- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Judge (HACC) : Moisak S.M., Khamzin T.R.
- Secretary : Budkovoi V.O.
Справа № 991/366/22
Провадження 2/991/1/22
УХВАЛА
27 травня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді Михайленко В.В., суддів Мойсака С.М., Хамзіна Т.Р.
за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Панченко О.О.,
відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представників відповідачів - адвокатів Деледивки С.Г., Лошакова Д.С., Горгіладзе М.С., Козаченко Т.А. (в режимі відеоконференції),
третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника відповідачів адвоката Козаченко Т.А. про постановлення окремої ухвали суду,
ВСТАНОВИВ:
1.Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі Позивач) звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі Відповідач-2) про визнання необґрунтованими активів та стягнення в дохід держави грошових коштів.
1.1. Представник відповідачів адвокат Козаченко Т.А. 24 травня 2022 року подала клопотання про постановлення окремої ухвали суду.
1.2.Клопотання мотивовано тим, що прокурор в своєму вступному слові, використовуючи технічні засоби для показу презентації (слайдів), допустила зневажливе ставлення до відповідача ОСОБА_3, акцентуючи увагу саме на його посаді судді. На думку адвоката, такі дії прокурора САП є недопустимими, принижують Відповідача-1 і як людину, і як представника правосуддя. Представник зазначає про порушення ОСОБА_4 вимог ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», п. 7.3 Положення про спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора та положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.
1.3.У зв`язку із зазначеним просить постановити окрему ухвалу про порушення прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 вимог Закону України «Про прокуратуру» (зокрема п. 10 ч. 1 ст. 3), Положення про спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора (зокрема п. 7.3), Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (зокрема ст. 26) та направити таку ухвалу до кадрової комісії Офісу Генерального прокурора для відкриття дисциплінарного провадження.
2.В судовому засіданні представник Відповідача подане клопотання підтримала. Додатково зазначила, що відповідні формулювання допущені прокурором публічно під час трансляції на всю країну, що, крім порушення прокурором закону, негативно впливає на репутацію судді, очільника суду, розташованого на території, де велися активні бойові дії.
2.1.Представники відповідачів адвокати Деледивка С.Г., Горгіладзе М.С., Лошаков Д.С., а також Відповідач-2 та третя особа підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
2.2.Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши про те, що його автором є особа, яка не була присутня у судовому засіданні. Керуючись принципом диспозитивності, прокурором обрано формат вступного слова з використанням слайдів і їх коментуванням. Фрази, на які посилається представник відповідача, вирвані із контексту, а вплинути на репутацію відповідача вони не могли, адже трансляція судового засідання не здійснювалася, і, крім учасників справи, в цьому засіданні присутніх не було.
3.Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
3.2.Згідно з ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
3.3.На думку представника відповідача, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 були порушені вимоги п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 26 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Такі порушення пов`язані з тим, що під час судового засідання, яке відбулося 10 травня 2022 року, вона при оголошенні вступного слова використовувала технічні засоби для показу презентації (слайдів), в яких серед іншого зазначила вирази «необґрунтовані активи служителя Феміди», «Порядний» служитель Феміди», «На перший погляд «порядний» служитель Феміди голова Васильківського міськрайонного суду Київської області». Представник відповідачів вказує, що презентація прокурора містить оціночну зневажливу публічну образу, де неодноразово робиться акцент на «ПОРЯДНИЙ» служитель Феміди саме «в лапках». Цей прийом використаний невипадково, не обмовка, а свідома письмова демонстрація позиції від імені держави в особі прокурора САП до діючого судді, демонстрація образи, маніпуляції та приниження Відповідача в цивільній справі. Вказані формулювання є неприпустимими, оскільки містить оціночне судження прокурора та дискредитує Відповідача ОСОБА_3 як представника судової гілки влади.
3.4.Суд погоджується, що на представника позивача як працівника органів прокуратури покладені підвищені вимоги до рівня процесуальної поведінки та професійної етики. Зокрема, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики. Статтею 6 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що при виконанні службових обов`язків прокурор має поважати права та свободи людини і громадянина відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Прокурор повинен ставитися до людей справедливо, уважно, доброзичливо, згідно із загальнолюдськими принципами моралі, не допускаючи дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
3.5.Разом з тим, відповідно до ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом. Стаття 26 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів встановлено, що з метою забезпечення справедливого та об`єктивного правосуддя прокурор у відносинах із суддями та присяжними повинен дотримуватися взаємоповаги, усвідомлюючи важливість спільних завдань щодо утвердження в суспільстві верховенства права та законності. Вказані положення стосуються процесуальної поведінки учасників під час здійснення суддею правосуддя.
3.6.У справі, що розглядається, ОСОБА_3 має процесуальний статус відповідача у зв`язку з наявністю в нього статусу особи, уповноваженої на представництво функцій держави чи місцевого самоврядування, він в цьому процесі не виконує своїх професійних обов`язків судді. Як вірно підмічає у своєму клопотанні представник Відповідачів, закон та інститут цивільної конфіскації не пов`язує правовідносини з назвою посади, фабула статті також не містить жодної посади. За таких обставин презентація прокурора не сприймається Судом як демонстрація відношення до статусу судді та принизлива образа діючого судді.
3.7.До цього слід додати, що національний концепт інституту цивільної конфіскації пов`язаний з твердженням держави, що особа, уповноважена на представництво функцій держави чи місцевого самоврядування (будь-яка, а не лише суддя), може мати активи сумнівного походження. Особливістю нормативного регулювання цивільної конфіскації є те, що у процесуальній (а не матеріально-правовій) нормі закріплена презумпція необґрунтованості активів: суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті на законній підставі. Однак перетворення цієї презумпції на доведений факт, встановлений в судовому рішенні, пов`язане не з формулюваннями, допущеними прокурором по відношенню до відповідача, а на підставі повно і всебічно досліджених доказів та їх належної оцінки.
3.8.Отже, у використанні прокурором словесних прийомів, спрямованих на стилістичне підсилення своєї позиції позивача у справі про визнання активів необґрунтованими, Суд не вбачає порушень прав відповідача або положень чинного законодавства. Адже цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України). Також безпідставними є побоювання представника щодо створення негативного суб`єктивного образу Відповідача.
3.9.Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №800/500/16, окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
4.З огляду на викладене та враховуючи, що підстави для постановлення окремої ухвали Судом не встановлені, тому у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258-262, 268 ЦПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні клопотання представника відповідача про постановлення окремої ухвали відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
3.Оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається
4.Повний текст ухвали оголошений 27.05.2022 о 14:15.
Головуючий суддя Віра МИХАЙЛЕНКО
Судді: Сергій МОЙСАК
Тимур ХАМЗІН