- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
справа № 991/1297/22
Провадження №11-п/991/4/22
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 травня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
секретар судового засідання ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020 з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва,
ВСТАНОВИЛА:
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подала клопотання про направлення кримінального провадження № 52020000000000473 від 28.07.2020 з Вищого антикорупційного суду (далі ВАКС) до Шевченківського районного суду м. Києва.
На обгрунтування клопотання посилається на таке.
У кримінальному провадженні нема підстав для визначення підсудності ВАКС за ознакою вчинення злочину службовою особою з переліку, що міститься в абзацах 2-9 п.1 ч.5 ст.216 КПК України.
Оскільки посада заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зазначається в п.4-1 Закону України «Про прокуратуру», і вказаний пункт не входить до переліку, вказаному в п.3 ч.5 ст.216 КПК України, відсутні умови підсудності цього кримінального провадження ВАКС.
Прокурор не виносив постанову про підслідність вказаного кримінального провадження детективам НАБУ, а тому кримінальне провадження не підсудне ВАКС з підстав, визначених абз. 3 п.3 ч.5 ст.216 КПК України.
В доповненні до клопотання захисник стверджує, що:
- ОСОБА_7 не належить до кола осіб, визначених п.2 ч.5 ст.216 КПК України, інкримінований йому злочин не охоплює кримінальні правопорушення, перелік яких наведено в абз. 1 п.3 ч.5 ст.216 КПК України, і, що у кримінальному провадженні не встановлено наявність умов здійснення досудового розслідування детективами НАБУ, передбачених абз. 2 і 3 п.3 ч.5 ст.216 КПК України;
- в діях ОСОБА_9 під час винесення постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні наявний реальний конфлікт інтересів, тобто суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, оскільки відповідно до обвинувального акта неправомірна вигода, як предмет злочину, передбачалась для передачі ОСОБА_9, як заступнику Генерального прокурора керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
- обставини, встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 в провадженні №52020000000000362 під час здійснення досудового розслідування, в тому числі і щодо підслідності, є аналогічними для кримінального провадження № 52020000000000473;
- обставини, встановлені ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 13.05.2021 у кримінальному провадженні №52020000000000362, стосуються іншого складу інкримінованих статей, іншого опису фактичних обставин, а тому не можуть прийматись до уваги при розгляді клопотання щодо кримінального провадження № 52020000000000473.
Захисник ОСОБА_8 в судове засідання не прибула та подала клопотання про відкладення судового засідання після 20.05.2022, посилаючись на те, що в зв`язку з бойовими діями в районі її проживання в м. Києві виїхала за кордон, та, що питання, яке є предметом розгляду клопотання не відноситься до невідкладних.
Інші учасники судового провадження про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно доп.3ч.1ст.138КПК Україниповажними причинаминеприбуття особина викликє обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини).
Згідно з абзацом 2 частини 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Враховуючи вказані положення закону, колегія суддів вважає, що оскільки в м. Києві не проводитьсяорганізоване застосуваннявійськ, сил і засобів для воєнних операцій в стратегічному й оперативному вимірах, нема підстав вважати, що військові події на півдні та сході України є обставиною непереборної сили, яка свідчить про поважність причин неприбуття особи на виклик.
Крім того, ст.34 КПК України встановлено скорочені строки розгляду клопотання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, а тому посилання на те, що питання розгляду клопотання не відноситься до невідкладних є безпідставним.
Згідно ізч.4 ст.34КПК Українипро часта місцерозгляду поданнячи клопотанняпро направленнякримінального провадженняз одногосуду доіншого повідомляютьсяучасники судовогопровадження,проте їхнеприбуття неперешкоджає розглядупитання. А тому клопотання розглядається без участі учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не є обгрунтованим.
Як вбачається з обвинувального акта, затвердженого 01.03.2022 року, ОСОБА_7 обвинувачується в організації надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудне кримінальне провадження стосовно корупційного злочину, передбаченого ст. 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України визначено, зокрема, таку умову підсудності кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду - розмір предметакримінального правопорушення,передбаченого ст.369 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до обвинувального акта неправомірною вигодою є 6000000 доларів США. На 12.06.2020 НБУ встановлено курс долара США 26,59 грн. Тому 6000000 доларів США у гривневому еквіваленті складає 159540000 грн. (6000000 х 26,59 = 159540000).
П`ятсот прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб начас вчиненнякримінального правопорушення- 12.06.2020 становить 1051000 грн. (2102 х 500 = 1051000)
З наведеного слідує, що розмір предметакримінального правопорушення,передбаченого ст. 369 Кримінального кодексу України, яким є грошові кошти, еквівалентні 159540000грн., більше ніж у п`ятсот разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення - 1051000 грн., а відтак, відповідно до положень ст.33-1, п.2 ч.5 ст.216 КПК України кримінальне провадження № 52020000000000473від 28.07.2020 підсудне Вищому антикорупційному суду.
Крім того, пунктом3частини п`ятоїстатті 216Кримінального процесуальногокодексу Українивстановлено зокрематаку умовупідсудності кримінальнихпроваджень Вищомуантикорупційному суду- кримінальне правопорушення, передбаченестаттею 369Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у пункті 1 цієї частини.
Відповідно до обвинувального акту кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, вчинено щодо заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 .
Пунктом 1 частини 5 ст.216 КПК України визначено прокурорів органів прокуратури згідно з пунктами 1-4,5-11частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно доч.1ст.15Закону України«Про прокуратуру»прокурором органупрокуратури є: 1)Генеральний прокурор; 2)перший заступникГенерального прокурора; 3)заступник Генеральногопрокурора; 4-1)заступник Генеральногопрокурора -керівник Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури; 5)керівник підрозділуОфісу Генеральногопрокурора; 6)заступник керівникапідрозділу ОфісуГенерального прокурора(утому числіСпеціалізованої антикорупційноїпрокуратури направах самостійногоструктурного підрозділуОфісу Генеральногопрокурора); 7)прокурор ОфісуГенерального прокурора(утому числіСпеціалізованої антикорупційноїпрокуратури направах самостійногоструктурного підрозділуОфісу Генеральногопрокурора); 8)керівник обласноїпрокуратури; 9)перший заступниккерівника обласноїпрокуратури; 10)заступник керівникаобласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури.
Таким чином п.4-1 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» відсутній в п.1 ч. 5 ст.216 КПК України. В зв`язку з цим захисник в клопотанні стверджує, що дане кримінальне провадження не підсудне ВАКС. Однак дане твердження є помилковим.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є заступник Генерального прокурора.
Пункт 4 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», на яке міститься посилання п .1 ч.5 ст.215 КПК України, виключено на підставі Закону№ 113-IX від 19.09.2019.
Диспозиції п.3 та п.4-1 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» є сумісними і відповідно загальною та спеціальною правовими нормами. Вони є видами, родом стосовно яких є поняття прокурор органу прокуратури.
Несумісною з правовою нормою, що текстуально закріплена в п.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» є правова норма, яка логічно закріплена в п.4-1 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» і виявляється при тлумаченні висновку від протилежного. Відповідно до цієї правової норми Генеральний прокурор не має інших заступників крім заступника - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але ця правова норма виявлена при тлумаченні за допомогою висновку від протилежного із законодавчого положення, що не містить слів «лише», «тільки», а тому не може застосовуватись всупереч загальній правовій нормі, що текстуально закріплена в п.3 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру».
Отже нема підстав для висновку, що законодавець, виключаючи з ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» п.4 та доповнюючи цю частину п.4-1 без внесення змін до п .1 ч.5 ст.215 КПК України щодо виключення з нього п.4 ч.1 ст.15 Закону України «Про прокуратуру», мав на меті виключити з числа службових осіб, щодо яких вчиняється кримінальне правопорушення, передбаченест.369 КК України, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, вчинено щодо заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, відповідно до положень ст.33-1, п.3 ч.5 ст.216 КПК України кримінальне провадження № 52020000000000473від 28.07.2020 підсудне Вищому антикорупційному суду.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання та направлення вказаного кримінального провадження за територіальною підсудністю на розгляд з ВАКС у інший суд.
Посилання в клопотанні на те, що в діях ОСОБА_9 під час винесення постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні наявний реальний конфлікт інтересів, тобто суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень або вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, оскільки відповідно до обвинувального акта неправомірна вигода, як предмет злочину, передбачалась для передачі ОСОБА_9, як заступнику Генерального прокурора керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визнається колегією суддів неспроможним, так як питання про реальний конфлікт інтересів та об`єктивності чи неупередженості прийняття рішень або вчинення чи невчинення дій підлягають вирішенню згідно з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та положеннями КПК України, що регулюють підстави для відводу прокурора, а відтак не можуть бути предметом розгляду клопотання про направлення справи до іншого суду.
Твердження в клопотанні, що обставини, встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.12.2020 в провадженні №52020000000000362 під час здійснення досудового розслідування, в тому числі і щодо підслідності, є аналогічними для кримінального провадження № 52020000000000473, а обставини, встановлені ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 13.05.2021 у кримінальному провадженні №52020000000000362, стосуються іншого складу інкримінованих статей, іншого опису фактичних обставин, а тому не можуть прийматись до уваги при розгляді клопотання щодо кримінального провадження №52020000000000473, колегія суддів вважає безпідставним, так як згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, з чого слідує, що не враховуються при застосуванні норм права висновки місцевих та спеціалізованих, на яких захисник посилається в клопотанні.
Керуючись ст.ст. 33-1, 34 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження №52020000000000473 від 28.07.2020 з Вищого антикорупційного суду до Шевченківського районного суду м. Києва залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5