- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/1372/22
Провадження 1-кс/991/1386/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк,
установив:
11.04.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 12017040000000531 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою в`їзду ОСОБА_5 в Україну для захисту її територіальної цілісності в порядку ст. 616 КПК України та задовольнити таке клопотання або винести вмотивовану постанову про відмову у його задоволенні.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 .
У межах цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2021 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
28.03.2022 захисник ОСОБА_5 звернувся до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 із клопотанням про скасування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою в`їзду ОСОБА_5 в Україну для захисту її територіальної цілісності у порядку ст. 616 КПК України, яке вручене прокурору 29.03.2022.
За результатом розгляду цього клопотання прокурор 05.04.2022 надіслав захиснику відповідь про відмову у його задоволенні.
Захисник стверджує, що відповідь прокурора прийнята не у формі постанови, тобто не відповідає вимогам ч. 3 ст. 110, ст. 220 КПК України, тому прокурор вчинив бездіяльність, яка підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У поясненнях до скарги, поданих слідчому судді 11.04.2022, захисник також зазначив, що ОСОБА_5 подав клопотання з метою виконання покладеного на нього Конституцією України обов`язку - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності. Тим самим він виразив своє бажання та готовність взяти участь у захисті України безпосередньо на її території. Зазначив, що 05.04.2022 р. ОСОБА_5 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про прийняття на військову службу, у відповідь на яку йому запропоновано прибути до центру комплектування для проходження військово-лікарської комісії на встановлення придатності до військової служби за мобілізацією, з подальшим направленням на військову службу до військової частини. Отже, ОСОБА_5 безпосередньо зможе брати участь у захисті населення та території України, брати участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, військового управління тощо. Однак, заочне застосування 21.12.2021 до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та оголошення його розшуку унеможливлює оперативне прибуття в Україну для виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ч. 65 Конституції України, оскільки після прибуття в Україну ОСОБА_5 буде одразу затриманий та доставлений до місця кримінального провадження. Відповідно бездіяльність прокурора перешкоджає реалізації ОСОБА_5 права, закріпленого у ст. 616 КПК України та виконанню ним конституційного обов`язку.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Зазначив, що розгляд клопотань підозрюваних, поданих у порядку ст. 616 КПК України, є окремим інститутом кримінального процесуального права, при якому норми ст. 220 КПК України не застосовуються. За результатом розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 надано лист-відповідь, зміст якого відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.
Заслухавши пояснення захисника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 7168 затверджено Указ Президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 26 березня ще на 30 днів (до 24 квітня включно).
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.
22 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» № 2125-ІХ від 15 березня 2022 року, яким розділ Розділ IX-І Кримінального процесуального кодексу України «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України» доповнено статтею 616 «Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав».
Так,положеннями вказаноїстатті,зокрема абзацами1,2частини 1,передбачено,що у разівведення вУкраїні абоокремих їїмісцевостях воєнногостану,здійснення заходівіз забезпеченнянаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії РосійськоїФедерації та/абоінших державпроти Українипідозрюваний,обвинувачений,який підчас досудовогорозслідування абосудового розглядутримається підвартою,крім тих,які підозрюютьсяу вчиненнізлочинів протиоснов національноїбезпеки України,а такожзлочинів,передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 КК України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вказаною нормою не визначено, у якій формі приймається рішення прокурора у разі відмови у задоволенні клопотання, передбаченого ч. 1 ст. 616 КПК України, нею встановлено лише обов`язок прокурора розглянути клопотання та право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування особі запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Водночас, відповідно до ст. 220 КПК України, яка встановлює порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування, чітко визначено необхідність винесення вмотивованої постанови в разі повної або часткової відмови в задоволенні клопотання
Тобто, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається під час досудового розслідування кримінального провадження, викладалося у формі постанови. Так, у ч. 3 ст.110КПК України встановлено, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбачених цим Кодексом, або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно із ч. 1 ст.36КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вирішення питання про наявність підстав для задоволення клопотання підозрюваного та звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є дискреційними повноваженнями прокурора і за змістом ст. 616 КПК України слідчий суддя не уповноважений надавати йому вказівки, яке рішення прийняти.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, станом на 19.03.2021.
У межах цього кримінального провадження захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 звернувся до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням від 28.03.2022 вих. № 20220328/2 про скасування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою в`їзду ОСОБА_5 на територію України для захисту її територіальної цілісності у порядку ст. 616 КПК України.
Листом від 05.04.2022 за № 16/1/1-19588-19 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 повідомив захисника, що подане ним клопотання не підлягає задоволенню з викладених у ньому підстав.
Вказаний лист, як рішення прокурора, відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки містить відомості про зміст клопотання захисника ОСОБА_3, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального закону, роз`яснення підозрюваному про порядок оскарження прийнятого рішення.
Повноваження слідчого судді, зокрема щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, регламентовані ст. 303 КПК України, якою визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, а скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, відповідно до положень частини 2 цієї статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Додатково слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає судовий контроль з боку слідчого судді за рішеннями, прийнятими прокурором у порядку ст. 616 КПК України, яка діє виключно в особливий період.
У судовому у засіданні встановлено, що захисник не ставить питання про порушення прокурором строків розгляду клопотання сторони захисту, а заперечує щодо форми рішення прокурора. Разом з цим, на запитання слідчого судді: яким чином прийняття прокурором рішення у формі постанови про відмову у задоволенні клопотання, поданого в порядку ч. 1 ст. 616 КПК України, вплине на права та інтереси підозрюваного у кримінальному провадженні? захисник пояснив, що після виконання прокурором вимог загальної норми ст. 220 КПК України та винесення постанови, сторона захисту подумає, що з нею робити.
Зазначена позиція захисника, з урахуванням вимог ст. 2, п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 7, ст. 22 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованою.
Разом з цим, слідчий суддя не враховує надані захисником копії звернення ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.04.2022 та лист-відповідь на нього від 07.04.2022, оскільки їх зміст не впливає на прийняте рішення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376, 616 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1