- Presiding judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/9083/19
Провадження № 1-кп/4910/21/19
УХВАЛА
16 травня 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обвинувачених: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
здійснивши у відкритому судовому в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні корупційних злочинів,
в с т а н о в и л а :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження (справа№760/9083/19) за обвинуваченням ОСОБА_12, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.27,ч.2ст.364КК України, та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3ст.27,ч.2ст.364КК України.
16.05.2022 в судовому засіданні захисник ОСОБА_10 звернувся до суду із письмовою заявою про відвід колегії суддів з підстав, передбачених п.4ч.1ст.75КПК України (т.23а.с.146).
Обґрунтування відводу
Заява про відвід мотивована порушенням права захисника ОСОБА_10 на ознайомлення із матеріалами справи і підготовку до захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_16, оскільки йому надано всього два робочих дні для ознайомлення з матеріалами справи, визначення правової позиції у даній справі та узгодження її з клієнтом для забезпечення належного захисту його інтересів. На думку захисника, колегія суддів порушила засаду рівності учасників кримінального провадження, оскільки захиснику ОСОБА_17 ОСОБА_11 було надано понад місяць на ознайомлення та аналіз матеріалів кримінального провадження, що може свідчити про надання судом переваги одному захиснику перед іншими та порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_16 .
Крім того, захисник вважає, що колегія суддів у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не дотримуються процедури розгляду поданих клопотань, оскільки при розгляді поданого до канцелярії суду клопотання захисника ОСОБА_7 про звернення Вищим антикорупційним судом до Верховного Суду як до суб`єкта права на конституційне подання, даною колегією суддів в судовому засіданні 11.05.2022 прийнято і оголошено рішення щодо такого клопотання. При цьому, в порушення вимог ст.350КПК України, колегією суддів не була вислухана думка щодо заявленого клопотання інших учасників судового провадження.
Також захисник ОСОБА_10 послався на те, що у судовому засіданні 11.05.2022 суд розглядав справу у змішаному режимі, коли частина учасників судового провадження була присутня в залі судових засідань, а інші учасники приймали участь в режимі відеоконференції. Також в режимі відеоконференції приймала участь і суддя ОСОБА_3 . Такий порядок судового розгляду, на думку захисника, суперечить чинному законодавству, зокрема положенням ст.336КПК України, оскільки дана норма передбачає застосування дистанційного провадження тільки щодо учасників кримінального провадження, а не суддів. На переконання захисника, участь судді ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції впливає на об`єктивність та неупередженість колегії суддів у цілому.
Окрім цього, заявник вважає, що колегією суддів порушено порядок ухвалення рішення в справі, а саме при розгляді заявленого в судовому засіданні 11.05.2022 відводу захисником ОСОБА_7 . Так, у засіданні був відсутній один із учасників судового розгляду захисник ОСОБА_18 та, відповідно, суд, в порушення ч.3ст.81КПК України, не вислухав її думку щодо заявленого відводу. Водночас, суд прийняв рішення за заявою про відвід, залишивши її без розгляду, при цьому не надав оцінки доводам заявника, а формально послався на ч.4ст.81КПК України. Разом із тим, захисник відмітив, що колегія суддів знехтувала приписами ст.81КПК України щодо вирішення питання про відвід в нарадчій кімнаті та винесення у такому випадку вмотивованої ухвали судді (суду), оскільки будь-яких обґрунтувань свого рішення суд в оголошеній ухвалі не навів.
Також захисник ОСОБА_10 послався на те, що колегія суду вчиняє дії щодо незаконного прискорення розгляду справи, що прямо заборонено законом та суперечить роз`ясненню Верховного Суду. Так, захисник наголосив, що йому стало відомо про те, що учасники судового розгляду зверталися до суду з клопотанням про відкладення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні до припинення в Україні воєнного стану. Однак, «суд, нехтуючи роз`ясненнями Верховного Суду та приписами законодавства, продовжив призначати справу до розгляду, хоч вона й не має статусу невідкладної, змушуючи обвинувачених шукати собі інших захисників чи взагалі, примусово призначаючи їм безоплатних захисників замість адвокатів, обраних самими обвинуваченими».
Крім іншого, ОСОБА_10 зазначив про те, що протягом розгляду справи лише на стадії підготовчого судового засідання склад суду отримав близько десяти відводів, які, за словами захисника заявлялися з різних підстав як спільно, так і різними учасниками судового розгляду. За таких обставин, як зазначає захисник ОСОБА_10, колегія суддів, виходячи із загальних норм і принципів, практики Європейського суду з прав людини про необхідність забезпечення довіри до суду, мала б заявити самовідвід.
Позиція та доводи учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_10 заяву про відвід підтримав повністю та наполягав на її задоволенні з викладених підстав.
Обвинувачені: ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, захисники: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вимоги захисника ОСОБА_10 підтримали з підстав, викладених в його заяві.
Прокурор ОСОБА_5 по суті заяви зазначив, що вона є безпідставною та надуманою, а тому прохав в її задоволенні відмовити.
Представник потерпілого АТ«Укрзалізниця», будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, ще 11.09.2020 направив до суду заяву про проведення подальших судових засідань у його відсутність (т.2а.с.60).
У даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_16 здійснюється спеціальне судове провадження, тому про дату, час і місце розгляду справи, його повідомлено в порядку, передбаченому ч.3ст.323КПК України.
З огляду на викладене, неприбуття до суду представника потерпілого та обвинуваченого ОСОБА_16 не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява захисника ОСОБА_10 про відвід задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1ст.21КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. З метою дотримання цієї гарантії особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст.80КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ч.1ст.75КПК України.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч.3ст.35КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.5ст.80КПК України відвід має бути вмотивованим.
Окрім того, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою, та не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні (ч.2ст.75, ст.76КПК України).
Частиною першою ст.81КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, колегія суддів звертає увагу на те, що ключовим аспектом відводу, як цілісного інституту кримінального провадження, є упередженість судді (колегії суддів) при розгляді справи, яка перебуває у провадженні такого судді чи колегії суддів. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст.ст.75,76КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у судді (колегії суддів) родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу тощо.
Разом із цим, особиста безсторонність судді (колегії суддів) презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості суду є підставою для відмови у задоволенні відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що упередженість колегії суддів полягає в порушенні засади рівності учасників справи, оскільки захиснику ОСОБА_10, на відміну від захисника ОСОБА_11, було надано менше часу для ознайомлення з матеріалами справи. Так, для ознайомлення з матеріалами справи захиснику ОСОБА_10 надано два робочих дні, тоді як захиснику ОСОБА_11 після того, як він став учасником справи, було надано більше як місяць часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до ст.317КПК України документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою). Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
Водночас, положеннями ст.7,ст.28КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків. У відповідності до приписів ч.1,ч.3ст.28КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Також, відповідно до ст.318КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1)складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2)поведінка учасників кримінального провадження; 3)спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
За обставин зволікання сторони захисту чи затягування розгляду справи має місце порушення розумних строків для прийняття рішення за результатами, зокрема судового розгляду.
Суд звертає увагу заявника, що в даному судовому провадженні 05.11.2021 під час судового засідання було погоджено з учасниками судового провадження наступні дати судових засідань:
?25.01.2022 о 14:00; 15.02.2022 о 14:00; 15.03.2022 о 14:00;
?29.03.2022 о 14:00; 01.04.2022 о 09:30; 05.04.2022 о 14:00;
?12.04.2022 о 14:00; 19.04.2022 о 14:00; 11.05.2022 о 14:00;
?16.05.2022 о 09:30; 17.05.2022 о 14:00; 23.05.2022 о 14:00;
?24.05.2022 о 14:00.
Таким чином, після того, як у даному судовому провадженні вперше прибув у судове засідання захисник ОСОБА_10 11.05.2022, наступною погодженою з усіма учасниками судового розгляду датою судового засідання було 16.05.2022, внаслідок чого судом було відкладено розгляд справи на наступну погоджену дату.
Між тим, попереднє погодження дат проведення судових засідань у даному судовому провадженні відбулось під час судового засідання 16.07.2021, в якому було погоджено з учасниками судового провадження наступні дати судових засідань:
?21.09.2021 о 09:30; 11.10.2021 о 14:00; 12.10.2021 о 09:30;
?25.10.2021 о 14:00; 29.10.2021 о 09:30; 02.11.2021 о 09:30;
?05.11.2021 о 09:30; 09.11.2021 о 09:30; 29.11.2021 о 14:00;
?30.11.2021 о 09:30; 13.12.2021 о 14:00; 14.12.2021 о 09:30;
?21.12.2021 о 09:30.
Таким чином, після того, як у даному судовому провадженні вперше прибув у судове засідання захисник ОСОБА_11 21.12.2021, наступною погодженою з усіма учасниками судового розгляду датою судового засідання було 25.01.2022, внаслідок чого судом відкладено розгляд справи саме на цю дати0.
З огляду на викладене, суд констатує про рівність всіх учасників даної справи та відсутність упередженості щодо останніх, зокрема і ОСОБА_10, оскільки відкладення судового засідання відбувалось на раніше призначену дату, що обумовлено, зокрема, погодженістю таких дат з усіма учасниками судового розгляду: прокурором, обвинуваченими, захисниками, з урахуванням зайнятості останніх в інших судових засіданнях, запланованих ними відпусток та відрядження. Відкладення судових засідань на раніше погоджену дату також обумовлено тим, що ці дати узгоджуються з графіком використання залу для відеоконференцзв`язку Волинського окружного адміністративного суду, з приміщення якого приймає участь у судових засіданнях обвинувачена ОСОБА_15, а також тим, що обвинувачений ОСОБА_16 заздалегідь повідомляється про дати судових засідань через засоби масової інформації, в порядку ч.3ст.323КПК України.
Додатково варто зазначити, що в судовому засіданні 11.05.2022 адвокату ОСОБА_10 судом було роз`яснено, що в засіданні 16.05.2022 заплановано вирішення письмових клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_18 про закриття кримінального провадження№52016000000000330 на підставі п.10ч.1ст.284КПК України (у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування), для підготовки до якого достатньо ознайомитися з відповідним обвинувальним актом з додатками на63аркушах (т.1а.с.3?66) та самими клопотаннями на 9аркушах (т.21а.с.226?229,231?235). Тому, на переконання суду, наданого захиснику часу більш ніж достатньо для визначення власної правової позиції щодо необхідності закриття кримінального провадження та, відповідно, для підготовки до наступного судового засідання.
Водночас, аналіз положень ч.3ст.314таст.315КПК України дає підстави дійти висновку, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
У відповідностідо положеньст.291та293КПКУкраїни органомдосудовогот розслідуванняразом зобвинувальним актомнаправляються досуду: 1)реєстр матеріалів досудового розслідування; 2)цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3)розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу); 4)розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5)довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється, тому для підготовки до наступного судового засідання адвокату ОСОБА_10 достатньо було ознайомитися з обвинувальними актами у кримінальних провадженнях: №52016000000000330 на63аркушах (т.1а.с.3?66), №52016000000000460 на47аркушах (т.7а.с.6?53), №52018000000000810 на50аркушах (т.9а.с.4?54), а також з письмовими судовими ухвалами про об`єднання кримінальних проваджень в одному та щодо вирішення попередніх заяв та клопотань учасників судового провадження на118аркушах (т.1а.с.89?90,94, 215?217, т.2а.с.92?101,128?130,178?182,225?227, т.3а.с.193?198, т.5а.с.14?23,33?38,138?141, т.6а.с.38?41,142?144,185?188, т.7а.с.169?170, т.8а.с.165?168), т.12а.с.107?111, т.15а.с.87?89,111?113,149?151, т.16а.с.34?33,153?159,224?225, т.17а.с.45?47,159?164,187?197, т.20а.с.189?192, т.21а.с.36?39,189?192, т.22а.с.224?226, т.23а.с.84?85). Решта матеріалів судової справи в 23?х томах стосується призначення судових засідань (повістки, конверти, супровідні листи, ухвали про відеоконференції, повідомлення в засобах масової інформації тощо) і значення для підготовчого судового засідання не мають.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справ, адвокат ОСОБА_10 лише 13.05.2022 прибув до суду для ознайомлення зі справою та протягом 3?хгодин ознайомився із 1?7томами (т.23а.с.122).
Як вже зазначалося вище, обов`язок забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження виникає у суду лише після призначення справи до судового розгляду (ч.2ст.317КПК України), тому посилання адвоката ОСОБА_10 на порушення судом процесуального законодавства є безпідставними.
У будь-якому разі, недостатність наданого часу для ознайомлення з матеріалами справи може бути підставою для клопотання про відкладення судового засідання, а не для відводу колегії суддів.
З огляду на викладене, в даній частині заява адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів є завідомо безпідставно, тому задоволенню не підлягає.
Щодо посиланьзахисника нанедотриману процедурурозгляду клопотань,зокрема клопотаннязахисника ОСОБА_7 про звернення до Верховного Суду для подання до Конституційного Суду України щодо відповідності п.4§2Розділу4Закону України №2147?VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (даліЗакон України№2147?VIII від03.10.2017) нормам Конституції України, то суд зазначає наступне.
Так, суб`єкти права на конституційне подання визначені в ст.150Конституції України та ст.52Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно яких суб`єктами права на конституційне подання є: Президент України, щонайменше сорок п`ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
Тобто Верховний Суд є одним із суб`єктів права на конституційне подання. Між тим, кримінальним процесуальним законодавством не визначено порядку звернення, зокрема, Вищим антикорупційним судом до Верховного Суду для звернення до Конституційного Суду із конституційним поданням.
При цьому, на відміну від кримінального процесу, в цивільному, господарському та адміністративному процесах, Цивільно-процесуальний кодекс України (даліЦПК), Господарсько?процесуальний кодекс України (даліГПК) та Кодекс адміністративного судочинства України (даліКАС) відповідно передбачили звернення суду до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Таке право передбачено в ст.10ЦПК, ст.11ГПК, ст.7КАС, згідно яких якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
У кримінальному ж процесі таке повноваження для судів, в тому числі Вищого антикорупційного суду, не передбачено.
З огляду на викладене, в судовому засіданні 11.05.2022 суд наголосив, що у відповідності до ст.1КПК України порядок кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. У свою чергу, зазначеним законодавством не передбачено порядку ініціювання конституційного звернення, тим більш судом першої інстанції, зокрема Вищим антикорупційним судом. При цьому, посилання захисника ОСОБА_7 на постанову Пленуму Верховного Суду України №1 від01.11.1996 суд визнав недоречним, так як, по?перше, вона не є законом, який в обов`язковому порядку застосовується судом, а по?друге, сформовані в постанові роз`яснення стосуються процесуального законодавства, яке було чинне до 2012року. Тому, колегія суддів на місці та без виходу до нарадчої кімнати ухвалила, що клопотання захисника ОСОБА_7 необхідно залишити без розгляду.
З огляду на викладене, і в цій частині заява адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів є безпідставною.
Крім того, захисник ОСОБА_10 обґрунтовуючи заявлений відвід колегії суддів, звернув увагу на порушення судом порядку ухвалення рішення при розгляді заявленого в судовому засіданні 11.05.2022 відводу захисником ОСОБА_7, оскільки в порушення ч.3ст.81КПК України не було вислухано думку щодо такого відводу відсутнього учасника справи, а саме захисника обвинуваченого ОСОБА_13 ОСОБА_18 . Однак, такі посилання захисника суд не бере до уваги, оскільки захисник ОСОБА_18 вже неодноразово не з`являється у судові засідання, в тому числі у зв`язку з неповажних причин. У зв`язку із цим, на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від14.12.2021 Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначено обвинуваченому ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_11 для здійснення захисту у кримінальній справі №760/9083/19.
Відповідно у судовому засіданні, 11.05.2022 обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_11 висловили свої думки стосовно заявленого ОСОБА_7 відводу колегії суддів.
Суд відхиляє також доводи захисника ОСОБА_10 про те, що суд 11.05.2022 прийняв рішення за заявою захисника ОСОБА_7 про відвід, залишивши її без розгляду, не надав оцінки доводам заявника, а формально послався на ч.4ст.81КПК України, а також про нехтування приписами ст.81КПК України щодо вирішення питання про відвід в нарадчій кімнаті та винесення у такому випадку вмотивованої ухвали судді (суду).
Так, колегія суддів 11.05.2022, заслухавши заяву про відвід захисника ОСОБА_7 та думку учасників справи щодо такої заяви, видалилась до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати, судом у відповідності до вимог ст.376КПК України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення заяви захисника без розгляду, як такої що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. При цьому, головуючий суддя зазначив, що повний текст ухвали буде оголошено 16.05.2022.
Таким чином, хибними є твердження захисника ОСОБА_10 щодо вирішення питання про відвід не в нарадчій кімнаті. Більше того, у повному тексті ухвали судом надано оцінку кожному доводу заявника, що, в свою чергу спростовує його доводи про формальність посилання судом на ч.4ст.81КПК України.
Крім іншого, твердження захисника ОСОБА_10 про упередженість колегії суддів ґрунтуються на тому, що колегія суду вчиняє дії щодо незаконного прискорення розгляду справи з порушенням інтересів та законних прав обвинувачених. Вказані доводи фактично зводяться до незгоди захисника з процесуальним порядком розгляду справи, зокрема здійснення судового розгляду, серед іншого, у режимі відеоконференції.
Втім, така незгода об`єктивно не може розглядатися як сумнів у неупередженості колегії суддів, так як виходячи із положень, закріплених в ст.ст.75,76КПК України, ст.ст.14,106Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.126,129Конституції України, перевірка та оцінка процесуальних рішень, що були ухвалені суддею (колегією суддів) можуть бути предметом розгляду в апеляційному провадженні, а тому можуть вирішуватись лише в суді апеляційної інстанції.
Більше того, відповідно до вимог частини1 статті336КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1)неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;
2)необхідності забезпечення безпеки осіб;
3)проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4)необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5)наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Тобто, хибними є посилання захисника ОСОБА_10 на те, що відповідно до приписів статті336КПК України тільки учасники кримінального провадження можуть брати участь у режимі відеоконференції, оскільки тільки перший пункт згаданої норми стосується суто учасників провадження. Водночас, пункти2,4 частини1 статті336КПК України передбачають здійснення дистанційного судового провадження у разі необхідності забезпечення безпеки осіб та необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження. При цьому, до категорії «осіб», відносяться не тільки учасники судового провадження, а й, зокрема, судді.
Водночас, Указом Президента України від24.02.2022 №64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05години 30хвилин 24.02.2022 строком на 30діб. Цей Указ затверджений Законом України від24.02.2022 №2402ІХ. Крім того, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від14.03.2022 №7168 затверджено Указ Президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 ще на 30днів (до24.04.2022 включно) та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від21.04.2022 №2212?IX затверджено Указ Президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 ще на 30днів (до25.05.2022 включно).
У зв`язкуіз вказанимта враховуючи,що конституційнеправо людинина судовийзахист неможе бутиобмеженим,зокрема ів умовахвоєнного стану,судом розглядданої справипроводиться,в томучислі ів режимі відеоконференції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог статті122Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Між тим, статтею26 вказаного Закону передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Отже, правосуддя, у випадку введення воєнного стану не зупиняється, а має здійснюватись, оскільки Конституцією України передбачена обов`язкова гарантія судового захисту, в тому числі і під час введення воєнного стану. При цьому, відкладення підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні до припинення воєнного стану в Україні, як того вимагав захист, може призвести саме до безпідставного затягування судового розгляду з порушенням розумних строків кримінального провадження, оскільки на даний час невідомо, коли буде припинено воєнний стан в Україні. Разом з цим, на території міста Києва, Київської області та більшої частини України активних бойових зіткнень не відбувається.
Більше того, колегія суддів наголошує, що відповідно до статті2КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Тому безпідставною є позиція захисника стосовно затягування даного судового провадження, оскільки його завданням, згідно вимог статтіКПК України, зокрема є й охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Крім того, відповідно до частини1 статті21КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з пунктом1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року (даліКонвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також згідно з частиною5 статті9КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п.1ст.6Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У заяві про відвід захисника ОСОБА_10 не наведено жодної підстави, із якою кримінальний процесуальний закон та Конвенція пов`язують неможливість колегії суддів у складі головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брати участь у розгляді даної справи. Його твердження про порушення процесуального порядку розгляду справи (здійснення судового розгляду, серед іншого, у режимі відеоконференції), як уже встановлено, є необґрунтованими. Участь судді ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції жодним чином не впливає на об`єктивність та неупередженість судді та колегії суддів у цілому.
Враховуючи викладене, твердження заявника не вказують на певні факти, які є підставою для відводу суддів як за об`єктивним, так і суб`єктивним критерієм.
Додатково суд звертає увагу на помилковість доводів захисника ОСОБА_10 про те, що кількість заявлених у даному судовому провадженні відводів колегії суддів як спільно,так ірізними учасникамисудового розгляду(захисниками), свідчить про упередженість та необхідність заявлення самовідводу. Навпаки, така поведінка певних учасників справи, а саме захисників свідчить тільки про зловживання правом на відвід та намагання сторони захисту щодо затягування розгляду справи.
Так, відповідно до ч.4ст.81КПК України якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду. Як наслідок, в межах даного судового провадження судом неодноразово вже зроблено висновки про зловживання стороною захисту правом на відвід.
З цього приводу, колегія суддів звертає увагу на те, що Конституція України проголосила найважливішою соціальною функцією адвокатуризабезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). При цьому, однією з основних засад функціонування адвокатури, відносин адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, є дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді. Вказане передбачено Правилами адвокатської етики, затвердженими Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017. Дані Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Так, відповідно до положень статті42 вказаних Правил представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Згідно з приписами статті44 Правил адвокатської етики адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Таким чином, кількість заявлених відводів, підставами яких є фактично одні і ті ж мотиви, є не підставою для заявлення самовідводу судді, як вважає захисник ОСОБА_10, а тільки свідчить про невиправдане затягування судового розгляду справи, що згідно Правил адвокатської етики є неприпустимим у діяльності професійного та компетентного адвоката.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_10 про відвід колегії суддів є безпідставною та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,81КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_10 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті висунутого обвинувачення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_19 ОСОБА_3