- Presiding judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа №991/1420/22
Провадження №1-кс/991/1435/22
УХВАЛА
21 квітня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021,
в с т а н о в и в :
19.04.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (даліСАП) ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.3662КК України,до шести місяців.
Обґрунтування клопотання детектива
За твердженням детектива, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні неможливо закінчити у визначений статтею 219КПК України строк. В обґрунтування продовження строку досудового розслідування детектив вказує на особливу складність провадження та необхідність проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, необхідно отримати висновки за результатами проведення комплексної оціночно?будівельної та оціночно?земельної експертизи, оціночно?земельної експертизи та оціночно?будівельної експертизи, які призначені 16.02.2022 до Івано?ФранківськогоНДЕКЦ, отримати тимчасовий доступ до документів, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, провести допит свідка.
Беручи до уваги, що для проведення згаданих слідчих та процесуальних дій потрібен додатковий час, а також те, що вказані дії не могли бути здійснені та завершені раніше з об`єктивних причин, прокурор вважає, що строк досудового розслідування необхідно продовжити до шести місяців.
Позиція та доводи учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, а також зазначив, що подане клопотання є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам КПК України. Так, захисник звертає увагу, що попереднє клопотання про продовження строку досудового розслідування сторона обвинувачення аналогічно обґрунтовувала необхідністю допиту свідка ОСОБА_6 та необхідністю отримання тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ«ВФУкраїна» При цьому, прокурор не вказує, які саме конкретні обставини перешкоджали провести вказані слідчі дії. Крім того, на думку сторони захисту, клопотання прокурора про продовження строку досудового розслідування погоджене неповноважним прокурором, що є окремою підставою для відмови у його задоволення.
Підозрюваний підтримав заперечення захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Прокурор САП свої вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у клопотанні. Зазначив, що оскільки ОСОБА_5 підозрюється у декларуванні недостовірної інформації, для завершення досудового розслідування необхідно встановити, зокрема, вартість нерухомого майна, щодо якого призначені відповідні експертизи, яке останній зобов`язаний був задекларувати за наслідками 2020року. Крім того, прокурор зазначив, що орган досудового розслідування в порядку тимчасового доступу має отримати відомості, що перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку ПрАТ«ВФУкраїна» щодо абонентських номерів, які використовувались підозрюваним та свідками, оскільки не всі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо тимчасового доступу до таких речей і документів були реалізовані у зв`язку із введенням у країні воєнного стану. Як наслідок, потрібно повторно отримати такий дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку ПрАТ«ВФУкраїна». Водночас прокурор зазначає, що введення в Україні воєнного стану також вплинуло і на те, що на даний час не допитана свідок ОСОБА_6 .
Мотиви слідчого судді
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку досудового розслідування підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1ст.219КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з п.4ч.3ст.219КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч.3ст.294КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті4 частини третьої статті219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами2і3 частини четвертої статті219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Враховуючи положення вказаної норми, клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців погоджується, в тому числі, заступниками Генерального прокурора.
Водночас, частиною2 статті8Закону України «Про прокуратуру» визначено, що офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має двох перших заступників та заступників, а також заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Однак, враховуючи факт непризначення на сьогодні керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, тобто відсутності заступника Генерального прокурора, вповноваженого приймати процесуальне рішення чи до компетенції якого відноситься контроль за діяльністю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також враховуючи вимоги ч.6ст.9КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті7 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що Генеральний прокурор, який очолює Офіс Генерального прокурора та якому відповідно до вимог статті81Закону України «Про прокуратуру» безпосередньо підпорядковується керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, є вповноваженим в даному випадку для підписання поданого клопотання.
Таким чином, твердження захисту на те, що подане клопотання про продовження строку досудового розслідування підписане невповноваженою особою, є хибними.
Пунктом2ч.4ст.219КПК України встановлено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом4 глави24 цього Кодексу. При цьому, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.
Санкцією ч.2ст.3662КК України передбачено покарання у виді двох років позбавлення волі, тому у відповідності до ч.4ст.12КК України інкримінований ОСОБА_5 злочин є нетяжким.
Відповідно до ч.1ст.294КПК України якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2і3частини четвертої статті219 цього Кодексу.
Для визначення необхідності продовження строку здійснення досудового розслідування у кожному конкретному випадку чинний КПК України скеровує до змісту однієї із основоположних засад кримінального судочинства розумності строків.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч.1ст.28КПК України).
Частина третя статті28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими, зокрема, є складність кримінального провадження (визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо), а також спосіб здійснення слідчим, прокурором, судом своїх повноважень.
З матеріалів клопотання вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.3662КК України.
Так, за версією слідства, 29.08.2019 ОСОБА_5 набув повноважень народного депутата України IX скликання.
Згідно з ч.3ст.1Закону України «Про статус народного депутата України» при виконанні своїх повноважень ОСОБА_5 мав керуватися Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.
Відповідно до вимог статей7,8Закону України «Про статус народного депутата України» ОСОБА_5 як народний депутат України відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом, як уповноважений ним представник у Верховній Раді України у своїй діяльності повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність службових та посадових осіб і громадян, а також утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.
Згідно з ч.1ст.45Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті1, підпунктах«а»,«в» пункту2 частини1 статті3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (даліНаціональне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Рішенням Національного агентства від10.06.2016 №3«Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затверджено форму декларації.
У 2021році ОСОБА_5 шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (даліДекларація), за 2020рік. Заповнюючи основну декларацію, ОСОБА_5 достеменно ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов`язку декларанта внесення достовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які система електронного декларування автоматично генерувала при переході від розділу до розділу декларації та остаточному її підписанні.
Так, 15.03.2021 о 13год 09хв народний депутат ОСОБА_5 з використанням свого сертифікату Акредитованого центру сертифікації ключів АТКБ«Приватбанк» подав декларацію за 2020рік.
Відповідно до п.1ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції» (даліЗакон) у декларації зазначаються відомості про прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, суб`єкта декларування та членів його сім`ї, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб`єкта декларування та членів його сім`ї (у разі формування такого унікального номера), зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб`єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи.
Згідно із абз.16ч.1ст.1 Закону до членів сім`ї віднесено зокрема осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом декларування, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, та діти суб`єкта декларування до досягнення ними повноліття незалежно від спільного проживання із суб`єктом.
Протягом 2020року ОСОБА_5 проживав у будинку АДРЕСА_1 однією сім`єю з громадянкою України ОСОБА_7 та їх спільними дітьми, про що свідчить ведення ними спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків, у тому числі по догляду та вихованню спільних дітей ОСОБА_8, 2004року народження, ОСОБА_8, 2009року народження, та ОСОБА_9, 2015року народження.
Разом з тим, у розділі2.2 декларації «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» ОСОБА_5, в порушення п.1ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив відомостей про ОСОБА_7, як особу, із якою він спільно проживав однією сім`єю.
Крім того, відповідно до п.2ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Відповідно до абз.3ч.2ст.46Закону дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Згідно положень ч.2ст.3Сімейного кодексу (даліСК) України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ч.1ст.74СК України).
Крім того, ст.63СК України регламентує, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частина4 ст.368Цивільного кодексу (даліЦК) України визначає, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Отже, набуте ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за період проживання однією сім`єю майно є їх спільною власністю. Крім того, за п.2ч.1ст.46Закону нерухоме майно члена сім`ї відображається у декларації незалежно від наявності права на це майно у суб`єкта декларування.
Станом на 31.12.2020 ОСОБА_7 була власником нерухомого майна, що перебувало у її власності більше половини днів протягом звітного року. Разом з тим, у розділі3 Декларації за 2020рік «Об`єкти нерухомості» ОСОБА_5, в порушення п.2ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про об`єкти нерухомого майна, що перебували у його користуванні, а також перебували у власності особи, із якою він спільно проживав та перебував у сімейних відносинах ОСОБА_7, загальною вартістю понад 7144958,25грн.
Крім того, відповідно до п.3ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Станом на 31.12.2020 ОСОБА_7 була власником транспортних засобів, що перебували у її власності протягом усього року: автомобіль MERCEDES-BENZ GL450, 2015року випуску, VIN?код НОМЕР_1, вартістю на дату набуття права 850000грн та автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, 2013року випуску, VIN?код НОМЕР_2 .
Разом з тим, у розділі6 Декларації за 2020рік «Цінне рухоме майно транспортні засоби» ОСОБА_5, в порушення п.3ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про належні особі, із якою він спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах ОСОБА_7, транспортні засоби, вартістю понад 850000грн.
Крім того, відповідно до п.5ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про корпоративні права, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, із зазначенням найменування кожного суб`єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.
Станом на 31.12.2020 ОСОБА_7 належали корпоративні права, що перебували у її власності протягом усього року. Однак, у розділі8 Декларації за 2020рік «Корпоративні права» ОСОБА_5, в порушення п.5ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про належні особі, із якою він спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах ОСОБА_7, корпоративні права, вартістю 16343520грн.
Також, відповідно до п.51ч.1ст.46Закону у декларації зазначаються юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї.
Термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Станом на 31.12.2020 та протягом усього року ОСОБА_7 була кінцевим бенефіціарним власником ТОВ«ЦентрДаВінчі» (код ЄДРПОУ34926075) із часткою 60% статутного капіталу, що становить 10662000грн.
Разом з тим, у розділі9 Декларації за 2020рік «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї» ОСОБА_5, в порушення п.51ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості.
Крім того, відповідно до п.7ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Однак, у розділі11 Декларації за 2020рік «Доходи, у тому числі подарунки» ОСОБА_5, в порушення п.7ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив відомості про доходи особи, із якою він спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах ОСОБА_7, на загальну суму понад 24483935грн.
Таким чином, за версією слідства, ОСОБА_5, будучи суб`єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог п.п.1,2,3,5,51,7ч.1ст.46Закону, достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформації про житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що перебували у його користуванні, а також належне особі, із якою він перебуває у сімейних відносинах, нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права та отримані нею доходи. Відомості, що подані ОСОБА_5 у Декларації за 2020рік, відрізняються від достовірних на загальну суму понад 59484413,25грн, що більше ніж в 4000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, 22.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.2ст.3662КК України.
Мотиви слідчого судді щодо обґрунтованості підозри
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується, зокрема, наступними матеріалами кримінального провадження:
?повним текстом декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020рік, поданої ОСОБА_5 (а.с.47);
?інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджує право власності на всі об`єкти нерухомості, якими володіє ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.162);
?матеріалами огляду відомостей в мережі Інтернет. Зокрема, серед новин виявлено інтерв`ю ОСОБА_5 від26.03.2020 в якому останній розповідає про своє захворювання на COVID?19, повідомляє про хворобу своєї дружини та про те, що він подарував своїй дружині подорож до Франції і вони разом 7?10.03.2020 літали до вказаної країни (а.с.98);
?матеріалами огляду особистої сторінка ОСОБА_10 у соціальній мережі Facebook, під час якого виявлені відомості про спільне проживання із ОСОБА_7 (а.с.110);
?матеріалами огляду системи управління даними камер відеоспостереження SmartCity, з яких вбачається, що транспортний засіб з номерним знаком « НОМЕР_3 », яким користується ОСОБА_5, у ході руху в`їжджає та виїжджає за межі міста Києва Дніпровським шосе у напрямку с.Романків Обухівського району Київської області (а.с.134).
?інформацією Державної прикордонної служби, згідно якої за період спільного проживання у 2020році ОСОБА_5 та ОСОБА_7 неодноразово спільно перетинали кордон України (а.с.160);
?матеріалами тимчасового доступу до інформації про споживачів телекомунікаційних послуг і про телекомунікаційні послуги, що вони отримували у 2020році. Так, згідно протоколу огляду вказаної інформації встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 постійно проживають на території с.Романків Обухівського району, Київської області за місцем знаходження приватного будинку ОСОБА_7 (а.с.154);
?матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, а саме копії довідки про результат аналізу №8863 від17.03.2020 на ім`я ОСОБА_5, у якій ним вказано домашню адресу АДРЕСА_1 (а.с.161);
?матеріалами обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 у АДРЕСА_1, під час якого вилучено, зокрема, інформацією з мобільних телефонів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, правовстановлюючі документи на будинок, необхідні для проведення оціночної експертизи (а.с.64);
?матеріалами огляду вилучених в ході обшуку копій мобільних телефонів (а.с.151);
?копією договору позички нежитлового приміщення від01.10.2019 (а.с.68);
?іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Вказані докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу
Прокурор зазначив, що досудове розслідування у цьому провадженні неможливо закінчити до 22.04.2022, оскільки необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій для забезпечення повного дослідження обставин кримінального правопорушення, а саме:
?отримати тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку ПрАТ«ВФУкраїна» щодо абонентських номерів, які використовувались підозрюваним та свідками, а саме щодо з`єднань абонентів та їх місцезнаходжень в момент з`єднання, з подальшим оглядом отриманої інформації;
?допитати як свідка ОСОБА_6 матір ОСОБА_7, якій можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження;
?отримати висновки за результатами проведення комплексної оціночно?будівельної та оціночно?земельної експертизи, оціночно?земельної експертизи та оціночно?будівельної експертизи, які призначені 16.02.2022 до Івано?Франківського?НДЕКЦ;
?з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_5 та вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри;
?здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин, які підлягають доказуванню.
Обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше
Прокурор вказує на те, що зазначені слідчі та процесуальні дії не могли бути проведеними раніше, у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження. Крім того, проведення вказаних слідчих дій було ускладнено у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та веденням активних бойових дій на території Київської області.
Водночас, результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих (розшукових) дій мають вважливе значення для обґрунтованої кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, матимуть доказове значення для з`ясування обставин скоєння кримінального правопорушення, встановлення винуватості (невинуватості) особи і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються в межах кримінального провадження №42021000000001008 від05.05.2021.
Мотиви слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання
З матеріалів справи вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.3662КК України, а саме декларування недостовірної інформації народним депутатом України ОСОБА_5 .
При цьому, 22.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Згідно положень п.4ч.3ст.219КПК України, у випадку вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні злочину, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня такого повідомлення про підозру.
Водночас, ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021 до22.04.2022 включно.
Отже, строк досудового розслідування в даному випадку закінчується 22.04.2022, однак досудове розслідування вказаного кримінального провадження неможливо закінчити у визначений строк.
Згідно з п.2ч.4ст.219КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом4 глави24 цього Кодексу. При цьому, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.
Разом із цим, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Прокурор САП обґрунтував необхідність продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні необхідністю здійснення тимчасового доступу до речей і документів, проведення допиту свідка, а також отримання висновків за результатами проведення комплексної оціночно?будівельної та оціночно?земельної експертизи, оціночно?земельної експертизи та оціночно?будівельної експертизи, які призначені 16.02.2022 до Івано?Франківського?НДЕКЦ,
Слідчий суддя погоджується із прокурором в частині доводів про те, що для повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення необхідно встановити вартість рухомого і нерухомого майна, що належить йому та членам його сім`ї. Відповідно, необхідно отримати висновки згаданих експертиз, які повинні встановити вартість зокрема, нежитлових приміщень групи приміщень№14 та частини місць спільного користування третього поверху офісної прибудованої частини об`єкта «Житловий будинок із вбудовано?прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом» за адресою: АДРЕСА_2, площею 100квадратних метри.
Так, заслуговують на увагу посилання прокурора на необхідність встановлення вартості такого нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, оскільки згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 використовував його в якості офісних приміщень (приймальні народного депутата) для здійснення прийому відвідувачів, розміщення персоналу, проведення зустрічей тощо. Більше того, дані приміщення в позичку ОСОБА_5 передано Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ДА ВІНЧІ» (даліТОВ«ЦЕНТР ДА ВІНЧІ»), кінцевим бенефіціарним власником якого станом на 31.12.2020 та протягом усього 2020року із часткою 60% статутного капіталу, що становить 10662000грн, була ОСОБА_7, яка, за версією органу досудового розслідування, є особою, з якою підозрюваний спільно проживав однією сім`єю протягом 2020року.
При цьому, хибними є посилання сторони захисту на те, що відповідно до абз.2п.п.«б»п.2ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції» такий об`єкт нерухомого майна (приймальню народного депутата) не підлягав декларуванню ОСОБА_5 . Так, відповідно до згаданої норми Закону України «Про запобігання корупції», не підлягає декларуванню окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника?консультанта народного депутата (громадська приймальня), що є державною власністю чи комунальною власністю територіальної громади, знаходиться в управлінні місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування і перебуває в оренді чи на іншому праві користування в суб`єкта декларування.
Водночас, ОСОБА_5 отримав у користування офісні приміщення (приймальню народного депутата) за адресою: АДРЕСА_2 в юридичної особи ТОВ«ЦЕНТР ДА ВІНЧІ», тобто комерційної структури, яка згідно договору позички нежитлового приміщення від10.2019, є власником згаданої нерухомості (а.с.68).
Між тим,слідчий суддязвертає увагу,що інформація про громадські приймальні (в тому числі, народного депутата), які є державною власністю чи комунальною власністю територіальної громади, знаходяться в управлінні місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування й перебувають в оренді чи на іншому праві користування, не підлягає декларуванню з 02.06.2021, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих аспектів декларування» від29.04.2021 №1443-IX, яким і доповнено у частині1 статті46Закону України «Про запобігання корупції» пункт2 абзацом четвертим (він же абз.2п.п.«б»п.2ч.1ст.46Закону України «Про запобігання корупції»).
Водночас, народний депутат ОСОБА_5 декларацію за 2020рік подав 15.03.2021, тобто до набрання чинності згаданої норми, тому слідчий суддя вважає недоречними доводи сторони захисту на ту норму, яка була відсутня на момент ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється.
Крім того, заслуговують на увагу посилання прокурора на необхідність допиту свідка, а саме матері ОСОБА_7 ОСОБА_6 та про наміри органу досудового розслідування здійснити заходи стосовно тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку ПрАТ«ВФУкраїна» щодо абонентських номерів, які використовувались підозрюваним та свідками, а саме щодо з`єднань абонентів та їх місцезнаходжень в момент з`єднання, з подальшим оглядом отриманої інформації.
Щодо причин нездійснення вказаного допиту та доступу до речей та документів, зокрема того, який не реалізовано після надання дозволу ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду, то слідчий суддя вважає доречними посилання прокурора на те, що такі слідчі дії орган досудового розслідування не встиг здійснити у зв`язку із воєнними діями. Так, Указом Президента України від24.02.2022 №64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05години 30хвилин 24.02.2022 строком на 30діб. Цей Указ затверджений Законом України від24.02.2022 №2402ІХ. Крім того, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від14.03.2022 №7168 затверджено Указ Президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 ще на 30днів (до24.04.2022 включно).
У відповідності до приписів ст.ст.9,28КПК України під час кримінального провадження слідчий (детектив) зобов`язаний у розумні строки всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З оглядуна вищевикладене,слідчий суддявважає,що детективиНАБУ обов`язок здійснення досудового розслідування у розумні строки виконали, так як з дня внесення відомостей до ЄРДР та з дня повідомлення ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.3662КК України, до моменту звернення прокурора з даним клопотанням до слідчого судді детективами виконано ті необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, що були доцільними та спроможними для їх виконання.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про необхідність для закінчення досудового слідства здійснення перелічених вище слідчих тапроцесуальних дій. Водночас, проведення вищевказаних дій у строк до22.04.2022 є неможливим. А тому, з метою надання можливості завершити досудове слідство у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021 є необхідним продовження строку досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи зазначений перелік процесуальних дій, які плануються для проведення, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для продовження досудового розслідування до шести місяців, як того просить прокурор.
З огляду на викладене, клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.219,294,2951 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора САП ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001008 від05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.3662КК України до шести місяців.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1