Document No. 104316211

Date of the hearing: 11/05/2022
Date of the decision: 11/05/2022
Case №: 991/1492/22
Proceeding №: 52021000000000281
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.

Справа № 991/1492/22

Провадження 1-кс/991/1512/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2022 до Вищого антикорупційного судунадійшло клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, у якому він просить продовжити щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000281 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Разом з тим, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор просив визначити розмір застави у сумі 2481000 грн, та у разі внесення застави підозрюваним покласти на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; 2) без дозволу детектива, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Як слідує з поданого клопотання прокурора, ОСОБА_4 підозрюється у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 у справі № 991/273/22 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2022 з можливістю внесення ним застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2481000 грн та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановою Генерального прокурора від 11.03.2022 продовжено строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 у справі № 991/273/22 про застосування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000281 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на один місяць, а саме до 13.04.2022 включно.

13.04.2022 Генеральний прокурор продовжив строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 у справі № 991/273/22 про застосування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000281 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на один місяць, а саме до 13.05.2022 включно, про що виніс відповідну постанову.

Отже, враховуючи те, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 добігає кінця, прокурор і звернувся до слідчого судді з цим клопотанням про продовження такого строку.

З метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, забезпечення безпеки учасникам кримінального та судового провадження в правовому режимі воєнного стану країни, слідчий суддя ухвалою від 10.05.2022 призначив на 11.05.2022 об 11:00 год. дистанційне судове провадження щодо розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в режимі відеоконференції між приміщеннями ВАКС та Державною установою «Київський слідчий ізолятор», в якому утримується підозрюваний ОСОБА_4 ..

Всі учасники кримінального та судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

11.05.2022 до судового засідання прибули прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4, однак здійснити розгляд клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою не вдалося через відсутність захисника підозрюваного ОСОБА_4 ..

Так, підозрюваний ОСОБА_4 під час судового засідання просив не здійснювати розгляд цього клопотання без участі його захисника.

В свою чергу, з огляду на таку обставину, на думку прокурора ОСОБА_3, розгляд його клопотання про продовження строку тримання під вартою без участі в засіданні сторони захисту є об`єктивно неможливим та буде істотним порушенням КПК України, оскільки участь захисника є обов`язковою.

Заслухавшидумку учасниківсудового процесу, дослідивши матеріали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зазначає наступне.

Як вбачаєтьсяз поданогоклопотання, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021, в рамках якого 13.01.2022 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 у справі № 991/273/22 у кримінальному провадженні від 26.05.2021 № 52021000000000281 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2022, в межах строку досудового розслідування. Визначено ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2481000 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави в межах строку досудового розслідування, на нього покладено обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) без дозволу слідчого, прокурора не відлучатися з м. Києва; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_2, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 слідчим суддею визначено обґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Тобто під час ухвалення зазначеного судового рішення слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими КПК України пов`язує можливість застосування до підозрюваного певного запобіжного заходу та покладення певних обов`язків.

Подані матеріали не містять відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 чи інші особи вносили визначену вище ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду заставу на рахунок Вищого антикорупційного суду.

Також варто зазначити, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2022 в справі № 991/1279/22 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні від 26.05.2021 № 52021000000000281 до 6 місяців (з дня повідомлення про підозру) до 13.07.2022.

Отже строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 наразі добігає кінця.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За частиною 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Разом з тим, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Як слідує з клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні низки кримінальних правопорушень, зокрема й передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 КК України (закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб), яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тобто відповідно до ст. 12 КК України таке кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

Як вже зазначалося вище у цій ухвалі, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, оскільки визначений процесуальним законом строк добігає кінця 13.05.2022.

Однак, судове засідання, призначене на 11.05.2022, не може відбутися в результаті відсутності сторони захисту підозрюваного ОСОБА_4 ..

За приписами ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу має здійснюватися, серед іншого, за участю захисника підозрюваного.

Так, ст. 52 КПК України визначено випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за частиною 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Тобто на всіх стадіях даного кримінального провадження від 26.05.2021 № 5202100000000281 є обов`язковою участь захисника підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а за п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, зокрема, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.

Отже, з огляду на викладене, слідчий суддя зауважує, що участь захисника підозрюваного ОСОБА_4 є обов`язковою під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою. А відтак прийняття рішення щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 за відсутності його захисника буде істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призведе до скасування такої ухвали слідчого судді.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05:30год 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згодом Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України (Законом України № 2119-IX від 15.03.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05:30год 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом же Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Верховною Радою України (Законом України № 2212-IX від 21.04.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Статтею 12-2 цього ж Закону від 12.05.2015 №389-VIII визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, стаття 26 цього ж Закону від 12.05.2015 №389-VIII визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковану Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР та яка набрала чинності для України з 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а за ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Також, згідно із ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 63 Конституції України визначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до вищевикладеного, ч. 1 ст. 20 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

За ч. 3 ст. 20 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

Частиною 1 ст. 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. За ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Наведені норми КПК України кореспондуються з наведеними вище положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Конституції України та покликані забезпечити, аби підозрюваний чи обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем підозри (обвинувачення), обґрунтованість чого має бути доведена (наприклад, пункт 18 рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», пункт 68 рішення ЄСПЛ у справі «Карт проти Туреччини»).

Пунктом 3 ч. 3 ст. 42 КПК України перебачено, що підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 49 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011, безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають зокрема особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.

У разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).

Враховуючи те, що на теперішній час в Україні після запровадження воєнного стану ведуться воєнні дії, під час яких наносяться ракетні, бомбові та артилерійські удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема й цивільні, мільйони осіб залишили місця постійного проживання та виїхали з території України, безпосередньо у місті Києві постійно оголошуються повітряні тривоги, запроваджена щоденна комендантська година, пересування містом суттєво обмежено численними блок-постами, слідчий суддя вважає об`єктивно неможливим залучити захисника для підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», але відсутність такого призведе до порушення права на захист, яке не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану, та безумовного подальшого скасування судового рішення як постановленого з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що чинний КПК України визначає окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, хоча й не охоплює кола всіх питань, які можуть виникати.

Так, ч. 1 ст. 34 КПК України передбачає, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Також, Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №2111-ІX, чинним з 08.03.2022, запроваджено нову редакцію ст. 615 КПК України, яка визначає особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, проте такі норми регулюють лише питання початку досудового розслідування та надають можливість прокурору виконувати певні повноваження слідчого судді у разі об`єктивної неможливості здійснювати судовий контроль в певних питаннях (а саме приводу, тимчасового доступу до речей і документів, арешту майна, дозволу на затримання з метою приводу, проникнення до житла чи іншого володіння особи, отримання зразків для експертизи, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, продовження строку досудового розслідування тощо, а також обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою), та певним чином врегульовує питання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання таких повноважень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 615 КПК у редакції, запровадженій Законом України від 03.03.2022 №2111-ІX, визначено, що якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170,173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Також ч. 2, 3, 6 ст. 615 КПК України у редакції, запровадженій Законом України від 03.03.2022 № 2111-ІX, визначено, що «строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення…У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці».

Зі змісту наведених норм ст. 615 КПК України у редакції, запровадженій Законом України від 03.03.2022 № 2111-ІX, вбачається, що продовження строку тримання під вартою може бути безпосередньо здійснено керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, вочевидь шляхом прийняття відповідної постанови згідно із положеннями ст. 110 КПК України.

При цьому КПК України прямо не пов`язує право керівника органу прокуратури на прийняття відповідної постанови про продовження строку тримання під вартою із об`єктивною неможливістю слідчого судді здійснювати повноваження щодо судового контролю, на відміну від питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке КПК прямо пов`язує із об`єктивною неможливістю розгляду слідчим суддею такого питання в установленому цим кодексом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в ст. 26 КПК України, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки відсутність захисника підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні не дозволяє наразі розглянути клопотання прокурора, слідчий суддя приходить до висновку про залишення клопотання прокурора про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою без розгляду.

Разом з тим, беручи до уваги усні пояснення прокурора ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо об`єктивної неможливості розгляду клопотання за відсутності сторони захисту, чим фактично прокурор погоджується із залишенням наразі без розгляду його клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про обізнаність прокурора з нормою ст. 615 КПК України щодо можливості прийняття відповідної постанови керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором та не потребує додаткового роз`яснення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1