Document No. 104417618

справа №991/905/22

провадження № 1-кс/991/913/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«16» травня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обставини, якими обґрунтована скарга.

Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим,що прокурорамиСАП з05травня 2020року здійснюєтьсянагляд задодержанням законівдетективами НАБУпід часпроведення досудовогорозслідування укримінальному провадженні№42018000000001846від 01серпня 2018року запідозрою ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.28,ч.3ст.209,ч.1ст.255,ч.5ст.27,ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.4ст.28,ч.1ст.366,ч.4ст.28,ч.3ст.358,ч.4ст.28,ч.4ст.358КК України.20січня 2022року неюв інтересахпідозрюваного допершого заступникакерівника САП ОСОБА_5 в порядкуст.308КПК Українинаправлено скаргу№260-к/00154/2019-6248на недотриманнярозумних строківу кримінальномупровадженні №42018000000001846від 01серпня 2018року.Листом від28січня 2022року №16/1/3-50407-19в.окерівника САП ОСОБА_5 в задоволенніскарги буловідмовлено іззазначенням доводів,які,на думкузаявника,не відповідаютьдійсності зневірним тлумаченнямяк обставинкримінального провадження,так іположень ст.219КПК України,у зв`язкуз чимвважає такерішення прокуроранезаконним танеобґрунтованим,а отжетаким,що підлягаєскасуванню.У скарзівказано,що дляприйняття рішенняза результатамирозгляду скаргина недотриманнярозумник строківсторона захиступросила надатиоцінку рядудоводам,зокрема,щодо:необґрунтованої тривалостікримінального провадження(змоменту внесеннявідомостей прокримінальні правопорушеннядо ЄРДРза фактами,за якимиповідомлено пропідозру ОСОБА_4,та змоменту такогоповідомлення увсіх кримінальнихпровадженнях,що об`єднувалисята виділялися);нездійснення органомдосудового розслідуванняжодних дій,спрямованих наефективне досудовогорозслідування;безпідставних зверненьз запитамипро міжнародно-правовудопомогу докраїн,з якимивідсутні відповіднідоговори проспівробітництво іправову допомогу;необґрунтованого тривалогозупинення досудовогорозслідування;закінчення граничнихстроків досудовогорозслідування;відсутності реагуванняпрокурорів,які здійснюютьнагляд задодержанням законодавства.Однак,прокурор вищогорівня ненавів жоднихпосилань наматеріали кримінальногопровадження,які бспростовували доводисторони захисту,в томучислі щодоспливу строкудосудового розслідування.Так,заявник зазначила,що 29січня 2018року ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.4ст.28,ч.1ст.366,ч.4ст.28,ч.3ст.209КК України,в межахкримінального провадження№12013220540000400від 31січня 2013року,з якого14березня 2018року виділеноматеріали досудовогорозслідування стосовнонього та ОСОБА_6 у кримінальнепровадження №42018000000000582,в якомустрок досудовогорозслідування бувпродовжений до29січня 2019року таз якого01серпня 2018року буливиділені вокреме провадженняматеріали досудовогорозслідування стосовно ОСОБА_4 за підозроюу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених.1ст.255,ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.4ст.28,ч.1ст.366,ч.4ст.28,ч.3ст.209КК України(кримінальнепровадження №42018000000001846).Отже,визначений до29січня 2019року строкдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №42018000000000582,відповідно доположень ст.219КПК України,був граничнимстроком,в томучислі ідля кримінальногопровадження №42018000000001846,яке буловиділене знього.Таким чином,строк досудовогорозслідування уданому кримінальномупровадженні стосовно ОСОБА_4 становив максимальнопередбачені 12місяців змоменту повідомленняйому пропідозру 29січня 2018року. При цьому, у скарзі зазначено, що 10 січня 2019 року прокурор, визнавши докази достатніми, повідомив ОСОБА_4 та його захисників про завершення досудового розслідування і в порядку ст.290КПК України надав стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження. 18 червня 2020 року стороною захисту виконано вимоги ст. 290 КПК України, про що підписано відповідний протокол. Відповідно до ст. 219 КПК України, цей період (з 10 січня 2019 року по 18 червня 2020 року) не включається у строк досудового розслідування, а вже з наступного дня (19 червня 2019 року) всі дні (і місяці) включаються в строк досудового розслідування. За арифметичним обрахунком заявника, до повідомлення 10 січня 2019 року про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, з урахуванням зупинення досудового розслідування з 05 по 26 грудня 2018 року, мало бути 39 днів залишку строку досудового розслідування, які почали свій перебіг з 19 червня 2019 року та сплили 27 липня 2019 року, а отже, на думку заявника, всі рішення, які були прийняті у провадженні після 27 липня 2019 року, є такими, що прийняті після спливу строку досудового розслідування, а тому є незаконними. Заявник також вважає зупинення досудового розслідування кримінального провадження у зв`язку з необхідністю виконання дій у межах міжнародного співробітництва, яке відбулося вже поза межами строку досудового розслідування, незаконним з цих підстав, а також необґрунтовано тривалим, вказує на відсутність інтересу слідства до виконання відповідних запитів та отримання відповідей на них, що, на її думку свідчить про формальне їх направлення та зловживання стороною обвинувачення своїми процесуальними правами в такий спосіб. За викладених обставин, захисник у своїй скарзі просить скасувати рішення в.о. керівника САП ОСОБА_5, оформлене листом від 28 січня 2022 року, про відмову в задоволенні скарги від 20 січня 2022 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року та зобов`язати його надати прокурорам із числа групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та детективам НАБУ письмові вказівки щодо забезпечення дотримання розумних строків у зазначеному кримінальному провадженні та щодо здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 свою скаргу підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на наведені в ній підстави. Зазначила, що відмова першого заступника керівника САП ОГП ОСОБА_5 в задоволенні її скарги щодо недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року є формальною, незаконною, необґрунтованою та не містить оцінки аргументів сторони захисту, наведених у скарзі, а тому підлягає скасуванню. Стверджувала, що після ознайомлення сторони захисту із відкритими матеріалами досудового розслідування і підтвердження такого ознайомлення 18 червня 2019 року шляхом підписання відповідного протоколу строк досудового розслідування відновив свій перебіг і 39 днів, що залишалися до його закінчення, збігли 27 липня 2019 року, а тому відновлення прокурором у травня 2020 року досудового розслідування не відповідає вимогам КПК України, а всі рішення сторони обвинувачення після вказаної дати є незаконними, оскільки прийняті після спливу строку досудового розслідування. На її думку, прокурор вищого рівня був зобов`язаний відреагувати на скаргу щодо недотримання не лише розумних, а взагалі максимально можливих граничних строків у даному кримінальному провадженні та зобов`язати прокурора у цьому провадженні прийняти рішення про закриття кримінального провадження. Також зазначила, що сторона захисту у цьому кримінальному провадженні неодноразово зверталася до прокурора вищого рівня з аналогічними скаргами та, отримуючи невмотивовані відмови, оскаржувала їх до слідчого судді, однак наразі не існує жодного судового рішення, яке б надавало оцінку дотриманню або спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року.

16 травня 2022 року заявник ОСОБА_3 подала до суду додаткові пояснення та уточнення до скарги, у яких зазначила, що оскільки постанова Генерального прокурора ОСОБА_7 від 14 березня 2018 року, якою визначено граничний строк досудового розслідування до 29 січня 2019 року, не містить слова «включно», то строк було визначено до 00:00 29 січня 2019 року, що підтверджується відомостями з ЄРДР щодо руху кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року. Оскільки постановою від 05 грудня 2018 року було зупинено досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а 26 грудня 2018 року відновлено, то дні з 06 грудня 2018 року по 25 грудня 2018 року не включаються у строк досудового розслідування, а це ще 20 днів. Враховуючи те, що 10 січня 2019 року прокурор повідомив ОСОБА_4 та його захисників про завершення досудового розслідування з наданням доступу до матеріалів кримінального провадження, то з 11 січня 2019 року розпочалася стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування і з цього дня перестав відраховуватися строк досудового розслідування. Як зазначає заявник, з 11 січня 2019 року по 00:00 29 січня 2019 року залишалося 18 днів досудового розслідування, а з урахуванням зупинення у грудні 2018 року (плюс 20 днів) до спливу максимально можливого дванадцятимісячного строку досудового розслідування залишалося 38 днів. 18 червня 2019 року стороною захисту виконано вимоги ст. 290 КПК України, про що підписано відповідний протокол, тобто з 19 червня 2019 року відновив свій перебіг строк досудового розслідування, який, на думку сторони захисту, сплив 26 липня 2019 року (включно). За таких обставин, заявник наполягає на тому, що всі рішення, які були прийняті починаючи з 27 липня 2019 року, є такими, що прийняті після закінчення строку досудового розслідування, який, за правилами ч. 5 ст. 294 КПК України, поновленню не підлягає та, відповідно, є незаконними. Крім того, заявник в черговий раз підкреслила недотримання не лише розумних, а взагалі максимально можливих граничних строків в даному кримінальному провадженні, а відповідно і незаконність відмови прокурора вищого рівня у задоволенні скарги та застосуванні відповідного правового механізму, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством у випадку спливу строку досудового розслідування.

В.о. керівника САП ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, направив до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами розгляду скарги сторони захисту №260-к/00154/2019-6248 від 20 січня 2022 року ним була надана відповідь №16/1/3-50407-19 від 28 січня 2022 року, в якій зазначено, що при обрахуванні строку досудового розслідування стороною захисту не прийнято до уваги те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року було зупинено у період з 05 по 26 грудня 2018 року, а тому твердження захисника, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження залишилося лише 18 днів досудового розслідування зроблено без врахування зазначеної обставини. Щодо закінчення максимально можливого дванадцятимісячного строку досудового розслідування цього кримінального провадження, то прокурор зазначає, що оскільки на даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складено та до суду не скеровано, то і досудове розслідування у ньому не закінчено, а тому у загальний строк досудового розслідування період після підписання протоколу про надання доступу до матеріалів провадження (із 18 червня 2019 року) і до 08 жовтня 2020 року дати зупинення досудового розслідування, не включається за виключенням рішень, що приймались у цей період в межах строку досудового розслідування. Зазначає, що аргументи сторони захисту щодо закінчення строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні вже були предметом розгляду слідчого судді та не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим у задоволенні скарги було відмовлено. З приводу посилання сторони захисту на безпідставність скерування запитів про міжнародну правову допомогу, що стали підставою для зупинення кримінального провадження з 08 жовтня 2020 року, то, як зазначає прокурор, ці запити спрямовані на отримання документів, які можуть мати значення для повного і всебічного встановлення обставин і учасників у кримінальному провадженні, у тому числі ролі і вчинених дій підозрюваним ОСОБА_4 . Повторні запити про міжнародну правову допомогу були зроблені щодо відомостей і документів, що раніше не витребовувалися. Ці аргументи сторони обвинувачення були підставою для прийняття слідчим суддею рішення у цьому кримінальному провадженні про відмову в задоволенні скарги адвоката на постанову від 08 жовтня 2020 року про зупинення розслідування, що, на думку прокурора, свідчить про наявність законних підстав для зупинення досудового розслідування. Оскільки на даний час запити про міжнародну правову допомогу не виконанні з причин, які від сторони обвинувачення не залежать, то, на думку прокурора, відсутні підстави для відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні і прийняття будь-яких рішень, у тому числі і тих, які сторона захисту просить слідчого суддю зобов`язати вчинити сторону обвинувачення. На переконання прокурора, є безпідставною вимога захисника щодо надання вказівки відповідному прокурору з числа групи прокурорів невідкладно прийняти безальтернативне рішення про закриття кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року, оскільки чинним КПК України не передбачено повноваження прокурора вищого рівня щодо надання вказівок саме такого виду. Також у своїх запереченнях прокурор зазначає, що аргументи та обставини, викладені у скарзі адвоката ОСОБА_3 є аналогічними тим, що неодноразово подавалися стороною захисту у цьому кримінальному провадженні в порядку ст. 308 КПК України упродовж 2021 року та на які вже були надані відповіді. Крім того, ці аргументи вже неодноразово були предметом розгляду слідчих суддів щодо неповноти надання в.о. керівника САП відповіді на скаргу сторони захисту на недодержання розумних строків і рішення по скарзі скасовувалося тричі, а ухвалою слідчого судді від 22 вересня 2021 року у задоволенні такої скарги було відмовлено та надано оцінку зазначеним у скарзі порушенням. В зв`язку з цим, прокурор просить у задоволенні скарги сторони захисту відмовити, а судове засідання провести без участі прокурора.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши позицію сторони захисту, дослідивши письмові пояснення сторони обвинувачення та матеріали скарги захисту з додатками, слідчий суддя зазначає, що передбачений діючим процесуальним законодавством порядок розгляду відповідної скарги не передбачає дієвого механізму та не надає слідчому судді можливості самостійно відновити права зазначених у ч. 1 ст. 308 КПК України осіб щодо дотримання слідчим/прокурором розумності строків під час досудового розслідування, оскільки конструкція ч. 2 ст. 308 КПК України покладає такий обов`язок саме на прокурора вищого рівня, який в разі наявності підстав для задоволення скарги зобов`язаний надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Попередні аналогічні за суттю скарги сторони захисту були задоволенні слідчими суддями Вищого антикорупційного суду (від 12 березня 2021 року у справі №991/1642/21, від 14 червня 2021 року у справі №991/2936/21, від 10 серпня 2021 року у справі №991/5140/21), але зазначені вище недоліки у процесуальному законодавстві не дозволили стороні захисту ефективно захистити свої права і відновити їх шляхом оскарження дій сторони обвинувачення та отримати вмотивовану відповідь на поставлені питання, зокрема щодо спливу строків досудового розслідування.

На переконання слідчого судді, відсутність у діючому процесуальному законодавстві ефективного способу захисту прав зацікавлених осіб у разі недотримання розумних строків чи зволікання сторони обвинувачення у виконанні певних процесуальних дій не може бути перешкодою для слідчого судді у наданні оцінки запропонованим твердженням сторони захисту.

Діюче процесуальне законодавство однією з засад кримінального провадження закріплює розумність строків, яка гарантує право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного затягування кримінального провадження.

Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).

Отже, відповідно до положень КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень і не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Загалом під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або прийняття процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження. Тобто, це період часу, який дозволив би уникнути надмірного, необґрунтованого зволікання у кримінальному провадженні, як під час досудового розслідування, так і судового розгляду кримінальних справ.

Розумність строку для проведення кожної окремої процесуальної дії є важливою складовою частиною гарантії права на справедливий суд, закріпленого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, отже строкдосудового розслідуванняне єпростою формальністю,а виступаєпроявом гарантіїфундаментального правалюдини нарозгляд їїсправи упродовжрозумного строку.

Виходячи із загального підходу, сформованого Європейським судом з прав людини, право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них (рішення у справах «Карт проти Туреччини», «Штеґмюллер проти Австралії», «Вемхоф проти Німеччини»).

Досліджуючи прийняті процесуальні рішення стороною обвинувачення та хід розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4, можливо встановити наступну послідовність дій, зокрема:

-29січня 2018року слідчими ГПУ в кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31 січня 2013 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (т. 1 а.с. 21-33).

-14березня 2018року з цього кримінального провадження виділені матеріали досудового розслідування за №42018000000000582 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (т. 1 а.с. 34).

-10липня 2018року постановою Генерального прокурора України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за №42018000000000582 строк досудового розслідування цього кримінального провадження продовжено до 29 січня 2019 року (т. 1 а.с. 35).

-01серпня 2018року з провадження №42018000000000582 від 14 березня 2018 року були виділені в окреме провадження матеріали №42018000000001846 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (т. 1 а.с. 36).

-05грудня 2018 року прокурором ОСОБА_8 досудове розслідування у кримінальному провадження №42018000000001846 було зупинено у зв`язку із наявною необхідністю виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва (т. 1 а.с. 196).

-26грудня 2018 року прокурором ОСОБА_8 досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження відновлено (т. 1 а.с. 197).

-09січня 2019 року із цього кримінального провадження виділено в окреме провадження за №42019000000000034 матеріали провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України (т. 1 а.с. 198-199).

-09січня 2019 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (т. 1 а.с. 37-58).

-10січня 2019року ОСОБА_4 та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 200).

-18червня 2019року стороною захисту завершено ознайомлення з цими матеріалами, про що підписано відповідний протокол (т. 1 а.с. 60-61).

-05травня 2020року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року відновлено у зв`язку з необхідністю прийняття процесуальних рішень (т. 1 а.с. 201-207).

-06травня 2020року постановою Генерального прокурора здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні доручено детективам НАБУ (т. 1 а.с. 64-66).

-19травня 2020року прокурором ОСОБА_9 досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадження зупинено у зв`язку із направленням запитів про міжнародну правову допомогу (т. 1 а.с. 67-68).

-26червня 2020року постановою прокурора ОСОБА_9 відновлено досудове розслідування кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 208-209).

-26червня 2020року завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 210).

-08жовтня 2020року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні відновлено (т. 1 а.с. 211-212).

-08жовтня 2020року постановою прокурора ОСОБА_9 матеріали досудового розслідування кримінального провадження №42019000000000034 від 09 січня 2019 року об`єднані в одне провадження із кримінальним провадженням №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року (т. 1 а.с. 213-215).

-08жовтня 2020року прокурором ОСОБА_9 прийнято постанову про зупинення досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні у зв`язку із направленням запитів про міжнародну правову допомогу (т. 1 а.с. 71-74).

У своїй скарзі сторона захисту зазначає, що після ознайомлення із відкритими їй матеріалами досудового розслідування і підтвердження такого ознайомлення 18 червня 2019 року шляхом підписання відповідного протоколу строк досудового розслідування відновив свій перебіг 19 червня 2019 року та закінчився 26 липня 2019 року.

Редакція ст.219 КПК України, яка діяла протягом досліджуваного періоду, зокрема в частині строку закінчення досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_4 про підозру (29 січня 2018 року) та зміни раніше повідомленої підозри (09 січня 2019 року) не змінювалася, а досудове розслідування необхідно було закінчити протягом двохмісяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Якщо досудове розслідування неможливо було закінчити протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, такий строк може бути продовжений, при цьомузагальний строкдосудового розслідуванняне можеперевищувати дванадцяти місяцівіз дняповідомлення особіпро підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Положення ст. 219 КПК України в редакції станом на 10 липня 2018 року дозволяли Генеральному прокурору України продовжити строк досудового розслідування у цьому провадженні до 29 січня 2019 року, тобто до максимально можливого строку.

З матеріалів скарги вбачається, що 10 січня 2019 року ОСОБА_4 та його захисників було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року.

18 червня 2019 року стороною захисту було завершено ознайомлення з наданими матеріалами, про що підписано відповідний протокол.

При цьому, слідчий суддя погоджується з твердженнями сторін, що періоди з 05по 26грудня 2018року (зупинення провадження) та з 10січня 2019року по18червня 2019року (ознайомлення з матеріалами справи) не включаються у строки досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Так, за підрахунками слідчого судді, 22дні не повинні враховуватися у строки досудового розслідування у зв`язку із зупиненням провадження з 05 по 26 грудня 2018 року. Положення ст.219 КПК України виписані таким чином, що не враховують при підрахунку строку досудового розслідування день зупинення (05 грудня 2018 року) та день відновлення (26 грудня 2018 року).

Враховуючи, що 10 січня 2019 року сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування, а постановою Генерального прокурора України від 10 липня 2018 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до максимально можливого строку, що сплинув 29 січня 2019 року, то наступним періодом, який не включатиметься до строку досудового розслідування буде з 10 по 29 січня 2019 року, який, за підрахунками слідчого судді, складає 21 день. Оскільки прийменник «до» визначає кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, то 29 січня 2019 року доцільно врахувати у строки досудового розслідування, як і 10 січня 2019 року, оскільки у сторони захисту з`явилася можливість ознайомитися з матеріалами справи саме з цієї дати.

Підсумовуючи, маємо 43дні (22+21) строків досудового розслідування, які відновили свій перебіг з 19 червня 2019 року.

Починаючи з 19 червня 2019 року по 05 травня 2020 року жодних процесуальних рішень у даному кримінальному провадженню не приймалося і, за підрахунками слідчого судді, така «процесуальна тиша» тривала 322 дні.

На думку слідчого судді, достатньо переконливим виглядає факт того, що у проміжку часу у кількості 322 дні (з 19 червня 2019 року по 05 травня 2020 року), строк досудового розслідування, що залишився у кількості 43 дні може обчислюватися та спливати майже 8 разів.

При цьому, слідчий суддя вважає, що проведений ним підрахунок ґрунтується виключно на досліджених матеріалах, які були надані сторонами, без дослідження усіх зібраних матеріалів справи, без співвідношення і знаходження балансу між інтересами конкретної особи та захистом інтересів суспільства, держави у кримінальному провадженні, яке, беззаперечно, є винятково складним та резонансним.

Безсумнівно, проведений слідчим суддею розрахунок може в подальшому зазнавати певного коригування. Підставою для корегування проведеного слідчим суддею розрахунку може бути встановлення факту не завершення стороною захисту ознайомлення з матеріалами справи, попри наявність відповідного протоколу від 18 червня 2019 року, оскільки у ЄРДР відсутній відповідний запис (т. 1 а.с. 228). Надання правової оцінки поведінці сторони захисту під час неодноразового відновлення кримінального провадження та подальшого добровільного ознайомлення з матеріалами справи, також може вплинути на проведений слідчим суддею розрахунок.

В будь-якому випадку, проведені слідчим суддею розрахунки строків досудового розслідування та зазначені вище факти повинен врахувати прокурор вищого рівня під час повторного розгляду скарги сторони захисту або пізніше їх оцінить вже суд під час розгляду справи по суті.

Впевнений, що кожний правоохоронний орган у своїй діяльності під час розслідування кримінального провадження керується основними завдання, які передбачені у ст.2 КПК України, але і свідомий того, що ніхто не хоче відповідати за бездіяльність та помилки інших осіб чи органів.

Як дім побудований на піску, не встоїть, так і кримінальне провадження, яке має очевидні вади, не досягне своїх завдань та створить для держави виключно негативні наслідки, в незалежності від того, чи умисні були такі помилки чи були пов`язані з певними перетвореннями у правоохоронній системі України.

Розглянувши скаргу сторони захисту на недотримання розумних строків в порядку ст. 308 КПК України, слідчий суддя констатує, що прокурор лише перелічив вчинені процесуальні дії у даному кримінальному провадженні та зазначив, що строк досудового розслідування ще не закінчився. У своєму рішенні він не виклав обґрунтовано і вмотивовано яким чином сторона обвинувачення обчислює строки у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням можливого спливу строків у липні 2019 року, як на те посилається сторона захисту, не пояснюючи як обчислення ними строків відрізняється від обчислення таких строків стороною захисту. Окремо слідчий суддя вважає за важливе вказати на відсутність з боку органу досудового розслідування у їх відповіді від 28 січня 2022 року правової оцінки щодо стану (руху) кримінального провадження саме у період з липня 2019 року по травень 2020 року, який є досить тривалим та відчутно впливає на загальний строк досудового розслідування цього кримінального провадження.

Через зазначені обставини слідчий суддя вважає рішення прокурора необґрунтованим і невмотивованим у зв`язку з відсутністю належного висвітлення стороною обвинувачення порядку обчислення ними формальних строків у кримінальному провадженні, що значно ускладнює розуміння сторони захисту існування таких строків на даний час та руху кримінального провадження в цілому.

Додатково хочу зазначити, що позиція прокурора вищого рівня, яка знайшла своє відображення в оскаржуваному листі від 28 січня 2022 року №16/1/3-50407-19, зокрема щодо закінчення максимально можливого дванадцятимісячного строку досудового розслідування: «…Що оскільки на даний час обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складено та до суду не скеровано, а отже досудове розслідування у ньому не закінчено, то підстави для включення у загальний строк досудового розслідування періоду із 18.06.2019 підписання протоколу про надання доступу до матеріалів провадження до 08.10.2020 дати зупинення досудового розслідування, відсутні (За виключенням рішень, що приймались у цей період в межах строку досудового розслідування)» жодним чином не корелюється з діючим процесуальним законодавством та не відповідає на поставлені стороною захисту питання.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (постанова Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19).

З огляду на це, слідчий суддя акцентує увагу прокурора вищого рівня на тому, що особа не повинна необмежений час перебувати в стані підозрюваного і якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку, особа має бути звільнена від підозри.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що рішення в.о. керівника САП ОСОБА_5, оформленого листом від 28 січня 2022 року, про відмову в задоволенні скарги від 20 січня 2022 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року підлягає скасуванню.

При цьому, вважаю за доцільне запропонувати прокурору вищого рівня під час повторного розгляду скарги сторони захисту від 20 січня 2022 року звернути увагу на висновки Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 15 вересня 2021 року (справа №711/3111/19) щодо підвищених гарантій захисту прав і свобод людини стосовно строків досудового розслідування, починаючи з механізму судового контролю за строками і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання ними чітких вимог КПК України і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Крім того, пропоную звернути увагу на непереконливість доводів сторони обвинувачення щодо браку співробітників, як виправдання тривалого невчинення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, відомості про що знайшли своє відображення у листі прокурора ОГП ОСОБА_10 від 17 березня 2020 року (т.1а.с.62) та у постанові про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу від 06 травня 2020 року (т. а.с.64), оскільки, на думку слідчого судді, організаційні недоліки органів досудового розслідування та неспроможність забезпечення участі належних суб`єктів провадження до виконання ними їх функціональних обов`язків не є виправданням влади при недотриманні вимог розумності строків кримінального провадження. Аналогічної позиції дотримується і Європейський суд з прав людини (рішення у справах Риженко проти України», Шиліх проти Слевенії).

Не може залишитися без уваги прокурора вищогорівня підчас повторногорозгляду скаргиадвоката від20січня 2022року ітвердження сторонизахисту проте,що направленнязапитіввмежах міжнародногоспівробітництва не перешкоджає стороні обвинувачення закінчити досудове розслідування однією із зазначених вище форм та, в разі необхідності, після надходження відповідей на них додатково відкрити їх стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України (6, 7 абз., а.с. 16, зворот). Слідчий суддя погоджується з такими висновками сторони захисту, оскільки це не заборонено кримінальним процесуальним законодавством та не призводить до автоматичного визнання доказів недопустимими, натомість сприятиме швидкому та ефективному здійсненню досудового розслідування без невиправданих його затримок. Отже, при оцінці прокурором можливих наслідків для кримінального провадження, пов`язаних з необґрунтованою тривалістю розслідування або недотриманням положень ст.290 КПК України перевагу необхідно надавати завершенню досудового розслідування та направленню обвинувального акта до суду, тим більше, що сторона захисту не заперечує проти долучення до матеріалів справи отриманих відповідей.

Щодо вимог заявника про зобов`язання в.о. керівника САП ОСОБА_5 надати прокурорам із числа групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та детективам НАБУ письмові вказівки щодо забезпечення дотримання розумних строків у зазначеному кримінальному провадженні та щодо здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, слід зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту скарги від 20 січня 2022 року, поданої стороною захисту до прокурора вищого рівня, заявник просила надати вказівки відповідному прокурору із числа групи прокурорів щодо невідкладного прийняття єдиного законного рішення, а саме: про закриття кримінального провадження.

Тобто, оскільки ч. 2 ст. 283 КПК України, крім закриття кримінального провадження, передбачає можливість здійснення органом досудового розслідування і інших дій за результатами проведення досудового розслідування, а перед прокурором ставилося питання лише про закриття кримінального провадження, то п. 2 прохальної частини скарги, поданої до суду, саме у викладеній формі (здійснити одну із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України) не входить в обсяг предмету оскарження у прокурора, а тому, на думку слідчого судді, в цій частині скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування кримінального провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року задовольнити частково.

Рішення в.о. керівника САП ОГП ОСОБА_5, оформлене листом від 28 січня 2022 року №16/1/3-50407-19, про відмову в задоволенні скарги від 20 січня 2022 року №260-к/00154/2019-6248 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року скасувати.

Зобов`язати прокурора вищого рівня розглянути скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 від 20 січня 2022 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадження №42018000000001846 від 01 серпня 2018 року, врахувавши викладені у цій ухвалі висновки слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_11