- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/1438/22
Провадження 1-кс/991/1454/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000047 від 29.01.2021,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3, в якому він просив:
- скасувати арешт майна - особистих грошових коштів ОСОБА_4, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 (1-кс/991/5097/21) у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29.01.2021, а саме: готівкових грошових коштів в іноземній валюті Євро в розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч);
- зобов`язати службових осіб Національного антикорупційного бюро України та/або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора повернути Насібовій Кенюль Раві Кизи готівкові грошові кошти в іноземній валюті Євро в розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч).
У зв`язку із введенням воєнного стану та неможливістю прибути в судове засідання, адвокат просив розглянути подане ним клопотання без участі сторін. Водночас адвокат не заперечував, щоб справа розглядалась без участі прокурора, якщо останній надасть заяву про розгляд клопотання без його участі.
Розгляд клопотання призначений на 05.05.2022.
03.05.2022 до суду від прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі прокурора. Зі змісту поданого клопотання вбачається, що прокурор заперечує проти задоволення клопотання захисника, вважає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021, якою було накладено арешт на майно законною та обґрунтованою та належними чином мотивованою. Просив розгляд клопотання захисника провести без участі прокурора.
В судове засідання учасники не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд.
Слідчий суддя, зважаючи на наявність клопотань від учасників провадження про можливість розгляду справи за їх відсутності, вважає за можливе здійснити розгляд клопотання захисника за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та надані суду матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. За версією органу досудового розслідування в період з 05.03.2021 по 21.07.2021 голова Харківської обласної ради ОСОБА_6, будучи особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 1050000 грн, що становить особливо великий розмір неправомірної вигоди, за вчинення дій з використанням повноважень та службового становища.
В рамках даного кримінального провадження 22.07.2021 було проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021, в ході якого були виявлені та вилучені ноутбук MacBook Pro FCC ID:BCGA 1707; грошові кошти в гривні (22 купюри номіналом 500 грн, 9 купюр номіналом 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн); грошові кошти долари США (463 купюри номіналом 100 доларів США); грошові кошти - Євро (1 купюра номіналом 500 Євро, 60 купюр номіналом 200 Євро, 25 купюр номіналом 100 Євро).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 за результатом розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 22.07.2021 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме: грошові кошти - долари США (463 купюри номіналом 100 доларів США);грошові кошти - Євро (1 купюра номіналом 500 Євро, 60 купюр номіналом 200 Євро, 25 купюр номіналом 100 Євро).
У клопотанні адвокатом ставиться питання про скасування арешту, накладеного на грошові кошти в іноземній валюті Євро в розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч).
В обґрунтування поданого клопотання адвокат вказав на відсутність підстав для накладення арешту на готівкові грошові кошти, які належать ОСОБА_4, з огляду на те, що походження цих грошових коштів підтверджується відповідними документами, які були надані стороні обвинувачення.
Так, зокрема, вказані кошти були отримані в позику гр. ОСОБА_4, яка є дівчиною ОСОБА_6 . Так, відповідно до розписки складеної 08.06.2021 року гр. ОСОБА_4, остання отримала в позику від гр. ОСОБА_10 грошові кошти в іноземні валюті у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) Євро, які зобов`язалась повернути до 10.09.2021.
Адвокат зауважує, що про належність вказаних грошових коштів ОСОБА_4 .К було заявлено адвокатами та ОСОБА_6 безпосередньо в ході проведення обшуку 22.07.2021. Зокрема, адвокатами ОСОБА_3 та ОСОБА_11 під час проведення обшуку подано відповідні зауваження, а також клопотання про повернення речей, вилучених в ході проведення обшуку на 1 аркуші, які є невід`ємною частиною протоколу обшуку від 22.07.2021.
Крім того, як зазначає адвокат, вказані грошові кошти є тимчасово вилученим майном, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021 у справі 991/4711/21 (провадження № 1-кс/991/4820/21), було надано дозвіл на відшукання лише грошових коштів, які передавалися ОСОБА_12 на користь службових осіб Харківської обласної ради у вигляді неправомірної вигоди.
Поряд з цим адвокат вважає, що постанова детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 від 23.07.2021 про визнання вищевказаного вилученого майна (речей, грошових коштів, документів, тощо) речовими доказами є немотивованою та формальною, оскільки детектив не вказав в своєму рішенні, за якими ознаками вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а тому відсутні достатні підстави вважати, що вилучене майно є процесуальним джерелом фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Адвокат зауважує, що матеріалами кримінального провадження не встановлено та не доведено, що вилучені детективом грошові кошти ОСОБА_4 є такими, що отримані злочинним шляхом або є предметом чи об`єктом вчинення будь-якого злочину.
До того ж детективами НАБУ слідчим шляхом перевірялось походження даних грошових коштів та було підтверджено, як отримання їх у позику від ОСОБА_10, так і можливість ОСОБА_10 надати таку суму (детективу НАБУ були продемонстровані виписки з банківських рахунків). Крім того, ОСОБА_10 підтвердила, що неодноразово надавала грошові кошти ОСОБА_4, підтвердження чому було встановлено детективами НАБУ під час обшуку де знайшли розписку про повернення ОСОБА_4 грошових коштів, раніше отриманих у позику, ОСОБА_10 .
Поряд з цим адвокат зазначив, що у зв`язку з бойовими діями в місті Харкові Насібова Кенюль Раві Кизи була змушена евакуюватися та вилучені грошові кошти вкрай необхідні їй для існування. До того ж вона займається волонтерською діяльністю та враховуючи вчинок свого хлопця - ОСОБА_6, який внесену за нього заставу в сумі 2 996 400,00 грн. спрямував на потреби ЗСУ, Насібова Кенюль Раві Кизи має намір частину коштів також направити на потреби армії.
Вищевказане стало підставою для звернення адвоката до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст. 174 КПК України.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1)забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Накладаючи арешт на зазначене в ухвалі від 10.08.2021 майно, слідчий суддя послалася на те, що вилучені грошові кошти в іноземній валюті (1 купюра номіналом 500 Євро, 60 купюр номіналом 200 Євро, 25 купюр номіналом 100 Євро) можуть мати відношення до кримінального правопорушення як такі, що зберегли на собі його сліди, а тому можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Так зокрема слідчим суддею зазначено про те, що в клопотанні (про арешт майна) йдеться про причетність службових осіб Харківської обласної ради до вчинення кримінального правопорушення, а вказані грошові кошти були вилучені безпосередньо в місці проживання Голови Харківської обласної ради ОСОБА_6 . Із матеріалів клопотання вбачається зв`язок останнього з подією кримінального правопорушення, в тому числі в контексті отримувача неправомірної вигоди. Ці відомості наштовхують на висновок про те, що виявлені в місці проживання ОСОБА_6 грошові кошти (долари США та євро) можуть бути конвертованими в іноземну валюту грошовими коштами, що надавалися в якості неправомірної вигоди, і це необхідно підтвердити чи спростувати під час проведення слідчих (розшукових) дій. Враховуючи викладене, вилучені під час обшуку грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме про спосіб вчинення кримінального правопорушення та причетність до нього конкретних осіб. Це відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Метою арешту зазначених грошових коштів, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КК України, є забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, як вбачається з постанови детектива від 23.07.2021 вилучені під час обшуку грошові кошти в гривні, долари США та євро визнані речовими доказами. У цій постанові зазначено, що грошові кошти, ймовірно, мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки отримання неправомірної вигоди відбувалося неодноразово і в подальшому, з метою уникнення відповідальності причетними до кримінального правопорушення особами, обмінювалися на інші кошти. У зв`язку з цим в постанові зроблений висновок, що вказані речі є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
Тобто з наданих матеріалів вбачається, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України та 23.07.2021 вищевказані грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №52021000000000047.
В той же час, як вбачається з ухвали Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021, слідчим суддею вже були перевірені обставини, на які наразі посилається адвокат як на підстави для скасування арешту на вищевказане майно. Вказана ухвала слідчого судді не скасована та є чинною.
Так, слідчий суддя, перевіряючи доводи адвоката, що готівкові грошові кошти в іноземній валюті Євро, які були вилучені під час проведення обшуку 22.07.2021 насправді належать дівчині ОСОБА_6 - ОСОБА_4, дійшла висновку, що надана в підтвердження належності ОСОБА_4 коштів розписка є сумнівним доказом, оскільки з її змісту вбачається отримання останньою більше ніж за місяць до обшуку коштів в сумі 496 050 гривень, що не відповідає валюті виявлених під час обшуку коштів (доларів США і євро). Разом з цим слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_4 не має джерел доходів, які б виправдовували користування нею коштами в значних сумах, що відповідають розміру вилучених коштів в Євро та можливість їх повернення. Так, згідно з відомостями ДФС України ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2020 році отримала доход в загальній сумі 13608 грн, відомості про доходи 2021 року відсутні. А з протоколу огляду від 09.08.2021 вбачається листування іншого підозрюваного ОСОБА_7 із дружиною, з якого слідує висновок про грошове утримання ОСОБА_14 своєї подруги Кенюль. Водночас слідчий суддя також врахувала, що аналогічна розписка про отримання ОСОБА_4 грошових коштів від ОСОБА_10 готівкових коштів в національній валюті, але еквівалент якого співпадає із сумою вилучених під час обшуків коштів, подавалася представником в іншій справі, де розглядалося клопотання про арешт вилучених в службовому кабінету ОСОБА_6 грошових коштів в доларах США. Так, в зазначеній справі еквівалент отриманих ОСОБА_4 відповідав сумі 10000 доларів США, а в цій справі за аналогічних умов вона відповідно до розписки отримала суму коштів в гривні, еквівалент якої відповідає 15000 євро, вилученим за місцем проживання ОСОБА_6 . Це викликає додаткові сумніви у справжності наданих розписок, достовірності зазначених в них даних, адже умови цих розписок могли бути «адаптовані» під обставини вилучення коштів в кожному окремому випадку.
З такими доводами погоджується слідчий суддя та приходить до висновку, що зазначені грошові кошти, на які накладено арешт згідно ухвали від 10.08.2021, мають суттєве значення для встановлення обставин вказаного кримінального провадження та в подальшому можуть бути використані в якості доказів у даному кримінальному провадження, що відповідає меті накладення арешту на майно.
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна суд з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 10.08.2021 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст.170 КПК України, тому підстав вважати, що арешт накладено необґрунтовано немає.
Будь-яких нових доводів на підтвердження необхідності скасування арешту майна адвокатом не надано.
Поряд з цим, в ході розгляду клопотання адвокатом ОСОБА_3 не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав визначених ст.174 КПК України для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 (1-кс/991/5097/21), тому клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.174,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29.01.2021, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 (1-кс/991/5097/21), відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1