовариства зобмеженою відповідальністю(далі ТОВ)«Будпроектекспертиза»,поданою 14.01.2022на підставіп.9ч.1ст.309 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) на ухвалу слідчого судді від 29.12.2021, постановлену відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 173 КПК (т. 2 а. с. 29-41, 44-52).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2021 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) задоволено - накладено арешт на майно (мобільний телефон, блокнот і документи), вилучене 02.12.2021 за результатами обшуку нежитлових приміщень №1010 та №1012 за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 14/55.
3. Ухвала мотивована тим, що: (1) за описаних у клопотанні обставин, виходячи із наданих детективом матеріалів, могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі КК); (2) вилучене 02.12.2021 за результатами обшуку нежитлових приміщень майно відповідає критеріям речових доказів; (3) існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати такого майна власником, для збереження якого й необхідно накласти на нього арешт; (4) відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
4. У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Будпроектекспертиза» просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді від 29.12.2021 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) строк на апеляційне оскарження пропущений із поважних причин, оскільки представник не був обізнаний із мотивами постановлення оскаржуваної ухвали, повний текст якої він отримав лише 11.01.2022; (2) клопотання про арешт майна подав неуповноважений суб`єкт (детектив), оскільки (а) правом на звернення з таким клопотанням наділений лише прокурор, і (б) в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості, які б свідчили про належне призначення у кримінальному провадженні слідчого (групи слідчих) і прокурора (групи прокурорів); (3) слідчим суддею не встановлено достатніх обставин, які б вказували на існування обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що було б підставою для арешту майна; (4) об`єкти, на які оскаржуваною ухвалою накладено арешт, не відповідають жодному з критеріїв речового доказу, передбачених ст. 98 КПК; (5) вилучення майна з подальшим накладенням на нього арешту відбулося (а) без встановлення хто є його власниками, (б) під час обшуку, проведеного на підставі незаконної ухвали, яка не підлягала виконанню та не містила дозволу на відшукання і використання як доказів об`єктів щодо діяльності ТОВ «Будпроектекспертиза»; (6) з приводу арештованих документів не зазначено причин неможливості використання їх подальших копій з необхідністю утримання саме їх оригінали; (7) незрозуміло чому за наслідками огляду під час обшуку вилучено один телефон, зміст листування в якому був такий самий як і в інших оглянутих телефонах.
4.2. Представник ТОВ «Будпроектекспертиза» ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибув. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю прибути до суду через введення воєнного стану/ воєнні дії на території Київської області. З клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не звертався.
4.2.1. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
4.2.2. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
4.2.3. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422 КПК).
4.2.4. Ураховуючи положення КПК щодо можливості розгляду справ про арешт майна за відсутності учасників судового провадження, скорочені строки їх розгляду, клопотання прокурора щодо розгляду справи за її відсутності, обізнаність представника ТОВ «Будпроектекспертиза» з часомпроведення судовогорозгляду іневикористання нимможливості ініціюватийого участьу судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також ненадання ОСОБА_6 відомостей щодо перебування на тимчасово окупованих територіях, участі у бойових діях чи про існування інших поважних причин, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності представника власника майна.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Прокурор і детектив, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за їх особистої участі не зверталися.
5.2. Прокурор ОСОБА_7 надіслала клопотання про розгляд цієї справи за її відсутності, зазначивши про необхідність відмови представнику у задоволенні його апеляційної скарги.
V. Межі перегляду оскаржуваного рішення
6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване, вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1.Виходячи зізмісту ст.2, ч.6ст.9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею в оскаржуваному рішенні висновків і наведених на їх спростування доводів апеляційної скарги, ураховуючи заперечення прокурора.
6.2. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом з`ясовуються дотримання ТОВ «Будпроектекспертиза» строків на апеляційне оскарження і в разі їх порушення - наявність підстав для їх поновлення. Крім того, у випадку, якщо строки не порушені, або ж в разі порушення поновлені, колегією суддів перевіряється: (1)належність суб`єктазвернення ізклопотанням проарешт майна,у томучислі,наявність повноваженьу цьомукримінальному провадженні;(2)наявність обґрунтованоїпідозри вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля арештумайна; (3) відповідність майна, на яке накладено арешт, ознакам речового доказу; (4) правильність рішення слідчого судді щодо накладення арешту на оригінали, а не копії, документів.
6.3. Щодо незаконності рішення слідчого судді про надання дозволу на обшук, то таким доводам апеляційний суд не надаватиме оцінки в цій ухвалі, оскільки можливості оскаржити таке рішення на стадії досудового розслідування КПК не передбачає.
VI. Встановлені судами обставини
7. Слідчим суддеюв ухвалі від 29.12.2021 установлено, що:
7.1.У кримінальному провадженні №52021000000000277 від 25.05.2021 здійснюється досудове розслідування з приводу обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК. Зокрема, розслідуються обставини за яких службові особи, посади яких відносяться до категорії «А» державної служби, за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі ДП «ДБК»), службовими особами приватного суб`єкта господарської діяльності та іншими невстановленими особами, вчинили закінчений замах на зловживання службовим становищем - вчинення дій, спрямованих на фактичну передачу всупереч положенням законодавства за відсутності офіційного погодження Уповноваженого органу управління та рішення Верховної Ради України (далі ВР) в користування: (1) ТОВ «НІКА» ЛТД для будівництва житлового комплексу - земельної ділянки площею 8,1131 га за адресою: м. Київ, вул. Клеманська, 6-8, кадастровий номер 8000000000:90:144:0009, яка є власністю держави в особі Київської міської державної адміністрації і перебуває в постійному користуванні ДП «ДБК» та на якій фактично знаходиться виробнича база вказаного комбінату, що використовується для забезпечення діяльності ВР; (2) ТОВ «Комфорт Буд Інвест» для будівництва багатофункціонального комплексу із апартаментами та громадськими приміщеннями - земельної ділянки площею 0,192 га за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 12-б, кадастровий номер 8000000000:76:036:0007, що є власністю держави в особі Київської міської державної адміністрації і перебуває в постійному користуванні ДП «ДБК» та на якій фактично знаходиться адміністративна будівля вказаного комбінату і яка, відповідно, використовується для забезпечення діяльності ВР. Зазначені дії могли призвести до втрати ВР права на вищевказані земельні ділянки, які використовуються для обслуговування об`єктів нерухомого майна державної власності (т. 1 а. с. 23-24).
7.2. 29.11.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі №991/8038/21 постановив ухвалу, якою надав дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень №1010 та №1012 за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 14/55, які використовуються службовими особами ТОВ «Будпроектекспертиза» (т. 1 а. с. 190-197).
7.3. У ході проведення згідно з вищезгаданою ухвалою 02.12.2021 обшуку нежитлових приміщень №1010 та №1012 за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 14/55, були виявлені та вилучені: (1) блокнот (щоденник) із написом на обкладинці мовою оригіналу «One more notebook»; (2) розрахунок параметрів будівництва реконструкції виробничої території під житлову забудову по вул. Клеманській, 6-8 в Дарницькому районі м. Києва, що виконаний ТОВ «Архітектурна майстерня Городецького»; (3) 4 (чотири) план-схеми (витяги з бази червоних ліній станом на 26.02.2020) по вул. Клеманській у м. Києві, що виконані на замовлення ДП «ДБК»; (4) договір №07/06 від 07.06.2021 про надання інформаційно?консультаційних послуг, укладений між ТОВ «Будпроектекспертиза» та ТОВ «Перфект Проджект» з додатками №1 та №2, загалом на 3 арк; (5) додаткова угода №1 від 17.09.2021 до договору №07/06 від 07.06.2021 про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладеного між ТОВ «Будпроектекспертиза» та ТОВ «Перфект Проджект», на 1 арк; (6) копія акта передачі-приймання наданих послуг від 17.09.2021 до договору №07/06 від 07.06.2021 про надання інформаційно?консультаційних послуг, укладеного між ТОВ «Будпроектекспертиза» та ТОВ «Перфект Проджект», на 1 арк; (7) аркуш паперу формату А4 з назвою «Справа №07/06 «Будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення… по вул. Клеманській, 6-8 у Дарницькому районі міста Києва» з назвами розділів справи та даними експертів, на 1 арк; (8) аркуш паперу формату А4 з назвою «№ справи 05/21, стадія: П, назва об`єкту: Будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення… по вул. Клеманській, 6-8 у Дарницькому районі міста Києва» з рукописними помітками, виконаними чорнилом синього кольору та олівцем, на 1 арк; (9) акт передачі-приймання документів від 05.04.2021 щодо об`єкту «Будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення… по вул. Клеманській, 6-8 у Дарницькому районі міста Києва», на 1 арк; (10) акт передачі-приймання документів від 22.03.2021 щодо об`єкту «Будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення… по вул. Клеманській, 6-8 у Дарницькому районі міста Києва», на 1 арк; (11) акт передачі-приймання документів від 26.03.2021 щодо об`єкту «Будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення… по вул. Клеманській, 6-8 у Дарницькому районі міста Києва», на 1 арк. Крім того, у директора ТОВ «Будпроектекспертиза» ОСОБА_8 виявлено і вилучено належний їй мобільний телефон Samsung SM?G975F/DS S/ НОМЕР_1 НОМЕР_2 (т. 1 а. с. 198-206).
7.4. Із протоколу обшуку вбачається, що вилучені під час обшуку документи стосуються обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні (т. 1 а. с. 198-206).
7.5. 03.12.2021 детективом НАБУ винесено постанову, якою вказані речі та документи, вилучені під час обшуку, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52021000000000277 (т. 1 а. с. 207-226).
7.6. 04.12.2021 клопотання про арешт майна було здано на відділення Укрпошти, але 06.12.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою вказане клопотання повернув і встановив строк в сімдесят дві години для усунення недоліків (т. 1 а. с. 1-22, 240-243).
7.7. Вказану ухвалу слідчого судді уповноваженою особою НАБУ було отримано 13.12.2021 і після усунення недоліків клопотання про арешт майна 16.12.2021 поштою направлено до суду (т. 1 а. с. 242, 245-246).
7.8. 20.12.2021 вищевказане клопотання детектива НАБУ про арешт майна, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), після усунення недоліків знову надійшло до Вищого антикорупційного суду (т. 1 а. с. 1-22, 247).
8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників, а також вивчивши матеріалипровадження таперевіривши наведенідоводи,колегія суддівдійшла висновкупро правильністьустановлення слідчимсуддею обставин,зазначених у п. 7. цієї ухвали, виходячи зі змісту: клопотання про арешт майна (т. 1 а. с. 1-22), витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) (т. 1 а. с. 23-24), листа Управління справами ВР від 03.12.2020 з додатками (т. 1 а. с. 27-36), статутів ДП «ДБК» (т. 1 а. с. 38-47), витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а. с. 52, 168), постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.07.2021 (т. 1 а. с. 53), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а. с. 54-58), протоколу огляду від 22.11.2021 з додатками (т. 1 а. с. 59-62), протоколу огляду від 27.05.2021 з додатками (т. 1 а. с. 63-69), розпорядження по Управлінню справами Апарату ВР від 10.12.2020 з додатками (т. 1 а. с. 87-89), розпорядження по Управлінню справами Апарату ВР від 28.04.2021 з додатком (т. 1 а. с. 90), наказів ДП «ДБК» від 10.12.2019, 04.11.2014, 12.11.2020, 18.12.2019, 02.11.2020, 18.12.2019, 14.12.2020, 18.12.2019, 17.07.2020, 13.08.2020, 11.12.2020 (т. 1 а. с. 91, 93-98), розпоряджень по Управлінню справами Апарату ВР від 13.12.2019 і від 04.03.2020 (т. 1 а. с. 91-92), листа Апарату ВР від 21.02.2020 з додатком (т. 1 а. с. 99-100), протоколу №1 засідання балансової комісії Управління справами Апарату ВР (т. 1 а. с. 102-104), стратегічного плану розвитку ДП «ДБК» на 2020-2025 роки (т. 1 а. с. 105-113), містобудівного розрахунку параметрів будівництва з техніко-економічними показниками (т. 1 а. с. 114-118), звітів ПП «Бюро Маркуса» (т. 1 а. с. 121-126), протоколів аукціону №1 від 30.12.2020, 11.12.2020 з аукціонними свідоцтвами (т. 1 а. с. 129-131, 132-134), договору №126 від 21.12.2020 (т. 1 а. с. 135-140), договору №134 від 31.12.2020 (т. 1 а. с. 141-148), наказу ДП «ДБК» від 17.02.2021 (т. 1 а. с. 149), актів технічного стану нерухомого майна від 25.03.2021 (т. 1 а. с. 150-155), акта інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонуються до списання від 25.03.2021 (т. 1 а. с. 156-158), розрахунку ліквідаційної вартості будівель та споруд, які підпадають на пляму забудови та підлягають списанню від 25.03.2021 (т. 1 а. с. 159-161), протоколу огляду від 22.11.2021 з додатками (т. 1 а. с. 162-167), протоколу огляду від 28.05.2021 з додатками (т. 1 а. с. 171-175), протоколу огляду від 19.08.2021 з додатками (т. 1 а. с. 176-181), протоколу огляду від 11.10.2021 (т. 1 а. с. 182-184), протоколу огляду від 19.11.2021 з додатками (т. 1 а. с. 185-189), ухвали Вищого антикорупційного суду від 29.11.2021 (т. 1 а. с. 190-197), протоколу обшуку від 02.12.2021 з додатком (т. 1 а. с. 198-206), постанови про визнання речовими доказами від 03.12.2021 (т. 1 а. с. 207-225), ухвали Вищого антикорупційного суду від 06.12.2021 (т. 1 а. с. 243), протоколу огляду від 03-17.12.2021 (т. 2 а. с. 5-21).
9. Поруч із зазначеним, апеляційним судом, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.
9.1. ОСОБА_8 не висловлювалазауважень,у томучислі шляхомзанесення їхдо протоколуобшуку,з приводуналежності неїй,а ТОВ «Будпроектекспертиза», мобільного телефону Samsung SM?G975F/DS S/N НОМЕР_2 (т. 1 а. с. 198-206).
9.2. Крім того, ТОВ «Будпроектекспертиза» не надало доказів належності вилученого під час обшуку мобільного телефону не ОСОБА_8, а товариству.
9.3. 29.12.2021 представник ТОВ «Будпроектекспертиза» був присутній у судовому засіданні, за результатами якого була постановлена оскаржувана ухвала (т. 2 а. с. 22-24), вступну і резолютивну частини якої він того ж дня отримав (т. 2 а. с. 27).
9.4.У матеріалах судового провадження наявні рекомендовані повідомлення про вручення, згідно з якими оскаржувану ухвалу від 29.12.2021 ОСОБА_8 та представнику ТОВ «Будпроектекспертиза» ОСОБА_6 було вручено 10.01.2022 (т. 2 а. с. 122, 124).
9.5. Згідно з постановою про групу прокурорів ОСОБА_9 і ОСОБА_7 входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні №52021000000000277, а у відповідності до постанови про групу слідчих детективи НАБУ ОСОБА_10 та ОСОБА_11 входять до групи слідчих/детективів у цьому провадженні (т. 2 а. с. 167-180).
VII. Мотиви і висновки колегії суддів
10. Надаючи оцінку обставинам, установленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
(§1) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження
11. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.
11.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
11.2. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк (ч. 5 ст. 115 КПК).
11.3. Із урахуванням того, що оскаржувану ухвалу постановлено 29.12.2021 за участі представника ОСОБА_6, строк на апеляційне оскарження для ТОВ «Будпроектекспертиза» розпочався 30.12.2021 і останнім днем такого строку було 04.01.2022.
11.4. Враховуючи обставини, встановлені колегією суддів у п. п. 1, 2, підп. 9.3 п. 9 цієї ухвали, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді вважається такою, що подана ТОВ «Будпроектекспертиза» із пропуском строку, визначеного п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК.
12. Водночас пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
12.1. Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Так, із системного аналізу норм КПК (зокрема, ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400) слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк, у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 у справі №5-117кс(15)17.
12.2. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18) дійшла висновку, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.
12.3. Беручи до уваги те, що ТОВ «Будпроектекспертиза» не було відомо про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, подання ним апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді з пропуском строку на оскарження відбулося з поважних причин. Адже не знаючи про мотиви постановлення ухвали, повний текст якої отримано 10.01.2022 (див. підп. 9.3-9.4 п. 9 цієї ухвали), в особи не було можливості у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк навести обґрунтовані доводи щодо її незаконності чи необґрунтованості.
12.4. Тому, враховуючи, що причина подачі ТОВ «Будпроектекспертиза» апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу з пропуском строку є поважною, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення відповідного строку.
(§2) Щодо наявності повноважень на звернення із клопотанням про арешт майна
13. Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, регулюється ст. 171 КПК.
13.1. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).
13.2. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, серед іншого, за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).
13.3. У свою чергу ч. ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
13.4. На думку колегії суддів, зміст вищенаведених ч. 1 ст. 171 і ч. 1 ст. 172 КПК дозволяє дійти висновку, що слідчий (детектив) на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє в такій ситуації подання клопотання детективом від його подання прокурором є необхідність детективу перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження на подачу від прокурора.
13.5. Із огляду на те, що, як установлено слідчим суддею (див. підп. 7.8. п. 7 цієї ухвали) та апеляційним судом (див. підп. 9.5. п. 9 цієї ухвали), детектив НАБУ, який наділений повноваженнями здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000277, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором САП, котрий входить до групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у такому провадженні, то зазначений детектив мав право на звернення з таким клопотанням, а прокурор на його погодження. Тому у слідчого судді не було підстав для його повернення з наведених підстав. У зв`язку із цим доводи апеляційної скарги щодо звернення до суду з клопотанням неуповноваженої особи не знайшли свого підтвердження.
14. Що ж до тверджень представника ТОВ «Будпроектекспертиза» про відсутність у матеріалах судового провадження відомостей, які підтверджують належне призначення у кримінальному провадженні слідчого (групи слідчих) та прокурора (групи прокурорів), то надаючи їм оцінку колегія суддів ураховує наступне.
14.1. З одного боку, на відміну від вимоги, визначеної ч. 6 ст. 132 КПК, у кримінальному процесуальному законі прямо не зазначено про необхідність обов`язкового долучення прокурором чи слідчим (детективом) до клопотання про арешт майна рішення, згідно з яким прокурора, який погоджує таке клопотання слідчого чи самостійно звертається із ним до слідчого судді, наділено повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у відповідному кримінальному провадженні.
14.2. Водночас, з іншого боку, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК).
14.2.1. Так, за змістом такої загальної засади як «законність», у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
14.2.2. Що ж до такої засади як «верховенство права», то одним із її складових елементів є застосування належної процедури - «fair procedure» (у європейській системі) та «dut procyes» (у американській системі), дотримання якої, серед іншого, передбачає, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень (постанова Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №522/11807/18). Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
14.2.3. Наведений підхід щодо необхідності наявності, зокрема, у прокурорів, дозволу на вчинення дій втілений в ч. 2 ст. 19 Конституції України (у словах «на підставі, в межах повноважень…, що передбачені… законами України») та в положеннях діючого КПК.
Зокрема, у ст. 36 КПК з назвою «Прокурор» та ст. 37 КПК, яка названа «Призначення та заміна прокурора», законодавцем використані висловлювання: (1) «прокурор, здійснюючи нагляд… під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва…, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді… чи самостійно подавати… такі клопотання» (п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК); (2) «прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури…» (ч. 1 ст. 37 КПК) і «здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених ч. ч. 4 та 5 ст. 36, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 цього Кодексу та ч. 3 цієї статті» (ч. 2 ст. 37 КПК).
Зі змісту вищенаведених висловлювань у їх сукупності та взаємозв`язку вбачається, що конкретний прокурор, особу якого можна виділити з числа інших співробітників органів прокуратури, вправі погоджувати клопотання слідчого до слідчого судді чи самостійно звертатися із таким клопотанням лише у випадку, коли наявне рішення, згідно з яким керівник відповідного органу прокуратури визначив, у тому числі, і такого прокурора на здійснення повноважень прокурора у відповідному кримінальному провадженні, в межах якого відбувається звернення з наведеним клопотанням. Вказаний підхід відповідає позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду (постанова Верховного Суду від 22.02.2021 у справі №754/7061/15).
Що ж стосується слідчого (детектива), то процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. У разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №724/86/20).
Отже, передумовою звернення детектива та прокурора до слідчого судді з клопотанням у межах певного кримінального провадження чи погодження прокурором клопотання слідчого (детектива) про таке звернення є наявність у матеріалах досудового розслідування у вказаному провадженні постанови, згідно з якою зазначену особу (конкретного прокурора) наділено повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у відповідному кримінальному провадженні. Саме наявність вказаної постанови підтверджує факт наявності у конкретної особи повноважень процесуального керівника (постанова Верховного Суду від 22.02.2021 у справі №754/7061/15).
Крім того, ураховуючи наведене, а також призначення (ціль) ст. 36 КПК «Прокурор» (опис загального переліку повноважень у кримінальному провадженні процесуального керівника та вищестоящих прокурорів), з огляду на розміщення цієї норми у структурі кримінального процесуального закону (§2 «Сторона обвинувачення» глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження»), безумовно під поняттям «прокурор», використаним у ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 172 КПК, незважаючи на зміст п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК, законодавець мав на увазі саме особу, наділену повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у конкретному кримінальному провадженні, а не будь-якого прокурора. Адже стороною обвинувачення за змістом п. п. 3, 13 ч. 1 ст. 3, п. 15 ч. 2 ст. 36 і ст. 37 КПК вважається не будь-яка особа, яка працює в органах прокуратури, а лише та, яка наділена повноваженнями прокурора у відповідному кримінальному провадженні. З вищенаведених причин те ж саме стосується і слідчого, ураховуючи місце п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 40 з назвою «Слідчий органу досудового розслідування» у структурі кримінального процесуального закону та зміст другого речення ч. 1 ст. 214 КПК.
14.3. Ураховуючи зазначене, хоча у КПК й відсутня норма, в якій би дослівно зазначалося про необхідність під час перевірки на прийнятність чи в ході розгляду клопотання про арешт майна з`ясовувати наявність у слідчого і прокурора повноважень на звернення з ним або на погодження прокурором таких дій, але обов`язок слідчого судді це зробити прямо випливає з його ролі у кримінальному провадженні як особи, яка здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 33-1 КПК, ч. ч. 5, 8 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016).
14.3.1. Так, непроведення слідчим суддею вказаної перевірки повноважень призводить до недотримання належної правової процедури, яке може потягнути за собою порушення прав власності (ст. 1 Протоколу №1), на справедливий суд (ст. 6), на свободу та особисту недоторканність (ст. 5), гарантованих Конвенцією, оскільки у ній принцип верховенства права є наскрізьним, тобто необхідність його дотримання стосується усіх прав, зазначених у цьому правовому акті.
14.3.2. І справді за змістом ч. 2 ст. 342 КПК не суддя, а (1) секретар судового засідання «доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження…», та (2) у вказаній нормі прямо не згадується про перевірку секретарем на початку судового засідання повноважень прокурора і слідчого (детектива).
Однак необхідність слідчому судді впевнитися чи присутні в судовому засіданні прокурор та детектив наділені повноваженнями у відповідному кримінальному провадженні є очевидною і безумовною.
Зокрема, нез`ясування чи наявні у таких осіб відповідні повноваження нівелює роль слідчого судді, роблячи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні з його боку формальним і неефективним, що суперечить таким завданням кримінального провадження як «заборона піддавати особу необґрунтованому процесуальному примусу» і «необхідність застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури» (ст. 2 КПК).
Більше того, у КПК є цілий ряд норм, які прямо зобов`язують суддю-доповідача ще на стадії вирішення питання про прийнятність перевіряти наявність повноважень в особи, яка звернулася зі скаргою (п. 1 ч. 1 ст. 304 КПК), апеляційною (п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК) чи касаційною скаргою (п. 2 ч. 3 ст. 429 КПК), і в разі не підтвердження їх наявності повернути таку скаргу.
Також слід зауважити, що на слідчому судді, який є головуючим у судовому засіданні з розгляду клопотання про арешт майна, лежить прямо не деталізоване у КПК повноваження здійснювати контроль за правильністю встановлення секретарем у судовому засіданні осіб, присутніх у судовому засіданні, та їх повноважень, оскільки: (1) саме слідчий суддя/головуючий первісно ще на стадії вирішення питання про прийнятність повноважний встановлювати чи до суду звернулася особа, яка має на це право (п. 1 ч. 1 ст. 304, п. 2 ч. 3 ст. 399, п. 2 ч. 3 ст. 429 КПК), та спрямовувати судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження (ч. 1 ст. 321 КПК); (2) перевірка секретарем судового засідання на підставі ч. 2 ст. 342 КПК повноважень осіб, присутніх у судовому засіданні, по своїй суті є додатковою та похідною від таких повноважень судді, які він виконує під час вирішення питання про прийнятність, чи на стадії судового розгляду - у випадку зі свідками (ч. 1 ст. 352 КПК), потерпілими (ч. 1 ст. 353 КПК), експертами (ч. 1 ст. 356 КПК); (3) наслідками неналежного виконання секретарем своїх обов`язків, визначених для нього ч. 2 ст. 342 КПК, та нездійснення суддею ефективного контролю за цим може бути скасування його рішення з підстав, наведених у п. п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 412 КПК.
Тому, на підставі ч. 6 ст. 9 КПК до клопотання, матеріали якого не містять доказів, що подала чи погодила його подання уповноважена на це в такому кримінальному провадженні особа, ще на стадії вирішення питання про прийнятність мають бути застосовані наслідки, визначені ч. 3 ст. 172 КПК (повернення для усунення недоліків). Саме застосування такого підходу забезпечує здійснення слідчим суддею ефективного, а не формального судового контролю у кримінальному провадженні, запобігаючи накладенню арешту на майно за клопотанням того посадовця, який не мав права звертатися з таким клопотанням чи погоджувати його, тобто ризикам необґрунтованого процесуального примусу та порушення прав осіб на належну правову процедуру.
Отже, за відсутності в КПК окремої спеціальної норми щодо перевірки слідчим суддею належності суб`єкта звернення до нього з клопотанням та суб`єкта його погодження, коли клопотання подає слідчий, має застосуватися підхід, який передбачений у кримінальному процесуальному законі для випадків перевірки належності особи, яка звертається зі скаргою, тобто правило п. 1 ч. 1 ст. 304 КПК.
14.4. Застосовуючи вищевказаний підхід до обставин цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що на стадії вирішення питання про прийнятність та під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя належним чином не перевірив наявність у детектива повноважень на звернення із вказаним клопотанням, а в прокурора на його погодження.
14.5. І хоча судом апеляційної інстанції установлено вищевказаний недолік, але з огляду на обставини, наведені у підп. 9.5 п. 9 цієї ухвали, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
14.5.1. Адже в апеляційному суді сторона обвинувачення підтвердила, що із клопотанням, яке погодив повноважний прокурор у цьому кримінальному провадження, звернувся детектив, наділений повноваженнями здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
14.5.2. При цьому роблячи у цій справі висновок про неможливість скасування рішення слідчого судді з наведеної підстави колегія суддів виходить із того, що не може бути скасоване правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля принципу правового пуризму, тобто лише з формальних підстав (п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти Росії» / Sutyazhnik v. Russia, заява №8269/02).
(§3) Щодо наявності/відсутності обґрунтованої підозри
15. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності підстав, за яких слідчий суддя мав би право накласти арешт на майно, вилучене за результатами обшуку нежитлових приміщень №1010 та АДРЕСА_1, з метою збереження речових доказів, зокрема не оголошення у такому кримінальному провадженні нікому повідомлення про підозру, колегія суддів зауважує, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
15.1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).
15.2. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
15.3.Але використанезаконодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості», якщо його порівняти із формулюванням «наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення», яке застосовано у ч. 2 ст. 177 КПК, вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, на відміну від ч. 2 ст. 177 КПК, у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК не зазначено про вчинення злочину особою, а лише вказано про його вчинення.
15.4. Отже, при вирішенні питання чи накладати арешт на майно суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК), а не вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), яка враховується під час обрання запобіжного заходу.
15.5.В оскаржуванійухвалі ізпосиланням надокази наведеновідомості (див.підп.7.1.-7.3.п.7цієї ухвали),котрі можутьсвідчити,що було вчинено кримінальне правопорушення, котре розслідується у кримінальному провадженні №52021000000000277, а саме: здійсненні службовими особами Управління справами Апарату ВР, за попередньою змовою зі службовими особами ДП «ДБК», ТОВ «Ніка» ЛТД, ТОВ «Комфорт Буд Інвест» дій, спрямованих на фактичну передачу в користування ТОВ «Ніка» ЛТД, ТОВ «Комфорт Буд Інвест» всупереч положенням законодавства України, двох земельних ділянок, які належать державі.
15.6. Отже, у кримінальному провадженні №2021000000000277 існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК) такого ступеня тяжкості (вчинення тяжкого злочину), що може бути підставою для накладення арешту на майно.
(§4) Щодо відповідності майна, на яке накладено арешт, ознакам речового доказу
16. Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, котра оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегія суддів ураховує зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
16.1. Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); (3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
16.2. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
16.3. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).
16.4. Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, апеляційний суд зауважує, що для оцінки відповідності майна ознакам речового доказу застосовується стандарт доведення «достатні підстави», оскільки про необхідність його застосування зазначено у ч. 3 ст. 170 КПК. Цей стандарт за своїм змістом є таким, згідно з яким від сторони обвинувачення не вимагається надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачено необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність майна критеріям речових доказів чи його невідповідність таким критеріям.
16.5.Зважаючи наобставини,зазначені упідп.7.1.-7.7.п.7цієї ухвали,колегія суддівпогоджується ізвисновком слідчогосудді пронаявність достатніхпідстав вважати,що навилучених вході обшуку02.12.2021документах таречах виявленофайли звідомостями,які можутьбути використанідля встановленняобставин укримінальному провадженні №52021000000000277.У зв`язкуіз цим доводи ТОВ «Будпроектекспертиза», зазначені в апеляційній скарзі, щодо невідповідності вилученого майна критеріям речових доказів, виходячи зі стандарту доведення «достатні підстави», не знайшли свого підтвердження.
16.6.Щодо мобільноготелефону Samsung SM?G975F/DS S/ НОМЕР_1 НОМЕР_2, то оцінку його відповідності критеріям речового доказу колегія суддів у цій справі за апеляційною скаргою ТОВ «Будпроектекспертиза» не надає, оскільки, як вбачається із п. 1, підп. 7.3-7.4 п. 7 та підп. 9.5. п. 9 цієї ухвали, вказаний телефон належить ОСОБА_8 .
16.6.1. Проте апеляційну скаргу мають право подати фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів (п. 9-2 ч. 1 ст. 393 КПК). Крім того, за змістом ст. ст. 21, 24 КПК можливість особи оскаржити рішення слідчого судді залежить від того, чи ухвалення відповідного рішення призводить до втручання у права, свободи чи інтереси такої особи чи особи, представником або захисником якої вона є.
16.6.2. І саме третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, наділена правами та обов`язками, передбаченими КПК для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосується арешту майна (ч. 3 ст. 64-2 КПК), зокрема правом на апеляційне оскарження (п. 16 ч. 3 ст. 42 КПК).
16.6.3. Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути, зокрема, особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченими ст. 50 КПК, якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє (ч. ч. 4-6 ст. 64-2 КПК).
16.6.4. Також подібний підхід закріплений законодавцем і в ч. 1 ст. 174 КПК, у якій визначено коло осіб, наділених правом на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
16.6.5. Поруч із наведеним, (1) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК, а (2) слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК).
16.6.6. Отже, особа, прав, свобод чи інтересів якої стосується ухвалене слідчим суддею рішення про арешт майна, чи її представник, вправі його оскаржити лише у тій частині, в якій воно стосується саме її.
16.6.7. Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на принцип диспозитивності та відсутності у ОСОБА_6 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_8, колегія суддів не може оцінювати доводи його апеляційної скарги, поданої від імені та в інтересах ТОВ «Будпроектекспертиза», в частині, яка не стосується майна товариства, зокрема, мобільного телефону, арешт якого його власник ОСОБА_8 не оскаржувала.
(§5)Щодо обґрунтованості накладення арешту на оригінали, а не копії, документів
17. Надаючи оцінку зазначеному доводу апеляційний суд ураховує, що при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 236 КПК).
17.1. Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу (ч. 3 ст. 99 КПК).
17.2. Разом із тим, документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (ч. 3 ст. 100 КПК).
17.3. Тому, виходячи із вищевикладеного, враховуючи завдання кримінального провадження і такі загальні засади кримінального провадження як змагальність (ст. 22 КПК) та диспозитивність (ст. 26 КПК), а також не наведення представником ТОВ «Будпроектекспертиза» достатніх доводів, які б вказували на неможливість отримання їх дублікатів чи засвідчених копій, колегія суддів вважає, що слідчий суддя мав право накласти арешт на оригінали, а не копії документів.
17.4. Отже, накладення арешту на відповідне майно не було неспівмірним та відповідає завданням кримінального провадження, не створюючи ТОВ «Будпроектекспертиза» будь-яких нездоланних перешкод у здійсненні ним своєї господарської діяльності.
(§6) Щодо інших доводів апеляційної скарги
18. При цьому колегія суддів також відхиляє як необґрунтований довід представника щодо невстановлення того, хто є власником вилученого майна, на яке накладено арешт (записника і документів), ураховуючи: (1) установлену відповідність такого майна критеріям речового доказу; (2) ненадання суду доказів належності цього майна іншій особі, ніж ТОВ «Будпроектекспертиза», зважаючи на його виявлення та вилучення під час обшуку в приміщенні, яке використовувалося вказаним товариством, та відсутність у протоколі обшуку будь-яких зауважень зі сторони представника директора ТОВ «Будпроектекспертиза» стосовно його належності.
(§7) Висновки
19. Із огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно, якого в ході апеляційного перегляду не було спростовано.
20.Рішення,одне зяких зарезультатами розглядуапеляційної скаргиможе постановити апеляційнийсуд,передбачені ст. 407 КПК.
20.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, зокрема, має право залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
20.2. Із огляду на наведене строк на апеляційне оскарження необхідно поновити, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 100, 115, 131-132, 170-173, 303, 309, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання задовольнити та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпроектекспертиза» строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроектекспертиза» залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4