- Presiding judge (HACC) : Koliush O.L.
Справа № 991/818/22
Провадження № 1-кс/991/1544/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
10.05.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із Апеляційної палати ВАКС надійшла справа за скаргою ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021.
Вказана справа надійшла до слідчого судді для подальшого розгляду після скасування рішення слідчого судді, тобто після розгляду скарги по суті. Разом з тим, слідчий суддя з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 306 КПК України вважає за необхідне перевірити цю скаргу на відповідність вимогам її підсудності Вищому антикорупційному суду.
Обґрунтовуючи скаргу. ОСОБА_3 посилається на те, що постанова детектива від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження, яку він отримав поштою 31.01.2022, є необґрунтованою та передчасною, оскільки перед закриттям провадження детектив не вчинив слідчі та процесуальні дії відповідно до складеного ним переліку із 60 пунктів. Також зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам статті 110 КПК України щодо її змісту та належного мотивування.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до ст. 216 КПК України кримінальні провадження відносно детективів НАБУ, крім директора та його заступників, розслідується детективами підрозділів внутрішнього контролю НАБУ. Крім того вказував, що шкода завдана йому кримінальним правопорушенням з урахуванням об`єднаних трьох кримінальних проваджень становить 2700000 гривень, яка підтверджується фіскальними та товарними чеками. Тому вважав, що скарга підсудна Вищому антикорупційному суду.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 в судовезасідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином. Згідно з поясненнями, які містяться у матеріалах скарги за підписом детектива ОСОБА_4, прийнята ним постанова є належним чином вмотивованою та відповідає формальним вимогам чинного законодавства щодо форми та змісту прийнятого процесуального рішення, а тому немає підстав для задоволення скарги.
Дослідивши скаргу, заслухавши думку скаржника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно дост. 306 КПК Українискарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Як убачається з постанови старшого детектива НАБУ відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_4 від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження, суб`єктом ймовірного вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 є старший детектив НАБУ ОСОБА_5 . Крім того, заподіяна шкода вказаним кримінальним правопорушенням, за твердженнями заявника ОСОБА_3, становить 900000 (дев`ятсот тисяч) гривень та складається з матеріальної шкоди 700 000 (сімсот тисяч) гривень та моральної шкоди 200 000 (двісті тисяч) гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційногосуду здійснюютьсудовий контрольза дотриманнямправ,свобод таінтересів осібу кримінальнихпровадженнях щодокримінальних правопорушень,віднесених допідсудності Вищогоантикорупційного судувідповідно дочастини першоїцієї статті.
Відповідно доч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітцістатті 45Кримінального кодексу України,статтями 206-2,209,211,366-2,366-3Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбаченихпунктами 1-3частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються, зокрема кримінальні правопорушення, передбачені ст.364 цього Кодексу.
Правила визначення підслідності, передбаченої ч. 5ст. 216 КПК України, та, як наслідок, підсудності ВАКС, обумовлюються наявністю однієї з таких умов: відповідним суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5ст. 216 КПК України); розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5ст. 216 КПК України); «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5ст. 216 КПК України). Тільки в разі наявності однієї із зазначених умов слідчий суддя Вищого антикорупційного суду може здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у відповідних кримінальних провадженнях, в тому числі розглядати скарги на рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження. При цьому, до уваги беруться лише умови, визначені у пунктах 1- 3 частини 5 статті 216 КПК України, і не враховуються інші абзаци цієї частини.
Слідчим суддею встановлено, що за суб`єктом кримінального правопорушення, визначеним п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, вказане у скарзі кримінальне правопорушення не відноситься до підсудності ВАКС, оскільки такий суб`єкт не міститься у вказаному переліку.
В судовому засіданні скаржник зазначив, що кримінальним правопорушенням йому завдано шкоди на загальну суму 2700000 гривень. Разом з тим посилань на такий розмір шкоди, а тим більше підтвердження її розміру, не міститься ані в скарзі, ані в матеріалах досудового розслідування, в тому числі у заяві ОСОБА_3 про злочин. Слідчим суддею не встановлено, а скаржником не доведено інших даних, які могли б свідчити про такий розмір шкоди, завданої злочином.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України (в редакції на станом на момент описаних в заявах ОСОБА_3 про злочин обставин) розмір шкоди повинен був становити не менше ніж 1051000 грн, що є більшим за той розмір, який вбачається з матеріалів скарги.
Отже, за п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України вказане скаржником кримінальне правопорушення не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Не відповідає вказане кримінальне правопорушення і вимогам п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Вирішуючи питання щодо підсудності вказаної скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду, насамперед, слід звернути увагу на таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, законність складу суду, проголошена цією нормою, спрямована на забезпечення права на справедливий суд. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Вислів «встановлений законом» стосується не лише правових підстав самого існування «суду», але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі («Посохов проти Росії» (Posokhov v. Russia), § 39; «Фатуллаєв проти Азербайджану» (Fatullayev v. Azerbaijan), § 144; «Конталексіс проти Греції» (Kontalexis v. Greece), § 42).
Тому суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1 («Річерт проти Польщі» (Richert v. Poland), § 41; «Йоргіч проти Німеччини» (Jorgic v. Germany), § 64).
Зазначені положення послідовно знаходять своє втілення і в національному законодавстві України. Так, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Отже, перевіривши та оцінивши відомості, зазначені у скарзі ОСОБА_3, слідчим суддею встановлено, що скарга не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 304 КПК України наслідком звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, яка не підлягає розгляду у цьому суді, в тому числі у зв`язку з порушенням правил підсудності, є її повернення слідчим суддею скаржнику.
Як вже зазначалося, справа за вказаною скаргою надійшла до слідчого судді з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду після скасування ухвали слідчого судді від 07.04.2022, тобто після її розгляду по суті.
Як передбаченоч.2ст.307КПК України,ухвала слідчогосудді зарезультатами розглядускарги нарішення,дії чибездіяльність підчас досудовогорозслідування можебути про: 1)скасування рішенняслідчого,дізнавача чипрокурора; 1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3)зобов`язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Разом зтим,слідчий суддявважає,що жоднез вказанихрішень,в томучислі ірішення про відмовуу задоволенніскарги,у зв`язкуіз тим,що вонане підсудна Вищому антикорупційномусуду,не єприйнятним вцьому випадкута незабезпечить цілейсудового контролюз бокуслідчого суддіпід часдосудового розслідування,та,більше того,значно обмежитьправа скаржникащодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності підчас досудовогорозслідування та буде перешкоджати справедливому розгляду його справи в суді.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що до скарги ОСОБА_3 слід застосувати наслідки, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України у виді повернення її скаржнику, оскільки вона подана з порушенням правил підсудності і не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді. В такому випадку, провадження по справі слід закрити. Таке рішення, на думку слідчого судді, забезпечить дотримання прав та законних інтересів скаржника, буде для нього найбільш сприятливим і забезпечить виконання цілей судового контролю під час досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про закриття провадження по скарзі ОСОБА_3 та повернення її скаржнику, оскільки вказана скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді, роз`яснивши йому право повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.33-1, 216,303-307,309,372,376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по скарзі ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Повернути скаржнику скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_4 від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Роз`яснити скаржнику ОСОБА_3, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 19.05.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1