- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/1742/22
Провадження 1-кс/991/1758/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12016170000000334 від 08.07.2016,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 000 000 грн, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016170000000334 від 08.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
У ході досудового розслідуванням встановлено, що у період 2015-2018 років ДП «Полтавський КХП» за місцем фактичного знаходження (м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 69) зберігало на елеваторі власні зернові, та зернові юридичних осіб (контрагентів), які надходили на підставі договорів складського зберігання та договорів на переробку зерна пшениці на давальницьких умовах, а саме: ПАТ «Аграрний фонд» (ЄДРПОУ 38926880), ТОВ «Енергія України»(ЄДРПОУ 34528630), ПП «Хорольська механізована пекарня» (ЄДРПОУ 05518747), Українсько-американське спільне підприємство у формі ТОВ «КАІС» (ЄДРПОУ 20023279), ТОВ «Полтавський хлібопекарський комплекс» (ЄДРПОУ 41275778), ТОВ Полтавський комбінат «Кулиничі» (ЄДРПОУ 38439749), ТОВ «Партнер Агро» (ЄДРПОУ 33190009).
У період з 08.07.2015 по 24.12.2015, ОСОБА_7, будучи керівником ДП «Полтавський КХП», з корисливих мотивів, перебуваючи за місцем фактичного знаходження ДП «Полтавський КХП», зловживаючи своїм службовим становищем, вирішив заволодіти майном державного підприємства та юридичних осіб (контрагентів ДП «Полтавський КХП»), які зберігали на вказаному підприємстві зернові культури та продукти їх переробки, шляхом проведення ряду фіктивних операцій, спрямованих на нібито ввезення юридичними особами зернових на територію державного підприємства, їх фіктивного відображення у бухгалтерському обліку, подальшої переробки зернових у борошно.
Водночас ОСОБА_7 усвідомлював, що самостійно реалізувати злочинний план не в змозі, оскільки для його реалізації необхідно залучити юридичних осіб, які зможуть надати підроблені товарно-транспортні накладні для документального відображення надходження зернових до ДП «Полтавський КХП».
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном державного підприємства ОСОБА_7, не пізніше 24.12.2015, усвідомлюючи, що ДП «Полтавський КХП» має підписані договори на переробку зерна пшениці на давальницьких умовах та договори складського зберігання зерна з ТОВ «Продзернопром» (ЄДРПОУ 38277010) та з ТОВ «Хардінвест» (ЄДРПОУ 38496702) і надає послуги з переробки зерна пшениці вказаним товариствам, вступив у злочинну змову із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Також ОСОБА_7, розуміючи, що без участі начальника елеватора не зможе втілити злочинний план, 10.11.2015 своїм наказом № 133-к призначив на посаду начальника елеватора свого водія ОСОБА_10, усвідомлюючи, що останній не має досвіду роботи на зернових елеваторах та не розуміє технології прийняття, зберігання та переробки зернових у борошно, ввів його в оману та пояснив, що йому потрібно заповняти та підписувати чи організувати заповнення та підписання майстрами елеватора відповідних документів про надходження зерна на елеватор, запевняючи, що вказане зерно буде довезено згодом, а такі маніпуляції потрібні для того, щоб переробити зерно у борошно та реалізувати для виплати заробітних плат працівникам підприємства.
ОСОБА_8, як кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», відповідно до відведеної йому ролі, у період з 24.12.2015 по 17.05.2017 організовував фіктивне придбання у суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності зерна пшениці вказаними товариствами.
ОСОБА_9, будучи особою, яка контролювала діяльність ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», діючи у співучасті та за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з корисливих мотивів, у період з 24.12.2015 по 17.05.2017 залучив до вчинення злочину директора ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4, якому надав вказівки та організував складення завідомо неправдивих документів товарно-транспортних накладних.
У свою чергу, ОСОБА_4, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, розуміючи, що саме від його дій, як службової особи юридичної особи приватного права залежить можливість реалізації злочинного плану, спрямованого на заволодіння майна державного підприємства, шляхом відображення фіктивного надходження зерна пшениці в ДП «Полтавський КХП» для переробки, з метою сприяння вчиненню злочину та створення умов для реалізації злочинних намірів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з 24.12.2015 по 03.08.2016, більш точну дату встановити не виявилося можливим, будучи службовою особою ТОВ «Продзернопром», яка є афілійованою юридичною особою ОСОБА_8, перебуваючи на посаді директора вказаної юридичної особи, з корисливих мотивів, погодився на прохання ОСОБА_9 і проставляв власні підписи та відтиски печаток ТОВ «Продзернопром» на бланках товарно-транспортних накладних, які у подальшому передавав ОСОБА_9 .
Зокрема ним підписані та проставлені відтиски печаток на таких бланках товарно-транспортних накладних: від 24.12.2015 № 1; від 24.12.2015 № 2; від 24.12.2015 № 3; від 24.12.2015 № 6; від 25.12.2015 № 0000065; від 25.12.2015 № 0000066; від 25.12.2015 № 0000067; від 25.12.2015 № 4; від 25.12.2015 № 9; від 25.12.2015 № 10; від 28.12.2015 № 5; від 28.12.2015 № 14; від 28.12.2015 № 15; від 28.12.2015 № 152; від 28.12.2015 № 4; від 14.03.2016 № 16; від 11.05.2016 № 3; від 11.05.2016 № 15; від 11.05.2016 № 16; від 16.05.2016 № 12; від 16.05.2016 № 19; від 16.05.2016 № 20; від 16.05.2016 № 21; від 05.06.2016 № 74; від 05.06.2016 № 75; від 05.06.2016 № 76; від 05.06.2016 № 77; від 10.06.2016 № 94; від 10.06.2016 № 92; від 10.06.2016 № 91; від 10.06.2016 № 88; від 10.06.2016 № 89; від 10.06.2016 № 90; від 10.06.2016 № 95; від 10.06.2016 № 974; від 27.06.2016 № 4; від 27.06.2016 № 9; від 27.06.2016 № 30; від 27.06.2016 № 002; від 27.06.2016 № 030; від 27.06.2016 № 029; від 27.06.2016 № 031; від 27.06.2016 № 032; від 05.07.2016 № 5; від 16.07.2016 № 6; від 16.07.2016 № 7; від 16.07.2016 № 8; від 16.07.2016 № 9; від 26.07.2016 № 10; від 27.07.2016 № 2707/01; від 29.07.2016 № 1; від 03.08.2016 № 2; від 03.08.2016 № 1; від 03.08.2016 № 2.
У подальшому ОСОБА_9, отримуючи такі бланки товарно-транспортних накладних передавав їх ОСОБА_7, а останній, у період з 24.12.2015 по 17.05.2017, передавав їх ОСОБА_10, достеменно знаючи, що такі зернові не будуть поставлятися на територію підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, та надавав йому незаконні вказівки щодо внесення в них відомостей про надходження зерна на елеватор.
ОСОБА_10, у свою чергу будучи впевненим, що вказані зернові в подальшому будуть поставленні на територію підприємства, не маючи мети заволодіння майном державного підприємства, погодився вносити неправдиві відомості у вищевказані бланки товарно-транспортних накладних, які отримував від ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_10, на виконання вказівок ОСОБА_7, передавав товарно-транспортні накладні, із неправдивими відомостями щодо надходження зерна пшениці, технікам-лаборантам з метою проставлення на їх зворотному боці перших примірників штампів та внесення в них органолептичних показників, зараженості, стану по вологості та засміченості, а також класності зерна.
Техніки-лаборанти, які не мали підстав вважати, що зерно не надходило на елеватор державного підприємства, так як у товарно-транспортних накладних уже був відтиск штампу із зазначенням ваги прийнятого зерна та підписи осіб, які здійснюють приймання зерна на елеваторі, проставили штампи у підроблені товарно-транспортні накладні та внесли до них показники щодо класності зерна, згідно відомостей, які надавалися ОСОБА_7 і в подальшому склали аналізні картки форми № 47.
Надалі, підроблені товарно-транспортні накладні передавалися обліковцю міри та виробів елеватора ОСОБА_11, якій не були відомі злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, для формування Звітів про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах (типова форма № ЗХС-37), які в подальшому ОСОБА_10 засвідчив своїм підписом.
Вказані товарно-транспортні накладні, звіти (форма № ЗХС-37) та переліки реєстрів товарно-транспортних накладних колгоспів і радгоспів на відправку зерна, насіння олійних культур і трав подавалися у бухгалтерію ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого сформовано реєстри руху та залишків зерна пшениці (давальницька переробка, додаток до форми № 3СХ-37) за відповідні дати надходження зерна, що стало підставою оприбуткування зернових у книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36).
У подальшому, ОСОБА_7, на підставі листів та довіреностей, підписаних директором ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 і засвідчених відтисками печаток товариства, своїми наказами переоформив частину фіктивно поставлених зернових компанією ТОВ «Продзернопром» на ДП «Полтавський КХП» та ТОВ «Хардінвест».
Далі ОСОБА_7 надавав вказівки ОСОБА_10 щодо відпуску зерна в переробку та начальнику технологічного цеху ОСОБА_12 щодо переробки зерна вказаних компаній у борошно, розуміючи, що під виглядом зерна, яке нібито ввезене компаніями ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» перероблятиметься зерно, яке належить ДП «Полтавський КХП» і юридичним особам (контрагентам), що призведе до утворення нестачі зерна на елеваторі.
За таких обставин, директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4, розуміючи, що його компанія такого зерна не поставляла та знаючи, що відвантажене державним підприємством борошно виготовлено із зерна ДП «Полтавський КХП» та його контрагентів, підписував листи на відвантаження борошна для подальшої передачі в державне підприємство.
ОСОБА_7, отримуючи листи компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», видавав за власним підписом накази щодо відпуску борошна, яке отримано за результатами переробки зерна, що поставлялося вказаними компаніями, у тому числі й того, що фіктивно відображено в бухгалтерському обліку. Внаслідок чого, на підставі таких наказів, частина борошна, яка перероблена із зерна ДП «Полтавський КХП» і юридичних осіб (контрагентів) незаконно відвантажено компаніям ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» та у подальшому реалізовано ними.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що кошти, які надходили на рахунки ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» від реалізації борошна, перераховані на банківські рахунки відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, обготівковано та розподілено між співучасника злочину ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Посилаючись навказані обставини,детектив зазначає,що директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 вчинив видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, чим сприяв генеральному директору ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у заволодінні зерном пшениці 2 А класу у кількості 1 093 670 кг, вартістю 5 632 400, 50 грн і 3 А класу у кількості 552 830 кг, вартістю 2 819 433 грн, шляхом фіктивного відображення надходження зерна пшениці від ТОВ «Продзернопром» у бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого державному підприємству завдано шкоди на загальну суму 8 451 833, 50 грн.
24.05.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Мотивуючи необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив у клопотанні зазначив, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років та яке у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробовуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбаченого законом.
Також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні у повній мірі нівелювати наведені ризики та не забезпечать дієвості кримінального провадження як це може бути при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, коли невиконання підозрюваним встановлених обов`язків може стати приводом для звернення в дохід держави та зарахування застави до спеціального фонду Державного бюджету.
Враховуючи майновийстан підозрюваногоі йогосімейне становище,детектив зазначає,що дляналежного виконанняпокладених нанього обов`язківдоцільно,відповідно доч.5ст.182КПК України,визначити розмірзастави,який перевищуєтриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб тає співмірнимрозміру завданихзбитків ДП«Полтавський КХП»,що відповідає2068,96552прожиткових мінімумівпрацездатних осібта складає 3 000 000 грн (2 068, 96552*1 450).
За твердженням детектива такий розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на можливості ОСОБА_4 та його близьких осіб із внесення відповідної суми коштів як застави, а також враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та його обставини.
На вказані можливості впливають такі обставини: належність ОСОБА_4 на праві приватної власності квартири загальною площею 67,40 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; належність його дружині ОСОБА_13 на праві приватної власності автомобіля NISSAN ROGUE, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 .
Також детектив зазначає, що на випадок внесення ним застави у вказаному розмірі, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування, на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені п. 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила задовольнити. У ході розгляду клопотання надала додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_5, з думкою якої погодився підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що зі змісту поданих стороною обвинувачення доказів не вбачається, що вони вказують на можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вони жодним чином не стосуються ОСОБА_4, не доводять обставин про обґрунтованість підозри. Навпаки, надані матеріали, підтверджують той факт, що ОСОБА_4 у період роботи на ТОВ «Продзернопром» не вчиняв жодних злочинів. Зокрема, під час останньої інвентаризації зернових на ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», проведеної у 2017 році, жодних нестач не виявлено. Водночас ОСОБА_4 у серпні 2017 року звільнений з посади директора ТОВ «Продзернопром». Також звернула увагу на висновок експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 09.06.2020, згідно якого за результатами проведення товарознавчої експертизи щодо визначення вартості зернових експерт встановив, що наданих на експертизу даних недостатньо, щоб визначити вартість зернових. Тобто експерт, який проводив експертизу не мав у наявності усіх необхідних документів для дачі правильного висновку, оскільки такі документи на вимогу експерта не надані органом досудового розслідування. Експерту надано бухгалтерські документи за 2017-2018 роки та жодних документів за 2016 рік. Разом з цим, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, сама по собі тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу. Факт наявності паспорту для виїзду за кордон не дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може покинути територію України. Наявність рухомого та нерухомого майна у власності його родини не свідчить про наміри ОСОБА_4 реалізувати це майно. ОСОБА_4 жодного разу не ухилявся від досудового слідства та не планує переховуватися від суду чи в інший спосіб перешкодити досудовому розслідуванню. У клопотанні також не обґрунтовано, яким чином ОСОБА_4 може знищити речі, документи ТОВ «Продзернопром», до якого він не має відношення вже більше п`яти років. Відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 намагатиметься вплинути на свідків для заміни ними своїх показань, враховуючи що усі свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Наразі майновий стан ОСОБА_4 не дозволяє йому сплатити заставу у розмірі 3 млн грн. На думку сторони захисту взагалі відсутня потреба у застосування будь-якого запобіжного заходу, враховуючи особу підозрюваного, а також його спосіб життя, тривалу трудову діяльність, у тому числі на керівних посадах, репутацію, позитивну характеристику, стійкі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016170000000334 від 08.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів,доданих доклопотання,вбачається,що 24.05.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Вказана обставина підтверджується розпискою підозрюваного та його захисника, а також поясненнями підозрюваного у судовому засіданні.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
У судовому засіданні прокурор стверджувала, що у ході досудового розслідування отримані докази того, що у період з 24.12.2015 по 03.08.2016 директор ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4, будучи службовою особою, видав завідомо неправдиві офіційні документи, чим сприяв генеральному директору ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у заволодінні зерном пшениці 2 А класу у кількості 1 093 670 кг, вартістю 5 632 400, 50 грн і 3 А класу у кількості 552 830 кг, вартістю 2 819 433 грн, шляхом фіктивного відображення надходження зерна пшениці від ТОВ «Продзернопром» у бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», внаслідок чого державному підприємству завдано шкоди на загальну суму 8 451 833, 50 грн.
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
-статутів ДП «Полтавський КХП», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №35 від 23.01.2014, ТОВ «Продзернопром»;
-наказу № 265-п від 09.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_7 призначено на посаду директора ДП «Полтавський КХП»;
-наказу № 08-к від 31.05.2013, відповідно до якого ОСОБА_4 призначений на посаду директора ТОВ «Продзернопром»;
-контракту № 41 з генеральним директором ДП «Полтавський КХП» від 18.11.2015, відповідно до п. 2.11 якого, генеральний директор ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_7 має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах, організаціях, укладати господарські та інші угоди, видавати доручення, відкривати рахунки у банках, користуватися правом розпорядження коштів підприємства;
-наказу № 133-к від 10.11.2015 про переведення ОСОБА_10 на посаду начальника елеватора ДП «Полтавський КХП»;
-акту № 07-22/28 від 27.06.2018 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Полтавський КХП» за період з 01.12.2016 по 31.03.2018, відповідно до якого на ДП «Полтавський КХП» під час інвентаризації виявлено нестачу зерна пшениці та продуктів його переробки;
-протоколу огляду від 26.02.2021 відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних та Державному реєстрі фізичних осіб, відповідно до якого, зокрема, встановлено факт закупівлі ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» у суб`єктів господарювання зерна пшениці, у яких по ланцюгу постачання відбувається змішування та підміна номенклатурних груп товарів;
-висновку судової товарознавчої експертизи № 19/13/1-18/СЕ/20 від 09.06.2020, яким встановлена ринкова вартість борошна та зерна, нестача яких виявлена під час інвентаризації на ДП «Полтавський КХП»;
-висновку судової економічної експертизи № СЕ-19-20/21475-ЕК від 06.10.2020, яким підтверджено нестачу зерна та готової продукції на ДП «Полтавський КХП»;
-протоколів допиту свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які дали показання щодо обставин оприбутковування на елеваторі ДП «Полтавський КХП» зерна пшениці, яке фактично не в`їжджало на територію державного підприємства, підписання документів щодо списання зерна за завищеними нормами, отримання від ОСОБА_9 бланків товарно-транспортних накладних компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», ведення чорнових записів у журналі, де майстри відображали об`єктивний рух зерна по елеваторі, виписування аналізних карток без фактичної наявності зернових;
-протоколу огляду від 14.05.2021, згідно якого в бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП» здійснювалося фіктивне відображення надходження зерна пшениці від компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест»;
-протоколів огляду від 16.12.2021, від 04.02.2022, від 26.01.2022, згідно яких кошти, які надходили на рахунки компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест» від реалізації зернових та продуктів їх переробки, перераховані на банківські картки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості поворотної фінансової допомоги. У подальшому ці кошти частково обготівковані та частково перераховані на банківські картки працівників ДП «Полтавський КХП», а також на банківську карту ОСОБА_4 на загальну суму 234070 грн;
-протоколів від 06.07.2021, від 04.08.2021 про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_8, згідно якого зафіксовано факт здійснення ОСОБА_8 контролю над діяльністю директора ТОВ «Продзернопром» ОСОБА_4 ;
-протоколів від 06.07.2021, від 04.08.2021 про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_18, згідно яких зафіксовано, зокрема, факт того, що ОСОБА_4 під час допиту як свідка надавав неправдиві показання;
-висновку судової-почеркознавчої експертизи № 533/1 від 18.01.2022, згідно якого підроблені товарно-транспортні накладні, за допомогою яких у бухгалтерському обліку підприємства відображено фіктивне надходження зерна пшениці від компаній ТОВ «Продзернопром» та ТОВ «Хардінвест», заповнені не директорами вказаних підприємств, а начальником елеватора ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_10 ;
- протоколу огляду від 07.02.2022, згідно якого у телефоні ОСОБА_8 виявлені фото чорнових записів щодо фіктивного відображення зерна пшениці в бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП», а також передачу ТОВ «Продзернопром» генеральному директору ДП «Полтавський КХП» ОСОБА_7 коштів, та інші матеріали.
У судовому засіданні прокурор також зазначила, що обґрунтованість провідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 532/1 від 19.01.2022, згідно якого встановлено, у тому числі, що підроблені товарно-транспортні накладні, за допомогою яких у бухгалтерському обліку ДП «Полтавський КХП» відображено фіктивне находження зерна пшениці від компанії ТОВ «Продзернопром», підписані директором цього товариства ОСОБА_4, однак, вказаний висновок не додано до матеріалів клопотання з технічних причин. Зазначила, що висновок експерта № 532/1 від 19.01.2022 наданий для ознайомлення стороні захисту. Враховуючи цей висновок, у підозрі наведено перелік товарно-транспортних накладних, які підписані ОСОБА_4 .
Сторона захисту не заперечувала щодо отримання такого висновку та ознайомлення з ним. Доказів на спростування тверджень прокурора не надано.
Щодо доводів захисника про відсутність доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Доводи сторони захисту про те, що висновок судової товарознавчої експертизи від 09.06.2020 є неповним, мають бути перевірені у ході судового розгляду, у тому числі, шляхом допиту експерта. (ч. 7 ст. 101, ст. 356 КПК України)
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з сукупності досліджений матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозрищодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йомукримінального правопорушення,за викладениху клопотанніобставин, тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне із яких класифікується, як особливо тяжкий злочини (ч. 5 ст. 191 КПК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан». Також, відомості про майновий стан ОСОБА_4 та його родини, а саме: наявність нерухомого майна у виді квартири, земельної ділянки, транспортного засобу, наявність доходів отриманих протягом 2014-2020, 2022 років; сімейний стан: ОСОБА_4 одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.
Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддяпогоджується здоводами прокурора,про те,що небудучи обмежениму спілкуваннііз свідками ОСОБА_4,ознайомившись зізмістом показаньсвідків,протоколи допитуяких єу додаткахдо клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходу,матиме можливістьвпливати наних длязміни показаньз метоюуникнути кримінальноївідповідальності.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що під час допиту як свідка ОСОБА_17 надала показання, що під час зустрічі із підозрюваним ОСОБА_4, останній у ході розмови повідомив про те. що їм потрібно триматися разом і нічого не розповідати, також повідомив, що Національне бюро затримало ОСОБА_21 та якщо у нього буде більше інформації, то він повідомить, що підтверджується протоколом допиту свідка від 23.05.2022. (. 1 а.с. 92-95)
Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж злочину, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Так, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій містять відомості про те, що ОСОБА_4 у червні 2021 року обговорював з ОСОБА_8 про результати допитів у межах кримінального провадження. (т. 2 а.с. 155-156)
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Разом з цим, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено існування ризиків: запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з огляду на таке.
Обґрунтовуючи наявність достатніх підстав вважати, що існують зазначені вище ризики детектив у клопотанні посилається на те, що орган досудового розслідування не віднайшов оригінали договорів надання ОСОБА_8 поворотної фінансової допомоги компанією ТОВ «Продзернопром», договорів поставки, зберігання та переробки, укладених між ТОВ «Продзернопром» і ДП «Полтавський КХП» за період з 01.01.2015 до 31.01.2018.
У судовому засіданні прокурор не змогла пояснити, які є підстави для висновку, що договори про надання ОСОБА_8 поворотної фінансової допомоги ТОВ «Продзернопром», стороною яких не було ДП «Полтавський КХП», перебувають або можуть перебувати на території державного підприємства. Також прокурор повідомила, що орган досудового розслідування неодноразово проводив обшуки як у ТОВ «Продзернопром», так і в ДП «Полтавський КХП», однак під час їх проведення договори поставки, зберігання та переробки, укладені між цими субєктами господарювання у період з 01.01.2015 до 31.01.2018, не віднайдені. Водночас, доказів того, що органом досудового розслідування вчинялися чи вчиняються будь-які процесуальні дії щодо відшукання оригіналів договорів, чи інших доказів, зокрема, існування таких договорів або їх знаходження саме в ДП «Полтавський КХП», директором якого на даний час є ОСОБА_4, матеріали справи не містять.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що доводи наведені у клопотанні в обгрунтування наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є формальними, до клопотання не надано доказів, на підставі яких можна стверджувати про існування цього ризику.
Разом з цим, посилання детектива у клопотанні на наявність у ОСОБА_4 стійких ділових та дружних зв`язків з представниками органів державної влади, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску з використанням свого службового становища на учасників, сторін кримінального провадження, так як він є директором ДП «Полтавський КХП», не знайшли підтвердження під час судового розгляду клопотання.
Таким чином, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим вони не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує прокурор, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, від досудового розслідування не ухилявся, одружений має постійне місце проживання та місце роботи, позитивно характеризується за місцем роботи.
Однак, зазначені відомості про особу підозрюваного, на які посилається сторона захисту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, у співвідношенні із підтвердженими ризиками, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключнихвипадках,якщо слідчийсуддя встановить,що заставау зазначенихмежах нездатна забезпечитивиконання особою,що підозрюєтьсяу вчиненніособливо тяжкогозлочину,покладених нанеї обов`язків,застава можебути призначенау розмірі,який перевищуєвісімдесят читриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб відповідно(ч.5ст.182КПК України).
У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 2068, 96552 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 000 гривень, обґрунтовуючи такий розмір характером вчиненого кримінального правопорушення та його обставинами, можливістю ОСОБА_4 та його близьких осіб внести таку суму коштів
Сторона захисту у судовому засіданні повідомила, що матеріальне становище підозрюваного не дозволяє сплатити таку суму застави, як зазначено у клопотанні, загальна сума доходу ОСОБА_4 з січня по квітень 2022 року склала 52463, 36 грн, дружина отримує заробітну плату близько 8500, 00 грн, квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а 1/3 частина квартири у 2008 році подарована сину.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує роль ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суму спричинених збитків державному підприємству, а також майновий стан підозрюваного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належать: квартира площею 67,4 кв.м у АДРЕСА_1 ; Ѕ частина земельної ділянки у АДРЕСА_3 ; його дружині ОСОБА_13 на праві приватної власності - автомобіль NISSAN ROGUE, 2014 року випуску; його сину ОСОБА_22 автомобіль ВАЗ 21101, 2005 року випуску.
У період з 1998 до 2020 податковими агентами ОСОБА_4 нараховано дохід у загальній сумі 643 229 грн, його дружині 1120097 грн, сину 225000 грн. За період січень-квітень 2022 року дохід ОСОБА_4 склав 52463, 36 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Матеріали справи також містять відомості про перерахування ОСОБА_8 на банківські картки ОСОБА_4 коштів у період з 30.04.2015 по 21.02.2017 на загальну суму 234070 грн. (т 1 а.с. 74,78)
Дослідивши матеріаликлопотання щодорозміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 3000000 грн не знайшли свого підтвердження.
Разом з тим, слідчий суддя не встановив виключного випадку для визначення застави понад розмір визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 грн.
Ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Водночас, слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_16 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що місце його роботи знаходиться у м. Полтава, де він проживає разом із дружиною, однак фактичне місце його проживання у м. Харків, куди він їздить на вихідні дні.
Тому, враховуючи вказану обставину, слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатися із населених пунктів, у яких він проживає: АДРЕСА_4, прокурора або суду.
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, визначити строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, до 30.07.2022.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248 100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населених пунктів, у яких він проживає: АДРЕСА_4, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_16
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 30 липня 2022 року.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12016170000000334 від 08.07.2016.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1